Рішення

від 20.06.2008 по справі 8/148

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

8/148

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  8/148

20.06.08

За позовом             Виконавчого комітету Моршинської  міської ради     

до                           Товариства з обмеженою відповідальністю «Група Технопарк ЛТД»

про                         розірвання договору та стягнення 200000 грн.

Суддя   В.С. Катрич

Представники:

Від позивача       начальник юридичного відділу –Бойчук У.О. (дов. № 280 від 07.02.2007р.)

Від відповідача   не з`явились

Обставини справи :

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про розірвання контракту на виконання робіт з реконструкції каналізаційно-очисних споруд м.Моршин від 04.09.2007р., укладеного між Моршинською міською радою та ТОВ «Група Технопарк ЛТД»та стягнути з відповідача 200000,00 грн. сплаченого позивачем авансу на виконання умов спірного контракту.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 14.05.2008р. розгляд справи був призначений на 20.06.2008 р.

У судове засідання, призначене на 20.06.2008р. з'явився представник позивача. Представник відповідача у судове засідання не з'явився, відзив на позов не надав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.   

Представник позивача у судовому засіданні подав заяву про зміну та уточнення позовних вимог, в якій просить суд розірвати контракт на виконання робіт з реконструкції каналізаційно-очисних споруд м.Моршин від 04.09.2007р., укладений між Моршинською міською радою та ТОВ «Група Технопарк ЛТД», стягнути з відповідача 200000,00 грн. сплаченого позивачем авансу на виконання умов спірного контракту та 135458,10 грн. пені, 14000,00 грн. суми додаткового штрафу за прострочення понад 30 днів.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, оцінивши подані докази, суд –

ВСТАНОВИВ:

04.09.2007р. між Моршинською міською радою –«замовник»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Група Технопарк ЛТД»- «підрядник»був укладений контракт на виконання робіт з реконструкції каналізаційно-очисних споруд м.Моршин, відповідно до предмету якого «підрядник» в межах договірної ціни, виконує на свій ризик власними і залученими силами й засобами всі передбачені замовленням роботи, здійснює випробування змонтованого обладнання, в обумовлені строки здає об'єкт в експлуатацію «замовнику», ліквідує недоробки й дефекти, що виникли з його вини й виявлені в ході прийому робіт і в гарантійні строки експлуатації об'єкта.

Договірна ціна робіт, що доручені для виконання «підряднику»складає 3700100,00 грн., у тому числі на 2007р. –1530600,00 грн. (п.3.1 контракту).

Статтею 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.   

На виконання умов спірного контракту позивач перерахував на рахунок відповідача 447900,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 407 від 26.09.2007р. (копія в матеріалах справи).

«Замовник»здійснює щомісячні проміжні платежі за виконані роботи на підставі акту, підписаного уповноваженими представниками сторін. Акт виконаних робіт готує «підрядник»в передає для підписання уповноваженому представнику «замовнику»у строк не пізніше першого числа місяця, що слідує за звітним. Уповноважений представник «замовника»на протязі трьох днів перевіряє реальність акту й підписує його в частині фактично виконаних обсягів робіт. Оплата виконаних робіт здійснюється на протязі п'яти днів після підписання акту (п.5.4 контракту).

В матеріалах справи відсутні докази складання відповідачем актів виконаних робіт і передачі його відповідачем для підписання уповноваженому представнику позивачу. Відповідачем таких доказів також суду не надано.

Умовами контракту сторони передбачили, що «замовник»до початку виконання робіт перераховує в формі авансу 30 відсотків вартості річного обсягу робіт, узгодженого сторонами на поточний рік. «Підрядник»зобов'язується використовувати одержаний аванс на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1404 від 09.10.2006р. і надати «замовнику»акт виконаних робіт. Невикористані суми авансу повертаються «замовнику». (п.5.8 контракту).

29.12.2007р. позивач звернувся до відповідача з претензією терміново повернути невикористану суму авансу на рахунок Моршинської міської ради та вважати контракт на виконання робіт з реконструкції каналізаційно-очисних споруд м.Моршин від 04.09.2007р. розірваним.

Як свідчать матеріали справи, відповідач перерахував на рахунок позивача 247900,00 грн. у призначенні платежу зазначивши, повернення невикористаного авансу на придбання матеріалів, згідно контракту від 04.09.2007р., що підтверджується банківською випискою від 17.01.2008р. (копія в матеріалах справи).

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Статтею 206 ГК України передбачено, що господарське зобов'язання може бути розірвано сторонами відповідно до правил, встановлених статтею 188 цього Кодексу.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. (ч. 2 та ч. 3 ст. 188 ГК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 188 ГК України, у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

В матеріалах справи відсутні докази направлення відповідачем відповіді позивачу на лист № 2894 від 29.12.2007р. про повернення невикористаного авансу та про розірвання договору. Відповідачем таких доказів суду не надано.

Таким чином, вимоги позивача про розірвання контракту на виконання робіт з реконструкції каналізаційно-очисних споруд м.Моршин від 04.09.2007р., укладеного між Моршинською міською радою та ТОВ «Група Технопарк ЛТД»та стягнення з відповідача 200000,00 грн. невикористаного авансу сплаченого позивачем правомірні та підлягають задоволенню.  

Представник позивача у судовому засіданні подав заяву про зміну та уточнення позовних вимог, в якій окрім вимог про розірвання контракт на виконання робіт з реконструкції каналізаційно-очисних споруд м.Моршин від 04.09.2007р., укладеного між Моршинською міською радою та ТОВ «Група Технопарк ЛТД»та стягнення з відповідача 200000,00 грн. сплаченого позивачем авансу на виконання умов спірного контракту, просить суд також стягнути з відповідача 135458,10 грн. пені, 14000,00 грн. суми додаткового штрафу за прострочення понад 30 днів.

Відповідно до ст. 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 2 ст. 231 ГК України передбачено, що у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах, зокрема: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Пунктом 5.8 контракту сторони погодили, що за порушення строків завершення виконання робіт, передбачених контрактом, винна сторона сплачує за кожен день прострочення пеню, розмір якої складає 0,05 відсотка від договірної ціни робіт, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.     

З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача 135458,10 грн. пені правомірна та підлягає задоволенню.

Та враховуючи також вимог ч. 2 ст. 231 ГК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 14000,00 грн. штрафу за прострочення понад 30 днів.   

Відповідач повноважного представника у судове засідання не направив,  відзив на позов не надав, позовні вимоги не оскаржив.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Матеріалами справи підтверджена правомірність заявлених позовних вимог з врахуванням заяви про зміну та уточнення позовних вимог, відповідач не довів протилежне, тому суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити повністю.

Нормою ст. 46 ГПК України передбачено, що в разі збільшення розміру позовних вимог недоплачена сума державного мита доплачується чи стягується згідно з новою ціною позову. До заяви про збільшення розміру позовних вимог додається документ, що підтверджує сплату державного мита у встановленому порядку і розмірі, за винятком випадків звільнення від сплати цього мита, відстрочки або розстрочки його сплати.

Позивачем не додано до заяви про зміну та уточнення заявлених позовних вимог доказів сплати державного мита з врахуванням збільшення розміру позовних вимог, тому з позивача в Доход державного бюджету підлягає стягненню 1494,58 грн. державного мита за заяву про збільшення розміру позовних вимог.

Окрім цього, відповідно до вимог п.2 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» в редакції  Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2005р.» та деяких інших законодавчих актів України» від 25 березня 2005р. із позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів України, справляється державне мито у розмірі 1 % ціни позову, але не менше 6 неоподаткованих мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподаткованих мінімумі доходів громадян, не майнового характеру 5 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України (ч. 1 ст. 46 ГПК України).

Вами в позовній заяві № 287 від 14.02.2008р. об'єднано вимоги майнового і немайнового характеру, а платіжними дорученнями № 567 від 10.12.2007р. та № 52 від 22.02.2008р. сплачено лише 2000,00 грн., тобто 1 відсоток ціни позову, тобто позивачем при подачі даної позовної заяви не було сплачено 85,00 грн. за вимогу немайнового характеру, а саме про розірвання контракту на виконання робіт з реконструкції каналізаційно-очисних споруд м.Моршин від 04.09.2007р., укладеного між Моршинською міською радою та ТОВ «Група Технопарк ЛТД».

Таким чином, з позивача підлягає стягненню в доход Державного бюджету України також 85,00 грн. державного мита за вимогу немайнового характеру.  

Відповідно до ст. 49 ГПК України передбачено, що стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони.   

Керуючись ст. ст. 525, 526, 610, 611 ЦК України, ст. ст. 188, 193, 206, 230, 231 ГК України, ст.ст. 33, 46, 49, 75, 82- 85 ГПК України, суд -   

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити повністю.

Розірвати контракт на виконання робіт з реконструкції каналізаційно-очисних споруд м.Моршин від 04.09.2007р., укладений між Моршинською міською радою та ТОВ «Група Технопарк ЛТД».

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Група Технопарк ЛТД»(03127, м.Київ, вул. Дегтярівська, 21; 01024, м.Київ, вул. Круглоуніверситетська, 14, кв.10; код ЄДРПОУ 33642730) на користь Виконавчого комітету Моршинської  міської ради (82482, м.Моршин, вул.І.Франка, 15; код 26361497) 200 000 (двісті тисяч) грн. невикористаного авансу, 135 458 (сто тридцять п'ять тисяч чотириста п'ятдесят вісім) грн. 10 коп. пені, 14 000 (чотирнадцять тисяч) грн. штрафу, 3 579  (три тисячі п'ятсот сімдесят дев'ять) грн. 58 коп. держмита, 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.    

Стягнути з Виконавчого комітету Моршинської  міської ради (82482, м.Моршин, вул.І.Франка, 15; код 26361497) в доход Державного бюджету України 1 579 (одна тисяча п'ятсот сімдесят дев'ять) грн. 58 коп. державного мита.

Видати накази.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

СуддяВ.С. Катрич

Дата підписання: 01.07.2008р.