Рішення

від 06.08.2008 по справі 2/143

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/143

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

 "06" серпня 2008 р.Справа №  2/143

Господарський суд Кіровоградської області в складі судді ДеревінськоїЛ.В., розглянувши справу № 2/143

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Слобода Ко", с. Червона Слобода Макарівського району Київської області  

до відповідача: дочірнього підприємства "Богданівське" Знам'янського районного споживчого товариства, с. Богданівка Знам'янського району Кіровоградської області     

про стягнення 2597,54 грн.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача - участі не брав, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином;

від відповідача - участі не брав;

Товариством з обмеженою відповідальністю "Слобода Ко" подано позов до дочірнього підприємства "Богданівське" Знам'янського районного споживчого товариства про стягнення 2597,54 грн., з яких 1468,83 грн. основного боргу, пені в сумі 464,02 грн., збитків від інфляції в сумі 582,92 грн. та 3% річних в сумі 81,77 грн.

Згідно зі ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. До повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб – учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи – учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу. Відповідач повідомлений належним чином про дату, час та місце слухання справи по відомій суду адресі: вул. Миру, буд. 17, с. Богданівка Знам'янського району Кіровоградської області, 27431, яка зазначена в позовній заяві та довідці ЄДРПОУ від 20.05.08р., про що свідчить Вих. № 12641 від 14.05.08р. та № 18144 від 09.07.08р.

Відповідач позов не заперечив, витребувані документи не подав.

Розглянувши наявні матеріали справи господарський суд, -

                                              ВСТАНОВИВ:

Між товариством з обмеженою відповідальністю "Слобода Ко" та дочірнім підприємством "Богданівське" Знам'янського районного споживчого товариства укладено договір купівлі - продажу № 58 від 10.04.2007р. та додаток № 1 від 10.04.07р. до договору.

Відповідно до п. 1 договору покупець (ДП "Богданівське") оформлює замовлення на продукцію, яка є в наявності на складі продавця. Продавець (ТОВ "Слобода Ко") здійснює поставку, а покупець приймає і оплачує партію товару в асортименті, кількості і цінах, зазначених в накладних, які є невід'ємною частиною договору.

Сторони в п. 2 договору погодили, що ціна за одиницю товару зазначається в накладній. Покупець зобов'язаний розрахуватись за партію товару на умовах відстрочення платежу не більше 15 банківських днів від дати отримання товару шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця або іншими способами не забороненими чинним законодавством України.

Як вбачається із матеріалів справи позивачем на виконання умов договору передано відповідачеві згідно накладних та товаро – транспортних накладних № 10-2/04 від 10.04.07р., № 24-4/07 від 24.07.07р. та довіреності серії ЯНТ № 484723 від 25.07.07р. товар на суму 11148,28 грн. (акт повернення від 11.04.07р. - 9,45 грн.)

Відповідач свої зобов'язання за договором виконав частково, за отриманий товар  розрахувався в сумі 9670 грн., борг відповідача перед позивачем становить 1468,83 грн.  

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

В статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором  купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується  передати  майно  (товар)  у  власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Доказів оплати боргу в сумі 1468,83 грн.  відповідачем до суду не подано.

За вказаних обставин, господарський суд задовольняє позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу за отриманий товар в сумі 1468,83 грн.

Сторони в п. 5.2 договору погодили, що покупець за несвоєчасну оплату, згідно п. 2.2 договору або несвоєчасне повернення товару згідно п. 3.8, 3.9 договору сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, яка діє в період, за який нараховується пеня.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню за прострочку сплати боргу за період з 25.04.2007р. по 15.02.2008р. в сумі 464,02 грн.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею), згідно статті 549 ЦК України, є грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання  мало бути виконано.

З урахуванням вимог ч. 1 ст. 231 Господарського кодексу України, Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” пеня повинна нараховуватись з 05.05.07р. по 15.02.08р. в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період нарахування пені.

За прострочку сплати боргу за період з 05.05.07р. по 15.02.07р. пеня становить 379,29 грн. і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача. Позовні вимоги в частині стягнення 84,73 грн. пені задоволенню не підлягають у зв'язку з невідповідністю їх розрахунку  діючому законодавству.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 81,77 грн. за період з 25.04.2007р. по 24.04.2008р. та збитки від інфляції в сумі 582,92 грн. за період з травня 2007р. по березень 2008р. включно.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який построчив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування 3 % річних в сумі 81,77 грн. за період з 25.04.2007р. по 24.04.2008р. та збитки від інфляції в сумі 582,92 грн. за період з травня 2007р. по березень 2008р. включно підтверджується обґрунтованим розрахунком позивача та позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, з врахуванням мінімального розміру державного мита.

Керуючись ст. 93, 525, 526, 546, 549, 625, 655 Цивільного кодексу України, ст.ст. 49, 82, 84, 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

                                              ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з дочірнього підприємства "Богданівське" Знам'янського районного споживчого товариства, вул. Миру, буд. 17, с. Богданівка Знам'янського району Кіровоградської області  (код 30327158, р/р 26007301450, МФО 323851) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Слобода Ко", вул. Заводська, буд. 1, с. Червона Слобода Макарівського району Київської області (п/р 26003300967101 у Київській філії КБ "Експобанк", МФО 322700, код 30641031) борг в сумі 1468,83 грн., пеню в сумі 379,29 грн., збитки від інфляції в сумі 582,92 грн. та 3% річних в сумі 81,77 грн.,  а також судові витрати на державне мито в сумі 102 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 114,15 грн.

Наказ видати стягувачеві після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні позову в частині стягнення 84,73 грн. пені відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в установленому законом порядку.  

 Суддя                         Л.В. Деревінська