Рішення

від 25.07.2008 по справі 4/211

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/211

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

 "25" липня 2008 р.Справа №  4/211

Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Хилька Ю.І. розглянув у судовому засіданні справу № 4/211

за позовом: відкритого акціонерного товариства "Маловисківське хлібоприймальне підприємство", Кіровоградська область, м. Мала Виска, вул. Жовтнева, 161,

до відповідача: фермерського господарства "Астра-Аква", Кіровоградської області, Маловисківського району, с. Злинка, вул. Велігіна, 11,

про стягнення 123 315, 75 грн.

Представники сторін :

від позивача: Пронін Ю.О., довіреність № 1 від 15.05.2008 року;

від відповідача: участі не брав.

СУТЬ  СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з фермерського господарства "Астра-Аква", Кіровоградської області, Маловисківського району, с. Злинка, вул. Велігіна, 11 безпідставно набутого майна у вигляді грошових коштів на суму 87000 грн., 31668 грн. втрат від інфляції, 4647 грн. 75 коп. річних на загальну суму 123315 грн. 75 коп. та судових витрат на користь відкритого акціонерного товариства "Маловисківське хлібоприймальне підприємство", Кіровоградська область,               м. Мала Виска, вул. Жовтнева, 161.

Відповідач позовні вимоги не заперечив, направлена відповідачу поштова кореспонденція за місцем його  державної реєстрації Маловисківський район             с. Злинка вул. Велігіна 11 яка значиться в довідці Головного управління статистики в Кіровоградській області повернута до суду з відміткою установи поштового зв'язку про відсутність відповідача за вказаною адресою.

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. До повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Водночас, законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із ст.93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах. В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Представник позивача позовні вимоги підтримує повністю.

Дослідивши матеріали справи та правовідносини між учасниками спору і надавши їм правову оцінку, господарський суд, -

                                             ВСТАНОВИВ :

Правовідносини між учасниками спору виникли на підставі укладеного 04.08.2006 року договору № 47 купівлі - продажу (в подальшому договір), предметом якого сторонами в результаті вільного волевиявлення визначено проведення господарських операцій по передачі та оплаті вартості 300 тонн ячменю на загальну суму з ПДВ 154500 грн. Згідно до розділу 3 договору продавець повинен поставити за власний рахунок товар в заліковій вазі на склад ХПП в термін до 04.08.2006 року, а у відповідності до п. 4.1 договору оплата за отриманий товар проводиться з розрахункового рахунка в термін до 07.08.2006 року. У відповідності до п. 9.2 договору у випадках, передбачених договором сторони керуються чинним цивільним законодавством України.

Умови договору прийняті повноважними представниками сторін без будь-яких заперечень чи зауважень, а їх підписи скріплено відтисками печаток підприємств.

Відповідно до п. 3.4.1. „Інструкції про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів, та затвердження Умов і правил провадження діяльності з відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів”, яка затверджена наказом МВС України № 17 від 11.01.1999 р. та зареєстрована в Мін'юсті України 28.04.1999 р. за № 264/3557, відповідальність і контроль за дотриманням порядку зберігання печаток і штампів, а також законністю користування ними покладається на керівників підприємств, установ і організацій, господарських об'єднань, суб'єктів господарської діяльності. Відповідач не надав доказів того, що печатку було втрачено або викрадено.

Виконуючи умови договору, позивачем 04.08.2006 року на розрахунковий рахунок відповідача перераховано 87000 грн. з визначенням призначення платежу як попередня оплата за ячмінь по договору № 47 та зазначено ПДВ в розмірі 14500 грн., які отримані відповідачем та використані на власний розсуд. Продовжуючи проведення господарських операцій, відповідач за видатковою накладною № 4 від 08.08.2006 року передав в розпорядження позивача 324,03 тонни ячменю 3 класу загальною вартістю 166878 грн. 54 коп. включаючи ПДВ та надав позивачу рахунок № 4 від 08.08.2006 року для проведення оплати на суму 166878 грн. 54 коп. включаючи ПДВ. При передачі відповідачу рахунка № 4 від 08.08.2006 року відповідачем та позивачем не було враховано суму попередньої оплати в розмірі 87000 грн. з вини працівників позивача. За надані послуги по прийманню, зберіганню та очищенню проданого ячменю згідно до умов договору № 56 від 03.08.2006 року у відповідності до калькуляції на послуги ВАТ “Маловисківське ХПП” та згідно до рахунка № 546 від 08.08.2006 року відповідач повинен сплатити позивачу 1991 грн. 63 коп. враховуючи ПДВ, тому за спільним узгодженням між сторонами спору вказану суму погашено за рахунок проданого ячменю, тому відповідачем повністю виконано зобов'язання по поставці ячменю на перераховану згідно до платіжного доручення від 09.08.2006 року суму коштів в розмірі 164886 грн. 91 коп., а сума перерахованих коштів в розмірі 87000 грн. фактично має статус безпідставно набутого майна.

За приписом ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Крім того, за приписом ст. 1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Відповідач прийняв перераховані на його розрахунковий рахунок кошти без зауважень.

Проаналізувавши правовідносини між учасниками спору, господарський суд вважає, що вони підлягають до часткового задоволення враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи сторонами повністю виконані умови укладеного договору, а спір фактично виник вже з позадоговірних правовідносин щодо повернення безпідставно  набутого відповідачем майна у вигляді грошових коштів.

За приписом ст. 265 Господарського кодексу України до правовідносин поставки, які не врегульовані цим кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Таким чином, господарський суд вважає, що між сторонами виникли правовідносини, що підпадають під дію глави 54 Цивільного кодексу України.

Так, згідно ст. 712 Цивільного  кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач прийняв поставлений товар повністю, але не виконав свої зобов'язання по оплаті партії поставленого товару.

Суд вважає, що між сторонами досягнуто згоди по всіх істотних умовах договору, наявні договірні відносини у відповідності до вимог ст.ст. 11, 639, 655, 691 ЦК України підтверджують що це саме договір купівлі-продажу. Специфікація товару, ознаки, якість, ціна, вартість - визначені в видатковій накладній (а.с. 13).

На користь відносин купівлі-продажу свідчить і застереження в документах на отримання товару про ціну з ПДВ.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк. Саме невиконання умов договору з боку відповідача і стало причиною звернення позивача до суду за захистом свого порушеного права.

У відповідності до ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України одностороння відмова від  зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його  прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання.

Однак, згідно до позовних вимог спір виник в результаті допущеної працівниками позивача помилки при проведенні бухгалтерських операцій і безпідставним неврахуванням в суму платежу проведеної попередньої оплати вартості поставленого товару.

Після проведення оплати поставленого товару, перераховані в якості попередньої оплати грошові кошти в розмірі 87000 грн. набули статусу безпідставно набутого майна та підлягають поверненню позивачу в повному розмірі.

Позивач правомірно просить стягнути наявний борг в розмірі 87000 грн. з відповідача на підставі ст. 526 ЦК України, зобов'язання має бути виконано в натурі.

Крім того, за приписом ст. 670 Цивільного кодексу України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитись від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Натомість, проаналізувавши обґрунтованість позовних вимог в частині заявлених до стягнення на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України втрат від інфляції та 3 процентів річних, господарський суд не знайшов підстав для їх задоволення та вважає за необхідне відмовити в цій частині позовних вимог враховуючи наступне.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу, а також три проценти річних від простроченої суми, що складає на думку позивача 31668 грн. втрат від інфляції та 4647 грн. 75 коп. річних, оскільки днем безпідставного набуття коштів позивач вважає 09.08.2006 року.

Суми, що підлягають до стягнення перебувають в межах позовних вимог. Однак, господарський суд не приймає вказані обґрунтування до уваги та вважає їх такими, що не відповідають вимогам законодавства та фактичним обставинам справи, оскільки позивачем не доведено наявність зобов'язання відповідача саме 09.08.2006 року провести взаємозвірку розрахунків та виявити факт попередньої оплати, позивач не заявив вимогу в порядку ст. 530 ЦК України про повернення коштів та фактично переплата була допущена з вини працівників позивача, зокрема головного бухгалтера Кудрі Н.М., стосовно якої наказом позивача № 87-а від 14.08.2006 року застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани. Про відсутність підстав стверджувати про виникнення грошового зобов'язання у відповідача 09.08.2006 року засвідчує і пояснення головного бухгалтера               Кудрі Н.М. (а.с. 41) щодо обґрунтованості проведених бухгалтерських операцій, представлення податкових накладних на суму 166878 грн. 91 коп. та 87000 грн., що залишилась неотовареною та про наміри на подальше проведення господарських операцій з метою проведення розрахунків шляхом поставки відповідачем ячменю, а не повернення грошових коштів.

Згідно ст. 49 ГПК України господарський суд визнає за необхідне застосувати своє право та покласти судові витрати на відповідача повністю, оскільки ним не вжито заходів для повернення позивачу безпідставно набутого майна і позивач змушений був звернутись до суду за захистом своїх прав і поніс додаткові витрати.

Керуючись ст.ст. 34, 49, 82, 84 ГПК України, господарський суд, -

                                              В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з фермерського господарства "Астра-Аква", Кіровоградської області, Маловисківського району, с. Злинка, вул. Велігіна, 11 (р/р 2600930154434 Ощадбанк м. Мала Вика, МФО 323862, код ЄДРПОУ 33334524) на користь відкритого акціонерного товариства "Маловисківське хлібоприймальне підприємство", Кіровоградська область, м. Мала Виска, вул. Жовтнева, 161 (р/р 260041165 в ОД АППБ "Аваль" м. Кіровоград, МФО 323538, код ЄДРПОУ 00954774) безпідставно набуте майно у вигляді грошових коштів на суму 87000 грн., суму сплаченого державного мита у розмірі 1233 грн. 16 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118 грн.

Наказ видати.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу до Дніпропетровського апеляційного господарського суду на вказане рішення через господарський суд Кіровоградської області

Суддя                                                                                               Ю.І. Хилько