ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
18.06.08р.
Справа
№ 8/102-08
За
позовом Товариства з обмеженою
відповідальністю "Криворіжпостачбуд" (м. Кривий
Ріг)
до Фізичної особи -підприємця
ОСОБА_1(м. Кривий Ріг)
про розірвання договору
та зустрічним
позовом Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (м. Кривий Ріг)
до: Товариства з обмеженою
відповідальністю "Криворіжпостачбуд" (м. Кривий
Ріг)
про: визнання договору дійсним
Суддя Дубінін І.Ю.
Представники:
від позивача: Сахненко О.А. -представник (дов. б/№ від 04.03.08 р.)
від відповідача: не з'явився
Суть спору:
Позивач
звернувся до відповідача з позовом про розірвання договору купівлі-продажу
нежитлової будівлі, загальною площею 1 076,5 кв.м., що знаходиться за адресою:
м. Кривий Ріг, Дніпропетровське шосе, буд. 16-Б, укладеного між сторонами,
посвідченого приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу
Дніпропетровської області ОСОБА_2 01.02.08 р. та внесеного у реєстр за № 778.
Позов
мотивовано тим, що за п. 3 зазначеного договору, вартість нежитлової будівлі
склала 650711,60 грн., в тому числі ПДВ - 108 451,93 грн. Продаж даного
нерухомого майна було вчинено за вказану суму і порядок оплати встановлений у
безготівковій формі, шляхом перерахування коштів покупцем суми договору на
протязі 90 днів з моменту нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу
нерухомого майна. За усною домовленістю між сторонами термін сплати по договору
був скорочений до остаточної сплати заборгованості у срок до 20 березня 2008
року. Виконуючи умови договору позивач передав предмет договору відповідачу, що
дозволило йому здійснити державу реєстрацію в Державному реєстрі правочинів та
отримати витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно в КП
«Криворізьке бюро технічної інвентаризації». Разом з тим, відповідачем не
виконані усні домовленості щодо скорочення терміну сплати заборгованості за
договором і на момент подання позову здійснена оплата тільки 518 000 грн.
Зазначені дії відповідача є істотними порушенням умов договору купівлі-продажу
Відповідач
відзив на позов не надав, але до прийняття рішення по справі звернувся до
позивача із зустрічним позовом про визнання вказаного договору купівлі-продажу
нежитлової будівлі дійсним.
Зустрічний
позов мотивовано тим, що ніяких усних домовленностей щодо скорочення строку
оплати придбаного майна між сторонами не існує. Оскільки сторонами було
здійснене виконання вказаного договору, майно було передане покупцю і за нього
останнім здійснено часткову оплату вказанний договір може бути визнаний судом
дійсним.
Ухвалою
господарського суду від 10.04.08 р. вказаний зустрічний позов був прийнятий до
розгляду сумісно з первісним.
Позивач
відзив на зустрічний позов не надав, наполягає на свої позовних вимогах.
Ухвалою
в.о. голови господарського суду від 22.04.08 р. строк вирішення спору по справі
був продовжений по 29.06.08 р. включно.
По
справі оголошувалась перерва з 22.04.08 р. по 06.06.08 р.
Відповідач
надіслав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, яке
господарський суд вважає за можливе задовольнити.
Господарський
суд, вислухавши позивача, розглянувши матеріали справи, -
В С Т А Н О В И В:
01.02.08
р. між сторонами був укладений договір купівлі-продажу окремо розташованої
триповерхової нежитлової будівлі літ. А-3, загальною площею 1976,5 кв.м., що
знаходиться за адресою: м. Кривий Ріг, Дніпропетровське шосе, буд. 16-Б, за
яким позивач продав, а відповідач купив вказану нежитлову будівлю.
Згідно
п. 6 названого договору, право власності на нежитлову будівлю, що є предметом
цього договору, виникає у відповідача з моменту передачі нежитлової будівлі від
позивача до відповідача та з моменту державної реєстрації цього договору в
реєстрі правочинів. Сторони домовились, що право передачі будівлі від позивача
до відповідача виникає з моменту нотаріального посвідчення цього договору.
Вказаний
договір посвідчений приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального
округу Дніпропетровської області ОСОБА_2 01.02.08 р. та внесений у реєстр за №
778.
Факт
передачі позивачем відповідачу вищезгаданої нежитлової будівлі підтверджується
двостороннім актом прийому-передачі від 01.02.08 р.
Факт
реєстрації договору купівлі-продажу в Державному реєстрі правочинів
підтверджується витягом від 01.02.08 р. № 5380200, реєстраційний № 2667413.
Згідно
витягу № 17724949 від 13.02.08 р. про реєстрацію права власності на нерухоме
майно, виданому КП "Криворізьке БТІ", відповідач зареєстрував за
собою право власності на вказану нежитлову будівлю.
Відповідно
до п. 3 згаданого договору купівлі-продажу, вартість нежитлової будівлі
становить 650 711,60 грн., в тому числі ПДВ -108 451,93 грн., балансова
вартість нерухомого майна - 650711,60 грн. Продаж даного нерухомого майна
вчинено за 650 711,60 грн., які відповідач зобов'язався перерахувати на рахунок
позивача протягом 90-ста днів з моменту нотаріального посвідчення цього
договору.
Згідно
ст. 251 ЦК України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана
дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк може бути визначений правочином.
Як
встановлено судом вище, сторони визначили строк оплати за придбане нерухоме
майно в п.3 договору купівлі-продажу - протягом 90-ста днів з моменту
нотаріального посвідчення цього договору.
Відповідно
до вимог ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після
відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Таким
чином, враховуючи, що нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу
відбулось 01.02.08 р., перебіг строку оплати нерухомого майна почався з
02.02.08 р., а 90-сто днів закінчились 02.05.08 р., який є святковим днем.
Згідно
ч. 5 ст. 254 ЦК України, якщо останній день строку припадає на вихідний,
святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці
вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Першим
робочим днем у травні 2008 р. є 05.05.08 р., який і є останнім днем оплати
відповідачем придбаної нерухомості.
Як
підтверджується матеріалами справи та представниками сторін, фактично
відповідач сплатив за придбане нежитлове приміщення лише 518 000,00 грн.
Станом
на момент розгляду справи доказів сплати решти суми у розмірі 132 711,60 грн.
відповідач суду не надав.
При
викладених обставинах господарський суд не знаходить достатніх підстав для
задоволення як первісного, так і зустрічного позову по справі, виходячи також з
наступного:
Відповідно
до ст. 651 ЦК України, розірвання договору допускається лише за згодою сторін,
якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути розірвано за
рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору
другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди
друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при
укладенні договору.
Разом
з тим, стаття 654 ЦК України визначає, що розірвання договору вчиняється в
такій самій формі, що й договір, що розривається, якщо інше не встановлено
договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Крім
того, стаття 525 ЦК України передбачає, що одностороння відмова від
зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не
встановлено договором або законом.
Умовами
договору купівлі-продажу, укладеного між сторонами, не передбачено можливості
розірвання вказаного договору в односторонньому порядку.
Враховуючи
наведене, а також вимоги вищевказаних норм закону, розірвати договір
купівлі-продажу можливо тільки за згодою сторін, а у разі недосягнення такої
згоди -в судовому порядку.
Згідно
ст. 188 ГК України, зміна та розірвання господарських договорів в
односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або
договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати
договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона
договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у
двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу
сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо
зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений
строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право
передати спір на вирішення суду.
Відповідно
до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на
які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Обставини справи,
які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами
доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Позивачем
не надано суду доказів як надсилання, так і одержання відповідачем вказаних
пропозицій позивача про розірвання договору купівлі -продажу.
Викладене
є підставою для відмови в задоволенні первісного позову.
Господарським
судом також встановлено:
Згідно
ст. 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором
або актом цивільного законодавства. Виконання цивільних обов'язків
забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені
договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно
до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного
права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, має право звернутися
до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та
інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:
1)
визнання права;
2)
визнання правочину недійсним;
3)
припинення дії, яка порушує право;
4)
відновлення становища, яке існувало до порушення;
5)
примусове виконання обов'язку в натурі;
6)
зміна правовідношення;
7)
припинення правовідношення;
8)
відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;
9)
відшкодування моральної (немайнової) шкоди;
10)
визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади,
органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування,
їхніх посадових і службових осіб.
Суд
може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений
договором або законом.
Відповідач
у зустрічному позові просить суд визнати вказаний договір купівлі -продажу
дійсним.
Разом
з тим, ст. 16 ЦК України не містить в своєму переліку такого способу захисту
цивільних прав як визнання правочину дійсним.
Що
стосується можливості захисту цивільного права судом в інший спосіб, то
господарський суд зазначає, що обраний відповідачем спосіб захисту свого
цивільного права не відповідає обставинам справи, оскільки позивач не оспорює
дійсність договору купівлі-продажу, укладеного між сторонами.
Більше
того, заявляючи позов про розірвання вказаного договору, позивач тим самим
підтверджує його дійсність, оскільки розірвати можливо тільки дійсний
(існуючий) договір.
Таким
чином, позивач не порушував своїми діями прав відповідача, не оспорював
дійсності договору купівлі-продажу, а вимоги відповідача у зустрічному позові є
необгрунтованими та безпідставними.
Викладене
є підставою для відмови в задоволенні зустрічного позову.
Судові
витрати по справі слід покласти: за первісним позовом - на позивача, за
зустрічним позовом -на відповідача.
Керуючись
ст.ст. 14-16, 251, 253, 254, 525, 651, 654 ЦК України, ст. 188 ГК України,
ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд, -
В И Р І Ш И В :
В
задоволенні первісного позову відмовити.
В
задволенні зустрічного позову відмовити.
Суддя
І.Ю. Дубінін
Суд | Господарський суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 18.06.2008 |
Оприлюднено | 02.09.2008 |
Номер документу | 1950025 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Дубінін І.Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні