8/102-08
ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"29" січня 2009 р. Справа № 8/102-08
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Вечірка І.О
суддів: Зарудяної Л.О.
Ляхевич А.А.
при секретарі Кузнєцовій Г.В. ,
за участю представників сторін:
від позивача: Рибаченко І.В. - представника за довіреністю від 14.10.2008р.,
від відповідача: не з'явився,
розглянувши апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "РБУ-1", м. Вінниця
на рішення Господарського суду Вінницької області
від "13" листопада 2008 р. у справі № 8/102-08 (суддя Мельник І.Ю.)
за позовом Вінницького обласного комунального підприємства "Вінницятеплокомуненерго", м. Вінниця
до Закритого акціонерного товариства "РБУ-1", м. Вінниця
про стягнення 18324,04 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Вінницької області від 13.11.2008р. у справі №8/102-08 задоволено позов Вінницького обласного комунального підприємства "Вінницятеплокомуненерго" (м.Вінниця) та стягнуто на його користь з Закритого акціонерного товариства "РБУ-1" (м.Вінниця) 18324,04грн. боргу, 183,24грн. витрат по сплаті державного мита та 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Вважаючи, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач (ЗАТ "РБУ-1") подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду від 13.11.2008р. в частині задоволення позову в розмірі 16881,94грн. та прийняти в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Апеляційну скаргу мотивовано, зокрема, наступним:
- суд не врахував, що по сумі боргу в розмірі 16881,94 грн. пройшли строки позовної давності, і відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України, відповідач подав заяву про застосування строків позовної давності. Однак, в порушення норм ст. 267 ЦК України, суд задовольнив заявлений позов;
- висновки суду про те, що акт звірки розрахунків від 01.09.2005р. перервав перебіг строку позовної давності, суперечить ст. 34 ГПК України, якою передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені первинними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Акт звірки відображає тільки дані бухгалтерського обліку. Із цього акту не виникають цивільно-правові наслідки. Сторони можуть посилатись на дані бухгалтерського обліку для уточнення, а не як на підставу своїх господарсько-правових зобов'язань.
В судове засідання представник відповідача не прибув. 28.01.2009р. від ЗАТ "РБУ-1" надійшла телеграма з клопотанням про відкладення розгляду апеляційної скарги у зв'язку із хворобою представника. Заявлене відповідачем клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги не підлягає задоволенню, оскільки відповідач не подав доказів в його обґрунтування. Крім того, відповідач був не позбавлений права направити в засідання суду іншого представника.
Представник позивача заперечив проти доводів апеляційної скарги, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а апеляційну скаргу - безпідставною, просить рішення суду від 13.11.2008р. залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
27.09.2001р. між Вінницьким обласним комунальним підприємством "Вінницятеплокомуненерго" (постачальник) та Дочірнім підприємством "Житло" Закритого акціонерного товариства "РБУ-1" (споживач) був укладений договір №747 на постачання та споживання теплової енергії (надалі договір), відповідно до п.1.1. якого постачальник відпускає, а споживач споживає теплову енергію для опалення приміщень та підігріву води згідно переліку доданого до договору (а.с.11-12).
Відповідно до п.2.1. договору теплова енергія постачається відповідачу в обсягах, визначених договором у вигляді гарячої води на такі потреби: опалення та вентиляцію в період опалювального сезону; гаряче водопостачання - протягом року.
У відповідності до п.6.1.,6.2.,6.3. розрахунки за теплопостачання проводяться із застосуванням планових платежів з підсумковим розрахунком по завершенню місяця, виключно в грошовій формі згідно тарифів, які встановлюються відповідно до цін, що склалися на ринку реалізації природного газу в Україні. Розрахунковим періодом по договору є календарний місяць. Відповідач за три дні до початку споживання теплової енергії проводить планову проплату вартості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, яка є підставою для надання послуг з теплопостачання. Подальші рахунки відповідач отримує з 10 по 15 число наступного місяця з підсумковим розрахунком періоду, за який надавались послуги, та рахунок на попередню оплату.
Таким чином, відповідно до умов договору, підсумковий розрахунок за споживання теплової енергії мав проводитись відповідачем по завершенню місяця, в якому виставлено рахунок на оплату.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції в період з 01.05.2004р. по 30.06.2005р. позивачем, відповідно до умов договору № 747 від 27.09.2001р., надавались відповідачу послуги по теплопостачанню.
Факт надання позивачем та отримання відповідачем послуг по теплопостачанню на суму 39747,70 грн., підтверджується довідкою по нарахуванням за подану теплову енергію підприємством "Вінницятеплокомуненерго" (а.с.29) та актом звірки розрахунків від 01.09.2005р. між "Вінницятеплокомуненерго" та ДП "Житло" ЗАТ РБУ - 1 за тепло-водопостачання по договору №747 (а.с.86).
16.04.2007р. до Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України внесено запис про припинення юридичної особи ДП "Житло" ЗАТ "РБУ-1" в зв'язку з приєднанням його до Закритого акціонерного товариства "РБУ-1", про що свідчить довідка державного реєстратора від 16.04.2007р. та рішення Господарського суду Вінницької області у справі №4/77-07 від 30.05.2007р. (а.с. 42, 87-88).
Відповідач за період з 30.09.05 р. по 31.03.08р., провів з позивачем розрахунки за отримані послуги по теплопостачанню в сумі 21423,63грн., що підтверджується банківськими виписками по особовому рахунку позивача (а.с. 47-65).
На час звернення позивача з позовом до господарського суду, несплаченим залишився борг відповідача перед позивачем на суму 18324,04 грн.
Згідно з ч.1 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Факт надання позивачем теплової енергії для опалення приміщень та підігріву води відповідачу, згідно з умовами договору №747 від 27.09.2001р. на постачання та споживання теплової енергії, а також невиконання відповідачем зобов'язань по проведенню розрахунків з позивачем в пов ному обсязі встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи та відповідачем не заперечується. Проте, відповідач у відзиві на позовну заяву (а.с.82) позовні вимоги позивача визнав частково, а саме в сумі 1442,10 грн. Відповідач вказує, що по рахунках за період з травня 2004р. по травень 2005р. пройшли строки позовної давності, які встановлені нормою ст.257 ЦК України (а.с. 84). В зв'язку з цим, відповідач борг в сумі 16881,94 грн. не визнає, вважаючи, що вказана грошова сума заявлена з пропуском строку позовної давності.
В процесі розгляду справи, відповідачем була подана заява про застосування строків позовної давності (а.с. 83).
Доводи відповідача про сплив позовної давності правомірно не були прийняті до уваги місцевим господарським судом, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно із ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Статтею 253 ЦК України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Згідно з ч. 1 ст. 264 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.
Після переривання перебіг позовної давності починається заново, як передбачено нормою ч. 3 ст. 264 ЦК України.
Цивільний кодекс України не містить повного переліку дій, вчинених особою, які свідчать по визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. В зв'язку з цим, в кожному конкретному випадку суд повинен, з урахуванням обставин справи, оцінити докази надані сторонами в обґрунтування своїх доводів.
Матеріали справи свідчать, що 01.09.2005р. поноважними представниками сторін було підписано акт звірки розрахунків, згідно з яким заборгованість відповідача перед позивачем за договором №747 від 27.09.2001р. становить 39747,70 грн. (а.с. 86). Зазначений акт, підписаний з боку відповідача керівником та головним бухгалтером підприємства, свідчить про визнання ним свого боргу та обов'язку по проведенню розрахунків з позивачем.
Таким чином, після підписання 01.09.2005р. акту звірки розрахунків, перебіг строку позовної давності було перервано, в зв'язку з чим його перебіг почався заново.
Зазначені обставини щодо переривання перебігу строку позовної давності були правомірно встановлені Господарським судом Вінницької області.
Оскільки, ЗАТ "РБУ-1" своє зобов'язання щодо проведення розрахунків за теплопостачання належним чином не виконало, доказів сплати в добровільному порядку решти боргу - в сумі 18324,04 грн. до суду не надало, то суд правомірно задовольнив позовні вимоги Вінницького обласного комунального підприємства "Вінницятеплокомуненерго".
Оскаржене рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, відповідає матеріалам справи та вимогам чинного законодавства, а тому підстави для його скасування відсутні.
Враховуючи викладене, апеляційна скарга Закритого акціонерного товариства "РБУ-1" не підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Вінницької області від 13.11.2008р. має бути залишене без змін.
Керуючись ст.ст. 101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення Господарського суду Вінницької області від 13.11.2008р. у справі №8/102-08 залишити без змін, а апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "РБУ-1" - без задоволення.
2. Справу №8/102-08 повернути до Господарського суду Вінницької області.
Головуючий суддя Вечірко І.О
судді:
Зарудяна Л.О.
Ляхевич А.А.
Віддрук.: 4 прим.:
-------------------------
1 - до справи,
2,3 - сторонам,
4 - в наряд.
Суд | Житомирський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 29.01.2009 |
Оприлюднено | 11.02.2009 |
Номер документу | 2899343 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Житомирський апеляційний господарський суд
Вечірко І.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні