Постанова

від 12.10.2006 по справі 1/334-26/88

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

1/334-26/88

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ПОСТАНОВА

12.10.06                                                                                           Справа№ 1/334-26/88

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Краківський ринок”, м. Львів

до відповідача: Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради, м. Львів

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Приватне підприємство „Лемо”, м. Львів

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Управління комунального майна Львівської міської ради, м. Львів

про визнання недійсним розпорядження Шевченківської районної адміністрації від 16.05.2005 р. № 485 „Про оформлення права власності на будівлі по вул. Базарній, 11 в         м. Львові”; визнання недійсними свідоцтва на право власності на будівлю кафе-бару площею 64,3 кв.м. у м. Львові по вул. Базарній, 11, видане Приватному підприємству „Лемо” Відділом приватизації державного житлового фонду Шевченківської районної адміністрації м. Львова від 16.05.2005 р. серія ЯЯЯ № 077439 та свідоцтва на право власності на будівлю складу-гуртівні площею 145,8 кв.м. у м. Львові по вул. Базарній, 11, видане Приватному підприємству „Лемо” Відділом приватизації державного житлового фонду Шевченківської районної адміністрації м. Львова від 16.05.2005 р. серія ЯЯЯ № 077440.

                                                                                                    Суддя Деркач Ю.Б.

при секретарі: Боровець Я.

Представники:

від позивача Романюк В.Ф. –представник

від відповідача Василюк М.Р. –завідувач юридичного відділу

від третьої особи –ПП „Лемо” Матвєєв М.А. –директор, Луців С.М. –представник

від третьої особи –Управління комунального майна Львівської міської ради не з'явився

Представникам сторін роз'яснено їх права та обов'язки передбачені

ст.ст. 49, 51 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 25.10.2006 р.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю „Краківський ринок”, м. Львів звернулося до господарського суду з позовом до Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради, м. Львів за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача –Приватного підприємства „Лемо”, м. Львів про визнання недійсним розпорядження Шевченківської районної адміністрації від 16.05.2005 р. № 485 „Про оформлення права власності на будівлі по вул. Базарній, 11 в м. Львові”; визнання недійсними свідоцтва на право власності на будівлю кафе-бару площею 64,3 кв.м. у м. Львові по вул. Базарній, 11, видане Приватному підприємству „Лемо” Відділом приватизації державного житлового фонду Шевченківської районної адміністрації м. Львова від 16.05.2005 р. серія ЯЯЯ № 077439 та свідоцтва на право власності на будівлю складу-гуртівні площею 145,8 кв.м. у м. Львові по вул. Базарній, 11, видане Приватному підприємству „Лемо” Відділом приватизації державного житлового фонду Шевченківської районної адміністрації м. Львова від 16.05.2005 р. серія ЯЯЯ № 077440.

Ухвалою суду від 29.03.2006 р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, попереднє судове засідання призначено на  21.04.2006 р., залучено до участі у розгляді справи третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Управління комунального майна Львівської міської ради. Хвалою суду від 21.04.2006 р. розгляд попереднього судового засідання відкладено до 19.05.2006 р. Ухвалою суду від 19.05.2006 р. закінчено підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду на 16.06.2006 р. В судовому засіданні 16.06.2006 р. оголошувалась перерва до 23.06.2006 р. В судовому засіданні 23.06.2006 р. оголошувалась перерва до 14.07.2006 р. Ухвалою суду від 14.07.2006 р. Ухвалою суду від 14.07.2006 р. зупинено провадження у справі до 22.09.2006 р. Ухвалою суду від 22.09.2006 р. Ухвалою суду від 22.09.2006 р. розгляд справи відкладався до 05.10.2006 р. В судовому засіданні 05.10.2006 р. оголошувалась перерва до 12.10.2006 р.

В судових засіданнях представник позивача свої вимоги, викладені в позовній заяві підтримав повністю, просить суд визнати недійсним розпорядження Шевченківської районної адміністрації від 16.05.2005 р. за № 485 „Про оформлення права власності на будівлі на вулиці Базарній, 11 в м. Львові”. Від позивача також надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог в порядку ст. 51 КАС України, в якій він просить додатково визнати недійсними свідоцтво на право власності на будівлю кафе-бару площею 64,3 м.кв. у м. Львові по вул. Базарній, 11, видане Приватному підприємству „ЛЕМО” відділом приватизації державного житлового фонду Шевченківської районної адміністрації м. Львова від  16.05.2005 р. серія ЯЯЯ № 077439, та свідоцтво на право власності на будівлю складу-гуртівні площею 145,8 м. кв. у м. Львові по вул. Базарній, 11, видане Приватному підприємству „ЛЕМО” відділом приватизації державного житлового фонду Шевченківської районної адміністрації м. Львова від 16.05.2005 р. серія ЯЯЯ № 077440. Вказана заява про збільшення позовних вимог була прийнята судом до розгляду разом з первинним позовом. Позивач також подав суду додаткові письмові пояснення в яких обґрунтовував свої вимоги. Позивач заявив клопотання щодо залучення до матеріалів справи при її розгляді по суті, матеріали справи, яке проводив арбітражний суд Львівської області в 1999 році по справі № 1/1300-4/120 за позовом ПП „ЛЕМО” до Шевченківської районної держадміністрації м. Львова, за участю третіх осіб ТзОВ „Краківський ринок”, Управління приватизації майна Департаменту економічної політики та ресурсів Львівської міської ради (правонаступником якого є  Управління комунального майна Львівської міської ради), Департаменту землеустрою та планування забудови міста Львівської міської ради, про зобов'язання реєстрації прав власності на  ті ж самі нежитлові приміщення складу-гуртівні та кафе-бару по вулиці Базарній, 11 у м. Львові, та видачі свідоцтва про право власності. Вказане клопотання судом було задоволено як підставне та обгрунтоване, та справа № 1/1300-4/120 були приєднана до матеріалів справи, що знаходилась у проваджені.

В судових засіданнях представники відповідача та третьої особи на стороні відповідача ПП „ЛЕМО” заперечили проти позову повністю з підстав, наведених у відзивах на позовну заяву, просять відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору –Управління комунального майна Львівської міської ради, надав суду письмове пояснення згідно якого підтримує заявлені позовні вимоги, та обґрунтував це документально.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне:

Шевченківською районною адміністрацією м. Львова прийнято розпорядження від 16.05.2005 р. за № 485 „Про оформлення права власності на будівлі на вулиці Базарній, 11 в м. Львові”. Згідно п. 1 вказаного розпорядження Приватному підприємству „ЛЕМО” оформлено право приватної власності на будівлі, які знаходяться на вулиці Базарній, 11 в       м. Львові, а саме: будівлю кафе-бару площею 64,3 м.кв. та будівлю складу-гуртівні площею 145,8 м.кв. Цим же розпорядженням в п. 2 Відділу приватизації державного житлового фонду Шевченківської районної адміністрації м. Львова вказано оформити та видати свідоцтва про право власності на вищевказані об'єкти.           В судовому засіданні 19.05.2006 р. відповідачем представлено суду копії свідоцтва на право власності на нежитлове приміщення площею      64,3 м.кв., видане Приватному підприємству „ЛЕМО” Відділом приватизації державного житлового фонду Шевченківської райадміністрації м. Львова від 16.05.2005 р. серія ЯЯЯ      № 077439, та копія свідоцтва на право власності на нежитлове приміщення площею           145,8 м.кв., видане Приватному підприємству „ЛЕМО” відділом приватизації державного житлового фонду Шевченківської райадміністрації м. Львова від 16.05.2005 р. серія ЯЯЯ      № 077440. Вказані свідоцтва на право власності на спірні приміщення видані ПП „ЛЕМО” згідно п. 2  оспорюваного розпорядження Шевченківської районної адміністрації м. Львова від 16.05.2005 р. за № 485. Вказане розпорядження приймалося, як видно з його першого абзацу, на виконання рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 02.07.1999 р. за № 351 та № 307 від 06.07.2001 р., „Положення про Шевченківську районну адміністрацію”, затверджену рішенням Львівського міськвиконкому від 20.06.2003 р. за № 503, а також за поданими документами Приватного підприємства „ЛЕМО”.

Відповідно до п. 1 ст. 29 п. б (10) ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», рішень виконавчого комітету Львівської міської ради № 351 від 02.07.1999 р. та   № 307 від 06.07.2001 р., «Положення про Шевченківську районну адміністрацію», затвердженого рішенням Львівського міськвиконкому за № 503 від 20.06.2003 р., до повноважень Шевченківської районної адміністрації належить оформлення, відповідно до законодавства, права власності на об'єкти нерухомого майна незалежно від форм власності.

Згідно рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 02.07.1999 р. за           № 351 „Про порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна та затвердження вартості цих послуг” та № 307 від 06.07.2001 р. „Про внесення змін до рішення виконкому від 02.07.1999 р. № 351”, на які є посилання в оскаржуваному розпорядженні, як на підставу його винесення, було затверджено «Положення про порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб». Згідно п. 4 вказаного Положення, оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна проводиться шляхом прийняття відповідного розпорядження голови районної адміністрації, та видачею свідоцтва на право власності на об'єкт нерухомого майна. Згідно    п. 7 даного Положення встановлено, що для оформлення права власності на об'єкт нерухомого майна власники нерухомого майна до заяви додають: а) на новозбудовані, перебудовані або реконструйовані об'єкти, розташовані на окремих земельних ділянках: - оригінали правовстановлюючих документів на об'єкт до перебудови чи реконструкції; - акт про право власності на земельну ділянку (про право постійного користування земельною ділянкою) або рішення органів влади про відведення земельної ділянки під об'єкт нерухомого майна; - акт державної комісії про прийняття в експлуатацію об'єкта та рішення про затвердження цього акту. Саме цим документом керувався відповідач –Шевченківська районна адміністрація Львівської міської ради при прийнятті оспорюваного розпорядження від 16.05.2005 р. за № 485 „Про оформлення права власності на будівлі на вулиці Базарній, 11 в м. Львові”. Вказане підтверджується відзивом від 18.05.2006 р. за № 3501/458 відповідача по справі. Дослідивши представлені відповідачем по справі документи, які були подані йому третьою особою –ПП «ЛЕМО», для оформлення останньому права власності на вказані об'єкти нерухомого майна, суд встановив, що серед них є акт державної комісії про готовність закінченого будівництва об'єкту до експлуатації від 26.12.1997 р., де зазначається, що забудовником вказаних об'єктів є ПП «ЛЕМО». Даний акт затверджений наказом департаменту землеустрою та планування забудови міста від 16.01.1998 р. № 1610/10-07. В той же час жодних документів щодо права власності на земельну ділянку чи права на постійне користування земельною ділянкою, або рішення органів влади про відведення земельної ділянки під об'єкт нерухомого майна, як це вимагається згідно п. 7 «а»«Положення про порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб», ні відповідач ні третя особа ПП «ЛЕМО»не представили. Поданий третьою особою на стороні відповідача «Висновок про наявність містобудівельних обмежень щодо користування земельною ділянкою»Управління архітектури і містобудування Львівської міської ради від 06.04.2006 р. за № 2-4264/100 не може бути доказом відведення земельної ділянки під спірні будівлі, так як відповідне рішення про передачу у власність чи в орендне користування земельної ділянки оформляється, згідно Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», виключно ухвалою міської ради, і це питання не перебуває в компетенції Управління архітектури і містобудування. Крім того, вказаний висновок  Управління архітектури і містобудування Львівської міської ради виданий ПП «ЛЕМО»вже після прийняття оспорюваного розпорядження, а тому не може бути доказом по вказаній справі.           

Судом також було встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю „Краківський ринок” є орендарем цілісного майнового комплексу, який розташований у          м. Львові по вул. Базарній, 11, згідно договору оренди № 4 від 25.02.1998 р. та додаткової угоди до цього ж договору від 02.10.2000 р. Після укладення вказаного договору оренди товариству було передано згідно Акту прийому-передачі від 25.02.1998 р. все майно, яке входить до складу цілісного майнового комплексу, який є свідоцтвом про право орендаря (позивача) на використання та володіння об'єктом оренди. При укладенні вказаного договору оренди цілісного майнового комплексу (надалі ЦМК) № 4 від 25.02.1998 р. орендодавцем було проведено оцінку ЦМК, та складений акт оцінки вартості майна МДКП „Центральний ринок”, який в подальшому був затверджений заступником начальника представництва ФДМУ у м. Львові, який укладав договір оренди. Згідно вказаного Акту оцінки та переліку основних засобів, які входять в склад цілісного майнового комплексу, який орендується ТзОВ „Краківський ринок”, значаться два нежитлових приміщення, яке орендувало Приватне підприємство „ЛЕМО”, а саме за № 62, вартістю 13 176,00 грн. та за № 67, вартістю                84 161,70 грн. Вартість цих приміщень також ввійшла у вартість ЦМК як основні фонди та відображена в п. 1.1. договору оренди № 4. Тобто, будівлі кафе-бару та складу-гуртівні, які орендувало на час укладення договору оренди ЦМК Приватне підприємство „Лемо” є складовою частиною ЦМК, перебуває у комунальній власності та орендується ТзОВ „Краківський ринок” в Управління комунального майна м. Львова згідно договору оренди       № 4 від 25.02.1998 р. Крім цього, підтвердженням того, що ці будівлі є в складі ЦМК є те, що Приватне підприємство „ЛЕМО” укладало договори суборенди на вказані будівлі з ТзОВ „Краківський ринок”, зокрема, договори суборенди № 1007, № 1008 від 01.04.2004 р.

При розгляді справи також було встановлено, що арбітражним судом Львівської області у 1999-2000 р. розглядалася справа за № 1/1300-4/120 за позовом ПП „ЛЕМО” до Шевченківської районної держадміністрації м. Львова, за участю третіх осіб ТзОВ „Краківський ринок”, Управління приватизації майна Департаменту економічної політики та ресурсів Львівської міської ради (правонаступником якого є  Управління комунального майна Львівської міської ради), Департаменту землеустрою та планування забудови міста Львівської міської ради, про зобов'язання реєстрації прав власності на  ті ж самі нежитлові приміщення складу-гуртівні та кафе-бару по вулиці Базарній 11 у м. Львові, та видачі свідоцтв про право власності. Встановлено, що розгляд вказаної справи арбітражним судом Львівської області завершився тим, що позовні вимоги ПП „ЛЕМО” про реєстрацію за ним права власності на спірні приміщення у м. Львові по вул. Базарна, 11, та видачу йому свідоцтва на право власності на вказані приміщення, не було задоволено, а позов залишено без розгляду. До такого висновку арбітражний суд Львівської області дійшов у зв'язку з непредставленням на вимогу суду Приватним підприємством «ЛЕМО»(позивачем у попередньому судовому провадженні), доказів погодження з належним землекористувачем здійснення на закріпленій за останнім земельній ділянці забудови ПП «ЛЕМО» гуртівні-складу та кафе по вул. Базарній, 11 у м. Львові, а також доказів подальшого такого погодження із власником землі. Ухвала арбітражного суду Львівської області від 10.01.2000 р. по справі № 1/1300-4/120 про залишення вказаного позову без розгляду не оскаржувалася та вступила у закону силу. Тобто, з наявних матеріалів справи вбачається, що ПП «ЛЕМО»як на час розгляду справи арбітражним судом Львівської області у 1999-2000 р., так і у 2005 р. під час прийняття оспорюваного розпорядження Шевченківської районної державної адміністрації, не мало документів, які б свідчили про погодження ПП «ЛЕМО»на проведення забудови у м. Львові по вул. Базарній, 11, з користувачем земельної ділянки –ТзОВ «Краківський ринок», так і з власником земельної ділянки, в особі Львівської міської ради.  

Арбітражним судом Львівської області при розгляді справи за № 1/1300-4/120 було також встановлено, що „будівництво спірних об'єктів ПП „ЛЕМО” здійснювало на земельній ділянці, яка згідно державного акту від 27.11.1996 р. на праві постійного землекористування закріплена за ГРП „Центральний ринок”, правонаступником якого є ТзОВ „Краківський ринок”. Згідно ст. 72 КАС України встановлено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Тому, виходячи з викладеного, суд приймає до уваги всі встановлені арбітражним судом Львівської області обставини справи за № 1/1300-4/120.

Заперечення третьої особи на стороні відповідача –ПП «ЛЕМО»про те, що позивач не вправі заявляти вказаний позов, не має жодного відношення до земельної ділянки, на якій розташовані спірні об'єкти нерухомого майна, не має відношення до вказаних об'єктів нерухомості, не заслуговують на увагу, так як не підтверджені жодними доказами, та спростовуються наявними у справі матеріалами, та висновками арбітражного суду Львівської області, які суд приймає до уваги.  

Виходячи з вищевикладеного та керуючись нормами чинного законодавства суд прийшов до висновку про підставність заявлених позовних вимог. При цьому суд виходив з наступного.

Шевченківська районна адміністрація Львівської міської ради при здійсненні своїх повноважень, визначених п. 1 ст. 29 п. б (10) ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», рішень виконавчого комітету Львівської міської ради № 351 від 02.07.1999 р. та № 307 від 06.07.2001 р., «Положення про Шевченківську районну адміністрацію», затвердженого рішенням Львівського міськвиконкому за № 503 від 20.06.2003 р. повинна була чітко керуватися вимогами рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 02.07.1999 р. за № 351 „Про порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна та затвердження вартості цих послуг” та № 307 від 06.07.2001 р. „Про внесення змін до рішення виконкому від 02.07.1999 р. № 351”, та затвердженим «Положенням про порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб». При цьому, як встановлено під час судового розгляду, заявник в особі ПП «ЛЕМО»представив відповідачу як підставу для оформлення права власності на будівлі складу-гуртівні та кафе-бару по вул. Базарній, 11 у      м. Львові лише акт державної комісії про готовність закінченого будівництва об'єкту до експлуатації від 26.12.1997 р., та наказ департаменту землеустрою та планування забудови міста від 16.01.1998 р. № 1610/10-07 про затвердження вказаного акту. Вказаних документів, згідно вимог вищезазначеного «Положення про порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб», є недостатньо для оформлення відповідачем права власності на спірні будівлі, так як відсутні інші документи, які чітко передбачені п. 7 «а»вказаного Положення, а саме документів щодо права власності на земельну ділянку чи права на постійне користування земельною ділянкою, або рішення органів влади про відведення земельної ділянки під об'єкт нерухомого майна. Таким чином, Шевченківська районна адміністрація Львівської міської ради, виносячи розпорядження від 16.05.2005 р. за № 485 «Про оформлення права власності на будівлі на вулиці Базарній, 11 в м. Львові”, без всіх необхідних документів, які повинен був представити заявник –третя особа ПП «ЛЕМО», порушила вимоги рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 02.07.1999 р. за № 351 „Про порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна та затвердження вартості цих послуг” та № 307 від 06.07.2001 р. „Про внесення змін до рішення виконкому від 02.07.1999 р. № 351”, та затвердженим «Положенням про порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб».

Суд також приймає до уваги й те, що при розгляді справи № 1/1300-4/120 арбітражним судом Львівської області за позовом ПП «ЛЕМО»до Шевченківської районної адміністрації, про зобов'язання реєстрації та видачу свідоцтва про право власності, відповідач по справі мав у наявності ті самі документи, подані ПП «ЛЕМО», а саме акт державної комісії про готовність закінченого будівництва об'єкту до експлуатації від 26.12.1997 р., та наказ департаменту землеустрою та планування забудови міста від 16.01.1998 р. № 1610/10-07 про затвердження вказаного акту, але тоді правомірно відмовив останньому на підставі п. 16 «Положення …»в оформлені права власності на об'єкти нерухомого майна по вул. Базарній, 11 у м. Львові. При розгляді справи по суті відповідач не зміг пояснити суду чим викликана його цілком протилежна позиція з вказаного питання, при тому, що всі обставини справи, докази, кількість представлених заявником документів залишилися однаковими.   

Судом приймається як доказ, встановлене арбітражним судом Львівської області у провадженні  по справі за № 1/1300-4/120,  в якому ПП „ЛЕМО” було позивачем по справі, існування ухвали Львівської міської ради № 552 від 28.11.1996 р. „Про прийняття у власність міста будівель та споруд, самовільно збудованих на територіях ринків м. Львова”. Згідно з вказаною ухвалою Львівської міської ради, яка не була оскаржена ПП „ЛЕМО”,  зокрема п. 2, Департамент економічної політики та ресурсів Львівської міської ради прийняв у власність міста самовільно збудовані будівлі та споруди, в тому числі і будівлі кафе-бар та складу-гуртівні у м. Львові по вул. Базарна, 11, які орендувало ПП „ЛЕМО”, та які за твердженням останнього є його власністю. Виходячи з цього, та приймаючи до уваги пояснення залученої за ініціативою суду до справи, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору –Управління комунального майна Львівської міської ради, суд встановив, що існують всі достатні докази того, що спірні приміщення гуртівні-складу та кафе-бару, розташовані у м. Львові по вул. Базарній, 11, перебувають у власності територіальної громади міста Львова, а тому не можуть одночасно перебувати у приватній власності ПП «ЛЕМО». Доказом того, що спірні будівлі перебувають у комунальній власності та входять до складу цілісного майнового комплексу, орендованого позивачем в Управління комунального майна Львівської міської ради, є також договори суборенди № 1007 та № 1008, від 01.04.2004 р., які укладалися між ТзОВ «Краківський ринок»та ПП «ЛЕМО».

Судом встановлено, що вказані спірні будівлі знаходяться в орендному користуванні ТзОВ «Краківський ринок», згідно договору оренди цілісного майнового комплексу № 4 від 25.02.1998 р. та додаткової угоди до цього ж договору від 02.10.2000 р. При укладенні вказаного договору оренди цілісного майнового комплексу (надалі ЦМК) № 4 від        25.02.1998 р. орендодавцем було проведено оцінку ЦМК, та складений акт оцінки вартості майна МДКП „Центральний ринок”, який в подальшому був затверджений заступником начальника представництва ФДМУ у м. Львові, який укладав договір оренди. Згідно вказаного Акту оцінки та переліку основних засобів, які входять в склад цілісного майнового комплексу, який орендується ТзОВ „Краківський ринок”, значаться два нежитлових приміщення, яке орендувало Приватне підприємство „ЛЕМО”, а саме за № 62, вартістю         13 176,00 грн. та за № 67, вартістю 84 161,70 грн. Вартість цих приміщень також ввійшла у вартість ЦМК як основні фонди та відображена в п. 1.1. договору оренди № 4. Тобто, будівлі кафе-бару та складу-гуртівні, які орендувало на час укладення договору оренди ЦМК Приватне підприємство „ЛЕМО” є складовою частиною ЦМК, перебуває у комунальній власності та орендується ТзОВ „Краківський ринок” в Управління комунального майна          м. Львова згідно договору оренди № 4 від 25.02.1998 р. Це також підтверджується представленою в матеріали справи відомістю основних засобів, які входять в склад цілісного майнового комплексу у м. Львові по вул. Базарна, 11.

Прийняття відповідачем по справі незаконного оспорюваного розпорядження, порушило законні права ТзОВ „Краківський ринок”, як належного орендаря цілісного майнового комплексу. Згідно ст. 28 Закон України „Про оренду державного та комунального майна” орендареві забезпечується захист його права на майно, одержане ним за договором оренди, нарівні із захистом, встановленим законодавством щодо захисту права власності. Стаття 48 Закону України  „Про власність” встановлює, що власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння, і відшкодування завданих цим збитків. Це ж положення поширюється на право орендаря, який правомірно користується майном. Такі дії Шевченківської районної адміністрації порушили цивільні майнові права та інтереси ТзОВ „Краківський ринок”, які підлягають захисту згідно ст. 16 ЦК України. Згідно ст. 21 ЦК України суд вправі скасувати акти органу місцевого самоврядування, якщо вони суперечать актам цивільного законодавства і порушують цивільні права або інтереси. Вказане розпорядження Шевченківської районної адміністрації порушує право орендаря для вільного та безперешкодного володіння та користування орендованим майном ЦМК, створює перешкоди у користуванні цим майном, а тому, згідно ст.ст. 2, 6 КАС України, ТзОВ „Краківський ринок” цілком правомірно звернулося до господарського суду за захистом своїх прав та інтересів.

Заперечення відповідача щодо заявленого позову, які стосуються того, що Шевченківська районна адміністрація Львівської міської ради зверталася до Управління комунального майна Львівської міської ради, щодо належності вказаних спірних будівель до комунальної власності, та отриманої нею негативної відповіді, не можуть сприйматися судом як належні докази, так як жодним нормативним актом не передбачено, що Управління комунального майна Львівської області є тим органом, що реєструє та обліковує право власності на об'єкти нерухомості, і що воно зобов'язане вести такий облік і надавати відповідну інформацію. Для цього існують інші органи, які ведуть відповідний облік та реєстр прав власності на об'єкти нерухомого майна, до яких відповідач не звертався з метою встановити факт перебування спірних будівель в комунальній власності. Тому ці  заперечення відповідача суд до уваги не приймає.  

Заперечення третьої особи на стороні відповідача про те, що позивач ніби-то не має відношення до належного землекористувача є цілком безпідставними, та спростовуються матеріалами справи, ухвалами арбітражного суду Львівської області та ухвалою Львівської міської ради № 243 від 27.05.1999 р. „Про питання управління майном міської комунальної власності”. Так само суд відхиляє заперечення третьої особи на стороні відповідача, яка стверджувала, що позивач не вправі був укладати договори суборенди на окремі інвентарні об'єкти зі складу орендованого ним цілісного майнового комплексу. Вказане спростовується п. 6.3. договору оренди № 4 від 25.02.1998 р., де чітко передбачено право орендаря на передачу в суборенду користування окремих об'єктів зі складу ЦМК без будь-яких погоджень, на власний розсуд.

Також безпідставним суд вважає посилання відповідача, в обґрунтування правомірності оспорюваного розпорядження, на рішення Львівської міської ради від 16.04.2004 р. за № 364 «Про затвердження Положення про порядок врегулювання питань з самовільного будівництва у м. Львові», рішення Львівської міської ради від 06.05.2005 р. за № 406 «Про затвердження Положення про порядок врегулювання питань з самочинного будівництва у м. Львові», та рішення Львівської міської ради від 18.11.2005 р. за № 1224 «Про внесення змін та доповнень до рішення виконавчого комітету від 06.05.2005 р. за № 406». При прийнятті оспорюваного розпорядження 16.05.2005 р. чинним було тільки рішення Львівської міської ради від 06.05.2005 р. за № 406 «Про затвердження Положення про порядок врегулювання питань з самочинного будівництва у м. Львові». Відповідач стверджував, що ПП «ЛЕМО»здійснило самочинне будівництво спірних об'єктів складу-гуртівні та кафе-бару по вул. Базарна, 11, а тому, для їх узаконення відповідач керувався крім вищевказаних нормативних актів, пунктом 16 вказаного «Положення про порядок врегулювання питань з самочинного будівництва у м. Львові», де вказуються наслідки самочинного будівництва.

На час прийняття оспорюваного розпорядження діяли норми Цивільного кодексу України, які підлягали безумовному застосуванню відповідачем. Згідно ч. 1. ст. 376 ЦК України, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані, або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети. В судовому засіданні встановлено, що ПП «ЛЕМО»здійснило будівництво спірних будівель на земельній ділянці, яка не була йому відведена для цієї мети, земельна ділянка знаходиться у постійному користуванні ТзОВ «Краківський ринок», як правонаступника ГРП «Центральний ринок», а тому, згідно ст. 376 ЦК України, будівлі кафе-бару та складу-гуртівні у м. Львові по вул. Базарній, 11, є самочинним будівництвом. Належність спірних будівель до самочинного будівництва визнано відповідачем, коли він посилався на застосуванням ним при винесенні оспорюваного розпорядження  «Положення про порядок врегулювання питань з самочинного будівництва у м. Львові». Згідно ч. 2 ст. 376 ЦК України особа, яка здійснила самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. За ч. 3 ст. 376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. Тому, виходячи з цих вимог ЦК України, Приватне підприємство «ЛЕМО»не може бути власником самочинного будівництва без надання йому земельної ділянки у встановленому порядку, та відповідного рішення суду про визнання права власності на самочинне будівництво. Встановлення Шевченківською районною адміністрацією Львівської міської ради права власності на самочинне будівництво кафе-бару та складу-гуртівні ПП «ЛЕМО», з порушенням передбаченого законом порядку, є порушенням вимог ст. 376 ЦК України, а тому оспорюване розпорядження № 485 від 16.05.2005 р. є неправомірним.

Згідно п. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення. Пунктом 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи із наведеного господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги є підставними та такими, що підлягають до задоволення повністю.

Відповідно до п. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

З огляду на викладене, керуючись Рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 02.07.1999 р. за № 351 „Про порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна та затвердження вартості цих послуг” та № 307 від 06.07.2001 р. „Про внесення змін до рішення виконкому від 02.07.1999 р. № 351”, та затвердженим „Положенням про порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб”, Законом України „Про місцеве самоврядування в Україні”, ст.ст. 16, 21, 376 ЦК України та ст.ст. 49, 51, 71, 87, 94, 97, 98, 122-126, 127, 130, 133-135, 137, 138-139, 140, 143, 151-154, 158, 159-163, 167, 254 КАС України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

1.          Позов задоволити повністю.

2.          Визнати недійсним розпорядження Шевченківської районної адміністрації              м. Львова від 16.05.2005 р. за № 485 „Про оформлення права власності на будівлі на вул. Базарній, 11 в м. Львові”.

3.          Визнати недійсними свідоцтво на право власності на будівлю кафе-бару площею 64,3 м. кв. у м. Львові по вул. Базарній, 11, видане Приватному підприємству „Лемо” (м. Львів, вул. Б. Хмельницького, 11, код ЄДРПОУ 19338606) Відділом приватизації державного житлового фонду Шевченківської районної адміністрації м. Львова від 16.05.2005 р. серія ЯЯЯ № 077439, та свідоцтво на право власності на будівлю складу-гуртівні площею 145,8 м. кв. у м. Львові по вул. Базарній 11, видане Приватному підприємству „Лемо” (м. Львів, вул. Б. Хмельницького, 11, код ЄДРПОУ 19338606) Відділом приватизації державного житлового фонду Шевченківської районної адміністрації м. Львова від 16.05.2005 р. серія ЯЯЯ № 077440.

4.          Присудити відшкодувати з Місцевого бюджету Шевченківського району м. Львова на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Краківський ринок” (місцезнаходження: м. Львів, вул. Ів. Франка, 26, р/р 2600500096001 в ЛФ „Укрінбанку” м. Львова, МФО 325826, код ЄДРПОУ 25228715) 3 грн. 40 коп. –судового збору (державного мита).

5.          Виконавчі листи видати після набрання постановою законної сили.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, передбаченому ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                                       Деркач Ю.Б.