Рішення

від 23.07.2008 по справі 17/155

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/155

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

23.07.08                                                                                           Справа№ 17/155

     Господарський суд Львівської області у складі судді Ділай У.І.

при секретарі Хрунь І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: ДП «Вузівський спиртовий завод», с. Вузлове

до відповідача: Струтинського державного спиртового заводу, с. Струтин

про стягнення 15 000,00 грн.

Представники :

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: Сагатий В.Р. –представник (Довіреність б/н від 04.07.2008р.)

Представнику відповідача роз'яснено права і обов'язки передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Згідно клопотання технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть спору:

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява ДП «Вузівський спиртовий завод», с. Вузлове до Струтинського державного спиртового заводу, с. Струтин про стягнення 15 000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 09.06.2008р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 08.07.2008р.

Для надання сторонам можливості надати додаткові докази у справі в судовому засіданні 08.07.2008р. оголошувалася перерва.

В судовому засіданні 08.07.2008р. представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

В судове засідання 23.07.2008р. позивач явку представника не забезпечив.

Педставник відповідача надав відзив на позовну заяву, згідно якого заборгованість в сумі 15 000,00 грн. відповідач визнає.

В процесі розгляду матеріалів справи судом встановлено:

03.05.2006р. між сторонами у справі укладено Договір № 7/05-06, відповідно до умов якого відповідач взяв на себе зобов'язання доставити ввірений йому для перевезення вантаж (згідно з транспортною накладною) до пункту призначення і видати його уповноваженій на одержання вантажу особі.

Відповідно до п. 2.2. Договору позивач зобов'язався провести попередню оплату запланованих перевезень.

На виконання договірних зобов'язань позивач перерахував відповідачу 15 000,00 грн., що підтверджується Платіжним дорученням № 705 від 08.06.2006р.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач своїх договірних зобов'язань належно не виконав і обумовлених сторонами матеріалів позивачу не передав.

26.02.2007р. позивач направив на адресу відповідача Претензію № 79 із вимогою повернути перераховані кошти.

У відповідь на Претензію, Листом № 63 від 12.03.2007р. відповідач вказав, що Струтинський державний спиртовий завод не заперечує заборгованості перед ДП «Вузівський спиртовий завод»та зобов'язується її погасити після поступлення коштів на його рахунок, оскільки перебуває у важкому фінансовому становищі.

Станом на день звернення ДП «Вузівський спиртовий завод» до господарського суду із позовною заявою заборгованості в сумі 15 000.00 грн. відповідач не сплатив.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши та дослідивши докази по справі та оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав:

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання виникають з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов'язання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У п.1 ст. 615 ЦК України зазначається, що у разі порушення зобов”язання  однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитись від зобов'язання. Повна чи часткова відмова  від зобов'язання тягне за собою відповідно припинення чи зміну зобов'язання.

У ч. 2 ст. 220 ГК України, передбачається, якщо внаслідок прострочення боржника виконання втратило інтерес для кредитора, він має право відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), а у випадку, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вже зазначалося, Претензію № 79 про повернення коштів в сумі 15 000,00 грн. позивач направив на адресу відповідача 24.10.2007р.

Згідно із ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від  виконання зобов'язань не допускається, а у відповідності до  ст. 599 ЦК України, зобов'язання  припиняється  виконанням,  проведеним  належним чином.

У відповідності  з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України  та ст. 33 ГПК України  кожна  сторона  повинна  довести  ті  обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доводи позивача не спростував, доказів належного виконання ним зобов'язань за Договором № 7/05-06 від 03.05.2006р. суду не надав

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача у повному обсязі.

На підставі наведеного та керуючись ст. 174, 193, 220 ГК України, ст.ст. 509, 526, 530, 599, 610, 612, 615 ЦК України, ст. ст. 4-3, 7, 33, 43, 49, 75, 82-84 ГПК України , суд

ВИРІШИВ :

1.          Позов задоволити.

2.          Стягнути з Струтинського державного спиртового заводу (80743, Львівська обл., Золочівський р-н, с. Струтин. Р/р № 26008062792 у I-шій Львівській філії ВАТ «Кредобанк», МФО 325365, ЗКПО 00374717) на користь ДП «Вузівський спиртовий завод»(80252, Львівська обл., Радехівський р-н, с. Вузлове. Р/р                       № 2600330495 в Радехівському відділенні Ощадбанку, МФО 385242, ЗКПО 00374798) 15 000,00 грн. боргу; 150,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

        3.  Наказ видати  згідно ст.116 ГПК України.

Суддя