Рішення

від 02.10.2006 по справі 40/461

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

40/461

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.486-65-72

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

№ 40/461                                                                                                         02.10.06 р.

                                                       м.Київ

За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова група «Мартекс», м.Дніпропетровськ

до                     Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінанси та інвестиції», м.Київ

про                стягнення  119023,48грн.

Суддя Смірнова Л.Г.

Представники:

Від позивача: Гладій О.В.,  представник за довіреністю б/н від 04.11.2005

Від відповідача: не з'явився

Обставини справи :

На розгляд  Господарського суду міста Києва передано позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова група «Мартекс»до  Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінанси та інвестиції»про  стягнення 113539,22грн.  з яких: 96215,02грн. - основного боргу; 14648,65грн.- відсотків за користування товарним кредитом; 2274,22грн. –пені; 401,33грн. –трьох процентів річних, а також 1253,39грн. судових витрат.

Ухвалою Господарського суду  міста Києва від 14.09.2006 було порушено провадження у справі, розгляд справи призначено  на  02.10.2006.

Ухвалою Господарського суду міста Києва вд 15.09.2006, з метою забезпечення позову  було накладено арешт на грошові кошти, що належать  Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінанси та інвестиції», в розмірі 114792,61грн. та знаходяться на  рахунках №26009301151 в філії АКБ «Меркурій»у м.Києві, МФО 300755; №260081803 у ВАТ «КРЕДИТПРОМБАНК»в м.Києві, МФО 300863.

 У судовому засіданні 02.10.2006  позивач звернувся до суду з заявою про збільшення розміру позовних вимог, а сааме: просив стягнути з відповідача 119023,48грн., з яких: 96215,02грн.-основного боргу; 20132,91грн.-відсотків за користування товарним кредитом; 2274,22грн. –пені; 401,33грн.-третох відсотків річних.

             Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляд у справи, проте  у судове засідання 02.10.2006 повноважного представника не направив, письмово та нормативно обгрунтованих пояснень по суті позовних вимог суду не надав.

Відповідно до п. 3.6 роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 №02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження  у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) №13-5891 від 02.10.2006, складеного Головним  управлінням статистики у місті Києві, який був наданий господарському суду представником Позивача, станом на 02.10.2006 відповідач знаходиться за адресою: 01133, м. Київ,   вул. Лесі Українки, 26.

Адреса, зазначена у витягу з ЄДРПОУ, відповідає адресі, зазначеній у позовній заяві, за якою було направлено ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.09.2006  про призначення справи до розгляду.

Беручи до уваги вищенаведене, а також враховуючи, що згідно ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців" від 15.05.2003 №755-IV місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені, відповідач вважається належним чином повідомленим про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення.

Відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва про призначення справи до розгляду від 22.05.2006 сторони попереджені, що нез'явлення в засідання господарського суду їх представників або однієї з них не є перешкодою для розгляду справи по суті.

Відповідно до приписів статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

         Із зібраних доказів та пояснень представника позивача,-

                                               В С Т А Н О В Л Е Н О:

Між   позивачем та відповідачем  28.04.2006   було укладено  договір поставки №386(494) (далі-договір). Відповідно до умов договору  позивач  зобов'язувався передати відповідачеві товар в  кількості, номенклатурі, за ціною та у строки відповідно до умов договору та додатків до нього,  а відповідач прийняти  та оплатити його.  Позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином, поставив  відповідачеві товар на загальну суму  96215,02грн., що підтверджується   видатковими накладними    №13230606 від 23.06.2006; №32300606 від 30.06.2006; №24110706 від 11.07.2006 та довіреностями   серії ЯКЦ №498506 від 23.06.2006,  №498507 від 30.06.2006, №498508 від 11.07.2006. Копії  всіх вищезазначених документів   залучено до матеріалів справи, оригінали  документів було надано суду для огляду у судовому засіданні.

Згідно з пунктом 5.1 пункту 5  Договору товар продається з відстрочкою платежу, на умовах надання   позивачем відповідачеві товарного кредиту. Строк товарного кредиту вказується у відповіній  специфікації.  У разі несвоєчасного погашення заборгованості за товарним кредитом у відповідності з підпунктом 5.1 пункту 5 договору, з дати виникнення  простроченої заборгованості, на суму заборгованості нараховуються відсотки у розмірі 0,3% за кожний день користування товарним кредитом. Сплата відсотків здійснюється протягом  трьох банківських днів  з моменту їх нарахування (підпункту 5.2 пункту 5 договору).

Посилаючись на те, що  відповідач належним чином не виконав свої зобов'язання за договором, позивач  30.08.2006 листом №30-08 звернувся до відповідача з  вимогою  сплатити  заборгованість в сумі 96215,02грн. та  відсотки за користування  товарним кредитом у розмірі 10607,62грн. протягом  трьох банківських днів.

Відповідач вищезазначену вимогу отримав 04.09.2006,   що підтверджується підписом посадової особи відповідача,  проте, залишив її  без забоволення, у зв'язку з чим  позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до  приписів статті 175 Господарського кодексу України  майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим  Кодексом.

Статтями 13, 525, 526 Цивільного кодексу  України  передбачено, що зобов'язання мають виконуватися належним чином,  в установлений строк, відповідно  до вказівок  закону, договору, а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються.  

Згідно частини першої статті 216 та частини  другої статті 217 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову  відповідальність за правопорушення у  сфері  господарювання шляхом застосування до  правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених  цим Кодексом, іншими законами та договором. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків, штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Статтею 536 Цивільного кодексу України  встановлено, що за користування  чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний  сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів  за користування  чужими грошовими коштами встановлюється  договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до   приписів  частини другої  статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора  зобов'язаний сплатити  суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений  договором або законом.

Підпунктом 8.2 пункту 8 договору, за неналежне виконання грошового зобов'язання  відповідач зобов'язувався сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України  від суми заборгованост, включаючи суму відсотків по товарному кредиту, за кожний день прострочки.

Відповідно до приписів статті 33 ГПК України  обов'язок доказування розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні обставини як на підставу своїх вимог та заперечень. Це стосується і позивача який повинен був довести ті обставини на які він посилається, зокрема надати суду докази, які підтверджують  строк  оплати за отриманий товар.

Як вбачається з матеріалів справи строк виконання відповідачем  зобов'язання щодо оплати за отриманий товар договором чітко не встановлений, а відповідно до підпункту 5.1 пункту 5 договору  строк  товарного кредиту  вказується у специфікації. Оскільки   суду не надано   доказів, які підтверджують  строк товарного кредиту, а саме специфікацію, передбачену підпунктом 5.1 пункту 5 договору, суд застосовує положення приписів статті 530 Цивільного кодексу України.  З матеріалів справи вбачається, що  вимогу  щодо  сплати заборгованості за отриманий   товар  в сумі 96215,02грн.  відповідач отримав 04.09.2006. Зі змісту  вищезазначеної вимоги  позивач вимагав сплатити заборгованість протягом трьох банківських днів, тобто у строк до  07.09.2006. Таким чином,  право на    нарахування відсотків за користування товарним кредитом  відповідно до підпункту 5.1  пункту 5 договору,  нарахування штрафних санкцій відповідно до підпункту 8.2  пункту 8 договору та  трьох відсотків річних на підставі статті 625 Цивільного кодексу України виникло у  позивача   08.09.2006. За уточненим розрахунком суду розмір  відсотків  нарахованих на підставі підпункту 5.2 пункту 5 договору за період з 08.09.2006 до 02.10.2006 становить 6927,60грн., розмір пені нарахованої на підставі  підпункту 8.2 пункту 8 договору за період з 08.09.2006 до 13.09.2006 становить 268,87грн., розмір  трьох відсотків річних нарахованих відповідно до приписів статті 625 Цивільного кодексу України  за період з 08.09.2006 до 13.09.2006 становить 47,49грн.

Відповідач письмово та нормативно обгрунтованих пояснень по суті позовних вимог суду не надав.  Факт наявності заборгованості підтверджується матеріалами справи та не спростовано відповідачем.

Дії відповідача є порушенням  договірних зобов'язань  тому  позовні вимоги щодо стягнення  з  відповідача 96215.02грн. - основного боргу, 6927,60грн. -  відсотків за користування товарним кредитом, 268,87грн. - пені та 47,49грн. - трьох відсотків річних визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позовні вимоги щодо  стягнення з відповідача на корить позивача  13205,31грн. –відсотків за користування товарним кредитом,  2005,35грн. –пені; 353,84грн. –трьох процентів річних за період з 24.07.2006 до 07.09.2006 визнаються судом такими, що не доведені належними засобами доказування, оскільки суду не надано специфікації передбаченої умовами договору та на яку посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Таким чином, суд дійшов висновку  про необхідність залишення позовної заяви без розгляду на  підставі пункту 5 статті 81 ГПК України в     частині   стягнення з відповідача  13205,31грн. –відсотків за користування товарним кредитом,  2005,35грн. –пені; 353,84грн. –трьох процентів річних за період з 24.07.2006 до 07.09.2006.

          Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача,  державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.  

За таких обставин,  ст.ст. 33,  49,  75, 81, 82-84, ГПК України,-

                                       В И Р І Ш И В:

          1.Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю  «Торгова група «Мартекс» в частині стягнення з  Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінанси та інвестиції»13205,31грн. –відсотків за користування товарним кредитом,  2005,35грн. –пені; 353,84грн. –трьох процентів річних залишити без розгляду.

2. в іншій частині позов задовольнити повністю.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінанси  та інвестиції” (01133, м.Київ,  б-р. Лесі Українки, 26, оф.708, п/р26009301151 у Київській філії АКБ „Меркурій”, МФО 300755, код 32490438, а у випадку відсутності коштів –з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення)  на користь  Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгова група „Мартекс” (49083, м.Дніпропетровськ, вул.Собінова, 1; п/р26006001048619 в ЗАТ „Агробанк”, МФО 307123, код 33771647) 96215(дев'яносто шість тисяч двісті п'ятнадцять)грн.02коп.-основного боргу; 6927(шість тисяч дев'ятсот двадцять сім)грн.60коп.-відсотків за користування товарним кредитом; 268(двісті шістдесят вісім)грн.87коп.-пені; 47(сорок сім)грн.49коп.- трьох відсотків річних; 1034(одну тисячу тридцять чотири)грн.49коп.-державного мита; 107(сто сім)грн.52коп.-витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Видати наказ.

5. Заходи забезпечення позову вжиті ухвалою Господарського суду міста Києва від  15.09.2006 скасувати.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.          

Суддя                                                                                             Смірнова Л.Г.