Постанова

від 10.06.2008 по справі 20-12/373

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ГОСПОДАРСЬКИЙ 

СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

справа

№ 20-12/373

ПОСТАНОВА

і м е н е м     У

к р а ї н и

"10" червня

2008 р.  14:29                                                                                         

м. Севастополь

Господарський

суд міста Севастополя у складі:

Судді Харченко І.А.,

при секретарі Баланюк

О.В.,

за

участю представників:

позивача  -

ОСОБА_2, довіреність №4972 від 13.09.2007, представник; 

відповідача -Ткаченко Т.О., довіреність

№41/1-8-2620п від18.03.2008, головний спеціаліст керівництва Територіального

управління  Головної державної  інспекції на автомобільному транспорті в  місті Севастополі;

розглянувши

у відкритому судовому засіданні справу №20-12/373 за адміністративним

позовом Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 до Головної державної

інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв'язку

України в особі Територіального управління Головної державної  інспекції на 

автомобільному транспорті в місті Севастополі про визнання дій

Територіального управління  Головної

державної  інспекції на автомобільному

транспорті в  місті Севастополі такими,

що порушують права позивача, визнання постанови №027406 від 31.07.2007 про

застосування фінансових санкцій в сумі 1700 грн. нечинною,

Суть

спору:

19.09.2007

(вх.№3365) Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 звернувся з

адміністративним позовом до Головної державної інспекції на автомобільному

транспорті Міністерства транспорту та зв'язку України в особі Територіального

управління Головної державної  інспекції

на  автомобільному транспорті в місті

Севастополі  про          визнання дій Територіального

управління  Головної державної  інспекції на автомобільному транспорті в  місті Севастополі такими, що порушують права

позивача, визнання постанови №027406 від 31.07.2007 про застосування фінансових

санкцій в сумі 1700 грн. нечинною.                                       

Ухвалою

від 20.09.2007 відкрито провадження у адміністративної справі №20-12/373,

призначено попереднє судове засідання.

Ухвалою

від 05.11.2007 закінчено підготовче провадження, адміністративна справа

№20-12/373 призначена до судового розгляду.

Ухвалою

суду від  04.12.2007  провадження у справі зупинено до 01.03.2008.

Ухвалою

від 03.03.2008 провадження у справі №20-12/373 поновлено.

Відповідач

позовні вимоги не визнав, надав суду письмові заперечення (вх. №49646 від

02.11.2007), основні з них складаються у тому, що при проведенні перевірки

транспортного засобу водій, що знаходився за кермом автомобілю, в порушення

вимог статті 39 Закону України «Про автомобільний транспорт»не надав державним

інспекторам відповідача ліцензійну картку, на підставі якої здійснювались

перевезення, та схему маршруту, у зв'язку з чим до позивача була застосована

фінансова санкція в розмірі 1700 грн. (арк. с. 17-20).

Згідно

статей 27-32, 49, 51 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому

засіданні представникам сторін 

роз'яснені  процесуальні права та

обов'язки. 

Розглянувши

матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухав представників

сторін,  суд,

в с т а н о в и в :

14.06.2007

відповідно до пунктів 12-19 Порядку здійснення державного контролю на

автомобільному транспорті (далі -Порядок) відповідачем була проведена перевірка

транспортного засобу, державний номер НОМЕР_1, на якому здійснювались

перевезення пасажирів по маршруту №17.

Відповідно

до Порядку державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний

контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі -

посадові особи) шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок.

Органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи

державного контролю) є Головавтотрансінспекція, її територіальні управління в

областях, Автономній Республіці Крим, мм. Києві та Севастополі.

Відповідно

до вказаного Порядку рейдова перевірка додержання суб'єктом господарювання

вимог законодавства та інших нормативно-правових актів щодо забезпечення

безпеки перевезень автомобільним транспортом здійснюється на підставі щотижневого

графіка.

Графік

проведення рейдових перевірок складається територіальним управлінням

Головавтотрансінспекції з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов

від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного

обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно

надають послуги з перевезень, та інших обставин.

Щотижневий

графік складається з урахуванням проведення рейдових перевірок не частіше ніж

один раз на квартал.

Згідно

з пунктом 14 Порядку, рейдова перевірка транспортних засобів проводиться на

окремо визначених ділянках дороги, маршрутах, автовокзалах, автостанціях,

автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і

транспортних засобів, місцях вантаження та розвантаження вантажних автомобілів,

контрольно-вагових комплексах, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, у

пунктах пропуску через державний кордон за погодженням з начальником органу

охорони державного кордону.

Під

час проведення рейдової перевірки перевіряється: наявність визначених статтями

39, 48 Закону України “Про автомобільний транспорт” документів, на підставі

яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; наявність у документах

водія відмітки про проходження ним медичного огляду та проведення перевірки

технічного стану транспортного засобу перед виїздом на маршрут; відповідність

зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу

встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність

кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних

документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного

засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху;

наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення

багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання

водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі

двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів;

виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного

транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні.

Як

вбачається з матеріалів справи, перевірка проводилась державними інспекторами

установи відповідача на підставі графіку перевірок, затвердженого начальником

Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному

транспорті в місті Севастополі, а також згідно з завданням на перевірку

№023287  від 14.06.2007 (а.с. 21-22).

Згідно

зі статтею 1 Закону України “Про автомобільний транспорт” (далі -Закон)

перевезення, що здійснювалися позивачем, є регулярними пасажирськими

перевезеннями.

Відповідно

до статті 39 Закону автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і

пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному

транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху документи, на підставі яких

виконуються пасажирські перевезення.

Водій

транспортного засобу, державний номер НОМЕР_1, ОСОБА_3, який знаходився за кермом

даного маршрутного автобусу, пред`явив державним інспекторам тимчасовий

реєстраційний талон на вказаний транспортний засіб.

Згідно

з реєстраційним талоном маршрутний автобус експлуатується суб`єктом

підприємницької діяльності ОСОБА_1.

Перевіряючим

зроблений висновок про порушення водієм вимог статті 39 Закону, а саме: водієм

не було надано ліцензійну картку, на підставі якої здійснювались перевезення

пасажирів, та схему маршруту.

Відповідно

до пункту 21 Порядку державними інспекторами, перевіряючими був складений Акт

№034811 від 14.06.2007 проведення перевірки додержання вимог законодавства про

автомобільний транспорт, під час виконання перевезень пасажирів і вантажів

автомобільним транспортом (а.с. 23).

Пункт

26 Порядку передбачає присутність уповноваженої особи суб'єкта господарювання

при розгляді справи про порушення, при цьому про час і місце розгляду справи

уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку або

рекомендованим листом із повідомленням.

Як

вбачається з матеріалів справи, позивач був повідомлений про дату, час та місце

розгляду справи, призначеного на 31.07.2007 на 14:00, листом Територіального

управління Головавтотрансінспекції в місті Севастополі №27/3-816 від

24.07.2007, який 24.07.2007 був надісланий рекомендованим листом із

повідомленням про вручення поштового відправлення. Цей лист був отриманий

26.07.2007 уповноваженою особою позивача, що також підтверджується

повідомленням (а.с.24-25).

Таким

чином, позивач був належним чином повідомлений про розгляд справи про порушення

транспортного законодавства.

Відповідальність

за порушення законодавства про автомобільний транспорт передбачена статтею 60

Закону України “Про автомобільний транспорт”.

Згідно

з листом Міністерства юстиції України №19-26-1628 від 04.05.2007 з роз'ясненням

щодо положень цієї статті, частина 1 абзац 3 статті 60 Закону України “Про

автомобільний транспорт” передбачає застосування санкцій за надання послуг з

перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких

визначений статтями 39, 48 цього Закону, у виді штрафу у розмірі ста

неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно

до пунктів 25-27 Порядку, за результатами розгляду справи відповідачем була

винесена постанова №027406 від 31.07.2007 про застосування фінансових санкцій у

розмірі 1700 грн. (а.с. 29) копія якої була направлена позивачеві

рекомендованою поштою 02.08.2007, та отримана уповноваженою особою позивача

03.08.2007 (а. с. 30).

Відповідно

до статті 60 Закону України “Про автомобільний транспорт” за порушення

законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників

застосовуються санкції за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без

оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону.

Відповідно

до статті 39 Закону України “Про автомобільний транспорт” автомобільні

перевізники, водії, пасажири, повинні мати і пред'являти особам, які

уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері

безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські

перевезення.

Документи

для регулярних пасажирських перевезень:

- для

автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади

та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ,

що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи,

передбачені законодавством України;

- для

водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні

документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, квитково-касовий

лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських

перевезень), інші документи, передбачені законодавством України.

Як

вбачається з матеріалів справи, ліцензійна картка серії НОМЕР_2 дійсна з

05.10.2007 (а.с. 54). Станом на 14.06.2007 ліцензійної картки на даний

транспортний засіб не існувало.

Відсутність

ліцензійної картки, оформленої належним чином, на момент перевірки позивачем не

заперечувалась.

Відповідно

до статті 1 Закону України “Про автомобільний транспорт” ліцензійна картка

транспортного засобу -це документ, який містить реєстраційні дані ліцензії та

транспортного засобу.

Відповідно

до статті 30 вказаного Закону до обов`язків перевізника входить забезпечення

водія необхідною документацією.

Враховуючи,

що матеріалами справи підтверджується та не заперечується позивачем, що

позивачем на момент перевірки ліцензійна картка на транспортний засіб, який

перевірявся, не була оформлена, то відповідачем правомірно застосовані до нього

штрафні санкції на підставі абзацу 3 частини першої статі 60 Закону України

“Про автомобільний транспорт” -надання послуг з перевезення пасажирів без

оформлення документів, перелік яких визначений статтею 39 цього Закону, а тому

підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Керуючись

п. 12-19 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті,

ст. 39, 48, 60 Закону України “Про автомобільний транспорт”, ст. 69, 70, 71,

79, 94, 98, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України,  суд -

П о с т а н о в и в :

У

задоволенні позову відмовити.

Постанова

може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного

господарського суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк

з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після

цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної

інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного

судочинства України.

Постанова

набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне

оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про

апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова

набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя                                                                                                                           І.А.

Харченко

Постанова

складена та підписана

в

порядку ч. 3 ст. 160 КАС України

17.06.2008.