Постанова

від 03.06.2008 по справі 46/93-08

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Україна

Україна

Харківський апеляційний

господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" травня 2008

р.                                                          

Справа № 46/93-08 

Колегія

суддів у складі:

головуючий

суддя Погребняк В.Я., судді -Демченка В.О., Шевель О.В.

при

секретарі   Парасочці Н.В.

за участю представників сторін:

позивача -  ОСОБА_2., довіреність б/н від 16.04.08 р.,

відповідача -Литвинової В.В.,

довіреність № 2юр від 21.04.08 р., 

Мерзлікіної В.О., довіреність б/н від 23.05.08 р.,  р.

3-і особи -не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому

засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду у м.

Харкові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «С.К.С.М.»,

м. Харків (вх. № 1102Х/3-9 від 12.05.08 р.) на  ухвалу господарського суду Харківської

області від 17.04.08 р.   у справі №

46/93-08

за позовом  Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Харків

до  Товариства  з обмеженою відповідальністю «С.К.С.М»,  м. Харків

третя особа, яка не заявляє

самостійних вимог на предмет спору: Приватне

підприємство «Спецтехсервіс ДМ», 

м. Харків

про витребування майна,

встановила:

          09.04.08 р. Фізична  особа-підприємець ОСОБА_1., м. Харків

звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про витребування

свого майна (а саме, навантажувача марки К-701 1989 року випуску, заводський

номер НОМЕР_1, двигун номер НОМЕР_2) з чужого незаконного володіння до ТОВ

«С.К.С.М.», м. Харків. Одночасно позивач звернувся до суду із заявою про вжиття

заходів до забезпечення позову, в якій просив суд вжити заходи до забезпечення

позову та заборонити відповідачеві вчиняти дії щодо розпорядження та

користування навантажувачем марки К-701 1989 року випуску, заводський номер

НОМЕР_1, двигун номер НОМЕР_2; накласти арешт на навантажувач марки К-701 1989

року випуску, заводський номер НОМЕР_1, двигун номер НОМЕР_2; передати

навантажувач марки К-701 1989 року випуску, заводський номер НОМЕР_1, двигун

номер НОМЕР_2 на зберігання ФОП ОСОБА_1., посилаючись на те, що невжиття таких

заходів до забезпечення позову не лише надасть можливість відповідачу

приховувати майно, а й зробить виконання рішення суду неможливим.

          Господарський суд Харківської області

(суддя  Ільїн О.В.) 10.04.08 р.   виніс ухвалу про порушення провадження у

справі, в якій вирішив питання про вжиття заходів до забезпечення позову,

задовольнивши при цьому клопотання позивача в повному обсязі.

          17.04.08 р. позивач знову звернувся

до господарського суду Харківської області з клопотанням про забезпечення

позову, в якому просив  суд заборонити

будь-яким третім особам вчиняти дії щодо розпорядження та користування

навантажувачем марки К-701 1989 року випуску, заводський номер НОМЕР_1, двигун

номер НОМЕР_2 за його місцезнаходженням та передати навантажувач марки К-701

1989 року випуску, заводський номер НОМЕР_1, двигун номер НОМЕР_2 на зберігання

Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1(місцезнаходження: АДРЕСА_1).

          Ухвалою господарського суду Харківської

області від 17.04.08 р. (суддя Ільїн О.В.) клопотання позивача про забезпечення

позову задоволено  повністю. З метою

забезпечення позову заборонено  будь-яким

третім особам вчиняти дії щодо розпорядження та користування навантажувачем

марки К-701 1989 року випуску, заводський номер НОМЕР_1, двигун номер НОМЕР_2

за його місцезнаходженням та зобов'язано передати навантажувач марки К-701 1989

року випуску, заводський номер НОМЕР_1, двигун номер НОМЕР_2 на зберігання

Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1(місцезнаходження: АДРЕСА_1).

          Відповідач по справі, ТОВ «С.К.С.М»,

не погодився з ухвалою господарського суду 

від 17.04.08 р.,  звернувся до

Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій

вважає її такою, що винесена з порушенням та неправильним застосуванням норм

процесуального права, та просить скасувати зазначену ухвалу, відмовивши

позивачу у задоволенні його клопотання про забезпечення позову у повному

обсязі.

          Позивач у відзиві на апеляційну

скаргу відповідача вважає її такою, що не має під собою об'єктивного підґрунтя

та вказівок на дійсні порушення судом норм права, відповідно, є надуманою, а

вимоги, викладені в ній,  такими,  які не підлягають  задоволенню.

          Третя особа свого представника в судове

засідання не направила, хоча була належним чином повідомлена про час та місце

розгляду справи, про що  свідчить

корінець повідомлення про вручення рекомендованого поштового  відправлення, який знаходиться в матеріалах

справи.

          Колегія суддів, вислухавши думку

представників сторін, дійшла висновку про можливість розгляду справи у

відсутність представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на

предмет спору, за наявними у справі документами.

          Для розгляду даної справи ухвалою

заступника голови Харківського апеляційного господарського суду від 22.05.08 р.

було сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Погребняк В.Я., суддя

Демченко В.О., суддя Шевель О.В.

          Розглянувши матеріали справи,

заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги

та заперечень на неї, перевіривши правильність застосування господарським судом

норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що

апеляційна скарга  ТОВ «С.К.С.М.»не підлягає

задоволенню, виходячи  з наступного.

          Як вбачається з матеріалів справи,

15.11.2006 р. між ФОП ОСОБА_1. та ОСОБА_3. було укладено біржовий договір

(угоду) купівлі-продажу транспортного засобу, за яким ФОП ОСОБА_1. набув право

власності на навантажувач марки К-701 1989 року випуску, заводський номер

НОМЕР_1, двигун номер НОМЕР_2.

          Право власності ОСОБА_3. на

зазначений навантажувач засвідчувалося Свідоцтвом про реєстрацію машини серія

НОМЕР_3р.

          На зворотному боці вказаного свідоцтва

міститься напис про реєстрацію навантажувача марки К-701 1989 року випуску,

заводський номер НОМЕР_1, двигун номер НОМЕР_2 на ОСОБА_1. Дата реєстрації

-15.11.2006 р.

          Оригінали зазначених вище документів

оглянуті в судовому засіданні.

        В матеріалах справи

міститься копія Договору оренди № 12/03А-08 від 12.03.2008 р., відповідно до

якого ТОВ «С.К.С.М.»(Орендодавець) передав ПП «Комплектгарант» (Орендар) в

тимчасове оплатне користування фронтальний навантажувач марки К-701 1989 року

випуску, заводський номер НОМЕР_1, двигун номер НОМЕР_2, державний номерний

знак НОМЕР_4, тобто навантажувач, який відповідно до біржового договору №

405353 від 15.11.2006 р. належить ФОП ОСОБА_1. та відповідно до свідоцтва про

реєстрацію машини зареєстровано за ОСОБА_1. 

          Оскільки ПП «Спецтехсервіс

ДМ»навантажувач не повернуло, позивач вдався до розшуку свого майна, в

результаті чого з'ясував , що 

навантажувач знаходиться  у

Товариства  з обмеженою відповідальністю

«С.К.С.М».

          Під час виконання Державною

виконавчою службою ухвали господарського суду Харківської області від 10.04.08

р. про вжиття заходів до забезпечення позову з'ясувалося, що у відповідача

відсутнє спірне майно.

          Так, 15.04.2008 р. старшим державним

виконавцем Шевцовою Ю.І. було складено акт (а.с. 27), в якому зазначено, що за

адресою відповідача спірного майна немає. В ході виконавчих дій представники

відповідача повідомили, що спірне майно передане за договором оренди ПП

«Комплектгарант», фактичне місцезнаходження майна повідомити відмовились.

          У зв'язку з зазначеними обставинами

позивач вдруге звернувся до господарського суду з клопотанням про вжиття

заходів до забезпечення позову, в якій просив суд заборонити будь-яким третім

особам  вчиняти дії щодо розпорядження та

користування навантажувачем марки К-701 1989 випуску, заводський номер НОМЕР_1,

двигун номер НОМЕР_2.

          Відповідач в обґрунтування заперечень

проти позову та застосованих господарським судом заходів по забезпеченню позову

надав докази, які свідчать про його право власності на спірне майно.

          Так, відповідач на виконання вимог

суду апеляційної інстанції в судовому засіданні 28.05.2008 р. надав договір №

5/1 від 01.11.2006 р. купівлі-продажу фронтального навантажувача на базі К-701,

укладений між ПП «Спецтехсервіс-ДМ»та ТОВ «С.К.С.М.», акт приймання-передачі

від 30.11.2006 р., свідоцтво про реєстрацію технологічного транспортного засобу

сер. НОМЕР_5від 17.10.2007 р., рахунок-фактуру № 12 від 02.11.2006 р., платіжні

доручення № 84 від 02.11.2006 р., № 1480 від 27.12.2006 р., № 19 від 31.01.2007

р., № 56 від 19.03.2007 р., договір оренди № 12/03А-08 від 12.03.2008 р.

          Разом з тим, з наданих відповідачем

до суду документів не вбачаються підстави набуття права власності на

фронтальний навантажувач на базі К-701 у 

ПП «Спецтехсервіс»- продавця за договором № 5/1 від 01.11.2006 р.

          Відповідач не пояснив також, чому

фронтальний навантажувач, про повернення якого йде спір, зареєстрований в

територіальному управлінні Держгірпромнагляду по Харківській області 17.10.2007

р., тобто через 11 місяців після укладання договору купівлі-продажу № 5/1 від

01.11.2006 р. і через 11 місяців після реєстрації його інспекцією

Держтехнагляду за ОСОБА_1.

          Відповідно до статті 66 Господарського

процесуального кодексу України заходи до забезпечення позову застосовуються

господарським судом за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав

позов, або з ініціативи господарського суду.

          Ст. 66 ГПК України визначає підстави

застосування заходів до забезпечення позову. Так, заходи до забезпечення позову

мають бути застосовані, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити

неможливим виконання рішення суду. Керуючись цим положенням, господарський суд

розглянув матеріали справи та дійшов обґрунтованого висновку щодо задоволення

поданої позивачем заяви про вжиття заходів до забезпечення позову.

Колегія суддів вважає, що наведені

вище обставини справи -здійснення виконавчого провадження по виконання ухвали

господарського суду Харківської області від 10.04.2008 р., акт державного

виконавця від 15.04.2008 р. - свідчать про наявність достатньо обґрунтованої

підозри, що існує загроза зникнення або знищення спірного майна та

підтверджують доцільність вжиття судом першої інстанції заходів до забезпечення

позову.

          Слід зауважити, що чинне

законодавство України не містить норм, які б встановлювали порядок доказування

та хоча б орієнтовний перелік доказів існування загрози знищення, псування або

зникнення спірного майна. Тому, відповідно до п. 6 ст. 14 ЗУ «Про судоустрій

України» суд першої інстанції вирішив дане питання у відповідності до

внутрішнього переконання, яке, в свою чергу, ґрунтується на вимогах закону.

Підставою задоволення заяви позивача стало достатньо обґрунтоване припущення що

майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може

зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання

рішення. А такі дії суду першої інстанції цілком відповідають вимогам чинного законодавства,

та, більше того, враховують рекомендації Вищого арбітражного суду України (п. З

роз'яснень № 02-5/611 від 23.08.1994 р.).

Колегія суддів зазначає, що ухвала

від 17.04.2008 р. винесена з додержанням правил, викладених в ст.86 ГПК України

та містить у собі найменування суду, дату винесення, номер справи та інші

необхідні дані; стислий виклад суті питання; мотиви винесення з посиланням на

законодавство; висновок з розглянутого питання та вказівки на дії, що їх

повинні вчинити певні особи.

За таких обставин, колегія суддів

вважає, що оскаржувана ухвала  прийнята у

відповідності до матеріалів справи, згідно з фактичними обставинами та чинним

законодавством.

Судова колегія зазначає також, що

відповідно до ст.58 Закону України від 21.04.1999  № 606-XIV «Про виконавче провадження»майно,

на яке накладено арешт, за винятком майна, зазначеного в ч.8 ст.55 цього

Закону, передається на зберігання боржникові або іншим особам, призначеним

державним виконавцем (далі - зберігачеві), під розписку в акті опису. Копія

акта опису майна видається боржникові, стягувачеві, а у випадках, коли

обов'язок зберігання майна покладено на іншу особу, - також зберігачеві.

Висновки, викладені в апеляційній

скарзі не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали суду по

даній справі, через що ухвала господарського суду Харківської області від

17.04.2008 р. у справі №  46/93-08

повинна бути залишена без змін, а апеляційна скарга відповідача - без

задоволення.

На підставі викладеного та

керуючись ст.ст. 66, 67, 99, п.1 ч. 1 ст. 103, ст.ст. 105, 106 ГПК України

колегія суддів

постановила:

Апеляційну скаргу Товариства з

обмеженою відповідальністю «С.К.С.М», м. Харків залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду

Харківської області від 17.04.2008 року у справі 46/93-08 залишити без змін.

          Справу № 46/93-08 направити до

господарського суду Харківської області для подальшого провадження.

         Головуючий суддя                                                                 

В.Я.Погребняк

                                Суддя                                                               

В.О.Демченко

                  Суддя                                                               

О.В.Шевель