Рішення

від 11.06.2008 по справі 22/150

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

22/150

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  22/150

11.06.08

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Континент «Р»

ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Будінвест плюс»

Простягнення 9 442,40 грн.

Суддя  Головатюк Л.Д.

Представники:

Від позивачане з'явився

Від відповідачане з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про стягнення 9 442,40 грн.

Заявлений позов позивач обґрунтовує тим, що відповідач не виконав своїх зобов'язань за укладеним договором щодо поставки оплаченого позивачем товару, а саме палетних стелажів, чим порушив норми чинного законодавства України.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 02.04.2008 (суддя Шкурат А.М.) порушено провадження у справі №22/150 та призначено до розгляду на 26.05.2008 о 10:45.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 26.05.2008 на виконання розпорядження голови господарського суду м. Києва № 01-1/228 від 26.05.2008 справу № 22/150 прийнято до провадження суддею Головатюком Л.Д.

Представник позивача 26.05.2008 в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав і надав суду усні пояснення по суті позову, подав додаткові докази по справі.

Представник відповідача в судове засідання 26.05.2008 не з'явився, витребувані судом докази не подав, причин неявки суд не повідомив.

Розгляд справи був відкладений на 11.06.2008 у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання.

11.06.2008 в судове засіданні представники позивача та відповідача не з'явилися. Представник позивача 26.05.2008 через канцелярію суду подав клопотання про проведення розгляду справи без його участі. Представник відповідача причин неявки в судове засідання не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був попереджений належним чином.

Відповідач в засідання суду не з'явився, письмовий відзив на позов не надав, не виконав вимог суду викладених в ухвалі про порушення провадження у справі від 02.04.2008 та ухвалі від 25.06.2008.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань  про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення присутнього представника позивача, оглянувши надані позивачем оригінали документів, на які він посилається, як на підставу своїх вимог, та копії яких долучені до матеріалів справи, суд —

ВСТАНОВИВ:

17.04.2007 відповідач надіслав позивачу електронною поштою проект договору поставки № 0020247 на поставку товарів.

Як вказує позивач в червні 2007 року він у телефонному режимі погодив з відповідачем поставку продукції після попередньої її оплати позивачем.

11.06.2007 відповідач технічним засобом зв'язку(факсом) надав позивачу рахунок-фактуру № СФ-0000032 для сплати позивачем на рахунок відповідача суми 9 442,40 грн. за товар.

Прийнявши виставлений відповідачем рахунок-фактуру № СФ-0000032 до виконання, позивач 14.06.2007 сплатив відповідачу за товар суму 2 000,00 грн. і 15.06.2007 суми 3 000,00 грн. та 4 442,40 грн., а всього 9 442,40 грн., тобто повністю оплатив виставлений відповідачем рахунок.

Однак, відповідач в порушення умов усного договору, не виконав належним чином свої зобов'язання і не здійснив на користь позивача обумовлену дію –не передав у встановлений строк товар у власність останнього.

Отже, внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного Кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтями 202, 205 Цивільного кодексу України закріплено загальне поняття правочину, яким є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочин може вчинятись усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин для якого не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до набуття відповідних правових наслідків

Статтею 626 Цивільного кодексу України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У статтях 638 та 639 Цивільного кодексу України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може укладатися в будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовились укласти договір в певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Загальний порядок укладання господарських договорів визначає стаття 181 Господарського кодексу України. У частині 1 цієї статті йдеться про те, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладання господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами, тощо, а також підтвердження до виконання замовлення. Враховуючи викладене, між сторонами було укладено усний договір, оскільки відповідачем був виставлений до виконання(сплати) рахунок, а позивачем даний рахунок сплачений.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 1. ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона –постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні –покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із п. 6 ст. 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Пунктом 2 статті 693 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до п. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивачем 18.01.2008 була направлена відповідачу вимога виконати зобов'язання за договором. Таким чином, строк виконання зобов'язання за усним договором настав у відповідача 26.01.2008.

Згідно ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються, зокрема, до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач відзиву, пояснень та доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, суду не надав.

Отже, судом встановлено факт порушення відповідачем договірних зобов'язань, що по суті не оспорено останнім.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у відповідності до наданого позивачем розрахунку.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, з Відповідача на користь Позивача стягуються понесені Позивачем витрати по сплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 16, 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

          1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Будінвест плюс»(вул. Сирецька, 28/2, м. Київ, 04073; вул. Підгорна/Татарська, буд. 3/7, м. Київ, 04107; р/р 260043082 в ВАТ АБ «Укргазбанк»м. Київ, МФО 320478, ОКПО 31815231) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Континент «Р»(вул. 40 років Радянської України, буд. 13, м. Запоріжжя, 69006) борг в сумі 9 442 (дев'ять тисяч чотириста сорок дві) грн. 40 коп., державне мито в сумі 102 (сто дві) грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп.  

          3. Видати наказ.

          4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                                        Головатюк Л.Д.

Дата виготовлення та підписання повного тексту рішення –12.06.2008