Рішення

від 30.09.2011 по справі 2-1749/11

КАЛУСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

          

Справа №2-1749/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М          У К Р А Ї Н И

          30.09.2011 р.                                                                                                     м.Калуш

          Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області у складі головуючого-судді Гавриленко В. Г.

секретаря Бандури Г.М.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Калуші справу за позовом  ОСОБА_1  до  ОСОБА_2  визнання права власності  на 1/3 частину домоволодіння за земельну ділянку та грошовий вклад,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся з позовною заявою, в якій зазначив, що 28.07.2008 року помер його батько, ОСОБА_3, а 24.09.2010 року померла його мати, ОСОБА_4, які постійно проживали і були зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1. Після їхньої смерті відкрилася спадщина на домоволодіння, земельну ділянку та грошовий вклад. Після своєї смерті батько залишив заповіт, яким все належне йому на час смерті майно заповів позивачу. Однак нотаріальна контора відмовила йому у видачі свідоцтва про право на спадщину, тому позивач звернувся з позовом про визнання за ним права власності на спадкове майно в судовому порядку.

Представник позивача, ОСОБА_5, яка діяла в справі на підставі довіреності, подала письмову заяву про розгляд справи у її відсутності, зазначивши, що позов підтримує в повному обсязі.

Відповідач, ОСОБА_2, у судове засідання не з’явився, подавши до суду письмову заяву про розгляд справи у його відсутності, не заперечуючи проти задоволення позову.

Верхнянська сільська рада Калуського району направила до суду заяву про розгляд справи без участі їхнього представника, зазначивши, що заперечень проти позову немає.

Суд, проаналізувавши докази по справі, вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи із наступних підстав.

Як вбачається з копії свідоцтва про смерть (а.с.17), 28.07.2008 року помер гр.ОСОБА_3.

24.09.2010 року померла ОСОБА_4, про що свідчить копія свідоцтва про смерть (а.с.16).

Дані особи постійно проживали як одна сім’я в будинку №4 по вул.Антоніва в с.Верхня Калуського району, разом з своїм сином –ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, невісткою –ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, онуками –ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 і ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5 та правнуками, про що свідчать відомості з довідок №№128, 129 виданих виконкомом Верхнянської сільської ради Калуського району (а.с.14,15).

Про те, що позивач являється сином спадкодавців, свідчать відомості, які містяться в свідоцтві про його народження (а.с.18). Крім того, факт проживання спадкодавців однією сім’єю, а також те, що особи (батько, мати), зазначені в свідоцтві про народження позивача як «Заткальницький», «Заткальницька»є рідними батьками ОСОБА_1, ніким не оспорюються та не ставить під сумнів належність родинних відноси між останніми. Суд вважає, що розбіжності в прізвищах спадкодавців допущені з технічних причин при оформленні даних документів у відповідних органах.

Після смерті спадкодавців залишилося наступне спадкове майно:

- жилий будинок з приналежними до нього будівлями та спорудами, який розташований в с.Врхня Калуського району івано-Франківської області по вул.Жовтнева (Антоніва), який згідно свідоцтва про право власності на жилий будинок від 10.04.1990 р. належав на праві особистої власності в цілому колгоспному двору, головою якого був ОСОБА_3 (а.с.26). Згідно технічного паспорта (а.с.28-31) дане домоволодіння складається із: житлового будинку (літера «А»), літньої кухні (літера «Б»), стайні (літера «В»), стодоли (літера «Г»), сараю (літера «Д»), убиральні (літера «Е»), воріт (№1), огорожі (№2,3) та криниці (№4);

- земельна ділянка, площею 1,1453 га призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої в урочищі «За Кузюковою дорогою»в с.Верхня Калуського району Івано-Франківської області (Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯЗ №151331, виданий на підставі розпорядження Калуської РДА №517 від 15.09.2008 року, кадастровий номер земельної ділянки: 2622880800:02:001:0134) (а.с.23);

- грошовий вклад у філії Калуського відділення №6344 ВАТ «Державний Ощадний банк України»за рахунком №4518, відкритий 05.09.1986 р. - на суму 0,26 грн.; та компенсаційні рахунки №91551000743, відкритий 21.11.1996 р./18.04.1997 р. на суму 580,45 грн.; №05700406, відкритий 01.03.1991 р. на суму 0,05грн. (а.с.24).

Після своєї смерті ОСОБА_3 залишив заповіт, яким все належне йому на час смерті майно заповів позивачу –ОСОБА_8, про що свідчить копія заповіту (а.с.25). Даний заповіт не змінювався та ніким не відмінявся.

          Згідно відомостей, що містяться в довідці №129 від 03.02.2011р. виданої виконавчим комітетом Верхнянської сільської ради Калуського району згідно запису погосподарської книги за кожним членом сім’ї, в тому числі за позивачем, значиться по 1/6 частині даного господарства (а.с.15).

Згідно ч.1 ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи,  які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були   зачаті  за  життя  спадкодавця  і  народжені  живими  після відкриття спадщини.

У відповідності до ч.1 ст.1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Як встановлено, спадкоємців, які б в силу ст.1241 ЦК України мали право на обов’язкову частку у спадщині немає.

Так як позивач, ОСОБА_1 фактично прийняв спадщину після смерті батьків, про що подав заяву в нотаріальну контору, інші спадкоємці відповідачі по справі  спадщини не прийняли, заяви в нотаріальну контору не подали, претензій до спадкового майна не мають, тому суд вважає, що за ОСОБА_1 слід визнати право власності на 1/3 частину домоволодіння та вищезгадане спадкове майно.

          На підставі наведеного та згідно ст.ст.1216,1217,1220,1223,1225,1228 ЦК України, керуючись ст.ст.209, 213-215, 223 ЦПК України,

В И Р І Ш И В :

           .

          Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, право власності на спадкове майно, яке залишилось після смерті ОСОБА_3, який помер 28.07.2008 року та після смерті ОСОБА_4, яка померла 24.09.2010 року, а саме на:

- 1/3 частину домоволодіння, що знаходиться за адресою: вул.Антоніва, 4 с.Верхня Калуський район Івано-Франківська область та складається з : житлового будинку (літера «А»), літньої кухні (літера «Б»), стайні (літера «В»), стодоли (літера «Г»), сараю (літера «Д»), убиральні (літера «Е»), воріт (№1), огорожі (№2,3) та криниці (№4);

- земельну ділянку, площею 1,1453 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої в урочищі «За Кузюковою дорогою»в с.Верхня Калуського району Івано-Франківської області (Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯЗ №151331, виданий на підставі розпорядження Калуської РДА №517 від 15.09.2008 року, кадастровий номер земельної ділянки: 2622880800:02:001:0134);

- грошовий вклад у філії Калуського відділення №6344 ВАТ «Державний Ощадний банк України»за рахунком №4518, відкритий 05.09.1986 р. - на суму 0,26 грн.; та компенсаційні рахунки №91551000743, відкритий 21.11.1996 р./18.04.1997 р. на суму 580,45 грн.; №05700406, відкритий 01.03.1991 р. на суму 0,05грн.

Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Івано-Франківської області через Калуський міськрайонний суд шляхом подачі в десятиденний строк апеляційної скарги з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя