Постанова

від 24.07.2008 по справі 11/269-07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

11/269-07

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 24 липня 2008 р.                                                                                    № 11/269-07  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогосуддів:М.Остапенка,

Є.Борденюк,В.Харченка,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) Юридичної фірми (ЮФ) "Правовий захист регіонів"

на постановувід 13.03.2008 року

Житомирського апеляційного господарського суду

у справі№ 11/269-07

за позовомТОВ ЮФ "Правовий захист регіонів"

доВідкритого акціонерного товариства (ВАТ) "Ямпільський приладобудівний завод"

простягнення 21250,00 грн.

В судове засідання прибули представники сторін:

позивачаТронь Д.Ю. (директор)

відповідачаКанівський В.К. (дов. від 19.10.2007 року), Лубкавський В.В. (дов. від 23.07.2008 року)

Заслухавши суддю-доповідача –Є. Борденюк, пояснення представників сторін та перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України

В С Т А Н О В И В :

Заявлено позов про стягнення з ВАТ "Ямпільський приладобудівний завод" боргу в розмірі 21 250 грн. за договором про надання юридичних послуг № 2 від 22.02.2000 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між ТОВ ЮФ "Правовий захист регіонів" та ВАТ "Ямпільський приладобудівний завод" 22.02.2000 року було укладено договір №2 про надання юридичних послуг в обсязі та на умовах, передбачених договором та усіма додатками до нього. На виконання вказаного договору 22.02.2000 року відповідач видав позивачу Доручення № 1 згідно якого останньому доручалось представляти у встановленому порядку інтереси Замовника в арбітражному суді Хмельницької області по справі про визнання "Красилівського агрегатного заводу" банкрутом.

16.10.2001 року директору ТОВ ЮФ "Правовий захист регіонів" Тронь Д.Ю. видано Довіреність № 01-10/01 на представництво інтересів. В підтвердження виконання зобов'язань за договором позивач надав ухвалу господарського суду Хмельницької області від 13.05.2002 року по справі №8/318-Б, якою затверджено Мирову угоду від 13.05.2002 року. Згідно виданої відповідачем довідки від 05.10.2002 року про стан розрахунків виконання мирової угоди від 13.05.2002 року між ВАТ "Ямпільський приладобудівний завод" та ДП "Красилівський агрегатний завод", останній погасив перед відповідачем борг у розмірі 35 440,01 грн. Таким чином 22.04.2005 року закінчився термін виконання ним Доручення і у відповідача згідно з пп. 4.1. і 4.2 договору виникло перед ним зобов'язання не пізніше наступної доби після підписання акту виконаних робіт перерахувати на його рахунок винагороду у розмірі 21 250,00 грн.

Відповідач проти позову заперечує посилаючись на те, що позивачем пропущено строки звернення до суду, а взяті ним зобов'язання по договору № 2 від 22.02.2000 року невиконані.

Рішенням господарського суду Вінницької області від 28.11.2007 року у справі №11/269-07 (суддя Матвійчук В.В.), яке постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 13.03.2008 року (колегія суддів: Ляхевич А.А., Вечірко І.О., Зарудяна Л.О.) залишено без зміни, в позові відмовлено.

Судові рішення мотивовані тим, що між ТОВ ЮФ "Правовий захист регіонів" та ВАТ "Ямпільський приладобудівний завод" 22.02.2000 року було укладено договір №2 про надання юридичних послуг в обсязі та на умовах, передбачених даним договором та усіма додатками до нього (п. 1.1). Для виконання доручень, зазначених в п.2.1 даного договору, Замовник кожний раз на ім'я представника Замовника оформляє довіреність (п.2.4).

На підставі укладеного договору, 22.02.2000 року відповідач підписав Доручення №1 згідно якого позивачу доручалось представляти у встановленому порядку інтересі Замовника в арбітражному суді Хмельницької області по справі про визнання Красилівського агрегатного заводу банкрутом (п.1.1).

Строк дії даного доручення не зазначено, а тому у відповідності до ст.67 ЦК України від 1963 року, яка була чинна на момент дії доручення, доручення зберігало силу протягом одного року з дня його вчинення, тобто строк доручення №1 від 22.02.2000 року закінчився 22.02.2001 року.

Пунктами 5.1 та 5.2. договору сторони встановили строк дії договору до 01.01.2001 року та передбачили - якщо після закінчення терміну дії договору сторони продовжують виконувати його умови, договір вважається поновленим на невизначений термін.

Надані сторонами документи (рішення господарського суду Вінницької області від 23.03.2006 року по справі № 9/464-05 за позовом суб'єкта підприємницької діяльності Тронь Дмитра Юрійовича до ВАТ "Ямпільський приладобудівний завод" про стягнення боргу, позовна заява суб'єкта підприємницької діяльності Тронь Дмитра Юрійовича від 17.10.2005 року, його ж апеляційна скарга від 14.06.2006 року, касаційна скарга та супровідний лист до касаційної скарги від 16.11.2006 року) свідчать про те, що після 01.01.2001 року сторони не виявили бажання продовжити строк дії Договору №2 від 22.02.2000 року і дія даного договору припинилась.

Вказане вище підтверджується також тим, що 16.10.2001 року ВАТ "Ямпільський приладобудівний завод" видав громадянину Тронь Дмитру Юрійовичу Довіреність № 01-10/01, а 03.01.2002 року уклав з суб'єктом підприємницької діяльності Тронь Дмитром Юрійовичем, який одночасно є учасником та директором ТОВ ЮФ "Правовий захист регіонів", Договір № 01-01/02 про захист інтересів ВАТ "Ямпільський приладобудівний завод" в господарському суді Хмельницької області по справі про визнання Красилівського агрегатного заводу банкрутом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів того, що після 01.01.2001 року позивач продовжував виконувати умови Договору №2 від 22.02.2000 року та представляв інтереси відповідача в господарському суді Хмельницької області по справі про визнання Красилівського агрегатного заводу банкрутом, позивачем не надано, а викладені позивачем обґрунтування судом не можуть братись до уваги з наступних підстав.

З ухвали господарського суду Хмельницької області від 13.05.2002 року затвердження Мирової угоди, на яку посилається позивач, вбачається, що представник позивача участі в судовому засіданні не приймав.

Протокол зборів комітету кредиторів Красилівського агрегатного заводу не є доказом представлення інтересів ВАТ "Ямпільський приладобудівний завод" в господарському суді Хмельницької області по справі про визнання Красилівського агрегатного заводу банкрутом, оскільки участь в зборах комітету кредиторів та представлення інтересів в суді є різними процесуальними діями.

Довіреність №01-10/01 від 16.10.2001 року видана не директору ТОВ ЮФ "Правовий захист регіонів", як вказав позивач, а громадянину Тронь Дмитру Юрійовичу, право передоручення даною довіреністю не передбачено, а тому, дії, які були вчинені на підставі даної довіреності не мають відношення до Договору №2 від 22.02.2000 року та ТОВ ЮФ "Правовий захист регіонів".

У відповідності до п.1.2 Доручення №1 від 22.02.2000 року позивач зобов'язаний приймати участь у справі до моменту погашення визнаної судом заборгованості Банкрута перед Замовником.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 13.05.2002 року по справі № 8/318-Б про затвердження Мирової угоди від 13.05.2002 року відповідач мав отримати 436 868,86 грн., але як видно з довідки відповідача від 05.10.2007 року та довідки ДП "Красилівський агрегатний завод" від 02.10.2007 року про стан розрахунків виконання мирової угоди від 13.05.2002 року між ВАТ "Ямпільський приладобудівний завод" та ДП "Красилівський агрегатний завод", заборгованість погашено лише частково, а саме - 35440,01грн.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускаться, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Надані сторонами докази свідчать про те, що позивач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за договором № 2 від 22.02.2000 року та Дорученням №1 від 22.02.2000 року, а тому вимога позивача перерахувати на його рахунок винагороду у розмірі 21 250 грн. є безпідставна.

Окрім того, при розгляді справи представник відповідача наполягав на застосуванні судом позовної давності посилаючись на те, що строк дії договору №2 від 22.02.2000 року закінчився 01.01.2001року, з позовною заявою позивач звернувся 03.09.2007 року, заяву про поновлення строку не подавав, таким чином порушив строк звернення до суду.

Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

В силу ч. 4 ст. 267 цього Кодексу сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Звертаючись до суду з касаційною скаргою, ТОВ ЮФ "Правовий захист регіонів" просить рішення та постанову у справі скасувати, та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись при цьому на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм процесуального права, а саме, ст.ст. 4-2, 4-3, Господарського процесуального кодексу України, не правильне застосування норм матеріального права, а саме, ст.ст. 614, 901, 903 Цивільного кодексу України.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частково до задоволення, виходячи з такого.

Відповідно до пп. 1.1, 1.2 доручення № 1 до договору про надання юридичних послуг за № 2 від 22.02.2000 року замовник доручає виконавцю представляти його інтереси в арбітражному суді Хмельницької області у справі про визнання Красилівського агрегатного заводу банкрутом; приймаючи участь у справі про банкрутство до моменту погашення визнаної судом заборгованості банкрута перед замовником. Сума винагороди, що належить до сплати юридичній фірмі за виконані роботи складає 21 250 грн.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, згідно з графіком погашення боргів, складеного відповідно до реєстру вимог кредиторів, який є складовою затвердженої судом мирової угоди (ухвала від 13.05.2002 року), датою закінчення розрахунків Красилівського агрегатного заводу перед ВАТ "Ямпільський приладобудівний завод" по сумі боргу 200601,18 грн. визначено 09.03.2006 року, а по сумі 236267,68 грн. –30.05.2007 року. Станом на 05.10.2007 року ДП "Красилівський агрегатний завод" перед ВАТ "Ямпільський приладобудівний завод" борг на суму 35440,01 грн. (визнаний судом борг складає 436868,86 грн.).

Так як 09.03.2006 року та 30.05.2007 року закінчився строк погашення боржником боргу перед ВАТ "Ямпільський приладобудівний завод", повернення якого було предметом договору про надання юридичних послуг; борг погашений на суму 35440,01 грн., колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що позовні вимоги слід задовольнити у частині виконання зобов'язань, що складає 8,34% або 1772,25 грн.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Юридичної фірми "Правовий захист регіонів" задовольнити частково.

Рішення господарського суду Вінницької області від 28.11.2007 року, постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 13.03.2008 року у справі №11/269-07 змінити, скасувавши у частині відмови у позові в сумі 1772 грн. 25 коп. Позовні вимоги задовольнити у частині стягнення з ВАТ "Ямпільський приладобудівний завод" на користь ТОВ "Юридична фірма "Правовий захист регіонів" борг у сумі 1772 грн. 25 коп., а також 42 грн. 70 коп. витрат по сплаті державного мита та 9 грн. 84 коп. витрат по сплаті за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. У решті рішення та постанову залишити без змін.

Доручити господарському суду Вінницької області видати відповідні накази.

Головуючий, суддя                                                                 М. Остапенко

Судді :                                                                                        Є. Борденюк

                                                                                                           В. Харченко