Рішення

від 23.11.2011 по справі 6/286

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/286

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

23.11.11 р.                                                                                 Справа № 6/286                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Подколзіної Л.Д._

при секретарі Котенко Т.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліпласт-Україна” м.Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Стройресурс Плюс” м.Донецьк

про стягнення 29 399грн. 96коп.

за участю

представників сторін:

від позивача – не з”явився

від відповідача – не з”явився

СУТЬ СПОРУ:

       Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Поліпласт-Україна” м.Київ, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Стройресурс Плюс” м.Донецьк боргу у сумі 29 399грн. 96коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір №ДГ-0000023 поставки товарів від 08.01.2008р., видаткові накладні №РН-0000227 від 17.04.2009р., №РН-0000245 від 24.04.2009р., №РН-0001087  від 13.10.2009р., №РН-0001106  від 15.10.2009р.,  №РН-0001122  від 19.10.2009р., довіреності №30 від 17.04.2009р., №31 від 24.04.2009р., №72 від 13.10.2009р., №73 від 15.10.2009р., договір про відступлення права вимоги від 01.10.2009р.

Позивач у засідання суду не з”вився, але звернувся до суду з листом №72 від 16.11.2011р., в якому просить суд слухати справу без участі його представника. Суд задовольняє дане прохання.

       23.11.2011р. відповідач у засідання суду не з”явився, відзив на позовну заяву не надав. Ухвала про порушення справи від 28.10.2011р. була надіслана відповідачу 28.10.2011р. рекомендованим листом з повідомленням за адресою вказаною у позові, договорі №ДГ-0000023 поставки товарів від 08.01.2008р., спеціальному витягу з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за №11561403. Поштовий конверт з повідомленням про вручення рекомендованого листа відповідачу був повернутий з поштового відділення з відміткою про те, що за зазначеною адресою фірма не знаходиться. Відповідно роз”яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.97р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, тільки якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Так як, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, справа розглядається  відповідно до ст.75 ГПК України без явки сторін за наявними в ній матеріалами.

        Розглянувши матеріали справи, суд -

                                                           в с т а н о в и в :

08 січня 2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Поліпласт-У” (далі по тексту-Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Стройресурс Плюс” (далі по тексту-покупець), був укладений договір №ДГ-0000023 поставки товарів, згідно умов якого постачальник взяв на себе зобов”язання постачати покупцеві товар, а покупець зобов”язався прийняти цей товар та своєчасно здійснювати його оплату згідно з умовами даного договору.

Відповідно пункту 2.6 укладеного договору оплата по кожній партії товару становить 100% вартості товару і повинна бути сплачена покупцем протягом 5-ти. банківських днів з моменту погодження чергового замовлення.

Датою постачання є дата фактичної передачі товарів постачальником та прийняття товарів покупцем згідно з накладними (п.3.2 договору).

Поставлений товар, згідно видаткових накладних №РН-0000227 від 17.04.2009р., №РН-0000245 від 24.04.2009р. відповідачем прийнято, що підтверджується підписом останнього на вказаних накладних, що відповідає підписам в довіреностях №30 від 17.04.2009р., №31 від 24.04.2009р.,

Статтею 688 ЦК України на Покупця покладено обов'язок повідомити Продавця про порушення умов Договору щодо кількості, асортименту, якості, комплектності товару в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.

При отриманні товару Покупцями не подавалося жодних заперечень щодо неналежності виконання Постачальником прийнятих за Договором зобов'язань з поставки товарів.

Виходячи зі змісту статей 688 та 690 ЦК України, поставлені без згоди Покупця товари, від яких Покупець відмовився, повинні прийматися ним на відповідальне зберігання.

Суду не надано доказів незгоди Покупців щодо належності виконання Постачальником прийнятих на себе згідно означених договорів зобов'язань, не надано доказів відмови від цих товарів та прийняття їх у встановленому порядку на відповідальне зберігання, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що свої зобов'язання позивач виконав у відповідності з умовами вищезазначених договорів поставки.

На підставі вищезазначеного, господарський суд робить висновок, що позивачем доведено факт передачі Постачальником Покупцю товару на загальну суму 14 600грн., тобто обов'язок позивача вважається виконаним у відповідності до норм статті 664 ЦК України та умов Договору.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Товар був частково сплачений відповідачем у сумі 3 599грн. 96коп.

Згідно приписів ч. 1 ст. 530 ЦК України,  якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).   

13.04.2011р. позивачем на адресу відповідача була направлена вимога вих.№33-х від 12.04.2011р. сплатити заборгованість.

Однак, як зазначає позивач, на момент подання позову відповідач заборгованість у розмірі 11 000грн. 04коп. не сплатив.

Право вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліпласт-У” за договором №ДГ-0000023 поставки товарів від 08.01.2008р. відступлено на нового кредитора Товариство з обмеженою відповідальністю „Поліпласт-Україна”, шляхом укладення між ними договору про відступлення права вимоги від 01.10.2009р

Правове регулювання порядку заміни кредитора у зобов'язанні визначаються приписами ст.ст. 512-519 ЦК України.

У відповідності з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно даних договорів первісний кредитор передає, а новий кредитор (позивач) приймає на себе право вимоги боргу на суму 11 000грн. 04коп. та стає стороною за договором №ДГ-0000023 поставки товарів від 08.01.2008р., укладеного між первісним кредитором та відповідачем.

За загальним правилом, встановленим ч. 1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 1.4 Договору встановлено, що боржник не заперечує проти заміни Первісного кредитора Новим кредитором в основному договорі і, підписуючи зі свого боку цей договір, дав свою згоду на відповідне переведення прав за основним договором в порядку та на умовах, визначених цим договором.  

Позивач звернувся до господарського суду з вимогою про стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 11 000грн. 04коп. за договором №ДГ-0000023 поставки товарів від 08.01.2008р.

Положення ч. 1 ст. 518 ЦК України визначають, що боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов'язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора.

Жодних доказів на підтвердження наявності заперечень Боржника стосовно вимог Нового кредитора суду не представлено.

Також, за час співробітництва між Товариством з обмеженою відповідальністю «Поліпласт-Україна” м.Київ та Товариством з обмеженою відповідальністю „Стройресурс Плюс” м.Донецьк була досягнута усна домовленість, відповідно якої позивачем поставлений по видатковим накладним №РН-0001087  від 13.10.2009р., №РН-0001106  від 15.10.2009р.,  №РН-0001122  від 19.10.2009р. товар на загальну суму 21 899грн. 96коп. на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю, який згідно довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей №72 від 13.10.2009р., №73 від 15.10.2009р. прийнято уповноваженими особами відповідача. Частково товар був сплачений відповідачем у сумі 3 500грн.  

       Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначаються Господарським кодексом України. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

        Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України).  

        Ст. 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання виникають з підстав,  встановлених статтею 11 цього Кодексу.

       Частиною 2 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

       Таким чином, суд вважає, що зобов'язання сторін виникли в порядку статті 11 Цивільного кодексу України з дій юридичних осіб, які в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують зазначені права та обов'язки, оскільки фактично укладений між ними правочин, який  за своєю правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу  України та статей 264-271 Господарського кодексу  України. До вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу  України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу  України).   

Оскільки сторони договір не укладали, то відповідно до ст.530 ЦК України, коли строк  виконання зобов'язання не встановлений,  боржник  повинен  виконати таке зобов'язання у семиденний термін з дня пред'явлення вимог кредитором.  Така вимога про погашення заборгованості вих.№33-х від 12.04.2011р. була надіслана відповідачу 13.04.2011р., в якій позивач запропонував відповідачу протягом десяти днів з моменту одержання даної вимоги сплатити борг. Але відповідач на претензію не відповів.

Відповідно до ст.ст. 4-2, 4-3 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно ст.ст. 33-34 ГПК України кожна сторона з допомогою належних та допустимих доказів повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За приписом ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідач доказів оплати заборгованості на суму 29 399грн. 96коп. не надав, заявлені позовні вимоги в цій частині не спростував.

На момент прийняття рішення грошове зобов'язання відповідача перед позивачем на суму 29 399грн. 96коп. залишилось невиконаним, що є порушенням вимог статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

За таких обставин, враховуючи, що сума основного боргу підтверджена матеріалами справи та відповідачем не спростована, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліпласт-Україна” щодо стягнення основного боргу в сумі 29 399грн. 96коп. суд вважає таким, що підлягає задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України підлягають віднесенню на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 512, 514, 516, 525, 526, 530 ЦК України, ст.ст. 33, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85  ГПК  України, суд –

                                                 В И Р І Ш И В  :

        Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліпласт-Україна” м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю „Стройресурс Плюс” м.Донецьк про стягнення 29 399грн. 96коп. задовольнити  повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Стройресурс Плюс” (83096 м.Донецьк, вул.Куйбишева, 131, р/р26008060058997 в ДР УКБ „ПриватБанк”, МФО 335496, ЄДРПОУ 34798811) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліпласт-Україна” (01033 м.Київ, вул.Владимирська, 89; для листув.: 61052 м.Харків, а/с 10608; р/р26008301016020 в ПАТ „ВТБ Банк” в м.Києві, МФО 321767, ЄДРПОУ 35839874) борг у сумі 29 399грн. 96коп., витрати по сплаті держмита у сумі 294грн. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 23.11.2011р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

       Повний текст  рішення складено та підписано 28.11.2011р.

Суддя                                                               Подколзіна Л.Д.           

< Список >                                                                  < Довідник >     

< Список >                                                                  < Довідник >    

< Текст >