Рішення

від 30.11.2011 по справі 18/232

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

18/232

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

30.11.11 р.                                                                                 Справа № 18/232                               

 за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Юридична

компанія „Українська правозахисна група” Новоазовський район Донецької

області  

до відповідача: Медичного реабілітаційного центру „Сонячний”Управління

Державного департаменту України з питань виконання покарань в

Донецькій області Першотравневий район Донецької області

про стягнення 9566,63 грн.

Суддя господарського суду Донецької області    О.В.Овсяннікова            

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу за

участю  представників сторін:

від позивача: не з'явився.

від відповідача: Седнев Ю.В. – директор.

       Товариство з обмеженою відповідальністю „Юридична компанія „Українська правозахисна група” звернулось з позовом про стягнення з Медичного реабілітаційного центру „Сонячний” Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Донецькій області 6000,00 у якості суми послуг визначних договором, пені в сумі 3240,00 грн., штрафу в сумі 300,00 грн., річних в сумі 26,63 грн., а всього 9566,63 грн.

       В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається  на те, що  зобов'язання за договором ним були виконані у повному обсязі, але в порушення умов договора відповідач за надані послуги не розрахувався, тому виник борг, за прострочку оплати якого нараховані пеня, штраф та річні.

       Відповідач проти позову заперечує з посиланням на те, що позивачем не виконані усі зобов'язання за договором, а тому він безпідставно вимагає повної оплати, а на часткову оплату, як передбачено договором,                        не погоджується.

       30.11.2011 р. позивачем подана заява про відкладення розгляду справи.

       Заява не може бути задоволена судом з огляду на наступне.

       Відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. Цей строк може бути продовжений ще на 15 днів за заявою сторони.

       Позовна заява надійшла до суду 12.10.2011 р., тому строк розгляду справи закінчується 12.12.2011 р.

       Для відкладення розгляду справи з урахуванням поштового обігу цей строк є недостатнім, а заява про продовження строку розгляду справи на 15 днів позивачем не надана.

       Розглянувши матеріали справи, вислухавши доводи та пояснення  представника відповідача, суд встановив наступне.

       23.06.2011 р. між сторонами був укладений договір № 8 про надання правової допомоги, згідно з п. 1.1 якого позивач (Виконавець) зобов'язався надати відповідачу (Замовнику) правову допомогу, а останній зобов'язався оплатити ці послуги.

       Укладений договір є договором про надання послуг.

       В силу ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

       У п. 1.2 договора конкретизований предмет договора, який становить: підготовку позовної заяви до Державної податкової інспекції у Першотравневому районі Донецької області про визнання недійсним рішення № 0001032352 від 13.07.2010 р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій, надання консультацій, направлення позовної заяви до суду, представництва інтересів замовника у всіх органах державної влади, органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах, організаціях, незалежно від форми власності, органах державної виконавчої служби, органах державної податкової служби, прокуратурі, правоохоронних органах, а також у всіх судах – місцевих (загальної юрисдикції), господарських, адміністративних, у апеляційних та касаційних інстанціях і у Верховному суді України з усіма правами, наданими замовнику діючим законодавством України і ст.ст. 22, 28 ГПК України, ст.ст. 27, 31, 44 ГПК України, ст. 49, 51, 59 КАС України, ст. 52 КПК України.

       Згідно з п. 1.3 договора до складу послуг за договором входить увесь необхідний комплекс юридичних послуг з метою захисту інтересів замовника у зазначеній справі.

       У п. 1.6 договора сторони обумовили, що підтвердженням факта надання послуг є підписаний сторонами акт.

       Вартість послуг узгоджена у сумі 6000,00 грн. і підлягає оплаті впродовж 5 – ти банківських днів з момента підписання акта виконаних робіт (п. 4.2 договора).

       Строк дії договора з моменту підписання його сторонами – до 31.12.2011 р.

       Як вбачається з матеріалів справи позивачем зобов'язання за договором виконані частково, а саме: підготовлений і поданий до Донецького окружного адміністративного суду адміністративний позов про визнання недійсним рішення № 0001032352 від 13.07.2010 р. про застосування фінансових санкцій.

      Ухвалою суду від 15.07.2011 р. адміністративний суд залишив адміністративний позов без руху і надав строк до 02.08.2011 р. для усунення недоліків, а саме – для надання заяви про відновлення пропущеного строку.

      29.07.2011 р. позивачем була подана заява про відновлення пропущеного строку.

      В той же день відповідачем була подана заява до адміністративного суду про недовіру позивачу, як представнику його інтересів по справі.

      Суд вважає, що дії відповідача не відповідають вимогам чинного законодавства, оскільки в силу ч. 1 ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку  не допускаються.

      За приписами ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

      Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

      В силу ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися  належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів  цивільного законодавства, а за відсутності таких умов  та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

      Фактично відповідач в односторонньому порядку відмовився від договору.

      У п. 4.2 договора сторони передбачили, що у разі дострокової відмови замовника від послуг виконавця між сторонами складається акт фактично виконаних робіт (надання послуг), який підлягає оплаті Замовником впродовж п'яти банківських днів з моменту підписання акта фактично виконаних робіт (наданих послуг).

      Таким чином, суд вважає, що відповідно до цієї умови договору, сторони мають скласти акт фактично виконаних робіт, проти чого відповідач не заперечує, але такий акт позивачем не наданий.

      Вимоги позивача, щодо повної оплати юридичних послуг за договором є необґрунтованими, оскільки усі зобов'язання за договором, зазначені у          п. 1.2 договора, позивачем не виконані, а тому він має право на часткову оплату за домовленістю сторін, як то і передбачено договором.

       За приписами ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

       У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов'язаний виплатити виконавцеві розумну плату.

       Враховуючи, що згідно з договором умовою повної оплати вартості послуг є підписаний сторонами акт виконаних робіт (наданих послуг), який фактично відсутній, а розумна плата позивачем не запропонована, правових підстав для задоволення позову немає.

       Керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 69, 82, 84–85 Господарського процесуального кодексу України, на підставі ст. 526, ст. 629, ч. 1 ст. 651,           ч. 1 ст. 901, ст. 903  Цивільного кодексу України,  суд, –        

                     В И Р І Ш И В :

        Товариству з обмеженою відповідальністю „Юридична компанія „Українська правозахисна група” Новоазовський район Донецької області  у позові до Медичного реабілітаційного центру „Сонячний” Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Донецькій області Першотравневий район Донецької області про стягнення 9566,63 грн. – відмовити.

        Рішення оголошено 30.11.2011 р. і набирає законної сили після закінчення десятинного строку на його оскарження.

Суддя                                                               Овсяннікова О.В.           

< Список >                                                                  < Довідник >     

< Список >                                                                  < Довідник >    

< Текст >