Рішення

від 05.12.2011 по справі 30/127

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

30/127

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

05.12.11 р.                                                                                 Справа № 30/127                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Лейби М.О.

при секретарі судового засідання Цакадзе М.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгтрансалекс”, м.Маріуполь

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Хозяюшка”, м.Маріуполь

про стягнення 463 300,00грн.- заборгованість за договором безпроцентної позики №01/2010 від 28.01.2010р., 63750,80грн.- інфляційних збитків, 47003,34грн. - пені згідно п.7.3 договору, 20310,00грн. - штрафу у розмірі 3% від суми позики, згідно п.7.3 договору

За участю представників:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:     

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Торгтрансалекс”, м. Маріуполь звернувся до господарського суду  з позовною заявою до  Товариства з обмеженою відповідальністю “Хозяюшка”, м. Маріуполь про стягнення основного боргу у сумі 462378,00грн., штрафу у розмірі 3% від суми позики в сумі 20282,34грн., інфляційних в сумі 65494,26грн., пені в сумі 83453,19грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на договір безпроцентної позики (поворотна фінансова допомога) №01/2010 від  28.01.2010 року  (далі - Договір), претензію №29 від 22.07.2011р., розрахунок ціни позову, акт звірки розрахунків, невиконання відповідачем своїх зобов'язань.  

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від                       19.09.2011р., у зв'язку із знаходженням судді Довгалюк В.О. на лікарняному, справу №30/127 передано на розгляд судді Лейбі М.О.

         Згідно спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців №11223786 від 23.09.2011р., станом на 23.09.2011р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Хозяюшка” значиться як юридична особа (ідентифікаційний код 32939365) розташоване за адресою: 87500, Донецька область, пр.металургів,58/2. Лист судом розглянутий та залучений до матеріалів справи.

         Ухвалою господарського суду від 25.10.2011р. строк вирішення спору було продовжено на 15 днів до 04.12.2011р, у порядку вимог ст.69 ГПК України.

         15.11.2011р. позивач надіслав на адресу  суду заяву про зменшення розміру позовних вимог вих.№74 від 09.11.2011р., в якій просить суд стягнути з відповідача 463 300,00грн.- заборгованість за договором безпроцентної позики №01/2010 від 28.01.2010р., 63750,80грн.- інфляційні збитки, 47003,34грн. - пеню згідно п.7.3 договору, 20310,00грн. - штраф у розмірі 3% від суми позики, згідно п.7.3 договору. Заява та розрахунок ціни позову судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.

Відповідач в судові засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не представив, про час, дату і місце проведення судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджено відміткою канцелярії суду та наявним в матеріалах справи  повідомленням про вручення поштового відправлення.   

Стаття 75  Господарського  процесуального  кодексу України передбачає, якщо відзив на позовну заяву і витребувані  господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а окремі ненадані відповідачем документи, а також неявка належним чином повідомлених представників відповідача у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 цього Кодексу істотним чином не впливають на таку кваліфікацію.

Розгляд справи відкладався, у зв'язку з неявкою відповідача та необхідністю представлення додаткових документів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі та вислухавши  уповноваженого представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

28.01.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Торгтрансалекс” (за договором –позикодавець, далі-позивач)  та Товариством з обмеженою відповідальністю “Хозяюшка” ( за договором – позичальник, далі-відповідач) був укладений договір безпроцентної позики (поворотна фінансова допомога) №01/2010 (далі - Договір), згідно п. 1.1 позикодавець в порядку та на умовах, визначених договором, зобов'язується надати позичальнику безпроцентну позику, а останній зобов'язується  прийняти позику, використати і повернути названу позику позикодавцеві у визначений цим договором строк.

У зв'язку з тим, що між сторонами налагоджуються тісні взаємовигідні ділові відносини, позика, визначена у цьому договорі, надається позичальникові на безпроцентній основі (п.1.2).

Другим розділом договору сторони визначили розмір позики.

Так, розмір позики узгоджено сторонами та на момент укладання даної угоди становить в гривневому еквіваленті  677 000,00грн., при курсі на міжбанківському валютному ринку станом на 28.01.2010р. 8,0012грн. за 1 долар США. На момент повернення позики, розмір позики в гривневому еквіваленті розраховується згідно алгоритму (порядку) вказаному у п.5.2 (п. 2.2.).

Позика надається у безготівковому порядку на підставі платіжного доручення шляхом переведення відповідних коштів на поточний рахунок позичальника (п.3.2).

Строк використання позики позичальником є наступним: від 29.01.2010р. до 28.07.2010р. (п.4.1).

Розділом п'ятим договору сторони зазначили порядок повернення позики.

Після спливу строку, визначеного в п.4.1 цього договору, позичальник зобов'язується протягом 1 банківського дня повернути позику позикодавцеві (п.5.1).

Згідно п.7.3. договору позичальник несе наступну відповідальність за договором: - за несвоєчасне повернення позики позикодавець сплачує позикодавцю пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період прострочення та нараховується щоденно, а також сплачує штраф у розмірі 3% від суми позики.

Договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором (п.6.1).

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств у встановленому порядку.

Позивач належним чином виконав свої зобов'язання за договором безпроцентної позики (поворотна фінансова допомога) №01/2010 від 28.01.2010р. та 29.01.2010р. перерахував на рахунок відповідача суму у розмірі 677 000,00грн., що підтверджується платіжним дорученням №051 від 29.01.2010р., яке міститься у матеріалах  справи.

Відповідач 26.11.2010р. частково повернув надану йому позику у розмірі 213 700,00грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією банківської виписки.

Як зазначає позивач, претензією №29 від 22.07.2011р. позивач повідомив відповідача про необхідність погашення заборгованості за позикою за договором №01/2010 від 28.01.2010р., пені, штрафу та інфляційних. Докази отримання претензії відповідачем підтверджуються поштовим повідомленням, яке наявне у матеріалах справи.

Проте відповідач заборгованість на момент звернення позивача із позовом не сплатив.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за вищевказаним договором, позивач звернувся до суду із позовом, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача 463 300,00грн.- заборгованість за договором безпроцентної позики №01/2010 від 28.01.2010р., 63 750,80грн.- інфляційні збитки, 47 003,34грн. - пені згідно п.7.3 договору, 20 310,00грн. - штраф у розмірі 3% від суми позики, згідно п.7.3 договору.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Розглянув  матеріали  справи,  представлені  документи,  заслухав  пояснення  позивача, оцінив  докази за своїм внутрішнім переконанням, суд  приходить  до  висновку,  що  позовні  вимоги  підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно із ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші  учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних  вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 2 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

За своєю правовою природою між позивачем та відповідачем було укладено Договір позики. До відносин за Договором позики застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, а саме: вимоги статей 1046, 1047,1050 ЦК України. Згідно вказаних норм права за договором позики одна сторона (Позикодавець) передає у власність другій стороні (Позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками,  повинен відповідати письмової формі, та містити можливі наслідки порушення договору позичальником.

   Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

          Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до умов договору у відповідача виникає обов'язок після спливу строку, визначеного в п.4.1 цього договору, протягом 1 банківського дня повернути позику позикодавцеві.

Відповідно до вимог статті 599 ЦК України та частини першої ст. 193 ГК України зобов'язання  не припинилося виконанням проведеним належним чином з боку відповідача.

Позивачем доведено факт неповернення відповідачем частини позики. Відповідач не надав доказів своєчасного повернення  позики та відсутність вини у таких діях (стаття 614 ЦК України).

 На момент прийняття рішення по справі відповідач доказів оплати заборгованості за договором №01/2010 від 28.01.2010р. в сумі 463 300,00грн. суду не надав, тому зазначена сума підлягає стягненню з останнього на  користь позивача.

Відповідно до ст.ст.216–218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.  

Згідно п.п.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до приписів ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Умовами договору (п.7.3.) передбачено, що позичальник за несвоєчасне повернення позики сплачує позикодавцю пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період прострочення та нараховується щоденно, а також сплачує штраф у розмірі 3% від суми позики.

Позивач з посиланням на п.7.3. Договору просить стягнути з відповідача пеню в сумі 47 003,34грн., застосовуючи подвійну облікову ставку НБУ, що не суперечить чинному законодавству та умовам договору.

Нарахування та розмір пені відповідають умовам договору, приписам ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, ст. 258 Цивільного кодексу України, Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” тому сума пені в розмірі 47 003,34грн. підлягає стягненню на користь позивача в повному обсязі.

Згідно із ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі – сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст.218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст.549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Враховуючи, що домовленість Позивача та Відповідача про застосування штрафу у разі прострочення плати відповідно сформульована безпосередньо у п. 7.3. договору безпроцентної позики (поворотна фінансова допомога) №01/2010 від 28.01.2010р., вимоги ст. 547 Цивільного кодексу України стосовно форми правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання, видом якого у розумінні ч. 1 ст. 546 цього Кодексу є неустойка, у розглядуваному випадку дотримані.

У зв'язку з чим, суд дійшов висновку про правомірність застосування штрафу в розмірі 3% від суми позики та дійшов висновку про його відповідність умовам договору і фактичним взаємовідносинам сторін, з огляду на що задовольняє вимоги відносно стягнення  штрафу повністю - в сумі 20 310,00грн.

Відповідно  до  ст.625  Цивільного  кодексу  України,  боржник, який  прострочив  виконання  грошового  зобов'язання, на  вимогу  кредитора  зобов'язаний сплатити  суму боргу з  урахуванням  встановленого  індексу  інфляції  за весь  період  прострочення,  а  також  сплатити 3 % річних від  простроченої суми.

Посилаючись на ст. 625  Цивільного  кодексу  України, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні нарахування за період серпень – червень 2011р. в сумі 63 750,80грн.

Перевіривши розрахунок щодо нарахованих інфляційних суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, суд відмовляє в її задоволенні з огляду на наступне:

Відповідно до ст.66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Проте позивач не представив суду належних доказів, що  невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 43, 44, 49, 69, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгтрансалекс”, м. Маріуполь до Товариства з обмеженою відповідальністю “Хозяюшка”, м. Маріуполь про стягнення 463 300,00грн.- заборгованість за договором безпроцентної позики №01/2010 від 28.01.2010р., 63 750,80грн.- інфляційних збитків, 47 003,34грн. - пені, 20 310,00грн. - штрафу у розмірі 3% від суми позики, задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Хозяюшка”, м. Маріуполь (87500, Донецька область, м.Маріуполь, пр.Металургів,58/2, ЄДРПОУ 32939365) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгтрансалекс”, м.Маріуполь (87535, Донецька область, м.Маріуполь, пр.Металургів,198,  ЄДРПОУ 30506312) 463 300,00грн.- заборгованість за договором безпроцентної позики №01/2010 від 28.01.2010р., 63 750,80грн.- інфляційних збитків, 47 003,34грн. - пені, 20 310,00грн. - штрафу у розмірі 3% від суми позики, 5 943,64грн. – державного мита та 219,80грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 05.12.2011р. оголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст  рішення складено та підписано 07.12.2011р.

Суддя                                                               Лейба М.О.           

< Список >                                                                  < Довідник >     

< Список >                                                                  < Довідник >    

< Текст >