Рішення

від 25.10.2006 по справі 12/292

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/292

УКРАЇНА

Господарський суд

Чернігівської області

14000,м.Чернігів                                                                             телефон канцелярії

проспект Миру,20                                                                                         7-99-18

Іменем України

РІШЕННЯ

24 жовтня   2006 року                                                                                      справа № 12/292

За позовом:   Відкритого акціонерного товариства “Облтеплокомуненерго”

14000,  м. Чернігів, вул. Комсомольська, 55/Б.

До відповідача: Підприємства  споживчої  кооперації  торгівельно- виробниче  об”єднання  громадського  харчування  Куликівського  районного споживчого  товариства 16300, Чернігівська область, смт. Куликівка, вул. Щорса, 100

про  стягнення 11409 грн 74 коп .

                                                                                                    Суддя              Л.М.Лавриненко

                                                ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН :

від позивача:  Березинець О.В. –юрисконсульт, дов. № 41 від 23.09.04 р.

від відповідача:    Климок О.І. –довіреність від 17.10.06р. була присутня в судовому засіданні  17.10.06р.. 24.10.06р. в судове засідання не з”явилась

          Рішення приймається після оголошеної в судовому засіданні з 17.10.06р. по 24.10.06р. перерви на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

СУТЬ СПОРУ:

           Позивачем було подано позов про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 5739 грн 94 коп  за поставлену теплову енергію на опалення за період з грудня  2005 року по квітень 2006 року та  пені в сумі 5669 грн 80 коп  за період з 02.01.2006 року по 28.05.2006 року  за порушення строків оплати, згідно договору на постачання теплової енергії № 9-0011 від 01.10.2005 року.

Представники сторін    в судовому засіданні надали клопотання про відмову здійснення технічної фіксації судового процесу, які задоволено судом.

 Відповідач  відзив на позовну заяву не надав.  В судовому засіданні 17.10.06р. представник відповідача  вказав на те, що сума основного боргу , державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу ним сплачені, а щодо стягнення пені , то просив надати час для врегулювання спору з позивачем.

Доказів регулювання  з позивачем спору в частині стягнення пені  відповідач суду не надав.

          Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив:

01.10.2005 року між сторонами було укладено договір № 9-0011 на постачання теплової  енергії.

Відповідно до умов зазначеного договору позивач взяв на себе зобов'язання  відпускати відповідачу теплову енергію для об'єктів перерахованих у додатку № 1 цього договору, а відповідач зобов'язується сплачувати за одержану теплову енергію  шляхом перерахування коштів на рахунок позивача за тарифами  в терміни, передбачені цим договором.

Додатковою угодою від 01.01.2006 року до договору № 9-0011 від 01.10.2005 року на постачання теплової енергії внесені зміни в п. 1.1.,  п. 3.2.15., п. 4.1.6., 5.5., 6.4., 6.5. договору № 9-0011,  доповнено договір № 9-0011 пунктами 1.2., 1.3., 3.1.4., 3.2.23., 3.2.24., 4.2.3., 5.6.,  6.8., 8.1.1., 10.4., 12.4., 12.5., а п. 11.1. та п. 11.2. викладені в новій редакції.

Перелік об'єктів та їх опалювальна площа, встановлені сторонами в додатку до договору, які підписані сторонами.

          Додатковою угодою від 01.01.2006 року до договору на постачання теплової енергії № 9-0011 від 01.10.2005 року сторони доповнили договір п.1.2 та  визначили тарифи на послуги теплопостачання , що  становлять на опалення:  135,2 грн/1Гкал або 3,42 грн./1м.кв. Тарифи за комунальні послуги змінюються за поданням виробника до органів влади (місцевого самоврядування) за умови їх затвердження (погодження) в установленому законодавством  порядку. Нові тарифи є обов'язковими до застосування та набувають чинності для сторін без укладення додаткових угод.

Позивач на виконання умов договору поставив відповідачу за період з грудня  2005 року по квітень 2006 року теплової енергії на опалення на загальну суму  6179 грн 94 коп , що підтверджується рахунками, які виставлялись відповідачу на оплату отриманої теплової енергії.

Відповідно до п. п. 6.4, 6.5. договору (з урахуванням додаткової угоди від 01.01.2006 року) розрахунки за відпущену теплову енергію  здійснюються щомісячно у відповідності з показаннями приладів обліку або розрахунковим методом при відсутності приладів обліку. Розрахунковий період вважається з 25 числа попереднього місяця по 25 число поточного.

Розрахунки по цьому  договору здійснюються щомісячно до 1 числа  місяця   наступного за  розрахунковим за фактично спожиту теплову енергію.

У  відповідності зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст.. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог  цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності  таких умов  - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Як слідує із матеріалів справи, відповідач за отриману теплову енергію на опалення розрахувався частково, сплативши 440 грн  ,  заборгованість  на дату пред”явлення позову становила 5739 грн 94 коп.

Після порушення  провадження у справі відповідачем сплачено в рахунок  погашення боргу 5739 грн 94 коп, що підтверджується  банківськими виписками  з рахунку позивача за  06.10.06р. та за 09.10.06р.

Оскільки  сума основного боргу  відповідачем сплачена, суд доходить висновку, що спір між сторонами в частині стягнення основного боргу в розмірі 5739 грн 94 коп  врегульовано, предмет спору відсутній, а тому провадження у справі в частині стягнення 5739 грн 94 коп  підлягає припиненню.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 5669 грн 80 коп   за період  з 02.01.2006 року по 28.05.2006 року, відповідно до п. 7.3.3. договору за порушення порядку розрахунків за теплову енергію, передбаченого п. 6.5 договору.

Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.

Частинами  4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

Також  частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Оскільки  п. 7.3.3. договору передбачено, що у разі несвоєчасного виконання розрахунків за теплову енергію відповідач повинен сплатити пеню в розмірі 1%  від суми простроченого платежу за  кожний день  прострочки ,  а  тому суд доходить висновку , що позивачем обґрунтовано нарахована  пеня за прострочку  виконання зобов”язання.

Суд при прийнятті рішення враховує, що одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Справедливість-одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права.

Приймаючи до уваги, що сума основного боргу  відповідачем сплачена в повному обсязі  і розмір пені  надмірно великий   порівняно із  сумою заборгованості , та враховуючи незначний період прострочки, суд вважає за можливе, відповідно до ст.233 Господарського  кодексу України  та ст.551 Цивільного кодексу України , зменшити розмір пені на 75 відсотків. Відповідно пеня підлягає стягненню в сумі 1417 грн 45 коп

  Враховуючи, що відповідач в порушення ст. ст. 525, 526  Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України та умов договору, взяті на себе зобов'язання не виконав,  господарський суд з урахувань вищезазначеного  доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню в частині стягнення  1417 грн 45 коп  пені. В частині стягнення боргу в сумі 5739 грн 94 коп провадження у справі підлягає припиненню, в решті позову відмовити.

          Приймаючи до уваги, що на даний час  державне мито і  витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу  відшкодовані  відповідачем позивачеві  в добровільному порядку , а тому вимоги позивача в цій частині задоволенню не підлягають.

          Керуючись ст.ст.  525, 526,546,549,551  Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 231, 232,233  Господарського кодексу України ст.ст. 49, 75 , п.1-1 ст.80, ст.ст. ст.ст.82-85,   Господарського процесуального кодексу України,  господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Провадження у справі в частині стягнення 5739 грн 94 коп боргу припинити.

2. Позовні вимоги задовольнити частково.

3. Стягнути з Підприємства  споживчої  кооперації  торгівельно- виробниче  об”єднання  громадського  харчування  Куликівського  районного споживчого  товариства 16300, Чернігівська область, смт. Куликівка, вул. Щорса, 100    (р/р 260093011094 в ОПЕРВ обл.. управління  Ощадбанку , МФО 353553, код 01776487)  на користь Відкритого акціонерного товариства “Облтеплокомуненерго” м. Чернігів, вул. Комсомольська, 55/Б (р/р  № 26004300000976 в ВАТ банк “Демарк” м. Чернігова,  МФО 353575, код 03357671)  1417 грн 45 коп  пені.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

4. В решті позову відмовити.

                 СУДДЯ                                                                      Л.М.Лавриненко