Ухвала

від 23.11.2011 по справі 51/389

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

51/389

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

О К Р Е М А   У Х В А Л А

23.11.2011 р.

справа № 51/389

Суддя Пригунова А.Б.

Господарський суд міста Києва, вирішуючи спір у справі № 51/389 за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАРЄВ»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Іда Групп» про стягнення 27 237,41 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення суми боргу у розмірі 4 166,40 грн. та штрафних санкцій у розмірі 23 071,01 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо сплати за поставлений товар відповідно до договору № 000539/257 від 06.03.2009 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.09.2011 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 12.10.2011 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи, зокрема, позивача зобов'язано надати документально підтверджені письмові пояснення, щодо розрахунків між сторонами за період з моменту виникнення договірних відносин та станом на час розгляду спору, а також первинні документи на поставку відповідачу продукції за договором поставки № 000539/257 від 06.03.2009 р. з моменту виникнення договірних відносин та станом на час розгляду спору (товарно-транспортні накладні, видаткові накладні, акти приймання-передачі, тощо).

Ухвалою суду від 12.10.2011 р. розгляд справи було відкладено на 09.11.2011 р. у зв'язку з неявкою представників відповідача та неналежним виконанням сторонами вимог суду. При цьому, зазначеною ухвалою було повторно зобов'язано учасників судового процесу, в тому числі і позивача, виконати вимоги ухвали суду від 27.09.2011 р., а також зобов'язано позивача надати суду: докази, що підтверджують погодження між позивачем та відповідачем відповідальних осіб на отримання товару за видатковими накладними, за якими позивачем здійснювалась передача товару на виконання умов договору № 000539/257 від 06.03.2009 р. (довіреності тощо); належним чином засвідчені копії первинних документів на підтвердження здійснення поставки товару за договором № 000539/257 від 06.03.2009 р. за період з моменту укладення такого та станом на момент розгляду спору (видаткові/податкові накладні, акти приймання-передачі, довіреності тощо); належним чином засвідчені копії первинних документів на підтвердження отримання відповідачем товару за договором № 000539/257 від 06.03.2009 р. за період з моменту укладення такого та станом на момент розгляду спору (видаткові/податкові накладні, акти приймання-передачі, довіреності тощо) у кількості та на суму, що визначена умовами вказаного договору.

Ухвалою суду від 09.11.2011 р. продовжено строк вирішення спору на п'ятнадцять днів за клопотанням позивача та відкладено розгляд справи на 23.11.2011 р. у зв'язку з повторною неявкою відповідача та невиконанням сторонами вимог суду; позивач та відповідач втретє були зобов'язані виконати вимоги ухвал суду у даній справі.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги про стягнення заборгованості за договором № 000539/257 від 06.03.2009 р., позивач вказує на неоплату відповідачем видаткових накладних № ЛА-0005970 від 19.03.2010 р., № ЛА-0004629 від 05.03.2010 р., № ЛА-0005973 від 19.03.2010 р. Однак, з долучених позивачем до справи банківських виписок вбачається, що відповідачем з 12.03.2009 р. здійснюються оплати за товар за різними накладними, наведена обставина, в свою чергу, підтверджена представником позивача в судовому засіданні. Тому ненадання позивачем документального підтвердження дійсного об'єму поставленого товару за договором № 000539/257 від 06.03.2009 р. позбавляє суд можливості за наявними у справі матеріалами встановити реальну заборгованість відповідача за вказаним договором, адже спір у даній справі виник саме у зв'язку з наявною заборгованістю за договором та вимоги ґрунтується на нормах чинного законодавства щодо невиконання договірних відносин.

Тож з викладеного вбачається грубе невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛАРЄВ»вимог суду та недбале ставлення останнього щодо підготовки до судового розгляду даної справи.

Згідно зі ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами.

Згідно з частиною першою статті 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Частиною першою ст. 69 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня отримання позовної заяви.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 –69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).

Таким чином, свідоме невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛАРЄВ»вимог суду у даній справі вказує на затягування розгляду такої та вчинення явних перепон для суду з розгляду спору у даній справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно із ст. 4-5 Господарського процесуального кодексу України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України.

За висновками суду, ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛАРЄВ», перешкоджає розгляду справи               № 51/389, призводить до затримання процесу судового провадження.

Разом із тим, незважаючи на обов'язковість виконання вимог вказаних вище ухвал суду, ТОВ «ЛАРЄВ»систематично не подає витребуваних судом доказів без повідомлення будь-яких поважних причин.

Відповідно до п. 3 Інформаційного листа № 01-08/140 від 15.03.2010 р. Вищого господарського суду України “Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві” неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, може розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами.

Відповідні дії або бездіяльність з урахуванням конкретних обставин справи можуть тягти за собою, зокрема, такі наслідки, як винесення у встановленому порядку окремих ухвал (ст.90 Господарського процесуального кодексу України).

Пунктом 12 роз'яснення № 01-6/1444 від 02.12.199 р. Вищого арбітражного суду України “Про практику застосування статті 90 Господарського процесуального кодексу України” визначено, що згідно з частиною третьою статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Недопустимими є дії деяких сторін, третіх осіб у справах, спрямовані на зловживання своїми процесуальними правами. Такі дії можуть полягати, зокрема, у нез'явленні представників учасників судового процесу в судові засідання без поважних причин та без повідомлення причин.

Подібна практика, спрямована на умисне затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Відтак у будь-яких випадках зловживання процесуальними правами господарським судам належить реагувати на відповідні порушення у спосіб, передбачений статтею 90 Господарського процесуального кодексу України, - шляхом винесення окремих ухвал, а за наявності підстав також і надіслання повідомлень органам внутрішніх справ чи прокуратури.

За висновками суду, бездіяльність ТОВ «ЛАРЄВ»порушує норми ст. 124 Конституції України, ст. 4-5 Господарського процесуального кодексу України, та створює перешкоди суду у здійсненні правосуддя.

Відповідно до ст. 90 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, виявивши при вирішенні господарського спору порушення законності або недоліки в діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу, виносить окрему ухвалу.

Окрема ухвала надсилається відповідним підприємствам, установам, організаціям, державним та іншим органам, посадовим особам, які несуть відповідальність за ухилення від виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі.

За змістом п. 1 роз'яснення № 01-6/1444 від 02.12.1992 р. Вищого арбітражного суду України “Про практику застосування статті 90 Господарського процесуального кодексу України” окрема ухвала виноситься, як правило, одночасно з рішенням зі справи. Водночас з урахуванням обставин конкретної справи суд може винести окрему ухвалу в будь-який момент часу в процесі розгляду справи.

Оскільки судом встановлені підстави для реагування згідно із ст. 90 Господарського процесуального кодексу України, то окрема ухвала підлягає винесенню в процесі розгляду справи.

За таких обставин, господарський суд міста Києва виносить на адресу ТОВ «ЛАРЄВ»окрему ухвалу про необхідність усунення порушень та недоліків в роботі цього товариства та налагодження його діяльності в сфері вчасного, належного та повного виконання судових рішень (ухвал).

Крім того, суд зазначає, що згідно із ст. 185-3 Кодексу про адміністративні правопорушення України неповага до суду, що виразилась в ухиленні від явки в суд тягнє за собою адміністративну відповідальність.

Також суд звертає увагу, що невжиття заходів щодо окремої ухвали суду тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену статтею 185-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення України.

Відповідно до ст. 382 Кримінального кодексу України умисне невиконання особою, у тому числі,  ухвали суду, що набрала законної сили, передбачає кримінальну відповідальність.

Тобто, у разі подальшого невиконання та нереагування на вимоги суду, викладені у відповідних ухвалах, судом буде направлено повідомлення до правоохоронних органів з метою порушення адміністративного провадження або кримінальної справи по відношенню до відповідальних посадових осіб позивача.

На підставі викладеного, та керуючись ст.ст. 86, 90 Господарського процесуального кодексу України, суд –

УХВАЛИВ:

1.          Товариству з обмеженою відповідальністю «ЛАРЄВ»(02094, м. Київ, вул. Краківська, б. 18А, код 19479382) усунути порушення законності та недоліки в діяльності підприємства в частині забезпечення виконання ухвал Господарського суду міста Києва по справі № 51/389.

2.          Вжити необхідні заходи, спрямовані на вдосконалення організації правової роботи щодо неприпущення в майбутньому вказаних в окремій ухвалі порушень та недоліків.

3.          Окрему ухвалу направити Товариству з обмеженою відповідальністю «ЛАРЄВ».

4.          Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛАРЄВ» повідомити Господарський суд міста Києва про результати розгляду даної окремої ухвали до 01.12.2011 р.

Суддя                                                                                                                         Пригунова А.Б.