Рішення

від 15.11.2011 по справі 11/212

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

11/212

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  11/212

15.11.11

За позовомКомунального підприємства "Чоколівське" Солом'янської районної у місті Києві ради

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Філ-студія"

простягнення 48 633,40 грн.

Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивача   Давидюк О.В. –представник

від відповідача  Дмитрєнков Є.О. –директор

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Комунального підприємства "Чоколівське" Солом'янської районної у місті Києві ради про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Філ-студія" 48 633,40 грн. заборгованості за договором № 7194 від 01.04.2008  про надання послуг водо-, теплопостачання, водовідведення та участь в витратах по утриманню будинку та прибудинкової території, з яких 34 732,86 грн. основного боргу та 13 900,54 грн. пені.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором № 7194 про надання послуг з водо-, теплопостачання, водовідведення та участь у витратах по утриманню будинку та прибудинкової території від 01.04.2008, у зв'язку з чим у відповідача утворилась заборгованість за період з 01.04.2008 по 30.07.2011.

Відповідач проти позову заперечує та зазначає, що послуги з водопостачання, водовідведення та опалення приміщення ніколи не надавались відповідачу, оскільки в орендованому приміщенні інженерні мережі та прилади, за допомогою яких здійснюється постачання таких послуг відсутні. Відповідач погоджується лише з вимогами позивача в частині стягнення заборгованості за утримання прибудинкової території.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва  

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Філ-студія"  орендувало нежитлове приміщення, загальною площею 100,7 кв.м, розташованого на технічному 17 поверху в будинку № 3 по вул. Новгородській в місті Києві, згідно договору оренди № 7194 від 12.09.2007, договору оренди № 642/Ч від 01.04.2008 та договору оренди № 828/Ч від 13.08.2008, укладених з КП "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Солом'янської районної у місті Києві, та відповідних актів прийому-передачі.

01.04.2008 між Комунальним підприємством "Чоколівське" Солом'янської районної у місті Києві ради (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю  "Вагра"  (орендар) укладено Договір № 7194 про надання послуг з водо-, теплопостачання, водовідведення та участь у витратах по утриманню будинку та прибудинкової території (далі - Договір).

Предметом даного договору є надання позивачем за плату відповідачу комунальних послуг (холодне, гаряче водопостачання, центральне опалення і водовідведення) в приміщення загальною площею 100,7 кв.м, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул.  Новгородська, 3, і участь відповідача у витратах по утриманню будинку і прибудинкової території.

Згідно з п. 2.1 Договору орендар щомісячно сплачує виконавцю вартість фактично отриманих комунальних послуг згідно виставлених постачальниками табуляграм.  

Відповідно до п. 2.2 Договору розрахунки за отримані комунальні послуги здійснюються за діючими тарифами, встановленими відповідними державними органами.

Тарифи можуть бути змінені за рішенням відповідних державних органів і застосовуються при розрахунках по цьому договору без додаткового погодження сторін.

У відповідності з п. 2.6 та п. 2.7 Договору крім плати за комунальні послуги орендар сплачує виконавцю експлуатаційні витрати та розмір відшкодування витрат за технічне та аварійне обслуговування внутрішньобудинкових мереж гарячого водопостачання та опалення.

Згідно з п. 4.1 Договору відповідач повинен сплачувати всі платежі, які передбачені цим договором незалежно від результатів господарської діяльності, до 1 числа місяця, наступного за звітним.

У відповідності до ст. 179 Житлового кодексу України користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов'язковим додержанням Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України. Пунктом 7 Правил користування  приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 № 572, визначені обов'язки власника та наймача (орендаря), зокрема такі, як  укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем відповідно до типового договору; оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" від 20.05.1999 встановлено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності сплачують комунальні послуги за тарифами, які у встановленому законодавством порядку відшкодовують повну вартість їх надання та пропорційну частку витрат на утримання прибудинкової території.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За правовою природою укладений між сторонами договір є договором про надання послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за  договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання  неналежне виконання.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В матеріалах справи наявні рахунки-фактури за період з квітня 2008 року по липень 2011 року на загальну суму 37 463,56 грн.

Як свідчать матеріали справи, зобов'язання за Договором № 7212 щодо повного та своєчасного внесення плати надані послуги відповідачем виконані не в повному обсязі та сплачено лише 2 730,70 грн.

У рахунках за вказаний період позивачем крім експлуатаційних витрат також нараховано до оплати за послуги опалення, холодного та гарячого водопостачання і відшкодування мереж.

Проте, згідно листа Дільниці по експлуатації житла-906 Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Солом'янського району м. Києва вих. № 3358 від 03.12.2007 нежитлове приміщення площею 100,7 кв.м знаходиться на технічному поверсі будинку № 3 по вул. Новгородській, існує з часу введення будинку в експлуатацію. Загальнобудинкові інженерні комунікації у даному приміщенні не проходять, перепланувань та будівельних робіт у приміщенні орендар не проводив.  

Оскільки орендоване відповідачем приміщення є приміщенням технічного поверху, в якому відсутні прилади та комунікації за допомогою яких здійснюється постачання послуг опалення, холодного та гарячого водопостачання, то суд вважає, що послуги опалення, холодного та гарячого водопостачання і відшкодування мереж позивачем не надавались, а відповідачем фактично не отримувались та не споживались.

Тому підстави для нарахування відповідачу заборгованості за послуги опалення, холодного та гарячого водопостачання і відшкодування мереж за визначений позивачем період та стягнення з відповідача оплати за такі послуги відсутні.

Крім того, судом встановлено, що 11.02.2011 відповідача було виселено з орендованого приміщення площею 100,7 кв.м по вул. Новгородській, 3 що підтверджується відповідними  актами державного виконавця.

Позивачем не надано суду жодних доказів того, що відповідач фактично з лютого 2011 року по липень 2011 року використовував зазначене приміщення та споживав послуги за Договором № 7194 від 01.04.2008.

Оскільки з 11.02.2011 року відповідач не орендував вказане приміщення, то саме з цього часу позивач втратив право вимоги щодо стягнення плати за комунальні послуги та утримання прибудинкової території.

Враховуючи викладене, підстави для нарахування відповідачу оплати за послуги за період з 11.02.2011 по липень 2011 року та стягнення з відповідача оплати за вказаний період також відсутні.

Таким чином, заборгованість відповідача по оплаті послуг за експлуатаційні витрати за Договором № 7194 з квітня 2008 по 10.02.2011 з урахуванням здійснених відповідачем часткових проплат становить 2 598,31 грн.

Відповідно до положень ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до п. 4.1 Договору відповідач повинен сплачувати всі платежі, які передбачені цим договором незалежно від результатів господарської діяльності, до 1 числа місяця, наступного за звітним.

Отже, фактично право вимоги позивача про стягнення з відповідача експлуатаційних витрат виникало щомісячно з 1 числа місяця наступного за звітним.

Позивач звернувся з даним позовом до Господарського суду міста Києва 01.09.2011, тобто після спливу загального строку позовної давності щодо вимог про стягнення заборгованості з орендної плати за період з квітня 2008 року по серпень 2008 року включно.

Частиною 3 ст. 267 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

В судовому засіданні 14.11.2011 відповідач подав заяву про застосування строків позовної давності.

Частиною 5 ст. 267 Цивільного кодексу України передбачено, що в разі, коли суд визнає поважними причини пропущення позовної давності порушене право підлягає захисту.

Позивачем клопотання про поновлення пропущеного строку давності не заявлено.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Оскільки обґрунтованих причин звернення до суду з позовом поза межами строку давності не наведено, а відповідачем заявлено про застосування строку позовної давності, суд дійшов висновку, що у задоволенні вимог в частині стягнення заборгованості з експлуатаційних послуг у розмірі 107,70 грн. за період з квітня 2008 року по серпень 2008 року включно слід відмовити.

Враховуючи викладене, вимоги про стягнення з відповідача основної заборгованості  за комунальні послуги та утримання прибудинкової території підлягають частковому задоволенню у розмірі  2 490,61 грн.

Крім того, позивачем з посиланнями на п. 4.2 Договору № 7212 та Закон України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" нараховано відповідачу пеню в розмірі 1% належної до сплати суми за кожен день прострочення у розмірі 13 900,54 грн. за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання по оплаті наданих з березня 2010 року по липень 2011 року послуг з дотриманням приписів ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Згідно із положень ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є пеня.

Відповідно до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно п. 4.2 Договору за несвоєчасну оплату платежів, які передбачені цим договором, нараховується пеня в розмірі 1% від суми боргу за кожний день затримки платежів, але не більше 100% від суми боргу.

Правовідносини між сторонами даного спору виникли у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг, якими є результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби, зокрема, юридичної особи у забезпеченні теплової енергії, то до цих правовідносин має застосовуватися положення спеціального нормативного-правового акта, а саме Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій", який регулює ці відносини.

Частиною 2 статті 1 вказаного Закону встановлено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності, за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

Оскільки судом встановлено відсутність підстав для нарахування та стягнення з відповідача оплати за експлуатаційні витрати з 11.02.2011 по липень 2011 року, а також відсутність підстав для стягнення за послуги опалення, холодного та гарячого водопостачання і відшкодування мереж за весь період, то підстави вважати, що відповідачем було допущено прострочення виконання свого обов'язку щодо оплати послуг за вказаний період відсутні, а тому відсутні правові для стягнення з відповідача пені за прострочення оплати послуг з 11.02.2011 по липень 2011 року та пені, нарахованої на заборгованість за послуги опалення, холодного та гарячого водопостачання і відшкодування мереж.

Проте, з огляду на те, що відповідач взяті на себе зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати експлуатаційних послуг виконав неналежним чином, відповідальність у вигляді пені за прострочення виконання зобов'язання передбачена Договором, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення пені з відповідача.

За здійсненим судом перерахунком пені в межах періоду нарахування, визначеного позивачем, з урахуванням встановленої судом суми заборгованості відповідача, настання у відповідача строку платежу, Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" та п. 4.2 Договору сума пені становить 1 576,69 грн.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за комунальні послуги та утримання прибудинкової території визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню у розмірі 2 490,61 грн. –основний борг та 1 576,69 грн. –пеня.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на  сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва          

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Філ-студія" (03187, м. Київ, вул. Теремківська, 11, кв. 42, ідентифікаційний код 34287575, з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Комунального підприємства "Чоколівське" Солом'янської районної у місті Києві ради (03087, м. Київ, вул. Волинська, 4-А, ідентифікаційний код 35756971) заборгованість у розмірі 2 490 (дві тисячі чотириста дев'яносто) грн. 61 коп., пеню у розмірі 1 576 (одна тисяча п'ятсот сімдесят шість) грн. 69 коп., державне мито у розмірі 40 (сорок) грн. 66 коп. та 19 (дев'ятнадцять) грн. 73 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

  Суддя                                                                                                Ю.М. Смирнова

Дата підписання рішення: 21.11.2011