Рішення

від 16.11.2011 по справі 11/228

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

11/228

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  11/228

16.11.11

За позовомМіністерства охорони здоров‘я України

дотретя особа

про   Товариства з обмеженою відповідальністю "Cтарвайс Фарм"Державне підприємство для постачання медичних установ "Укрмедпостач"стягнення пені та штрафу у розмірі 1039604,06 грн.

Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивачавід відповідачавід третьої особиДяк Ю.М. - представник;Логвінова Т.В. –представник;Хмарський І.С. –представник

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Міністерства охорони здоров‘я України про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Старвайс Фарм" пені у розмірі 648355,22 грн., штрафу у розмірі 391248,84 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконав умови договору №14/2010/139/21-24 від 15.07.2010 щодо здійснення своєчасної поставки товару, у зв‘язку з чим позивач просить стягнути з відповідача пеню та штраф.

Відповідач проти задоволення позову заперечує та вказує на відсутність вини відповідача у несвоєчасній поставці товару у зв‘язку з наявністю обставин непереборної сили. Крім того, відповідач зазначає, що позивач невірно вказує строк поставки, який погоджений договором, оскільки згідно умов останнього поставка повинна бути здійснена протягом 30 календарних днів з моменту отримання відповідного повідомлення одержувача. Також відповідач посилається на порушення позивачем зобов‘язань щодо оплати поставленого відповідачем товару по іншим договорам, що призвело до неможливості розрахуватись із виробниками товару та, відповідно, затягування поставки товару по спірному договору. Відповідачем заявлено клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій.

Третя особа позов підтримала.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників суового процесу, Господарський суд міста Києва

В С Т А Н О В И В:

15.07.2010  між  Міністерством охорони здоров‘я України, як замовником (позивач) Товариством з обмеженою відповідальністю "Старвайс Фарм", як постачальником (відповідач) та Державним підприємством "Укрмедпостач", як одержувачем (третя особа) укладений  договір  №14/2010/139/21-24-140/12.01-22.

26.07.2010 між сторонами укладена додаткова угода №1 до договору.

23.11.2010 між сторонами укладена додаткова угода №2 до договору.

22.12.2010 між сторонами укладена додаткова угода №3 до договору.

Відповідно до п. 1.1 договору з урахуванням до додаткових угод постачальник зобов‘язується поставити товар одержувачу, замовник –перерахувати на рахунок постачальника кошти для оплати товару та виконання цього договору в межах коштів, виділених із Державного бюджету України на 2010 рік, закупівля якого здійснюється за рахунок коштів державного бюджету за бюджетною програмою КПКВ 2301400.

Валютою договору є гривня України. Загальна сума по договору складає 142288606,96 грн. (п. 2.1 договору з урахуванням додаткової угоди № 3).

Відповідно до додатків № 1 та № 2 до договору з урахуванням додаткових угод, відповідач зобов‘язався поставити наступний товар: Гроутропін, розчин для ін‘єкцій 8МО/мл по 0,5 (4МО (1,34 мг) у флаконі), по 10 флаконів у картонній пачці з маркуванням українською мовою на загальну суму 6265034,52 грн. у кількості 27596 флаконів, та 4 флакона на безоплатній основі, термін поставки –протягом грудня 2010 року;  Ростан, порошок для розчину для ін‘єкцій по 1,3 мг (4 МО) у флаконах №1 у комплекті з розчином №1 на загальну суму 8023572,44 грн. у кількості 36104 флакона, термін поставки –протягом вересня 2010 року.

Пунктом 3.2 договору  з урахуванням додаткової угоди № 3 передбачено, що оплата здійснюється замовником протягом 7 робочих днів після поставки товару за повідомленням уповноваженого підприємства замовника про таку поставку, у разі відсутності фінансування –по мірі надходження фінансування з Державного бюджету країни. Розрахунки за товар можуть здійснюватись шляхом попередньої оплати, яка здійснюється на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 09.10.2006 № 1404 у термін до 31.12.2010 в розмірі 5589269,17 грн. Попередня оплата здійснюється замовником протягом 7 днів після надання постачальником рахунку на попередню оплату товару.

Згідно з п. 4.3 договору, який викладений додатковою угодою № 3 в такій редакції:             "…у разі здійснення попередньої оплати постачальник з дня надходження коштів забезпечує поставку попередньо оплаченого товару до закладів охорони здоров‘я на умовах цього договору..".

Згідно з п. 4.1, 4.2, 4.4, п. 4.5 договору постачальник забезпечує поставку товару на умовах DDP–Київ на склад одержувача; поставка товару здійснюється протягом 30 календарних днів з моменту отримання відповідного повідомлення одержувача; поставка товару здійснюється у відповідності до узгодженого графіку поставки (додаток №2); одержувач приймає товар для його подальшого постачання кінцевим одержувачам відповідно до розподілів замовника.

На виконання умов договору платіжним дорученням від 24.12.2010 № 109 позивач перерахував відповідачу 5589269,17 грн., які перераховані Державним казначейством України 28.12.2010.

Відповідач здійснив поставку препарату Гроутропін одержувачу на загальну суму 5589269,17 грн., що підтверджується видатковою накладною від 23.05.2011 №СФ087. Спір щодо поставки препарату Ростану між сторонами відсутній.

Позивач вважає, що відповідач порушив зобов‘язання щодо строку поставки Гроутропіну, оскільки згідно п. 4.3 договору  відповідач повинен був здійснити поставку товару протягом 30 календарних днів з дати зарахування попередньої оплати, тобто до 27.01.2011, а поставив товар тільки 23.05.2011.

Дослідивши умови договору з урахуванням додаткової угоди №3, суд відзначає, що       п. 4.3 договору в додатковій угоді був викладений в новій редакції, в якій вказується на забезпечення відповідачем поставки на умовах договору, а тому посилання позивача на редакцію п. 4.3, яка викладена в договорі про здійснення поставки протягом 30 календарних днів з моменту зарахування попередньої оплати, без урахуванням додаткової угоди № 3, є безпідставним.  Умови поставки погоджені сторонами в п. 4.2  та п. 4.4 договору.  Відповідно до п. 4.2 договору поставка товару здійснюється протягом 30 календарних днів з моменту отримання відповідного повідомлення від одержувача. Відповідно до п. 4.4 договору поставка товару здійснюється у відповідності до узгодженого графіку поставки, тобто до 31.12.2010.

Разом з тим, судом враховуються положення постанови Кабінету Міністрів України від 09.10.2006 № 1404, якою передбачено погодження умов договорів про закупівлю товарів за бюджетні кошти щодо попередньої оплати, у разі закупівлі на строк не більше одного місяця лікарських засобів і виробів медичного призначення.

Крім того, обґрунтовуючи заперечення проти позову, відповідач посилається на обставини непереборної сили.

В підтвердження обставин непереборної сили відповідачем надано до матеріалів справи копію висновку Київської торгово –промислової палати від 18.03.2011. У висновку вказується, що військові дії, які мали місце на території країни виробника та призвели до вимушеної зупинки виробництва та постачання препарату Гроутропін, є форс –мажорними обставинами для відповідача за договором від 15.07.2010 №14/2010/139/21-24. Також відповідачем надано роздруковані сторінки з інтернет ресурсу.

Статтею 617 Цивільного кодексу України закріплено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Обов'язок доказування відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується і відповідача, який повинен був довести  належними засобами доказування факт відсутності порушення зобов‘язання.  

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський   суд  приймає  тільки  ті  докази,  які  мають значення для справи.

Відповідно до п. 9.1, п. 9.2 договору сторона звільняється від відповідальності за часткове або повне невиконання будь –якого з положень цього договору, якщо таке невиконання стало наслідком причин, що перебувають поза можливістю впливу цієї сторони, а саме наслідком стихійного лиха, пожежі, війни, страйку, військових дій, громадських безпорядків, рішення органу державної влади чи зміни в законодавстві або дії інших обставин, що впливають на виконання стороною зобов‘язань за цим договором; дія обставин непереборної сили підтверджується уповноваженим на те органом; сторона, яка зазнала дії непереборної сили, повинна невідкладно, але не пізніше десяти календарних днів повідомити іншу сторону про настання таких обставин. Невиконання цієї умови позбавляє сторону, яка зазнала дії зазначених обставин, права посилатися на них.    

Суд не приймає посилання відповідача на наявність обставин непереборної сили, оскільки відповідач, укладаючи 22.12.2010 додаткову угоду № 3 до договору, знав про обставини, на які він посилається як форс-мажорні, і які згідно висновку від 31.05.2011 виникли у листопаді 2010 року. Однак  відповідач взяв на себе зобов‘язання поставити товар у строки, передбачені договором. Крім того, відповідачем повідомлено позивача про обставини непереборної сили тільки листом від 24.02.2011.

За таких обставин, матеріалами справи підтверджується факт прострочення відповідачем строку поставки товару та, відповідно, порушення умов договору.

Частина 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За правовою природою укладений між позивачем та відповідачем є договором  поставки.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний    передати   покупцеві   товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром  передати  покупцеві його  приналежності  та  документи (технічний паспорт,  сертифікат якості тощо),  що стосуються товару та підлягають переданню  разом із   товаром   відповідно   до   договору   або  актів  цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає  виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи викладене, матеріалами справи підтверджується порушення відповідачем зобов‘язання по договору щодо поставки товару до 27.01.2011, оскільки поставка товару відбулась 23.05.2011.

Відповідно до ст.179 Господарського кодексу України при укладанні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь –які умови договору, що не суперечать законодавству.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 231 Господарського кодексу України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Відповідно до п. 7.2 договору з урахуванням додаткової угоди №2 у випадку затримки поставки товару понад термін, встановлений пунктом 4.2 та пунктом 4.3 договору, постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1% вартості непоставленого товару за кожен день прострочки, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % від вартості непоставленого замовнику товару.

Перевіривши наведені у позовній заяві розрахунки пені за період з 27.01.2011 по 22.05.2011 на суму 648355,22 грн. та штрафу на суму 391248,84 грн. суд визнає їх вірними.

Відповідачем подано клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України в разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Частиною 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України)

Враховуючи те, що станом на момент звернення позивача до суду з позовом зобов‘язання відповідача по договору виконі повністю, з боку позивача також наявні порушення зобов‘язання щодо своєчасної оплати по цьому ж договору, але при поставці препарату Растан, а також великий розмір штрафних санкцій порівняно з сумою основного боргу, суд дійшов висновку, що на підставі ст. 233 Господарського кодексу України та п. 3. ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, сума штрафних санкцій підлягає зменшенню на 35%.

Враховуючи вищевикладене, позов підлягає задоволенню частково.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва          

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Старвайс Фарм " (03069, м. Київ, вул. Кіровоградська, 100-Б, код 36853910, з будь-якого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження) на користь Міністерства охорони здоров‘я України (01601, м. Київ, вул. М. Грушевського,7, код 00012925) штраф у розмірі 254311 (двісті п'ятдесят чотири тисячі триста одинадцять) грн. 75 коп., пеню у розмірі 421430 (чотириста двадцять одна тисяча чотириста тридцять) грн. 89 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

    Суддя                                                                                                Ю.М. Смирнова

Дата підписання рішення: 25.11.2011