Ухвала

від 25.11.2011 по справі 22/356

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

22/356

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа №  22/356

25.11.11

За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Партнер»

до                 Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страховий

                    стандарт»

про               стягнення частки перестрахування

                                                                                                                              суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача       не з'явились;

від відповідача   не з'явились;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 376, 80 грн.: суми основного боргу з урахуванням індексу інфляції в розмірі 360, 04 грн., пені в розмірі 14, 01 грн., 3% річних в розмірі 2, 75 грн..

В судові засідання по справі представники сторін не з'являлись, позивач не з'явився повторно, вимог ухвал суду ПАТ «СК «Партнер»не виконано, поважних причин невиконання вимог суду та неявки на розгляд справи суду не повідомлено.  

Неявка позивача в судове засідання перешкоджає встановленню обставин справи та відповідно може свідчити про відпадення необхідності вирішення спору в судовому порядку.

Про розгляд справи, позивача повідомлено належним чином, ухвали суду надсилались на адресу зазначену самим позивачем у позовній заяві, а саме - на юридичну адресу ПАТ «СК «Партнер».

Жодних клопотань про зміну адреси місцезнаходження, надсилання поштової кореспонденції по справі за іншою адресою позивачем до суду в межах даної справи не подавалось, відповідні відомості суду не повідомлені. Таким чином, судом у встановленому порядку виконано обов'язок щодо належного повідомлення позивача про розгляд справи, що підтверджується, зокрема поштовими повідомленнями про вручення рекомендованої кореспонденції (залучені до справи).

Однією з основних умов, за якої господарський суд приймає заяву до розгляду, є факт надходження державного мита до державного бюджету України. Господарський суд у разі виникнення сумнівів щодо надходження і зарахування державного мита до державного бюджету може і повинен витребувати від позивача відповідне підтвердження територіального органу казначейства, якому державне мито перераховано, про що зазначається в ухвалі (зазначені вимоги містяться також у п. 5 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 04.03.98р. № 02-5/78 Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи, що надане з позовними матеріалами платіжне доручення № 473 від 31.08.2011р. за своїм оформленням не відповідає вимогам п. 14 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої Наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.93р., не містить відповідного напису про зарахування мита до Державного бюджету України, з метою встановлення відповідних обставин, враховуючи усі рекомендації Вищого господарського суду України, що надавались з цього приводу, судом ухвалою від 13.10.2011р. було витребувано від позивача довідку державного казначейства, що підтверджує перерахування до державного бюджету суми державного мита в розмірі 51 грн. згідно платіжного доручення № 473 від 31.08.2011р..

Ненадання суду належних доказів сплати державного мита є підставою для повернення позовної заяви без розгляду з підстав передбачених п. 4 ст. 63 ГПК України. Відповідно зважаючи на невиконання вимог суду щодо надання належних доказів сплати державного мита, викладених в ухвалах суду від 19.10.2011р., від 11.11.2011р., позовна заява підлягає залишенню без розгляду.

          Провадження у справі було порушено ухвалою від 13.10.2011р., а при отриманні позовних матеріалів судом було з'ясовано якими саме документами обґрунтовує свої вимоги позивач, визначено обставини, що підлягають доказуванню та при порушенні провадження у справі витребувані відповідні документи, інформація на підтвердження заявлених вимог.

          В судове засідання призначене згідно ухвали суду від 13.10.2011р. позивач не з'явився, вимог викладених в ухвалі суду не виконав, у зв'язку з чим розгляд справи було відкладено.

          Ухвалами суду від 13.10.2011р., від 11.11.2011р. позивача було зобов'язано надати довідку державного казначейства, що підтверджує перерахування до державного бюджету суми державного мита в розмірі 51 грн. згідно платіжного доручення № 473 від 31.08.2011р., оскільки останнє не відповідає вимогам п. 14 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженого Наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.93р.; власне письмове підтвердження того, що у провадженні судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, нема справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та немає рішення цих органів з такого спору; довідку що підтверджує несплату частки перестрахового відшкодування в сумі заявленій до стягнення станом на час розгляду справи, в разі погашення (часткового погашення) заборгованості письмово про це зазначити, надати відповідні докази; у належним чином засвідченій копії договір добровільного страхування наземного транспорту № 933-10/01 від 25.10.2006р., транспортний засіб за яким перестраховано відповідачем згідно ковер-ноту № К/843-10/2006; документи підтверджуючі настання страхового випадку у відношенні якого здійснено виплату страхового відшкодування в сумі 4 978, 50 грн. (повідомлення про страховий випадок (вх. № С00641 від 14.03.2007р., акт огляду автотранспортного засобу (вх. № С00642 від 14.03.2007р.).

У отриманому від відповідача відзиві на позов зазначалось про відсутність підстав для стягнення з відповідача нарахованих штрафних санкцій, оскільки про наявність вимоги щодо виплати перестрахового відшкодування за випадком, що стався 14.03.2007р. відповідачу стало відомо лише після отримання копії позовної заяви. Вимога, про яку зазначено в позовні заяві, була направлена відповідачу не за адресою його місцезнаходження, а юридичною та фактичною адресою ПАТ «СК «Український страховий стандарт»станом на 03.02.2011р. було м. Київ, пров. Балтійський 20.

          Враховуючи вказані обставини, а також той факт, що у матеріалах справи відсутні документи, які б підтверджували факт порушення прав позивача про яке зазначено в позовній заяві, що спричинене неналежним виконанням саме позивачем умов договору в частині звернення до відповідача за виплатою перестрахового відшкодування, при умові, що і у договорі перестрахування була також зазначена юридична адреса відповідача –пров. Балтійський 20, ухвалою суду від 11.11.2011р. позивача зобовязано було також надати суду:

- в обґрунтування порушення з боку відповідача умов договору в частині несплати частки страхового відшкодування письмово зазначити про наявність належних доказів виконання зобовязання щодо повідомлення перестраховика про необхідність сплати частки, про настання страхового випадку з перестрахованим транспортним засобом;

- з урахуванням викладеного у відзиві надати письмові пояснення щодо адреси на яку було направлено повідомлення, надати документи підтверджуючі знаходження відповідача за адресою на яку здійснено поштове відправлення.

Тобто, судом витребовувались конкретні документи від сторін спору, та письмові пояснення задля з'ясування обґрунтованості вимог позивача, і усі вказані документи є наявними на підприємстві позивача, оскільки є частиною первинної бухгалтерської документації.

Які саме обставини унеможливили підготування представником письмових пояснень та унеможливили надання (надіслання на адресу суду) витребуваних документів протягом майже двох місяців розгляду справи, позивачем не повідомлено.

Положення ГПК України не передбачають вчинення з боку суду дій спрямованих на примусове вилучення документів, які не надаються сторонами, а всі можливі дії, спрямовані на встановлення зазначених обставин саме при безпосередньому дослідженні доказів необхідних для вирішення спору, судом були вчинені.

Ненадання позивачем витребуваних судом відомостей та документів перешкоджає всебічно та об‘єктивно встановити обставини справи, повно дослідити обґрунтованість позовних вимог по справі та прийняти правильне та обґрунтоване рішення в межах встановлених процесуальних строків.

На вимоги суду позивачем не представлено власного письмового підтвердження того, що у провадженні судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, нема справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та немає рішення цих органів з такого спору, що відповідно свідчить про можливість розгляду та вирішення спору, що виник між сторонами у справі іншим компетентним органом.

Вирішення спору за наявними матеріалами справи є неможливим, та спричинене саме невиконанням вимог суду щодо надання витребуваних документів, пояснень позивачем.

Порушення відповідачем зобов'язань щодо перерахування частки перестрахового відшкодування, про яке зазначається в позовній заяві, не підтверджене документально.

Вимог суду викладених в ухвалах від 13.10.2011р., 11.11.2011р. позивачем не виконано, довести вказані обставини, з урахуванням положень ст. 33 ГПК України має позивач та відповідно через неявку та невиконання вимог суду позивачем, вирішення відповідних питань є неможливим.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами.

Вимоги суду, які в силу положень Господарського процесуального кодексу України є обов'язковими для всіх установ, підприємств, організацій позивачем не виконані, жодних поважних причин з яких виявилось неможливим з'ясувати відповідні обставини, надати суду витребувані документи, пояснення (надіслати на адресу суду) на виконання вимог викладених в ухвалах суду від 13.10.2011р., 11.11.2011р., які надіслані сторонам 14.10.2011р., 14.11.2011р. (завчасно до призначеного судового засідання та з дотриманням строку передбаченого ст. 87 ГПК України) протягом тривалого строку (з 13.10.2011р.) позивачем не повідомлено, що відповідно унеможливлює вирішення спору по суті, перешкоджає встановленню дійсних обставин справи з метою з'ясування обґрунтованості заявлених вимог.  

Згідно ухвали суду від 11.11.2011р. явку позивача в судове засідання визнано обов'язковою, жодних клопотань щодо можливості розгляду справи за відсутності представника позивача судом не отримувалось, вказаною ухвалою позивача було попереджено про наслідки ухилення від виконання вимог суду, невиконання вимог ухвали та участі в судовому засіданні передбачені п. 5 ст. 81 ГПК України –залишення позову без розгляду, однак позивач в судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, жодних клопотань по справі не отримувалось.

Окрім того, неявка позивача в судове засідання унеможливлює встановлення обставин щодо несплати заборгованості про стягнення якої заявлено позов станом на дату розгляду спору, та зокрема може свідчити про відсутність необхідності вирішення справи в судовому порядку, що обумовлене сплатою боргу добровільно.

Згідно п.5 частини першої ст.81 ГПК України, господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на наведене, враховуючи, що після усунення підстав, з яких заява була залишена без розгляду, позивач має право звернутись до суду в загальному порядку, суд вважає що позов має бути залишений без розгляду.

            Керуючись п.5 ч. 1 ст. 81, ст. 86  ГПК України, господарський суд, -          

УХВАЛИВ:

          Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Партнер»до Приватного акціонерного товариства страхова компанія «Український страховий стандарт»про стягнення суми боргу та штрафних санкцій залишити без розгляду.

Ухвала підлягає оскарженню в порядку передбаченому ст. 106 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                                                               Р.І. Самсін