Рішення

від 25.11.2011 по справі 22/387

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  22/387

25.11.11

За позовом          Публічного акціонерного товариства «Київенерго»

до                            Комунального підприємства по утриманню житлового господарства

                       Шевченківської районної у місті Києві ради

про                          стягнення заборгованості  

                                                                                                               Суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача:             ОСОБА_1 (довіреність № Д07/2011/04/22-33 від 22.04.2011р.);

від відповідача:         ОСОБА_2 (довіреність № 86-Д від 05.04.2011р.);

В судовому засіданні 25.11.2011р. у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Київенерго»(надалі позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у місті Києві ради (надалі відповідач) 19 060, 43 грн. боргу за спожиту теплову енергію, 2 121, 71 грн. інфляційної складової боргу, 3% річних сумою 696, 65 грн..

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що за відповідачем згідно укладеного договору № 34-0664 від 17.11.2003р. рахувалась заборгованість по оплаті за використану теплову енергію, яка станом на 01.09.2011р. становила 19 060, 43 грн.. З посиланням на положення договору, керуючись нормами Цивільного кодексу, враховуючи допущене прострочення в оплаті, позивачем заявлені до стягнення в судовому порядку сума боргу, 3% річних та інфляційні збитки.

Відповідачем надано відзив на позов, у якому зазначено про відсутність вини підприємства у несвоєчасному надходженні коштів та наявності заборгованості по договору, оскільки КП УЖГ Шевченківської районної у місті Києві ради є неприбутковою організацією, і має обов’язок забезпечити надходження коштів в оплату за спожиту теплову енергію. Окрім того, з посиланням на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 09.03.2011р. з приводу нечинності розпоряджень виконавчого органу КМДА (Київської міської державної адміністрації), відповідач відзначав, що сума основного боргу не відповідає дійсності та не може бути підставою для нарахування інфляційних втрат та 3% річних.

Розглянувши подані документи, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

          17 листопада 2003р. між АЕК «Київенерго»та КП УЖГ Шевченківського району (ЖЕК 1010) укладено договір № 34-0664 на постачання теплової енергії у гарячій воді, предмет якого визначений у розділі 1 договору згідно з яким постачальник зобовязувався виробити та поставити теплову енергію споживачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а споживач (відповідач у справі) зобовязувався отримати її та оплатити відповідно до умов викладених в договорі.

Згідно з п. 2.2.1. договору постачальник зобов'язується безперебійно постачати  теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності із споживачем (додатки 3, 4) для потреб опалення в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання –протягом року згідно із заявленими споживачем величинами приєднаного теплового навантаження зазначеними в додатку № 1, вартість якої згідно з п. 2.3.1 договору споживач зобов’язаний своєчасно сплачувати в терміни та за тарифами зазначеними в додатку № 2.

Відповідно до п.10 додатку № 2 до договору споживач щомісячно забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на транзитний рахунок ГІОЦ КМДА; до 25 числа поточного місяця, сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями, на рахунок постачальника згідно з його розрахунком. Строки сплати за фактично спожиту теплову енергію передбачені п. 10 додатку № 2 (Тарифи та порядок розрахунків), і такі відповідачем у відношенні суми боргу що виникла за період з 01.12.2009р. по 01.09.2011р. порушені.

Договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2003 року (п. 4.1. договору). За п. 4.3 договору, договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії не буде письмово заявлено однією із сторін про його припинення. Доказів припинення договору в установленому порядку суду не надано.

Поданим позивачем розрахунком, що проведений у відповідності з умовами договору на підставі зазначених даних облікових карток (табуляграм) стверджується  факт поставки позивачем відповідачу протягом  спірного періоду за договором теплової енергії на суму 94 592, 07 грн. (в т.ч. ПДВ), а також факт користування відповідачем цією тепловою енергію та наявності заборгованості у останнього перед позивачем за спожиту теплову енергію, з урахуванням зарахованої оплати в сумі 71 821, 24 грн. в погашення боргу, при наявній переплаті на 01.12.2009р. по сумі 3 710, 40 грн., який станом на час вирішення спору складає 19 060, 43 грн..

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

У відповідності з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

З урахуванням умов договору (додаток № 2) строки сплати вартості спожитої теплової енергії у відношенні заборгованості по якій виник спір у даній справі,  з боку відповідача були порушені, що є підставою для задоволення вимог про стягнення суми основного боргу в розмірі 19 060, 43 грн., що виник в періоді з 01.12.2009р. по 01.09.2011р. (при врахуванні часткової сплати).

У вказаному періоді для нарахування плати за  відпуск теплової енергії застосовувались тарифи згідно Розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), постанови НКРЕ, інформація щодо встановлених тарифів залучена до справи.

При цьому, судом взяті до уваги доводи відповідача з приводу наявності підстав вважати здійсненою переплату коштів по договору через винесення постанови Київським апеляційним адміністративним судом 09.03.2011р., однак предметом вказаної судової справи було встановлення правомірності дій Київської міської державної адміністрації  щодо зміни тарифів на комунальні послуги, в свою чергу, документів що підтверджують наявність переплати по договору у спірному періоді, узгодження відповідних розрахунків між сторонами, суду не надано.

Не підлягають застосуванню, та зокрема, відсутні підстави для виконання рішень про встановлення тарифів на теплову енергію, які суперечать Конституції та Законам України і такими згідно з Указами Президента України № 1058/2008 від 20.11.2008р., № 1199/2008 від 24 грудня 2008р., 65/2009 від 3 лютого 2009р., № 76/2009 від 09.02.2009р. є розпорядження Київської міської державної адміністрації № 1487, № 1488, 1489 від 30.10.2008р., № 1661, № 1662, № 1663 від 27.11.2008р., № 1780, № 1780/1 від 25.12.2008р., № 128 від 05.02.2009р., оскільки скасовані як такі, що суперечать Конституції та Законам України.

Натомість, зазначені розпорядження не застосовувались та не могли бути застосованими при здійсненні розрахунків у спірному періоді з 01.12.2009р. по 01.09.2011р. за договором укладеним з відповідачем. Зазначене підтверджується також наданою до справи довідкою по інформації щодо нормативних актів з приводу встановлення тарифів на теплову енергію, яка надана на вимоги суду (ухвала від 31.10.2011р.) та залучена до матеріалів справи.

          Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищевикладене та наявність прострочення в перерахуванні коштів за споживання теплової енергії, суд погоджується з розрахунком суми інфляційних збитків у розмірі 2 121, 71 грн., та з розрахунком 3% річних у розмірі 696, 65 грн. наданими позивачем і вважає такі обгрунтованими. Розрахунок позивача в свою чергу підтверджений наданим контррозрахунком відповідача, що свідчить про відсутність розбіжностей по сумі боргу, нарахованих до сплати інфляційних втратах, 3% річних.

Судові витрати позивача про сплату державного мита у сумі 218, 79 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись  ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у місті Києві ради (03190, м. Київ, вул. Кирпоноса 10/8, ідент. код 31731838) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго»(на рахунок 260070130718 у АТ «СБЕРБАНК РОСІЇ», МФО 320627; 01001, м. Київ, пл. І. Франка 5, ідент. код юрид. особи 00131305) 19 060, 43 грн. (дев’ятнадцять тисяч шістдесят гривень 43 копійки) боргу за спожиту теплову енергію.

3. Стягнути з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у місті Києві ради (03190, м. Київ, вул. Кирпоноса 10/8, ідент. код 31731838) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго»(на рахунок 26000306201 у Головному управлінні по м. Києву та Київській області ВАТ «Ощадбанк»МФО 322669, ідент. код юрид. особи 00131305) в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»(04050, м. Київ, вул. Мельникова 31, ідент. код 26187763) 2 121, 71 грн. (дві тисячі сто двадцять одну гривню 71 копійку) інфляційних збитків, 696, 65 грн. (шістсот дев’яносто шість гривень 65 копійок) 3% річних,  218, 79 грн. (двісті вісімнадцять гривень 79 копійок) витрат по сплаті державного мита, 236 грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                                                            Р.І. Самсін

                                                                                             дата підписання рішення 28.11.2011