Рішення

від 29.08.2011 по справі 24/243

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  24/243

29.08.11

За позовом               Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс»

до             Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна

                         страхова компанія «Оранта»

Третя особа    Закрите акціонерне товариство «Страхова компанія «Альфа

                         Страхування»

про                   стягнення 19 966,00 грн.

Суддя Шевченко В.Ю.

Представники:

Від позивача:        ОСОБА_1. –представник (дов. №23-07/11 від 11.07.2011р.)

Від відповідача:    не з’явився

Від третьої особи: не з’явився  

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс»(далі по тексту - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(далі по тексту - відповідач) про стягнення в порядку регресу збитків від виплати страхового відшкодування в сумі 19 966,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у зв‘язку із дорожньо-транспортною пригодою, яка сталася 16.10.2009р. в м. Києві, внаслідок порушення водієм ОСОБА_2 що керував автомобілем Opel Omega,  державний номер НОМЕР_1 п. 13.1. Правил дорожнього руху України, було пошкоджено транспортний засіб марки Ford Fiesta, державний номерний знак НОМЕР_2 (даний автомобіль був застрахований в ЗАТ СК «Альфа Страхування»), власником якого є ОСОБА_3

Дана подія була визнана ЗАТ СК «Альфа Страхування»страховим випадком, в зв’язку з чим позивачем, платіжним дорученням №13908 від 14.12.2009р., потерпілій особі виплачене страхове відшкодування в сумі 19 966,00 грн.

Оскільки автомобіль Opel Omega,  державний номер НОМЕР_1 забезпечений страховим полісом, укладеним з ВАТ «НАСК «Оранта», то, на думку позивача, відповідальною особою за заподіяний збиток є ВАТ «НАСК «Оранта».

Позивач також зазначає що на підставі договору про відступлення права вимоги №01-12/10 від 01.12.2010р. він одержав від ЗАТ СК «Альфа Страхування»право вимоги щодо регресного відшкодування відповідачем суми страхових виплат, з огляду на що заявляються дані вимоги.

Відповідач надав суду письмовий відзив, згідно якого просить відмовити в задоволенні позову, вважає його недоведеним та необґрунтованим

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, і заперечення проти позову, Господарський суд міста Києва, –

ВСТАНОВИВ:

Закритим акціонерним товариством «Альфа Страхування»та ОСОБА_3 укладений договір добровільного страхування наземного транспорту №206.0022721.01.08 від 18.11.2008р., згідно з яким був застрахований автомобіль Ford Fiesta, державний номерний знак НОМЕР_2, 2006 року випуску. (далі по тексту –договір №206.0022721.01.08). Вигодонабувачем за вказаним договором визначено ЗАТ «Альфа-Банк».

Договором №206.0022721.01.08 були застраховані ризики, в тому числі пошкодження автомобіля внаслідок ДТП. Відповідно до вказаного договору страхова сума склала 61 548,80 грн.

Матеріалами справи підтверджується, що 16.10.2009р. в 19.55 год. в м. Києві по вул. Інститутській, Печерський район, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки Форд, державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_3., автомобіля марки Шевролет, державний номер НОМЕР_3, під керуванням водія ОСОБА_4. та автомобіля Опель, державний номер НОМЕР_4 під керуванням водія ОСОБА_2

ДТП сталося внаслідок порушення водієм ОСОБА_2. п. 10.1. Правил дорожнього руху України.

Постановою Печерського районного суду міста Києва від 18.11.2009р. встановлено вину ОСОБА_2 в скоєнні ДТП, порушення ним Правил дорожнього руху України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 гривень.

01.11.2009р. ОСОБА_3 звернулася до ЗАТ СК «Альфа-Страхування»з заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування.

Відповідно до висновку №626 експертного дослідження від 06.11.2009р., складеного ЗАТ «Експерт-Сервіс», матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля Ford Fiesta, державний номерний знак НОМЕР_2, в результаті пошкодження при ДТП склав 19 221,80 грн.

Згідно з рахунком №22145 від 13.11.2009р. Центру відновлювального ремонту вартість за ремонт автомобіля Ford Fiesta, державний номерний знак НОМЕР_2, склала 19 966,00 грн.

Листом від 16.11.2009р. №3050.206.09.01 ЗАТ СК «Альфа-Страхування»повідомило ПАТ «Альфа-Банк», як вигодонабувача за договором добровільного страхування, про те, що отримало висновок експерта та рахунок СТО, згідно яких орієнтовна сума страхового відшкодування склала 19 966,00 грн. та попросило дозволу на виплату страхового відшкодування страхувальнику згідно його заяви на виплату.

У відповідь ПАТ «Альфа-Банк», листом від 17.11.209р. №60333-23-б/б, дозволив виплатити страхове відшкодування в сумі 19 966,00 грн. страхувальнику Грибачовій І.А.

10.12.2009р. ЗАТ СК «Альфа Страхування»складено страховий акт №3050.206.09.01.01, згідно з яким даний випадок був визнаний як страховий випадок та вирішено виплатити суму страхового відшкодування в розмірі 19 966,00 грн.

Платіжним дорученням №13908 від 14.12.2009р. ЗАТ СК «Альфа Страхування»сплачено страхове відшкодування в сумі 19 966,00 грн. отримувачу ОСОБА_6. з призначенням платежу: «страхове відшкодування за застрахований автомобіль Ford Fiesta, державний номерний знак НОМЕР_2, страховий акт №3050.206.09.01.01 від 03.12.2009р., страхувальник ОСОБА_3»

Позивач з посиланням на договір про відступлення права вимоги №01-12/10 від 01.12.2010р.  наполягає на стягненні з відповідача в регресному поряду суми страхової виплати сплаченої ЗАТ СК «Альфа Страхування»потерпілій особі.

Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечує проти задоволення позову з тих підстав, що:

- обов’язок боржника виконати зобов’язання на користь нового кредитору пов’язаний із моментом надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов’язанні, а позивачем суду не надано доказів повідомлення відповідача про відступлення права вимоги до звернення до суду, а отже його право не порушене;

- наявний в справі лист позивача та первісного кредитора не містить дати його складання та вихідного номеру, позивачем також не надано доказів отримання даного листа відповідачем;

- чинним законодавством чітко визначено, що страховою діяльністю безпосередньо або через посередників мають право займатися страховики, які отримали відповідну ліцензію, враховуючи те, що реалізація страховиком права регресу є частиною страхової діяльності страховика, а позивач не є ні страховиком, ні посередником страховика, отже, до позивача не перейшло право регресної вимоги страховика до винуватої особи;

- із змісту договору про відступлення права вимоги не вбачається розміру набутого права вимоги та конкретного опису підстави його виникнення.

Оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва вважає що у задоволенні позову має бути відмовлено з наступних підстав.

У відповідності до ст. 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов’язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов’язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно з ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування»до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інші особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Частинами 1 та 2 статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаних норм законодавства, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.

Відповідно до статті 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Вина ОСОБА_2, який керував автомобілем Опель, державний номер НОМЕР_4 встановлена постановою Печерського районного суду міста Києва від 18.11.2009р. і  додаткового доведення не потребує.

Згідно з ст. 6 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Статтею 9 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»визначено, що обов'язковий ліміт відповідальності страховика - це грошова сума, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

Договором страхування на індивідуальних умовах можуть бути визначені ліміти, вищі, ніж зазначені у цьому Законі ліміти. Обов'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 25500 гривень на одного потерпілого. У разі коли загальний розмір шкоди за одним страховим випадком перевищує п'ятикратний ліміт відповідальності страховика, відшкодування кожному потерпілому пропорційно зменшується. Зазначені страхові відшкодування виплачуються по кожному страховому випадку, що настав протягом періоду дії відповідного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності в межах ліміту відповідальності страховика, з урахуванням умов, зазначених у пункті 19.1 статті 19 цього Закону.

Згідно полісу №ВС/5903724 обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 01.10.2009р. відповідачем застрахована цивільно-правова відповідальність страхувальника ОСОБА_2 в тому числі за шкоду, заподіяну майну (на одного потерпілого) з лімітом відповідальності 35 000,0 грн., забезпечений транспортний засіб Opel Omega, державний номер НОМЕР_4

Господарський суд вважає що посилання позивача на укладання договору про відступлення прав вимоги №01-12/10 від 01.12.2010р. не є достатньою підставою для задоволення позову з огляду на наступне.

01 грудня 2010р. між ЗАТ СК «Альфа Страхування»та товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс»укладено договір про відступлення права вимоги. За умовами даного договору ЗАТ СК «Альфа Страхування» зобов’язалося передати позивачеві свої права зворотної грошової вимоги за договорами добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного), договорами обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а позивач зобов’язався сплатити ЗАТ СК «Альфа Страхування»грошові кошти за відступлені права.

Відповідно до п. 1.2. договору про відступлення права вимоги права вважаються відступленими з дати укладення відповідної додаткової угоди, яка укладається одночасно з укладенням цього договору.

Згідно додаткової угоди від 01.12.2010р. до договору про відступлення права вимоги позивач та ЗАТ СК «Альфа Страхування»погодили передачу прав зворотної грошової вимоги (регресу) за договорами добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного), договорами обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів згідно з наведеним реєстром, зокрема, передачу прав по договору страхування №206.0022721.01.08, страхувальник ОСОБА_3, винна особа ОСОБА_2

У відповідності до ч. 1. ст. 2 Закону України «Про страхування» страховиками визнаються фінансові установи, які створені у формі акціонерних, повних, командитних товариств або товариства з додатковою відповідальністю згідно з Законом України «Про господарські товариства»з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом, а також одержали у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності.

Реалізація страховиком права регресної вимоги є частиною страхової діяльності страховика, пов’язаною з виплатою страхового відшкодування, яка передбачена ст. 27 Закону України «Про страхування»та ст. 993 Цивільного кодексу України. Для здійснення такої діяльності, як встановлено Законом, необхідна відповідна ліцензія.

Таким чином, оскільки позивач не є ні страховиком, ні посередником страховика і не має відповідної ліценції на здійснення діяльності по страхуванню, у нього не виникає права на регресну вимогу по відшкодуванню суми страхової виплати, з огляду на що суд відмовляє в задоволенні позову.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про безпідставність заявлених вимог та відмовляє в задоволенні позову повністю.

Державне мито та судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України, покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

          Суддя                                                                                                     В.Ю. Шевченко

Дата підписання 14.10.2011р.