Рішення

від 22.11.2011 по справі 4/409

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД мі ста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницьк ого,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 4/409 22.11.11

За позовом Комунального підприємст ва «Шляхово-експлуатаційне у правління по ремонту та утри манню автомобільних шляхів т а споруд на них Шевченківськ ого району м. Києва

До Товариства з обмеженою від повідальністю «Девілон Груп »

Про звільнення незаконно займ аних площ в підземному пішох ідному переході

С уддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача не з' яв ились

Від відповідача ОСОБА_ 1 - за дов.., ОСОБА_2. - за д ов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суд у з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відпо відальністю «Девілон Груп»п ро зобов' язання відповідач а демонтувати металоконстру кції та звільнити незаконно займану територію загальною площею 31,64 кв.м. в підземному пі шохідному переході за адресо ю: Майдан Незалежності.

Позивач свої позовн і вимоги обґрунтовує тим, що В ідповідач маючи в орендному користуванні нежитлові прим іщення загальною площею 258,7кв .м, які знаходяться в підземн ому пішохідному переході за адресою: Майдан Незалежності , і належать до комунальної вл асності територіальної гром ади міста Києва та знаходять ся в приміщенні, балансоутри мувачем якого є КП ШЕУ Шевчен ківського району м. Києва (Поз ивачу), фактично використову є більшу площу приміщень, що с кладає 31,64кв.м.

Позивач в обґрунтування с воїх вимог посилається на те , що Відповідач за додаткове в икористання площ орендну пла ту не сплачує, грубо порушує « Правила благоустрою міста Ки єва»від 25 грудня 2008 року № 1051/1051, За кон України «Про благоустрій населених пунктів»від 06 вере сня 2005 року № 2807 - IV, Закон України «Про плату за землю»від 03.07.1992 р № 2535 - XII та Закон України «Про вл асність»від 07.02.1991 р. № 697 - XII.

Розглянувши надані учасн иками судового процесу докум енти і матеріали, заслухавши пояснення представників сто рін, з' ясувавши обставини, н а яких ґрунтуються позовні в имоги і заперечення проти по зову, об' єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справ и і вирішення спору по суті, Го сподарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

13 жовтня 2008 року на підстав і рішення Київської міської ради від 26.04.2007 року № 470/1131 між Пози вачем та Комунальним підприє мством «ЛІК»Шевченківської районної в м. Києві ради було укладено Договір № 77 про перед ачу майна комунальної власно сті територіальної громади м . Києва, яке передається в орен ду, за яким Орендодавець пере дає, а Орендар приймає в оренд у нерухоме майно за адресою: п ідземний пішохідний перехід станції Майдан Незалежності для торгівлі непродовольчим и товарами, загальною площею 258,7 кв.м,

28 вересня 2010 року на під ставі рішення Київської місь кої ради від 24.12.2009 № 917/2986 між Позив ачем, Відповідачем та КП «ЛІК »Шевченківської районної в м . Києві ради було укладено Уго ду про зміну сторони Договор у про передачу майна комунал ьної власності територіальн ої громади м. Києва, яке переда ється в оренду № 77 від 13.10.2008 р.

За даною Угодою від 28.09.2010 року КП «ЛІК»Шевченківської райо нної в м. Києві ради передало Т ОВ «Девілон Груп»всі свої пр ава та зобов'язання щодо прав а оренди нежитлового приміще ння, загальною площею 258,7 кв.м. в підземному пішохідному пере ході за адресою: місто Київ, Ма йдан Незалежності по Договор у № 77 від 13.10.2008 року.

Додатковою угодою про внес ення змін до Договору № 77 від 13. 10.2008 року, КП «ЛІК»Шевченківськ ої районної в м. Києві ради як первісний орендар, ТОВ «Деві лон Груп»як новий орендар та КП «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утр иманню автомобільних шляхів та споруд на них Шевченківсь кого району міста Києва»як о рендодавець, погодили, що всі права і обов'язки первісного орендаря переходять до ново го орендаря, які виникли за До говором № 77 від 13.10.2008 року, а орен додавець не заперечував прот и зміни первісного орендаря новим орендарем в зазначеном у договорі.

29 вересня 2010 року між По зивачем, Відповідачем та КП « ЛІК»Шевченківської районно ї в м. Києві ради було складено акт прийому-передачі в оренд у частини підземного пішохід ного переходу за адресою: міс то Київ, Майдан Незалежності . Відповідно до даного акту КП «ЛІК»Шевченківської районн ої в м. Києві ради передало, а Т ОВ «Девілон Груп»прийняло в оренду нежитлові приміщення , загальною площею 258,7 кв.м.

Таким чином, Відповідач поч инаючи з 29.09.2010 року почав корист уватися на праві оренди нежи тловими приміщеннями підзем ного пішохідного переходу, я кі знаходяться за адресою: мі сто Київ, Майдан Незалежност і, із загальною площею 258,7 кв.м.

13 вересня 2011 року Позивачем б уло складено Акт № 1/21 інвентар изації нежилих приміщень під земного пішохідного переход у Майдан Незалежності, що над ані в оренду ТОВ «Девілон Гру п».

У Акті вказано, що Відповіда ч використовує площу на 31,64 кв.м . більшу, ніж передбачено Дого вором № 77 від 13.10.2008 року, а тому, на думку Позивача, саме Відпові дач зобов'язаний демонтувати металоконструкції та звільн ити незаконно займану терито рію.

Відповідач заперечує прот и таких тверджень Позивача, о скільки зазначена площа у ро змірі 31,64 кв.м. зайнята не Відпо відачем, а третіми особами, як і жодного відношення до ТОВ « Девілон Груп»не мають.

Суд погоджується з твердже нням Відповідача, оскільки у Акті № 1/21 від 13.09.2011 року та у матер іалах справи № 4/409 відсутні док ази того, що саме Відповідач, а не будь-які треті особи, займа ють 31,64 кв.м. нежилого приміщенн я за адресою: м. Київ, Майдан Не залежності.

Зі змісту самого Акту № 1/21 ві д 13.09.2011 року не можна прийти до о дностайного висновку про те, хто саме незаконно займає пл ощу у розмірі 31,64 кв.м., суду не до ведено та документально не п ідтверджено, що цю площу займ ає ТОВ «Девілон Груп», тому та кі посилання Позивача є повн істю безпідставними та не ґр унтуються на належних та доп устимих доказах.

Зі змісту зазначеного Акту № 1/21 від 13.09.2011 року вбачається, що останній складений комісією , до складу якої увійшли троє п редставників Позивача та дир ектор Відповідача Прищепа О. П., однак його підпис на акті, я кий мав бути скріплений печа ткою товариства (в силу ст..246 ЦК України), відсутній.

Відповідач зазначає, що про факт виїзду комісії для пров едення інвентаризації та скл адання Акту № 1/21 від 13.09.2011 року ві н взагалі жодним чином не пов ідомлявся.

Позивач зобов'язаний був за вчасно поінформувати Відпов ідача про виїзд комісії для п роведення інвентаризації ор ендованих приміщень.

Твердження представника П озивача про те, що ними було по відомлено Відповідача про пр оведення перевірки по телефо ну, не знайшло свого підтверд ження в судовому засіданні.

Доказів про таке повідомле ння Позивач до суду не предст авив, а отже, можна прийти до в исновку, що Акт № 1/21 від 13.09.2011 року взагалі складався без виїзд у комісії за місцем розташув ання об'єктів оренди.

Доказом того, що Позивач сам остійно склав Акт № 1/21 від 13.09.2011 р оку та не повідомляв Відпові дача про факт проведення інв ентаризації є те, що як вбачає ться із змісту даного докуме нту, він складений на виконан ня наказу № 69 від 12.09.2011 року. Тобт о, фактично рішення про прове дення інвентаризації Позива чем було прийнято за один ден ь до її проведення, а тому, Від повідач не міг бути належним чином завчасно повідомленим про це.

Крім цього, представники По зивача в судовому засіданні не змогли надати чіткої відп овіді щодо того, яким чином ни ми було проведено відповідні обміри нежитлових приміщень та за яких таких обставин, вон и дійшли до висновків, що неза конно зайняті площі, зайняті саме Відповідачем.

Надану Позивачем до матері алів справи № 4/409 Схему підземн ого переходу «Майдан Незалеж ності»на якій схематично зоб ражено розташування кіосків в підземному переході, не мож на визнати належним та допус тимим доказом того, що саме Ві дповідач займає спірні 31,64 кв.м . і металоконструкції, які Поз ивач просить зобов'язати Від повідача демонтувати, перебу вають у володінні або корист уванні саме Відповідача та р озташовані саме на цій площі .

З аналізу самої Схеми підзе много переходу вбачається, щ о представник Позивача самос тійно зобразив на ній червон им кольором незаконно зайнят і площі та засвідчив схему св оїм підписом.

З огляду на вищевикладене м ожна дійти до висновку, що дан а Схема також не є тим доказом , який би підтвердив тверджен ня Позивача, що викладені в по зові.

Також, Позивач у своєму позо ві посилається на те, що Відпо відач своїми діями грубо пор ушує Правила благоустрою міс та Києва від 25.12.2008 року, Закон Ук раїни «Про благоустрій насел ених пунктів»від 06.09.2005 року, Зак он України «Про плату за земл ю»від 03.07.1992 року та Закон Україн и «Про власність»від 07.02.1991 року .

Однак, в свою чергу, Позивач не робить жодного посилання на конкретні статті зазначе них нормативних актів, які на його думку порушив Відповід ач. У зв'язку із цим, виявляєть ся неможливим дійти до висно вку, якою нормою матеріально го закону керувався Позивач при зверненні до місцевого г осподарського суду.

Суд також зазначає, що Закон України «Про плату за землю» від 03.07.1992 року на який посилаєть ся Позивач, втратив свою чинн ість починаючи з 01.01.2011 року згід но з набранням чинності Пода тковим кодексом України.

Так само, втратив свою чинні сть і Закон України «Про влас ність» від 07.02.1991 року на підстав і Закону України «Про внесен ня змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких за конодавчих актів України у з в'язку з прийняттям Цивільно го кодексу України»від 27.04.2007 ро ку.

Необґрунтованим також є по силання Позивача на положенн я ст. 530 ЦК України, оскільки дан а норма передбачає, що в разі, якщо у зобов'язанні встановл ений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у це й строк. Позивач у своєму позо ві, взагалі не обґрунтовує, як ий встановлений законом або договором строк, порушив Від повідач.

Аналогічно, здійснюючи пос илання на положення ст. 193 ГК Ук раїни, Позивач не наводить, як е своє зобов'язання, що визнач ено в Договорі № 77 від 13.10.2008 року, порушив Відповідач.

Оцінюючи наявні в матеріал ах справи документи та дослі джуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вв ажає позовні вимоги не обґру нтованими та такими, що не під лягають задоволенню з наступ них підстав:

Приписами статей 33, 34 ГПК Укр аїни визначено, що кожна стор она повинна довести ті обста вини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Обставини справи, які відпо відно до законодавства повин ні бути підтверджені певними засобами доказуванню, не мож уть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок доказування визн ачається предметом спору. За загальним правилом тягар до казування певних обставин по кладається на особу, яка поси лається на ці обставини.

Як вже зазначалося, Позивач вимагає демонтувати металок онструкції, що розташовані н а самозайнятій території під земного пішохідного переход у.

В матеріалах справи відсут ні документальні підтвердже ні відомості, що спірне майно , а саме: територія площею у ро змірі 31,64 кв.м. у підземному піш охідному переході за адресою : Майдан Незалежності у м. Києв і, займає відповідач.

Оскільки не має жодного під твердження, що вказані метал оконструкції належать Відпо відачу, а Відповідач проти ць ого повністю заперечує, то зд ійснення будь-яких дій з їх де монтажу може призвести до по рушення прав та законних інт ересів третіх осіб, які до реч і, не встановлені Позивачем.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що по зивач не довів належними та д опустимими доказами фактів в икористання саме Відповідач ем площ у розмірі 31,64 кв.м. у підз емному пішохідному переході за адресою: Майдан Незалежно сті, та приналежності метало конструкцій Відповідачеві. І нших обґрунтувань своїх вимо г, ніж ті, що наведено у позовн ій заяві, Позивачем не було на дано суду для огляду.

Відповідно до ст. 33 ГПК Укра їни, кожна сторона повинна до вести ті обставини, на які вон а посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господар ського процесуального кодек су України, Господарський су д приймає тільки ті докази, як і мають значення для справи. О бставини справи, які відпові дно до законодавства повинні бути підтверджені певними з асобами доказування, не можу ть підтверджуватись іншими з асобами доказування.

В порушення ст. 33 Господарс ького процесуального кодекс у України позивачем не довед ено у спосіб встановлений ст . 34 цього ж Кодексу законних пі дстав для задоволення позовн их вимог. Доводи, викладені у його позовній заяві спросто вані у відзиві на позовну зая ву та доданими до них докумен тами, а тому суд не знаходить п ідстав для задоволення позов у.

Витрати по сплаті державно го мита та витрати на інформа ційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідн о до ст. 49 Господарського проц есуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК Укра їни, суд, -

В И Р І Ш И В:

Відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Рішення набирає законної с или в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуа льного кодексу України.

Рішення може бути оскаржен е в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Госп одарського процесуального к одексу України.

Суддя І.І.Борисенко

Повне рішення складено: 02 .12.2011р.