Ухвала

від 05.09.2013 по справі 4/409

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 вересня 2013 року м. Київ К/9991/91537/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючої: Гончар Л.Я.,

Суддів: Мироненка О.В.,

Конюшка К.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Міністерства охорони навколишнього природного середовища України на постанову Господарського суду Чернівецької області від 16 червня 2009 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2011 року у справі за позовом Контрольно-ревізійного управління в Чернівецькій області до Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, Державного управління екології та природних ресурсів в Чернівецькій області, третя особа - Головне управління Державного казначейства України в Чернівецькій області, про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и л а:

Контрольно-ревізійне управління в Чернівецькій області звернулось до суду з позовом до Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, Державного управління екології та природних ресурсів в Чернівецькій області, третя особа - Головне управління Державного казначейства України в Чернівецькій області, в якому з урахуванням заяви про зміну позовних вимог просило суд: визнати неправомірними дії Державного управління екології та природних ресурсів в Чернівецькій області, які полягають у допущенні нецільового використання бюджетних коштів, та зобов'язання Міністерства охорони навколишнього природного середовища України зменшити бюджетні асигнування розпоряднику бюджетних коштів - Державному управлінню екології та природних ресурсів в Чернівецькій області відповідно до вимог Порядку зменшення бюджетних асигнувань та повернення коштів у разі нецільового використання бюджетних коштів у поточному чи минулих роках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2006 № 492, за кодами економічної класифікації видатків та відповідною бюджетною програмою, за якими встановлено факт нецільового використання бюджетних коштів, а саме по КПКВ 401020 "Управління та контроль у сфері екології та природних ресурсів на регіональному рівні" за КЕКВ 1131 "Предмети, матеріали, обладнання та інвентар" на суму 1377,00 грн., за КЕКВ 1134 "М'який інвентар та обмундирування" на суму 1912,57 грн. та за КЕКВ 1139 "Оплата інших послуг та інші видатки" на суму 999,00 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ревізією з питань законності використання Управлінням екології і природних ресурсів у Чернівецькій області виявлено витрачання бюджетних коштів на суму 4288,57 грн. за невідповідними кодами економічної класифікації, що є нецільовим використанням бюджетних коштів, у зв'язку з чим КРУ в установленому порядку надіслано головному розпоряднику бюджетних коштів - Міністерству охорони навколишнього природного середовища України документи для прийняття ним рішення про зменшення бюджетних асигнувань Державному управлінню екології та природних ресурсів в Чернівецькій області за кодами економічної класифікації видатків та відповідною бюджетною програмою, за якими встановлено факт нецільового використання бюджетних коштів, однак головним розпорядником бюджетних коштів такого рішення не прийнято.

Постановою Господарського суду Чернівецької області від 16 червня 2009 року позов задоволено частково: у задоволенні вимог про визнання неправомірними дій Державного управління екології та природних ресурсів в Чернівецькій області, які полягають у витрачанні бюджетних коштів за невідповідними кодами економічної класифікації видатків відмовлено; зобов'язано Міністерство охорони навколишнього природного середовища України відповідно до вимог Порядку зменшення бюджетних асигнувань та повернення коштів у разі нецільового використання бюджетних коштів у поточному чи минулих роках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2006 №492, зменшити бюджетні асигнування розпоряднику бюджетних коштів - Державному управлінню екології та природних ресурсів в Чернівецькій області за кодами економічної класифікації видатків та відповідною бюджетною програмою, за якими встановлено факт нецільового використання бюджетних коштів, а саме по КПКВ 401020 "Управління та контроль у сфері екології та природних ресурсів на регіональному рівні" за КЕКВ 1131 "Предмети, матеріали, обладнання та інвентар" на суму 1377,00 грн., за КЕКВ 1134 "М'який інвентар та обмундирування" на суму 1912,57 грн. та за КЕКВ 1139 "Оплата інших послуг та інші видатки" на суму 999,00 гривень.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2011 року постанову Господарського суду Чернівецької області від 16 червня 2009 року скасовано; прийнято нову, якою позов задоволено: визнано неправомірними дії Державного управління екології та природних ресурсів в Чернівецькій області, які полягають у допущенні нецільового використання бюджетних коштів за невідповідними кодами економічної класифікації видатків, у зв'язку з чим допущено нецільове використання бюджетних коштів.

У поданій касаційній скарзі Міністерство охорони навколишнього природного середовища України із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій та постановити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Контрольно-ревізійним управлінням в Чернівецькій області проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності Державного управління екології та природних ресурсів в Чернівецькій області за період з 01.07.2006 по 01.02.2008, за результатами якої складено акт від 18.02.2008 №24-07-24/25.

Ревізією законності списання коштів з рахунків щодо їх цільового використання виявлено порушення статті 7 Бюджетного кодексу України, Роз'яснення щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженого наказом Державного казначейства України від 04.11.2004 №194, та частини першої статті З Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні", що виявилося в перерахуванні Управлінням з реєстраційного рахунку за коштами спеціального фонду КПКВ 2401020 "Управління та контроль у сфері екології та природних ресурсів на регіональному рівні":

- підприємцю ОСОБА_2 коштів у сумі 1377,00 грн. за автомагнітолу, антену та акустичну систему за рахунок асигнувань, передбачених на поточні видатки за КЕКВ 1131 "Предмети, матеріали, обладнання та "Отримання транспортних послуг та утримання транспортних засобів" і їх завищення за КЕКВ 1131 "Предмети, матеріали обладнання та інвентар";

- виробничо-комерційній фірмі "Візерунок" за послуги по вишивці шевронів та нашивок коштів у сумі 1110,00 грн., видатки за якими проведено за рахунок асигнувань, передбачених на поточні видатки за КЕКВ 1134 "М'який інвентар та обмундирування", що призвело до заниження касових та фактичних видатків за КЕКВ 1139 "Оплата інших послуг та інші видатки" та їх завищення за КЕКВ 1134 "М'який інвентар та обмундирування";

- підприємцю ОСОБА_3 за костюмну тканину загальною вартістю 802,57 грн. за рахунок асигнувань, передбачених на поточні видатки за КЕКВ 1134 "М'який інвентар та обмундирування", що призвело до заниження касових та фактичних видатків за КЕКВ 1131 "Предмети, матеріали, обладнання та інвентар" та їх завищення за КЕКВ 1134 "М'який інвентар та обмундирування";

- підприємцю ОСОБА_4 7550,00 грн. за пластикові вікна та їх монтаж та демонтаж, з яких 999,00 грн. було направлено на виконання монтажних робіт. Відповідні видатки на суму 999,00 грн. проведено за рахунок асигнувань, передбачених на поточні видатки за КЕКВ 1139 "Оплата інших послуг та інші видатки", що призвело до заниження касових та фактичних видатків за КЕКВ 1137 "Поточний ремонт обладнання, інвентарю та будівель; технічне обслуговування обладнання" та їх завищення за КЕКВ 1139 "Оплата інших послуг та інші видатки".

Контрольно-ревізійним управлінням в Чернівецькій області на виконання вимог Порядку зменшення бюджетних асигнувань та повернення коштів у разі нецільового використання бюджетних коштів у поточному чи минулих роках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2006 №492 головному розпоряднику бюджетних коштів - Міністерству охорони навколишнього природного середовища України, надіслано документи для прийняття ним рішення про зменшення бюджетних асигнувань Державному управлінню екології та природних ресурсів в Чернівецькій області за кодами економічної класифікації видатків та відповідною бюджетною програмою, за якими встановлено факт нецільового використання бюджетних коштів, однак головним розпорядником бюджетних коштів такого рішення не прийнято.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги в частині зобов'язання Міністерства охорони навколишнього природного середовища України зменшити бюджетні асигнування розпоряднику бюджетних коштів - Державному управлінню екології та природних ресурсів в Чернівецькій області за кодами економічної класифікації видатків та відповідною бюджетною програмою, за якими встановлено факт нецільового використання бюджетних коштів, виходив з доведеності з боку Контрольно-ревізійного управління в Чернівецькій області наявності факту допущення Державним управлінням екології та природних ресурсів в Чернівецькій області нецільового використання коштів, що є підставою для зменшення бюджетних асигнувань за відповідними кодами економічної класифікації видатків та відповідною бюджетною програмою Міністерством охорони навколишнього природного середовища України як головним розпорядником бюджетних коштів.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в іншій частині, суд першої інстанції виходив з того, що здійснюючи оплату за придбані товари, послуги і роботи, Державне управління екології та природних ресурсів в Чернівецькій області діяло як суб'єкт господарювання в розумінні статті 55 Господарського кодексу України, у зв'язку з чим такі дії не можуть розглядатися як управлінські.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції, зокрема, в частині позовних вимог до Державного управління екології та природних ресурсів в Чернівецькій області та задовольняючи позов у вказаній частині, виходив з того, що у спірних правовідносинах відповідач - Державне управління екології та природних ресурсів в Чернівецькій області, діяв як розпорядних бюджетних коштів та виконував управлінські функції. З урахуванням викладеного, а також зважаючи на факт доведення з боку Контрольно-ревізійного управління в Чернівецькій області наявності факту допущення Державним управлінням екології та природних ресурсів в Чернівецькій області нецільового використання коштів, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Задовольняючи позову в частині позовних вимог до Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, суд апеляційної інстанції виходив з мотивів аналогічним мотивам суду першої інстанції.

Одночасно з викладеним, судом апеляційної інстанції під час апеляційної розгляду справи відхилено клопотання Контрольно-ревізійного управління в Чернівецькій області про закриття провадження у справі у зв'язку з примиренням сторін, оскільки додана до заяви мирова угоди укладена лише між позивачем та Державним управлінням екології та природних ресурсів в Чернівецькій області.

Висновки суду апеляційної інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову та відсутності підстав для задоволення клопотання про закриття провадження у справі ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права, з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 119 Бюджетного кодексу України, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, нецільове використання бюджетних коштів, тобто витрачання їх на цілі, що не відповідають бюджетним призначенням, встановленим законом про Державний бюджет України чи рішенням про місцевий бюджет, виділеним бюджетним асигнуванням чи кошторису, має наслідком зменшення асигнувань розпорядникам бюджетних коштів на суму коштів, що витрачені не за цільовим призначенням, і притягнення відповідних посадових осіб до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності у порядку, визначеному законами України.

Згідно з положеннями Порядку зменшення бюджетних асигнувань та повернення коштів у разі нецільового використання бюджетних коштів у поточному чи минулих роках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2006 №492, нецільовим використанням бюджетних коштів є їх витрачання на цілі, що не відповідають бюджетним призначенням, затвердженим законом про Державний бюджет України або рішенням про місцевий бюджет, встановленим бюджетним асигнуванням, кошторису або плану використання бюджетних коштів.

Підставою для зменшення бюджетних асигнувань розпорядникам бюджетних коштів та повернення коштів одержувачами бюджетних коштів у дохід відповідного бюджету є акт (інший документ), складений за результатами ревізії (перевірки) відповідно до законодавства посадовою особою органу, уповноваженого здійснювати контроль за дотриманням бюджетного законодавства (далі - контролюючий орган), у якому зафіксовано факт нецільового використання бюджетних коштів (далі - акт).

Зменшення бюджетних асигнувань розпорядникам бюджетних коштів та повернення коштів одержувачами бюджетних коштів у дохід відповідного бюджету здійснюється на суму, щодо якої встановлено контролюючим органом факт нецільового використання.

Протягом п'яти робочих днів після надходження документів, передбачених пунктом 6 цього Порядку, Міністр фінансів (керівник місцевого фінансового органу, головний розпорядник бюджетних коштів) приймає рішення про зменшення бюджетних асигнувань у поточному бюджетному періоді розпоряднику бюджетних коштів (далі - рішення про зменшення асигнувань) за кодами економічної класифікації видатків та відповідною бюджетною програмою (функцією), за якими встановлено факт нецільового використання бюджетних коштів, крім бюджетних асигнувань за захищеними статтями видатків бюджету. На підставі зазначеного рішення до помісячного розпису асигнувань відповідного бюджету вносяться зміни шляхом збалансованого за місяцями коригування обсягу асигнувань у поточному бюджетному періоді на наступні місяці до внесення відповідних змін у бюджетні призначення державного чи місцевого бюджету.

Судами попередніх інстанцій із посиланням на докази, досліджені під час судового розгляду справи, встановлено порушення відповідачем - Державним управлінням екології та природних ресурсів в Чернівецькій області, вимог статті 7 Бюджетного кодексу України, роз'яснення щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженого наказом Державного казначейства України від 04.11.2004 №194, та частини першої статті З Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні", що виявилося у витрачанні бюджетних коштів за невідповідними кодами економічної класифікації видатків.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову. Так само, з огляду на те, що відповідач у справі - Державне управління екології та природних ресурсів в Чернівецькій області, діяв як розпорядних бюджетних коштів та виконував управлінські функції, колегія суддів погоджується з позицією суду апеляційної інстанції щодо помилковості відмови судом першої інстанції у задоволенні позову в частині позовних вимог до вказаного відповідача з мотивів неналежності розгляду переданого на вирішення суду спору в порядку адміністративного судочинства.

Одночасно з викладеним, колегія суддів вказує на необґрунтованість доводів касаційної скарги щодо недотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права, що виявилось , за посиланням заявника касаційної скарги, у безпідставному відхиленні клопотання про закриття провадження у справі.

Так, відповідно до частини першої статті 113 Кодексу адміністративного судочинства України сторони можуть повністю або частково врегулювати спір на основі взаємних поступок; примирення сторін може стосуватися лише прав та обов'язків сторін і предмета адміністративного позову.

Як вбачається з доданої до клопотання про закриття провадження у справі мирової угоди, зазначена угода укладена між Контрольно-ревізійним управлінням в Чернівецькій області та Державним управлінням екології та природних ресурсів в Чернівецькій області. В той же час, предмет вказаної мирової угоди стосується позовних вимог, заявлених до Міністерства охорони навколишнього природного середовища, яке не є стороною угоди.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вказує на обгрунтованість позиції суду апеляційної інстанції щодо відсутності підстав для задоволення вказаної заяви та, відповідно, відсутності підстав для закриття провадження у справі на підставі пункту 3 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України.

Доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.

Правова оцінка встановлених обставин справи судом апеляційної інстанції дана вірно, порушень норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення судом не допущено.

Відповідно до частини третьої статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 220-1, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ,-

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України відхилити, а постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута в порядку ст.ст.235-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: