Рішення

від 30.11.2011 по справі 51/349

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

51/349

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  51/349

30.11.11

За позовом Приватного підприємства "Фідагро"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрон" 

про стягнення 5 634, 00 грн.          

                                                                                                                  Суддя Пригунова А.Б.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Семенець І.І.

Обставини справи :

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрон” про стягнення вартості недопоставленого товару за договором № 082/11 від 14.06.2011 р. на суму 5 570, 00 грн. та 64, 00 грн. – пені. Позовні вимоги обґрунтовані поставкою відповідачем товару у кількості меншій, ніж обумовлено умовами вищевказаного договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.08.2011 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 05.09.2011 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

Розгляд справи відкладався через нез'явлення у судове засідання повноважного представника відповідача та неналежне виконання сторонами вимог суду.  

У процесі розгляду справи відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому зазначає, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрон" у повному обсязі виконано свої зобов'язання за договором № 082/11 від 14.06.2011 р. та поставлено позивачу товар загальною масою 510, 4 тон.

При цьому, відповідач зазначає, що від позивача не надходило претензій щодо недостачі маси товару, а в позовній заяві зазначено про відсутність 25-ти мішків нітроамофоски (азофоски) без зважування товару.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.10.2011 р. продовжено строк вирішення спору на п'ятнадцять днів за клопотанням відповідача та відкладено розгляд справи на 17.10.2011 р. у зв'язку з неявкою представників позивача.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 17.10.2011 р., у зв'язку з перебуванням судді Пригунової А.Б. у відпустці, справу № 51/349 передано на розгляд судді Гулевець О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.10.2011 р. суддею Гулевець О.В. справу № 51/349 прийнято до свого провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 14.11.2011 р.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 14.11.2011 р., у зв'язку з виходом судді Пригунової А.Б. із відпустки, справу № 51/349 передано їй на розгляд.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.11.2011 р. суддею Пригуновою А.Б. справу № 51/349 прийнято до свого провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 14.11.2011 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.11.2011 р. розгляд справи відкладено на 30.11.2011 р. у зв'язку з нез'явленням у судове засідання повноважних представників позивача.

У даному судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Приймаючи до уваги, що позивач був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представника позивача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 30.11.2011 р. на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

14.06.2011 р. між Приватним підприємством "Фідагро" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрон" укладено договір поставки № 082/11, за умовами якого відповідач зобов'язався  поставити, а позивач –прийняти мінеральні добрива.

Пунктом 4 договору встановлено, що позивач робить оплату вартості товару шляхом банківського переведення коштів у національній валюті України на поточний рахунок відповідача на підставі рахунка-фактури відповідача, що є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до п. 6.1. договору відвантаження товару за договором здійснюється залізничним або іншим видом транспорту на умовах, вказаних у додатках до вказаного договору.

Відповідно до п. 6.6. договору дато відвантаження товару вважається дата календарного штемпеля на залізничній чи товарно-транспортній накладній в пункті відвантаження товару.

Приймання товару від перевізника, відповідно до п. 6.7. договору, здійснюється позивачем відповідно до умов поставки у пунктах призначення. Дата штемпеля в пункті призначення на залізничній накладній вважається датою надходження та поставки товару.

Договір, відповідно до п. 11.1., набирає сили з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2011 р., а у випадку несвоєчасного виконання договору будь-якою із сторін до повного їх виконання.

Відповідно до додатку № 1 (специфікація) до договору поставки № 082/11 від 14.06.2011 р. предметом договору є нітроамофоска (азофоска) загальною кількістю 510, 40 тон. за ціною 4 456, 02 грн. за тонну на загальну вартість 2 274 352, 61 грн.

Платіжним дорученням № 470 від 15.06.2010 р. Приватне підприємство "Фідагро" перерахувало на рахунок відповідача кошти за нітроамофоска (азофоска) за договором № 082/11 від 14.06.2011 р. на загальну суму 2 274 352, 61 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що в порушення умов договору № 082/11 від 14.06.2011 р. відповідач поставив товар на 1 250 кг. (25 мішків*50 кг.) менше, ніж встановлено договором, у зв'язку з чим позивач просить стягнути вартість недопоставленого товару на загальну суму 5 570, 00 грн. Також позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 64, 00 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що факт недостачі товару підтверджується актом експертизи № В-628 від 07.07.2011 р., складеного за участю представника Кіровоградської регіональної торгово-промислової палати, у якому зазначається що у вагоні № 22859649 (накладна № 33486234) замість заявлених 1 276 мішків виявлено 1 251.

Відповідно до ст.ст. 2, 3 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 р. № 457 Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту. Дія статуту поширюється на перевезення залізничним транспортом вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, у тому числі на перевезення вантажів, навантаження і розвантаження яких відбувається на залізничних під'їзних коліях незалежно від форм власності, які не належать до залізничного транспорту загального користування (далі - залізничні під'їзні колії).

Відповідно до п. 5 Правил перевезення вантажів, затверджених наказом  Міністерства транспорту України від 21.11.2000 р. № 644 загальна маса вантажу визначається зважуванням (на вагонних, вантажних, елеваторних та інших вагах) або іншим способом. Маса вантажу визначається відправником.

У даному випаду маса вантажу визначена Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрон" та зафіксована у накладній № 33486234 від 30.06.2011 р., у якій зазначається, що у вагони № 22859649 та № 23703168 відповідачем завантажено нітроамофоску (азофоску) загальною масою 127 958 кг, що складає 2 552 мішків.

Відповідно до п. 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 р. № 644 вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.

Згідно з п. 31 Правил видачі вантажів про видачу вантажу станція на вимогу одержувача зобов'язана зробити в накладній відмітку – у разі виявлення недостачі чи надлишку маси, які не перевищують норми, зазначити фактично виявлену масу вантажу в кг або про видачу вантажу без перевірки.

Тож, вищенаведеними нормами вставлено право одержувача у випадку видачі перевізником вантажу без перевірки кількості місць або маси в порядку, встановленому правилами оформлення видачі вантажів, вимагати від органів транспорту зробити на транспортному документі відповідну відмітку.

Як зазначається у п. 3.17 роз'яснення президії Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею»у разі виявлення недостачі чи надлишку маси, які не перевищують норми, станція на вимогу одержувача зобов'язана зробити в накладній відмітку. Таким чином, якщо недостача маси вантажу знаходиться у межах норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто, у одержувача відсутні підстави вважати, що він одержав вантаж з недостачею та вимагати від залізниці складання комерційного акта.

У відповідності до п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів законодавства про відповідальність за порушення у галузі залізничного транспорту (за матеріалами узагальнення судової практики у справах, розглянутих господарськими судами України)»від 02.02.2010 р. № 01-08/71 про видачу вантажу, який прибув на станцію призначення у справному вагоні без ознак втрати та виданий без перевірки залізницею, станція на вимогу одержувача зобов'язана зробити в накладній відповідну відмітку. Одержувач повинен пред'явити накладні для внесення цих відміток у день видачі вантажу або протягом трьох діб з моменту видачі вантажу.

Оскільки залізниця видає вантаж одержувачеві без перевірки та складання комерційного акта, вантажоодержувач має приймати продукцію в порядку, встановленому Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю, затвердженою постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 р. № П-6, пунктом 4 якої передбачено, що під час приймання вантажу від органів транспорту вантажоодержувач зобов'язаний перевірити згідно з діючими на транспорті правилами перевезень, чи забезпечена схоронність вантажу під час перевезення. У разі видачі вантажу без перевірки кількості місць або маси одержувач у порядку, встановленому правилами оформлення видачі вантажу, зобов'язаний вимагати від органів транспорту зробити відповідну відмітку на транспортному документі.

Відсутність такої відмітки на транспортному документі є порушенням порядку приймання продукції, встановленого Інструкцією П-6.

За відсутності такої відмітки на накладній та акта, оформленого відповідно до Інструкції П-6, немає підстав для покладення відповідальності за недостачу вантажу на вантажовідправника, продавця або постачальника, оскільки не виключається виникнення недостачі вантажу під час перевезення з вини перевізника або з вини одержувача.

Разом з тим, у залізничній накладній № 33486234 від 30.06.2011 р., щодо якої Кіровоградською регіональною торгово-промисловою палатою складено акт, відсутні буд-які відмітки про недостачу маси товару.

Крім того, суд відзначає, що у вказаному акті зазначається про недостачу кількості мішків, в той час як умовами договору № 082/11 від 14.06.2011 р. визначено загальну масу товару, який має бути поставлений позивачу.

У залізничній накладній № 33486234 від 30.06.2011 р. також визначено масу товару, який завантажено у залізничні вагони № 22859649 та № 23703168

Між тим, доказів щодо недостачі маси товару у вагоні № 22859649 позивачем суду не надано.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Підсумовуючи вищевикладене, суд вважає вимоги Приватного підприємства "Фідагро"  необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Враховуючи наведене, керуючись  ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85  Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд  міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

         Суддя                                                                                                      Пригунова А.Б.         

                                                                                Повне рішення складено: 05.12.2011