Рішення

від 20.07.2009 по справі 51/349

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

51/349

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  51/349

20.07.09

За позовом Державного підприємства «Головний навчальний та сертифікаційний центр цивільної авіації України»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТЕК-Універсал, ЛТД»

про стягнення 7927,60 грн.

                                                                                                                                 Суддя Пригунова А.Б.

Представники сторін:

від позивача: Богданов В.В.

від відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з відповідача 7927,60 грн. грошових коштів. Позовні вимоги обґрунтовані набуттям та зберіганням зазначених грошових коштів без достатньої правової підстави внаслідок помилкового перерахування їх позивачем на рахунок відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.06.09р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 03.07.09 р. за участю представників сторін, яких зобов`язано надати суду певні документи.

Судове засідання, призначене на 03.07.09 р. не відбулося з технічних причин.

За таких обставин ухвалою суду від 03.07.09 р. розгляд справи був призначений на 20.07.09р.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача на виклик суду не з'явився, відзиву на позов не надав, вимог ухвали суду від 11.06.09 р. не виконав, причини неявки суду не повідомив.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача  про час та місце судового засідання та про наслідки ненадання ним відзиву на позов та витребуваних судом документів, суд, на підставі ст. 75 ГПК України, приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами без участі представника відповідача.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 20.07.09р. за згодою представника позивача судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, ?

Встановив:

26.02.03 року між сторонами був укладений договір купівлі-продажу № 39/15С, за умовами якого відповідач зобов'язався поставити, а позивач прийняти продукцію: напої та продукти харчування в асортименті у кількості, що відповідає накладній, яка є невід'ємною частиною цього договору.

Пунктом 10. договору від 26.02.03 р. № 39/15С сторони погодили строк його дії –з моменту підписання його сторонами до 26.02.04 р.

05.01.04 року між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «АНТАРЕС»був укладений договір № 55/8С, за умовами якого останнє зобов'язалося продати, а позивач –купити продукти харчування, кількість, асортимент і ціни на які вказані в накладних, що є невід'ємною частиною даного договору.

Пунктами 5.3.,5.4. договору від 05.01.04 р. № 55/8С його сторони погодили, що договір вступає в силу з моменту підписання і діє до 31.12.04 р., а в частині взаєморозрахунків –до повного виконання його сторонами своїх зобов'язань по даному договору. Якщо жодна з сторін не заявить про наміри розірвати чи змінити договір за 30 календарних днів до його закінчення, даний договір вважається пролонгованим на наступний календарний рік і діє до 31.12.05 р.

Пунктом 2.3. договору від 05.01.04 р. № 55/8С його сторони передбачили, що позивач здійснює оплату за товар в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «АНТАРЕС»або шляхом готівкового розрахунку зі сплатою грошових коштів в касу Товариства з обмеженою відповідальністю «АНТАРЕС»з оформленням відповідних бухгалтерських і податкових документів.

З матеріалів справи вбачається, що за вересень 2008 року Товариством з обмеженою відповідальністю «АНТАРЕС»позивачу були виставлені, зокрема такі рахунки –фактури щодо оплати продуктів харчування на загальну суму 7927,60 грн.: № СФ-0000515 від 23.09.08 р. на суму 553,72 грн., № СФ-0000510 від 22.09.08 р. на суму 1293,10 грн., № СФ-0000511 від 19.09.08 р. на суму 2742,64 грн., № СФ-0000512 від 19.09.08 р. на суму 684,46 грн., № СФ-0000513 від 22.09.08 р. на суму 1749,28 грн., № СФ-0000514 від 22.09.08 р. на суму 904,40 грн.

Позивач стверджує, що грошові кошти на суму 7927,60 грн. ним помилково перераховані на банківський рахунок відповідача, в той час як їх призначенням є оплата продуктів харчування на підставі вищевказаних рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «АНТАРЕС». У підтвердження наведеного представив суду платіжне доручення № 742 від 29.09.08 р., з якого вбачається, що грошові кошти в сумі 7927,60 грн. перераховані на банківський рахунок відповідача 26004027236611, код банку 322012.

Як зазначає позивач, листами від 26.12.08 р. № 1.27.-520, від 13.03.09 р. № 1.27-89 він звертався до відповідача з вимогою повернути помилково сплачені грошові кошти у сумі 7927,60 грн.

Листом від 11.02.09 р. № 11/02-09/02 відповідач повідомив позивача, що отримав лист від 26.12.08 р. № 1.27.-520 та зазначив, що через несприятливі економічні умови в країні ним призупинено ведення активної господарської діяльності, а тому на його розрахунковому рахунку відсутні грошові кошти для здійснення такого повернення. При цьому, відповідач запропонував позивачу повернутися до питання повернення помилково сплачених грошових коштів до кінця березня 2009 року.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовується незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Як зазначає позивач, відповідач до даного часу грошові кошти в сумі 7927,60 грн. не повернув.

В силу вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна із сторін повинна довести належними та допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідач в судове засідання не з'явився та заявлених до нього позовних вимог не спростував.

Приймаючи до уваги наведене, зважаючи на те, що відповідач є неналежним набувачем грошових коштів у сумі 7927,60 грн., помилково перерахованих позивачем, та враховуючи, що вказані кошти відповідачем не повернуті, суд визнає позовні вимоги обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Однією з основних умов, за якої господарський суд приймає заяву до розгляду, є факт надходження державного мита до Державного бюджету України.

Суд відзначає, що звертаючись до Господарського суду міста Києва з позовною заявою, позивачем в якості доказу сплати державного мита була надана квитанція від 05.06.09 р. № 34 на суму 112,00 грн.

Відповідно до ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" розмір ставки держмита із позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів України становить 1% ціни позову, але не менше шести неоподаткованих мінімумів доходів громадян (не менше 102 грн.) та не більше 1500 неоподаткованих мінімумів, а із позовних заяв немайнового характеру ставка державного мита встановлюється в розмірі 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За подачу вищезазначеної позовної заяви про стягнення 7927,60 грн., відповідно до ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” позивач повинен був сплатити з вимоги майнового характеру 1 % від ціни позову, але не менше шести неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 102 грн., в той час як ним сплачено 112,00 грн.

Частина 1 ст. 47 ГПК України містить відсилочну норму, яка визначає, що державне мито підлягає поверненню у випадках і порядку, встановлених законодавством.

Відповідно до ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю, зокрема, у випадку внесення мита в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.  

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що на підставі статті 47 Господарського процесуального кодексу України позивачу підлягає повернення зайво сплачене державне мито в розмірі 10,00 грн.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТЕК-Універсал, ЛТД»(03067, м. Київ, вул. Гарматна, буд. 38, ідентифікаційний код 21491278) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час судового рішення, на користь Державного підприємства «Головний навчальний та сертифікаційний центр цивільної авіації України»(03151, м. Київ, Повітрофлотський проспект, 76,  ідентифікаційний код 01132703) 7927 (сім тисяч дев'ятсот двадцять сім) грн. 60 коп., 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита, 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Повернути Державному підприємству «Головний навчальний та сертифікаційний центр цивільної авіації України»(03151, м. Київ, Повітрофлотський проспект, 76,  ідентифікаційний код 01132703) з Державного бюджету України зайво сплачене державне мито в розмірі 10 (десять) грн. 00 коп.

4.          Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя                                                                                                                Пригунова А.Б.

Дата підписання рішення 22.07.09р.

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста  КИЄВА

01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44, тел. 230-31-34

Вступна та резолютивна частини РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 51/349                                                                                                                                        20.07.09

За позовом Державного підприємства «Головний навчальний та сертифікаційний центр цивільної авіації України»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТЕК-Універсал, ЛТД»

про стягнення 7927,60 грн.

                                                                                                                                 Суддя Пригунова А.Б.

Представники сторін:

від позивача: Богданов В.В.

від відповідача: не з'явились

Керуючись ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТЕК-Універсал, ЛТД»(03067, м. Київ, вул. Гарматна, буд. 38, ідентифікаційний код 21491278) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час судового рішення, на користь Державного підприємства «Головний навчальний та сертифікаційний центр цивільної авіації України»(03151, м. Київ, Повітрофлотський проспект, 76,  ідентифікаційний код 01132703) 7927 (сім тисяч дев'ятсот двадцять сім) грн. 60 коп., 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита, 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Повернути Державному підприємству «Головний навчальний та сертифікаційний центр цивільної авіації України»(03151, м. Київ, Повітрофлотський проспект, 76,  ідентифікаційний код 01132703) з Державного бюджету України зайво сплачене державне мито в розмірі 10 (десять) грн. 00 коп.

4.          Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя                                                                                                                   Пригунова А.Б.