Рішення

від 06.12.2011 по справі 13/486

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

Справа №  13/486

06.12.11

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю"Інтерторг-Інвест Україна"

до   Товариства з обмеженою відповідальністю "Планета дитинства"    

про стягнення заборгованості

                                                                                           Суддя  Курдельчук І.Д.

Представники:

від позивача      ОСОБА_1–представник за довіреністю

від відповідача   не з’явився

В судовому засіданні 06.12.2011 року відповідно до ст. 85 ГПК України  оголошено вступну і резолютивну частини рішення

ОБСТАВИНИ СПРАВИ і СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерторг-Інвест Україна" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Планета дитинства" про  стягнення заборгованості в розмірі 92 598,74 грн.

Позов мотивований наявністю заборгованості, яка утворилася у відповідача перед позивачем у зв’язку з неповною сплатою відповідачем поставленого позивачем товару за Договором поставки № 1/261109/КІ та протоколом розбіжностей № 1/261109/КІ від 26.11.2009 року.

Ухвалою Господарського суду Харківської області № 5023/9145/11 від 03.11.2011 року на підставі ст. 17 Господарського процесуального кодексу України позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерторг-Інвест Україна" з доданими до неї документами направлено за територіальною підсудністю для розгляду до Господарського суд міста Києва.

Згідно протоколу автоматичного розподілу справ, позовну заяву № 5023/9145/11 від 03.11.2011 року передано на розгляд судді Курдельчуку І.Д.

Ухвалою суду від 14.11.2011 року було порушено провадження у справі № 13/486, витребувано документи та докази, сторони зобов'язано вчинити дії та призначено розгляд справи на 06.12.2011 року.

06.12.2011 року в судове засідання з’явився представник позивача, надав витребувані ухвалою суду документи.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Учасники судового процесу належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи ухвалою господарського суду за місцезнаходженням відповідно до довідок ЄДРПОУ про що свідчить повідомлення про вручення з відміткою Укрпошти про отримання.

Відповідно до положень ст.ст.64, 77, 87 ГПК України ухвала про відкриття провадження у справі (про відкладення розгляду справи) надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Господарський суд визнав представлені позивачем документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача ознайомлено з його правами та обов’язками у відповідності із ст.ст. 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України в судових засіданнях складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши і з’ясувавши всі обставини та матеріали справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд -    

ВСТАНОВИВ:

26.11.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю"Інтерторг-Інвест Україна"  (надалі –позивач, продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Планета дитинства" (надалі –відповідач, покупець) було укладено договір № 1/261109/КІ від 26.11.2009 року (надалі - Договір) з протоколом розбіжностей № 1/261109КІ, відповідно до умов якого продавець передає у власність покупця товари народного споживання, а покупець приймає товар і оплачує його.

Пунктом 6.2 Договору сторони передбачили порядок та строки розрахунків, відповідно до умов якого покупець зобов’язується оплатити вартість отриманого товару за цінами, зазначеними у Специфікації, погодженої сторонами після реалізації третім особам кожні 14 днів.

Як встановлено судом, позивачем на виконання зобов’язань, передбачених Договором було поставлено відповідачу товар, що підтверджується долученими до матеріалів справи видатковими накладними та довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей.

Проте відповідач, в порушення умов Договору, свої зобов'язання щодо оплати поставленого позивачем товару виконав частково, неоплачений товар продавцю за Договором не повернув, у зв’язку з чим у відповідача виникла перед позивачем заборгованість, яка станом на дату звернення позивача до суду з позовом складала 89 789,44 грн.

З метою досудового врегулювання спору, позивачем було направлено на адресу відповідача вимогу № 21 від 27.01.2011 року про погашення наявної заборгованості або повернення оплаченого товару. Проте зазначена вимога залишена відповідачем без належного реагування та задоволення.

Зважаючи на викладене, позивач звернувся до суду з позовом з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Дослідивши зміст спірного договору суд дійшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ст. ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Пунктами 1-3 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача основного боргу за поставлений позивачем, але частково неоплачений відповідачем товар  в розмірі 89 789,44 грн. є належним чином доведеними, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

Надані позивачем докази відповідачем спростовані не були.

Дії відповідача є порушенням грошових зобов’язань, тому є підстави для застосування встановленої договором та законодавством  відповідальності.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Відповідно до ч.2 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного чи неналежним чином виконаного зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодекс України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

У зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за Договором, позивач нарахував та просив суд стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за час користування чужими коштами  в сумі 1 601,45 грн. пені.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання вчиняється у письмовій формі.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним. (ст. 547 ЦК України).

Оскільки між сторонами угода щодо неустойки не укладена, а норми Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» передбачає стягнення пені за несвоєчасне виконання сторонами своїх зобов'язань у випадку, якщо остання передбачена умовами укладеного між сторонами Договору, господарський суд приходить до висновку, що вимоги позивача в частині стягнення 1 601,45 грн. пені задоволенню не підлягають.

Крім суми основного боргу та пені, позивач нарахував та просив суд стягнути з відповідача 897,89 грн. інфляційних втрат та 309,96 грн. 3% річних.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення 309,96 грн. 3% річних підлягають задоволенню в повному обсязі, вимоги в частині стягнення 897,89 грн. інфляційних втрат підлягають задоволенню частково, а саме в розмірі 808,10 грн.

Отже, оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд вважає, що вимоги позивача про стягнення 89 789,44 грн. суми основного боргу та 309,96 грн. 3% річних підлягають задоволенню повністю, вимоги в частині стягнення 897,89 грн. інфляційних втрат підлягають задоволенню частково, а саме в розмірі 808,10 грн., вимоги щодо стягнення 1 601,45 грн. пені задоволенню не підлягають.

Судові витрати відповідно до статті 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.  

Керуючись ст.ст. 32-34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Планета дитинства" (02002, м. Київ, вул.. Микільсько-Слобідська, буд. 2-Б; 61168, м. Харків, вул.. Героїв Праці, 9, код ЄДРПОУ 36371113) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час примусового виконання рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерторг-Інвест Україна" (01011, м. Київ, вул.. П.Мирного, 3, кв. 18; 03127, м. Київ, прос. Голосіївський, 89, код ЄДРПОУ 32160937) 89 789 (вісімдесят дев’ять тисяч сімсот вісімдесят дев’ять),44 грн. суми основного боргу, 309 (триста дев’ять),96 грн. 3% річних, 808 (вісімсот вісім),10 грн. інфляційних втрат, 909 (дев’ятсот дев’ять),08 грн. державного мита, 231 (двісті тридцять одна),68 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського  суду  набирає  законної  сили   після закінчення  строку  подання  апеляційної  скарги,  якщо апеляційну скаргу не було подано.  У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо  його  не  скасовано,  набирає  законної  сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                                                                   І.Д. Курдельчук

дата складення 07.12.2011