Постанова

від 05.10.2006 по справі 5/224(3/475)

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

5/224(3/475)

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

ПОСТАНОВА

Іменем України

05.10.2006  року                                                                      Справа № 5/224(3/475)

Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:                                        Медуниці О.Є.

суддів                                                  Бойченка К.І.

                                                            Семендяєвої І.В.

Секретар судового засідання:          Сідорова О.А.

за участю представників сторін:

від  позивача                                        повноважний представник в

                                                            судове засіданні не прибув;

від відповідача                                        Сєдих Ю.Л., представник за довіреністю

                                                            №02/10 від 02.10.2006;

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу                              Львівської державної залізниці в особі

                                                            її структурного підрозділу –

                                                            Рівненської дирекції залізничних

перевезень, м. Рівне

на рішення          

господарського суду          Луганської області

від          20.07.2006

по справі          №5/224(3/475)

(суддя – Закропивний О.В.)

за позовом                                                  Львівської державної залізниці в особі

                                                            її структурного підрозділу –

                                                            Рівненської дирекції залізничних

перевезень, м. Рівне

до відповідача:          Малого приватного підприємства

„Промпостач”, м. Луганськ

про          стягнення 25450 грн. 00 коп.

ВСТАНОВИВ:

Львівська державна залізниця в особі відокремленого підрозділу „Рівненська дирекція залізничних перевезень”, м. Рівне, звернувся з позовною заявою до господарського суду Луганської області про стягнення з Малого приватного підприємства „Промпостач”, м.Луганськ, штрафу в сумі 25450 грн. 00 коп. на підставі ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць України у зв'язку з неправильним зазначенням відповідачем маси вантажу – вугілля марки АС в залізничних накладних №175217 та №175218.

Згідно листа головного управління статистики у Львівській області Державного комітету статистики України №442/20 від 01.03.2006 (а.с.16,Т.2) позивач змінив назву та іменується Державне територіально – галузеве об'єднання „Львівська залізниця”, що також підтверджується довідкою з ЄДРПОУ №671 від 09.02.2006 (а.с.15,Т.2).

Рішенням господарського суду Луганської області від 20.07.2006 у справі №5/224(3/475) (суддя Закропивний О.В.) у задоволенні позову відмовлено повністю.

В обґрунтування рішення місцевий господарський суд посилався на те, що позивачем не доведені обставини, за якими на відповідача покладена відповідальність згідно ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць України.

Не погоджуючись з даним рішенням, позивач - Відокремлений підрозділ „Рівненська дирекція залізничних перевезень” Державного територіально – галузевого об'єднання „Львівська залізниця”, звернувся до Луганського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 04.08.2006 №145, якою просить рішення господарського суду Луганської області від 20.07.2006 у даній справі скасувати через порушення норм матеріального та процесуального права, постановити нове рішення, яким повністю задовольнити його позовні вимоги.

В обґрунтування своїх апеляційних вимог заявник посилається на те, що місцевий господарський суд не прийняв до уваги норми ст.ст. 24, 37 Статуту залізниць України, Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за №863/5084 (далі - Правил оформлення перевізних документів).

Крім того, суд першої інстанції (на думку скаржника), в порушення ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, залишив без уваги лист начальника Луцької КЕЧ (вантажоодержувача), із якого вбачається, що проплата вантажовідправнику була проведена за фактично отриману кількість вугілля і претензій від відповідача за недоплату кількості, вказаної ним в накладній, не надходило.

          Відповідач – Мале приватне підприємство „Промпостач”, м.Луганськ, письмовими поясненнями  від 05.10.2006 з доводами апеляційної скарги не погоджується, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Розпорядженням першого заступника голови Луганського апеляційного господарського суду від 10.08.2006 відповідно до ст. 28 Закону України “Про судоустрій України” для розгляду апеляційної скарги  Відокремленого підрозділу „Рівненська дирекція залізничних перевезень” Державного територіально – галузевого об'єднання „Львівська залізниця” на рішення господарського суду Луганської області від 20.07.2006 по справі №5/224(3/475) призначена судова колегія у складі: Медуниця О.Є. - суддя – головуючий, Бойченко К.І., Семендяєва І.В. – судді.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України в процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами повторно розглядає справу.

Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Між Донецькою залізницею та відповідачем укладено договір №512/420 від 22.09.2004 про організацію перевезень вантажів та надання послуг (далі – Договір №512/420) (а.с.61,Т.1).

Згідно Додаткового погодження №1 до договору №512/420 залізниця надавала відповідачу послуги, в тому числі з „зважування і перевірки відправником маси вантажів (а.с.61,Т.1).

Отже для визначення маси вантажу, що відправляється, відповідач користувався вагами залізниці на станції відправлення.

24.01.2005 на станцію Луцьк Львівської залізниці прибули вагони № 60657624 (накладна № 175218) та № 65301111 (накладна № 175217) з вугіллям марки Антрацит, відправлені відповідачем зі станції Должанська Донецької залізниці до станції Луцьк Львівської залізниці. Вантаж прибув у непошкоджених вагонах і виданий отримувачу (Луцька  КЕЧ) (а.с.10,11,43,Т.1).

Позивач на станції призначення за вимогою вантажоодержувача №81 від 24.01.2005, перевірив масу вантажу шляхом переважування кожного вагону на 150 - тонних вагах (ст. 52 Статуту залізниць України).

В ході перевірки було встановлено, що фактична маса вантажу у вагонах №№ 65301111, 60657624 не відповідає масі, зазначеній відправником в накладних №№ 175217, 175218 і становить на 14000 кг менше (а.с.13,Т.1).

Так, у вагоні № 65301111 на 7050 кг, а у вагоні № 60657624 на 6950 кг менше, ніж зазначено у провізних документах, що підтверджується належно складеним комерційним актом АХ № 283567 від 24.01.2005 (а.с.9,Т.1).

Також, у вищезазначеному акті вказано, що вагони не пошкоджені,  навантаження в них здійснено рівномірно, слідів виїмки не виявлено. Вагони прибули технічно справні, закрутки на люках закручені механічним способом, справні.

Правовідносини сторін регулюються Статутом залізниць України та Правилами перевезення вантажів.

Відповідно до ст. 6 Статуту залізниць України накладна – це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до Статуту та Правил перевезення вантажу і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею; накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Маса вантажу має бути визначена відправником у накладній під час здавання вантажів для перевезення (ст. 37 Статуту залізниць України).

Згідно з п. 2.1 розділу 2 Правил оформлення перевізних документів графи комплекту перевізних документів - "маса вантажу в кг, визначена відправником" заповнюються вантажовідправником, вказується маса вантажу у кілограмах.

Відповідно до п. 5.5 розділу 5 Правил оформлення перевізних документів, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно зі ст.122 Статуту залізниць України. Факт неправильного зазначення відправником вказаних відомостей засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

Для засвідчення обставин невідповідності маси вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах, складений комерційний акт АХ № 283567 від 24.01.2005 відповідно до ст. 129 Статуту залізниць України (а.с.9,Т.1).

Вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки невірності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладних (ст. 24 Статуту залізниць України).

Як вбачається з наведених вище норм, відповідальність за внесення невірних даних в залізничну накладну покладається на вантажовідправника при наявності доказів факту внесення цих даних при їх заповнені.

Відповідач посилається на те, що маса вантажу зазначена ним правильно у залізничній накладній, оскільки це підтверджується даними зважування, зо здійснені станцією відправлення.

Згідно ст.24 Статуту залізниць України залізниця має право періодично перевірити кількість та масу вантажу, що зазначаються відправником у перевізних документах.

Всі перевірені вагони незалежно від результатів перевірки записуються у книзі форми ГУ-78.

Ухвалою від 07.09.2006 судовою колегією Луганського апеляційного господарського суду залучено до участі у справі представника станції Должанська Донецької залізниці на підставі ст.30 Господарського процесуального кодексу України, для дачі пояснень по справі та витребувано книги контрольного зважування вантажу відповідача 19.01.2005 (виписку до справи).

Представник станції в судове засідання не з'явився, витребувані матеріали не представив.   

Станція Должанська листом №1060 від 23.11.2005 на запит позивача повідомила, що вага вантажу малого приватного підприємства „Промпоставка” в вагонах 6530111 та 69657624 визначена на 150 тонних вагах станції Должанська, але контрольне переваження не здійснювалося (а.с.4,Т.2).

Відомості у накладних №175217 та №175218 стосовно маси вантажу вказані вантажовідправником (відповідачем), яким здійснено і завантаження вагону.

Відомості за накладними (про масу вантажу, спосіб її визначення) засвідчені підписом представника відповідача (а.с.10,11,Т.1).

Статтею 30 Статуту залізниць України передбачено, що завантаження вантажів у вагони (контейнери) здійснюється відправниками.

Відповідно до п.2.1 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644 (далі – Правила №644), вантажовідправником заповнюються такі графи комплекту перевізних документів: „Маса вантажу в кг, визначена відправником”.

Пунктом 3.4 Правил №644 передбачено, що у разі завантаження вагона залізницею її працівник заповнює графи перевізного документа, в тому числі: „Маса вантажу в кг, визначена залізницею” – заповнюється, якщо масу вантажу визначено залізницею”.

Залізничні накладні №175218 та №175217 не містять такої позначки залізниці. Навпаки відмітки відповідача (вантажовідправника) свідчать про те, що навантаження вагонів та визначення маси вантажу здійснювалося ним, а не залізницею (а.с.10,11,Т.1).

Крім того, представник відповідача в судовому засіданні 05.10.2006 підтвердив, що зважування вантажу здійснювалося на вагах станції відправлення на підставі договору №512/420. Дане зважування не було контрольним (див. лист б/н від 05.10.2006).

Отже, враховуючи сказане вищі, судова колегія приходить до висновку, що маса вантажу була визначена вантажовідправником (відповідачем), а не залізницею.

Контрольна перевірка маси вантажу у даному випадку залізницею не здійснювалося.

До залізничних накладних маса вантажу внесена відповідачем за даними визначеними ним.

Оскільки маса вантажу в вагонах фактично не відповідає масі, зазначеній відправником у накладних №175217 та №175218, він повинен нести відповідальність на підставі ст.ст.24, 122 Статуту залізниць України.

Місцевий господарський суд вірно встановивши обставини справи, а саме, що станцією Должанська не здійснювалося контрольного зважування, прийшов до неправильного висновку, що залізницею  (станцією відправлення) підтверджено правильне зазначення маси вантажу в залізничних документах.

Судова колегія також приймає до уваги, що згідно вагонних листів (а.с.149,150,Т.1) завантажувальні роботи здійснювалися відповідачем 19.01.2005 з 08 години 12 хвилин до 16 годин 00 хвилин. Зважування вантажу здійснювалося відповідачем 19.01.2005 з 14 години 00 хвилин до 14 години 35 хвилин, тобто після зважування вагони не були передані залізниці, до 16 годин 00 хвилин знаходились у віданні відповідача.

Апеляційна інстанція вважає, що судом першої інстанції невірно прийнято як доказ участі залізниці у перевірці маси вантажу довідку станції Должанська за №17/11 від 23.11.2005 та договір №512/420 від 22.09.2004 про організацію перевезень, в той час як це було не контрольне зважування вантажу залізницею, а надання нею послуги по зважуванню вантажу відповідно до Додатку №1 зазначеного вище Договору. Результати такого зважування заносяться до „Книги зважування вантажу на вагонних вагах” форми ГУ-36 і не можуть бути доказом участі залізниці у перевірці маси вантажу (контрольного зважування).

Контрольне зважування проводиться комісійно за участю вантажовідправника, начальника станції (його заступника) або уповноваженого працівника станції.

Отже, за неправильно зазначену у накладній масу вантажу з відправника стягується штраф у розмірі згідно із ст.118 Статуту залізниць України (ст.122 Статуту залізниць України).

Штраф підлягає стягненню у п'ятикратному розмірі плати за користування вагонами. При цьому відправник несе перед залізницею  відповідальність за наслідки, які виникли (ст.118 Статуту залізниць України).

Передбачений ст.122 Статуту залізниць України штраф є засобом забезпечення належного виконання відправником зобов'язань, яке випливає з договору залізничного перевезення вантажів, оформленого відповідними накладними ( абз. 9 ст. 6 Статуту залізниць України).

Судова колегія вважає, що штраф нарахований відповідно до чинного законодавства, обґрунтований та підтверджений матеріалами справи та відповідачем не оспорений.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія апеляційної інстанції прийшла до висновку щодо обґрунтованості вимог позивача про стягнення з відповідача штрафу, який відповідає вимогам ст.122 Статуту залізниць України та обставинам справи, тому задовольняє позов повністю, стягуючи з відповідача на користь позивача штраф у сумі 25450 грн. 00 коп.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судова колегія витрати по сплаті державного мита за позовом та подання апеляційної скарги відносить на відповідача – Мале приватне підприємство „Промпостач”.

У судовому засіданні за згодою представників сторін оголошені вступна та резолютивна частини постанови.

Керуючись ст. ст. 43, 49, 99, 101, п. 2 ст. 103, п. 4 ч.1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Луганського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИВ :

1.          Апеляційну скаргу Відокремленого підрозділу „Рівненська дирекція залізничних перевезень” Державного територіально – галузевого об'єднання „Львівська залізниця” від 04.08.2006 №145 на рішення господарського суду Луганської області від 20.07.2006 у справі №5/224(3/475) задовольнити.

2.          Рішення господарського суду Луганської області від 20.07.2006 у справі №5/224(3/475)  скасувати.

3. Позов задовольнити.

4. Стягнути з Малого приватного підприємства „Промпостач”, вул. Оборона, 86, м. Луганськ, ідентифікаційний код 32372253, на користь Державного територіально – галузевого об'єднання „Львівська залізниця” в особі відокремленого підрозділу „Рівненська дирекція залізничних перевезень”, вул. 16 липня, 17, м. Рівне, ідентифікаційний код 25894955, штраф у сумі 25450 грн. 00 коп., витрати по державному миту у сумі 254 грн. 50 коп., витрати на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп.

5. Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на відповідача.

Доручити господарському суду Луганської області видати відповідний наказ.

Відповідно ч. 3, ч. 5 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий                                                                      О.Є.Медуниця

Суддя                                                                                К.І. Бойченко

Суддя                                                                                І.В. Семендяєва