Постанова

від 24.01.2007 по справі 5/224(3/475)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

5/224(3/475)

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

24 січня 2007 р.                                                                                   № 5/224(3/475)  

Вищий  господарський  суд  України  у  складі  колегії  суддів:

головуючого      Подоляк О.А.

суддів :Грека Б.М.,Дерепи В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

МПП “Промпостач”

на постановувід 05.10.2006 р. Луганського апеляційного господарського суду

у справі№ 5/224 (3/475)

за позовом ДТГО “Львівська залізниця” в особі Рівненської дирекції залізничних перевезень(надалі –Залізниця)

доМПП “Промпостач”(надалі –Підприємство)

про стягнення 25450 грн.

за участю представників:

від позивача -  Зозуль О.Д.

від відповідача-  Сєдих Ю.Л., Туревський Л.Д.

В С Т А Н О В И В:

Залізниця звернулась до суду з позовом про стягнення з Підприємства 25450 грн. штрафу за неправильно зазначену масу вантажу в залізничних накладних в порядку ст. ст. 24, 118, 122 Статуту залізниць України (надалі –Статут).

Підприємство проти задоволення позову заперечувало.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Рішенням господарського суду Луганської області від 20.07.2006 р. (суддя Закропивний О.В.) в позові відмовлено.

Постановою Луганського апеляційного господарського суду від 05.10.2006 р. (судді: Медуниця О.Є., Бойченко К.І., Семендяєва І.В.) рішення господарського суду Луганської області від 20.07.2006 р. скасовано, позов задоволено: стягнуто з відповідача на користь позивача 25450 грн. штрафу.

Не погоджуючись з постановою, Підприємство звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, на підставі залізничних накладних №№ 175217, 175218 від 19.01.2005 р. Підприємством направлено зі станції Должанська Донецької залізниці на станцію Луцьк Львівської залізниці на адресу Луцької КЕЧ вантаж –вугілля антрацит у вагонах №№ 65301111, 60657624.

Судами з'ясовано, що 24.01.2005 р. на станції призначення перевірено масу вантажу та встановлено невідповідність зазначення маси вантажу у вагоні № 65301111 у розмірі 7050 кг та у вагоні № 60657624 –6950 кг, про що складено комерційний акт АХ № 283567.

Приймаючи рішення про відмову в позові щодо стягнення штрафу за неправильно зазначену масу вантажу в залізничних накладних в порядку ст. ст. 24, 118, 122 Статуту, місцевий господарський суд виходив з того, що зважування вантажу відбулось на 150-тонних вагах приписки станції Должанська в присутності старшого прийомоздатчика станції, чим підтверджено відповідність фактичної ваги вантажу відомостям зазначених у накладних. Тобто, станцією відправлення підтверджено, що відповідачем вірно вказана маса вантажу в залізничних документах на момент передачі вантажу перевізнику.

Апеляційний господарський суд правомірно не погодився з помилковими висновками місцевого господарського суду.

В силу ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 6 Статуту накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Відповідно до ст. ст. 23, 37 Статуту відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Маса вантажів визначається відправником. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.

Стаття 30 Статуту передбачає, що завантаження вантажів у вагони (контейнери), а також вивантаження з них здійснюється відправниками та одержувачами. Залізниці можуть брати на себе виконання вантажних робіт за договорами з відправниками або одержувачами.

Відповідно до п. 2.1. Правил оформлення перевізних документів (ст. 6, 23, 24 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 р. № 644, вантажовідправником заповнюються такі графи комплекту перевізних документів: "Маса вантажу в кг, визначена відправником" - вказується маса вантажу у кілограмах. Разом з тим, п. 3.4. Правил передбачено, що у разі завантаження вагона залізницею її працівник заповнює такі графи перевізного документа: "Рід вагона", "N вагона", "Вантажопідйомність", "Кількість осей". "Маса вантажу в кг, визначена залізницею" - заповнюється, якщо масу вантажу визначено залізницею. При зважуванні вантажу на вагонних вагах його маса зазначається у накладній у порядку, передбаченому пунктом 2.2 цих Правил.

Згідно ст. 24 Статуту вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Відповідно до ст. 122 Статуту за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Приймаючи постанову апеляційний господарський суд підставно виходив з того, що вага вантажу у вагонах № 65301111 та № 69657624 визначена на 150 тонних вагах станції Должанська, але контрольне переваження не здійснювалося. Відомості за накладними (про масу вантажу, спосіб її визначення) засвідчені підписом представника відповідача (відправника). Накладні № 175218 та № 175217 не містять позначки про визначення маси вантажу залізницею. Фактично, відомості у накладних № 175217 та № 175218 щодо маси вантажу вказані вантажовідправником, яким було здійснено і завантаження вагону. При цьому, судом апеляційної інстанції прийнято до уваги, що завантажувальні роботи здійснювалися відповідачем 19.01.2005 р. з 8 год. 12 хв. до 16 год. 00 хв.; зважування вантажу здійснювалося відповідачем 19.01.2005 з 14 год. 00 хв. до 14 год. 35 хв., а після зважування вагони не були передані залізниці і до 16 год. 00 хв. знаходились у віданні відповідача. З урахуванням того, що маса вантажу в вагонах фактично не відповідала масі, зазначеній відправником у накладних № 175217 та № 175218, останній повинен нести відповідальність у відповідності до ст. ст. 24, 118, 122 Статуту.

Висновки господарського суду апеляційної інстанції відповідають фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, нормам матеріального і процесуального права, є законними та обґрунтованими.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову суду апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 1115 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду та постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що господарський суд апеляційної інстанції в порядку ст. ст. 43, 47, 33, 34, 43, 99, 101 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; обґрунтовано поставив під сумнів помилкові твердження господарського суду першої інстанції; із дотриманням положень ст. 11112 ГПК України підставно прийняв до уваги вказівки, що містилися у постанові Вищого господарського суду України від 04.05.2006 р.; дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізував відносини сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України, повторно розглядаючи справу, апеляційний господарський суд повно з'ясував обставини, які мали значення для правильного розгляду поданої апеляційної скарги. Висновки апеляційного суду, якими спростовано необґрунтовані твердження місцевого господарського суду, а також обставини, на які посилалось Підприємство в обґрунтування своїх вимог і заперечень, ґрунтуються на доказах, наведених в постанові суду, та відповідають положенням чинного законодавства. На підставі встановлених фактичних обставин судом апеляційної інстанції з'ясовано дійсні права і обов'язки сторін, правильно застосовано матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини, підставно скасовано рішення місцевого господарського суду, правомірно задоволено позов. Як наслідок, прийнята судом постанова відповідає положенням ст. 105 ГПК України та вимогам, що викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 р. № 11 “Про судове рішення” зі змінами та доповненнями.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 1115 ГПК України та частин 1, 2 статті 1117 ГПК України, касаційна інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові господарських судів. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Посилання оскаржувача на інші обставини не приймаються колегією суддів до уваги з огляду на положення ст. 1117 ГПК України та з підстав їх суперечності матеріалам справи.

Твердження оскаржувача про порушення і неправильне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті постанови не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу МПП “Промпостач” залишити без задоволення.

Постанову Луганського апеляційного господарського суду від 05.10.2006 р. у справі № 5/224 (3/475) залишити без змін.

Головуючий, суддя                                                                      О. Подоляк

С у д д і:                                                                                          Б. Грек

                                                                                                        В. Дерепа