Рішення

від 29.11.2011 по справі 30/389

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  30/389

29.11.11

За позовом   Товариства співвласників багатоквартирного будинку «Художник»

До                  Товариства з обмеженою відповідальністю «МХОСТ ДЦ»

Про                розірвання договору найму

                                                                                                                               Суддя  Ващенко Т.М.                                                                                                                                                  

Представники сторін:

Від позивача       ОСОБА_1 –представник за довіреністю № 1 від 01.11.11.

Від відповідача   не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства співвласників багатоквартирного будинку «Художник»до Товариства з обмеженою відповідальністю «МХОСТ ДЦ»про розірвання Договору найму (оренди) № 1, укладеного 01.08.11. між позивачем та відповідачем.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідач не виконує належним чином свої зобов’язання, передбачені умовами Договору найму в частині внесення орендних платежів, а також без дозволу позивач передав частину орендованого приміщення третій особі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.11.11. порушено провадження у справі № 30/389, розгляд справи призначено на 29.11.11. о 12-30.

Позивач в судовому засіданні 29.11.11. підтримав свої позовні вимоги та просить суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання 29.11.11. не з’явився, вимоги ухвали суду від 09.11.11. про порушення провадження у справі № 30/389 не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.97. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Відомості про місцезнаходження відповідача є правомірними, оскільки підтверджені витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АЄ № 707590 від 24.11.11.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення по справі № 30/389.

Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -  

                                       ВСТАНОВИВ:

01.08.11. між Товариством співвласників багатоквартирного будинку «Художник»(Наймодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «МХОСТ ДЦ»(Наймач) укладено Договір найму (оренди) № 1 (далі - Договір), відповідно до умов якого (п. 1.1) Наймодавець зобов'язався передати Наймачеві, а Наймач  - прийняти у строкове платне володіння і користування нежиле приміщення згідно опису, що наведений у п. 1.2 цього Договору.

Відповідно до п. 1.2 Договору визначено, що об'єкт найму розташований за адресою: м. Київ, вул. Червоноармійська, буд. 124, підвальне приміщення. Загальна площа об'єкта найму становить 120 кв. м.

Згідно п. 1.4 Договору вбачається, що об'єкт найму належить Наймодавцю на підставі свідоцтва про право власності.

Пунктом 2.1 Договору погоджено, що вступ Наймача у користування об'єктом найму настає одночасно із підписанням сторонами акту приймання-передачі.

У відповідності до п. 2.4 Договору, сторони зобов'язались підписати акт приймання-передачі об'єкта найму протягом десяти днів від дати укладання цього Договору.

На виконання умов Договору, 01.08.11. між сторонами було підписано акт прийому-передачі вказаного вище приміщення.

Відповідно до п. 3.1 Договору, сторонами погоджено, що плата за користування об'єктом найму (орендна плата) починає нараховуватись та сплачуватись з дати передачі об'єкта найму Наймачеві за актом приймання-передачі. День підписання акту приймання-передачі (повернення) об'єкту найму від Наймача Наймодавцю є останнім оплачуваним днем строку найму.

Згідно п. 3.2 Договору передбачено, що розмір плати за користування об'єктом найму (орендна плата) за весь об'єкт найму на місяць складає 5200,00 грн. Усі розрахунки за цим Договором здійснюються у гривнях України.

Пунктом 3.4 Договору встановлено, що за кожен наступний календарний місяць строку найму (крім першого та останнього місяців) Наймач сплачує орендну плату до 10 числа звітного місяця шляхом перерахування грошових коштів на банківських рахунок Наймодавця, що зазначений в цьому Договорі, або наданий Наймодавцем шляхом надіслання листа на адресу Наймача у простій письмовій формі на підставі рахунку Наймодавця.

У відповідності до п. 5.1.3 Договору, відповідач зобов’язався своєчасно сплачувати плату за користування об'єктом найму.

Згідно п. 2.2 Договору, сторонами погоджено, що передача об’єкта найму у найом не тягне за собою передачу Наймачеві права власності на нього. Власником об’єкта найму залишається Наймодавець, а Наймач користується об’єктом найму протягом строку, визначеного цим Договором.

Пунктом 7.1 Договору визначено, що строк найму об’єкта найму за цим Договором за взаємною згодою стороні встановлюється  в 12 календарних  місяців з моменту передачі об’єкта найму Наймодавцем Наймачеві за актом приймання-передачі, тобто до 01.08.11.

Пунктом 7.3 Договору передбачено, що Наймодавець вправі відмовитись від Договору у випадку, якщо Наймач не сплачує орендну плату (повністю або частково) протягом 30 календарних днів, письмового попередивши про це Наймача.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує на те, що в порушення чинного законодавства України та умов Договору оренди, відповідачем починаючи з 01.09.11. не виконувались зобов'язання щодо сплати орендної плати, а також позивач вказує на те, що відповідачем без згоди  Наймодавця було передано частину приміщення в суборендне користування третій особі для розміщення перукарні.

З матеріалів справи вбачається, що позивач своїм листом № 85 від 28.10.11. звернувся до  відповідача з вимогою сплатити заборгованість за Договором та про розірвання Договору оренди.

Але матеріали справи не містять доказів відповіді Товариства з обмеженою відповідальністю «МХОСТ ДЦ»на зазначений вище лист позивача щодо погашення заборгованості та розірвання Договору оренди.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків. Цивільні права і обов’язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов’язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України передбачено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

У відповідності до п. 7 Договору, сторонами погоджено строк його дії з 20.02.10. по 01.02.13.

За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Договір оренди є одним з видів зобов’язального майнового найму, правовідносини за яким регламентуються загальними нормами зобов‘язального права та майнового найму.

Своєчасне внесення орендної плати за користуванням майном є одним з основних обов‘язків наймача, належне виконання якого вимагається законом.

Якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, в силу зобов’язання одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Судом встановлено, що відповідачем в порушення умов Договору, починаючи з 01.09.11. не сплачувалась орендна плата за користування орендованим приміщенням.

Також судом встановлено, що у відповідності до Договору суборенди № 1/08 від 01.08.11. відповідачем без згоди Наймодавця (власника) орендованого приміщення було передано в оренду ТОВ «МХОСТ СЕРВІС»частину орендованого за Договором оренди приміщення, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Червоноармійська, 124, площею 50 кв. м, що підтверджується також актом прийому-передачі приміщення від 01.08.11.

Відповідно до ч. 1 ст. 774 Цивільного кодексу України передбачено, що передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем зазначені вище обставини не спростовані, доказів відсутності заборгованості суду не надано.

В силу ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 188 Господарського кодексу України встановлено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Згідно ст. 783 Цивільного кодексу України передбачено, що наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі.

Також умовами Договору сторонами було погоджено, що Наймодавець вправі відмовитись від Договору у випадку, якщо Наймач не сплачує орендну плату (повністю або частково) протягом 30 календарних днів, письмового попередивши про це Наймача (п. 7.3 Договору).

Судом встановлено, що позивач своїм листом № 85 від 28.10.11. звернувся до  відповідача з вимогою сплатити заборгованість за Договором, яка виникла починаючи з 01.09.11. та про розірвання Договору оренди.

Але в установлений законодавством строк, передбачений ст. 188 Господарського кодексу України, відповідач відповідь на пропозицію позивача про розірвання Договору суборенди не надав.

В силу вимог ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна із сторін повинна довести належними та допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідач обґрунтованих заперечень не навів, доказів, які б спростовували наведені позивачем обставини, суду не надав.

За таких обставин, суд визнає неналежне виконання відповідачем договірних зобов’язань щодо сплати орендних платежів та передачі орендованого приміщення третій особи без згоди позивача істотним порушенням умов Договору оренди № 1 від 01.08.11., що є  підставою для його розірвання.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства співвласників багатоквартирного будинку «Художник»є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов Товариства співвласників багатоквартирного будинку «Художник»задовольнити повністю.

2.          Розірвати Договір найму (оренди) № 1, укладений 01.08.11. між Товариством співвласників багатоквартирного будинку «Художник»та Товариством з обмеженою відповідальністю «МХОСТ ДЦ».

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МХОСТ ДЦ»(03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 124, код ЄДРПОУ 37166205) на користь Товариства співвласників багатоквартирного будинку «Художник»(03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 124, код ЄДРПОУ 22894179) 941 (дев’ятсот сорок одна) грн. 00 коп. –судового збору.

4.          Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

5.          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                                     Т.М. Ващенко

Повне рішення

складено 06.12.11.