Рішення

від 06.12.2011 по справі 3/298

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

3/298

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  3/298

06.12.11

За позовом   Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського

                      підприємства «Нібулон»

До                  Товариства з обмеженою відповідальністю «Кожанське хлібоприймальне

                      підприємство»                      

Про                стягнення 182 046,08 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

Від позивача           не з‘явився  

Від відповідача       не з‘явився

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства «Нібулон»про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кожанське хлібоприймальне підприємство»131 868,00 грн. втрат від інфляції та 3 % річних в сумі 50 178,08 грн. нарахованих на суму збитків в розмірі 2 442 000,00 грн., присуджених до стягнення з відповідача на користь позивача рішенням Господарського суду міста Києва № 9/473 від 02.02.2011, що виникли внаслідок втрати зерна пшениці переданого відповідачу на зберігання згідно договору № 17/08 від 17.08.2009 складського зберігання зерна.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.11.2011 було порушено провадження у справі № 3/298 та призначено її до розгляду на 22.11.2011.

Позивачем до відділу діловодства суду 18.11.2011 подано клопотання в якому позивач просить розглядати справу без участі представника позивача. Також позивачем подано заяву, в якій позивач позовні вимоги підтримує повністю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 3/298 від 22.11.2011, в зв‘язку з нез‘явленням представників позивача і відповідача в засідання суду та невиконанням сторонами вимог суду викладених в ухвалі про порушення провадження у справі від 04.11.2011, розгляд справи було відкладено на 06.12.2011.

Позивач в судове засідання 06.12.2011 не з‘явився.

Позивач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення позивачу 28.11.2011.

Відповідач в судове засідання 06.12.2011 не з‘явився, письмовий відзив на позов не подав, вимог суду викладених в ухвалі про порушення провадження у справі від 04.11.2011 та ухвалі від 22.11.2011 не виконав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02 - 5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Ухвали суду надсилалась відповідачу у відповідності до ст 87 Господарського процесуального кодексу України рекомендованою кореспонденцією з повідомленям про вручення за адресою, що зазначена в позовній заяві  :  м. Київ, вул. Обсерваторна, 23, кВ. 17 яка згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців є місцезнаходженням відповідача, а також за адресами що містяться в матеріалах доданих до позовної заяви : м. Київ, вул. Дегтярівська, 9 та Київська область, Фастівський район, смт. Кожанка, вул. Поштова, 1.

Проте ухвали суду надіслані за вищевказаними адресами були повернуті на адресу суду поштовими відділеннями зв‘язку, оскільки організація за зазначеною адресою не знаходиться.

В пункті 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»(із змінами від 08.04.2008) зазначається, що  примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв‘язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній»і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов‘язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 06.12.2011, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов‘язків, зокрема, є договори та інші правочини.

17.08.2009 між Відокремленим підрозділом «Кожанське ХПП»Товариства з обмеженою відповідальністю «Кожанське хлібоприймальне підприємство» (зерновий склад) та Товариством з обмеженою відповідальністю сільськогосподарським підприємством «Нібулон»(поклажодавець) було укладено договір складського зберігання зерна № 17/08 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору в порядку та на умовах, визначених цим договором, зерновий склад зобов‘язується за плату зберігати зерно, передане йому поклажодавцем, і повернути цей товар поклажодавця у схоронності, а поклажодавець зобов‘язаний передати зерно, оплатити послуги зернового складу та забрати зерно із зберігання в строки, визначені цим договором.

В даному пункті визначено, що на зберігання передається пшениця у кількості 5 (п‘ять) тисяч тонн.

Спір виник в зв'язку з тим, що відповідачем в порушення умов договору не було сплачено вартість втраченого зерна, переданого на зберігання, в зв‘язку з чим позивачем понесені збитки у розмірі 2 442 000,00 грн., які стягнуто з відповідача  рішенням Господарського суду міста Києва від 02.02.2011 у справі №  9/473. Позивач вважає, що у відповідача виникло грошове зобов‘язання по сплаті 2 442 000, грн., яке до цього часу не виконано, а тому позивачем в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України нараховані збитки від зміну індексу інфляції в розмірі 131 868,00 грн. та 3 % річних в сумі 50 315,93 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 936 Цивільного кодексу України встановлює, що за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов‘язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Відповідно до складських квитанцій на зерно № 28 від 17.08.2009 (бланк серії АС № 686707), № 29 від 27.08.2009 (бланк серії АС № 686708), № 31 від 08.09.2009 (бланк серії АС № 686710) позивач передав, а відповідач прийняв на зберігання зерно пшениці м‘якої 3 класу у загальній кількості 1 500 тонн.  

Позивач звертався із запитом № 6526/02-34 від 04.06.2010 (та додатковим листом №  7187-1/02-34 від 18.06.2010) до Київської обласної державної хлібної інспекції щодо проведення перевірки для підтвердження кількості зерна пшениці переданого на зберігання відповідачу.

24.06.2010 листом № 01-22-113 Київська обласна державна хлібна інспекція повідомила позивача, про те, що зерно власності позивача, передане на зберігання відповідачу відповідно до договору складського зберігання зерна від 17.08.2009 № 17/08 на зерновому складі відповідача відсутнє.

В подальшому позивач звертався до відповідача з вимогою № 13097/12-27 від 05.11.2010 про відшкодування збитків, яка була залишена відповідачем без розгляду.

Згідно з довідкою Регіональної торгово-промислової палати Миколаївської області від 03.11.2010 № 26-101 ціна пшениці м'якої якості 3-го класу на внутрішньому ринку України складає 1606 –1650 грн. за тонну.

З огляду на вищевказане Господарським судом міста Києва при вирішенні спору у справі № 9/473 встановлено, що внаслідок втрати зерна пшениці м‘якої 3 класу у кількості 1 500 тонн відповідачем завдано збитків позивачу в розмірі вартості цього майна в сумі 2 442 000,00 грн. та 02.02.2011 винесено рішення (повний текст рішення підписано 07.02.2011) про стягнення з відповідача на користь позивача 2 442 000,00 грн. збитків.

Вказане рішення суду оскаржено не було, а отже у відповідності до ч. 4 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України набрало законної сили 18.02.2011.

Позивач вважає, що з моменту отримання відповідачем вимоги позивача  № 13097/12-27 від 05.11.2010 про відшкодування збитків у відповідача виникло грошове зобов‘язання перед позивачем, яке до цього часу не погашено.

У зв‘язку з непогашенням грошового зобов‘язання, позивач на підставі  ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути на свою користь збитки від зміни індексу інфляції в розмірі 131 868,00 грн. та 3% річних в сумі  50 178,08 грн., які позивач нараховує за період з 24.11.2010 по 31.07.2011.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, стаття 625 Цивільного кодексу України встановлює відповідальність за порушення стороною саме грошового зобов‘язання, а оскільки у відповідача перед позивачем грошове зобов‘язання виникло на підставі рішення суду у справі № 7/473 від 02.02.2011, нарахування вищезазначених сум має бути здійснено з моменту набрання вказаним рішенням законної сили, тобто з 18.02.2011.

Розрахунок боргу з урахуванням індексу інфляції має бути здійснений у відповідності до листа Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ»відповідно до яких розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції проводиться шляхом помноження суми боргу на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочки виплати заборгованості.

За наступними розрахунками суду розмір збитків від зміни індексу інфляції становить 63 492,00 грн.

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргуСума боргу з врахуванням індексу інфляції

18.02.2011 - 31.07.201124420001.02663492.002505492.00

За наступними розрахунками суду розмір 3% річних становить 32 916,82 грн.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів

244200018.02.2011 - 31.07.20111643 %32916.82

Суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 32 916,82 грн. та збитків від зміни індексу інфляції в розмірі 63 492,00 грн.

Позовні вимоги про стягнення з відповідача збитків від зміни індексу інфляції в розмірі 68 376,00 грн. та 3% річних в сумі 17 261,26 грн. задоволенню не підлягають, оскільки нараховані з порушенням норм чинного законодавства України.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем не надав.

Таким чином, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства «Нібулон»обґрунтовані та підлягають задоволенню частково.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись  ст. ст. 49, 82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кожанське хлібоприймальне підприємство»(м. Київ, вул. Обсерваторна, 23, кв. 17, код ЄДРПОУ 35744933) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства «Нібулон»(м. Миколаїв, вул.. Каботажний спуск, 1, код ЄДРПОУ 14291113) 63 492 (шістдесят три тисячі чотириста дев‘яносто дві) грн. 00 коп. збитків від зміни індексу інфляції, 32 916 (тридцять дві тисячі дев‘ятсот шістнадцять) грн. 82 коп. 3% річних, 964 (дев‘ятсот шістдесят чотири) грн. 08 коп. витрат по сплаті  державного мита та  124 (сто двадцять чотири) грн. 98 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині в позові відмовити повністю.

СуддяВ.В. Сівакова

Рішення підписано 08.12.2011.