Рішення

від 24.11.2011 по справі 38/452

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

38/452

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  38/452

24.11.11

За позовомПриватного підприємства «Рефідім»

ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Спар-Центр»

Простягнення 75442,54 грн.

Суддя Власов Ю.Л.

Представники:

Від позивача Вінокуров В.Ю.

Від відповідача Ляшенко Л.П.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до Відповідача про стягнення заборгованості в сумі 75319,67 грн., з яких 69459,77 грн. сума основного боргу, 4883,25 грн. пеня та 976,65 грн. 3% річних.

Заявлені позовні вимоги Позивач обґрунтовує наступним. Між Позивачем та Відповідачем  був укладений договір поставки №129 від 17.08.2009р., за яким Позивач поставив товар за який  Відповідач повністю не розрахувався у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед Позивачем.

Відповідач у відзиві на позовну заяву позовні вимоги Позивача визнав в сумі 69459,77 грн. та пені в сумі 414,58 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.08.11р. № 05-5-9/9828 позовну заяву і додані до неї документи повернуто без розгляду.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.10.11р. апеляційну скаргу Позивача задоволено, ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.08.11р. №05-5-9/9828 скасовано, а матеріали справи №05-5-9/9828 направлено до Господарського суду міста Києва для подальшого розгляду.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 27.10.11р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 24.11.11р.

24.11.11р. Позивач подав до суду заяву про зменшення позовних вимог, в якій просить зменшити суму основного боргу до 69459,77 грн.

Судом  досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, суд, -

ВСТАНОВИВ:

17.08.2009р. між Позивачем та Відповідачем був укладений договір поставки №129, за яким Позивач прийняв на себе зобов'язання поставляти окремими партіями та передавати у власність Відповідача товар, а Відповідач зобов'язався приймати товар та оплачувати його на встановлених договором умовах.

Згідно п.7.1. договору поставки оплата партії товару здійснюється, із розстроченням платежу, частинами по мірі реалізації третім особам кожні 10 (десять) календарних днів за товар, який реалізовано за цей період.

Відповідно до п.7.2. цього договору розрахунок за товар здійснюється в гривнях готівкою або в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Позивача.

Даний договір був підписаний сторонами без застережень щодо розбіжностей, тому суд не приймає до уваги поданий Позивачем протокол розбіжностей, який також не містить посилань на його відношення саме до вказаного договору №129.

На виконання умов вказаного договору Позивач передав у власність Відповідача товар, а Відповідач отримав цей товар, проте оплатив його частково, а частково повернув нереалізований товар, останнє повернення відбулось 01.04.11р., що підтверджується, банківськими виписками, видатковими накладними та актом звірки взаєморозрахунків, копії яких залучені до матеріалів справи.

          На день вирішення спору Відповідач має заборгованість перед Позивачем в сумі 69459,77 грн., що також визнається Відповідачем.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно з ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом, 17.08.2009р. між Позивачем та Відповідачем був укладений договір поставки №129, за яким Позивач прийняв на себе зобов'язання поставляти окремими партіями та передавати у власність Відповідача товар, а Відповідач зобов'язався приймати товар та оплачувати його на встановлених договором умовах. Згідно п.7.1. договору поставки оплата партії товару здійснюється, із розстроченням платежу, частинами по мірі реалізації третім особам кожні 10 (десять) календарних днів за товар, який реалізовано за цей період. Відповідно до п.7.2. цього договору розрахунок за товар здійснюється в гривнях готівкою або в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Позивача. Даний договір був підписаний сторонами без застережень щодо розбіжностей, тому суд не приймає до уваги поданий Позивачем протокол розбіжностей, який також не містить посилань на його відношення саме до вказаного договору №129.

          Як встановлено судом, на виконання умов вказаного договору Позивач передав у власність Відповідача товар, а Відповідач отримав цей товар, проте оплатив його частково, а частково повернув нереалізований товар, останнє повернення відбулось 01.04.11р., що підтверджується, банківськими виписками, видатковими накладними та актом звірки взаєморозрахунків, копії яких залучені до матеріалів справи. На день вирішення спору Відповідач має заборгованість перед Позивачем в сумі 69459,77 грн.

Враховуючи викладене, суд вважає позовну вимогу Позивача про стягнення з Відповідача заборгованості в сумі 69459,77 грн., обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За вказаних обставин суд вважає за можливе задовольнити вимоги Позивача про стягнення з Відповідача 3% річних в сумі 502,39 грн.

Судом не можуть бути задоволені вимоги Позивача про стягнення з Відповідача пені, оскільки в укладеному договорі сторони не домовлялись про сплату Відповідачем пені, а протокол розбіжностей суд не приймає до уваги через причини, вказані вище.  

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.4, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути  з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спар-Центр» (01004, м. Київ, вул. Рогніденська, буд. 4-А; код 3648976) на користь Приватного підприємства «Рефідім»(49006, м. Дніпропетровськ, вул. Шмідта, буд. 4, кв. 2; код 34059442) заборгованість в сумі 69459 (шістдесят дев'ять тисяч чотириста п'ятдесят дев'ять) грн. 77 коп., 3% річних в сумі 502 (п'ятсот дві) грн. 39 коп., державне мито в сумі 699 (шістсот дев'яносто дев'ять) грн. 62 коп. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в розмірі 218 (двісті вісімнадцять) грн. 85 коп.

3. В іншій частині у позові відмовити.

Суддя                                                                                   Ю.Л. Власов

Рішення підписане 08.12.2011 р.