Постанова

від 01.11.2011 по справі б8/151-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Б8/151-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                   тел. 235-24-26

П О С Т А Н О В А

про визнання боржника  банкрутом

"01" листопада 2011 р.                                                                  Справа № Б8/151-11

  Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф., при секретарі                   Каплі А.В., розглянувши матеріали

за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «ЧАРІВНЕ УЗБЕРЕЖЖЯ», ідентифікаційний код юридичної особи: 33269052, місцезнаходження: 08132, Київська обл., м. Вишневе, вул. Промислова, буд. 5,

до боржника, - товариства з обмеженою відповідальністю «СДН ДЕВЕЛОПМЕНТ», ідентифікаційний код юридичної особи: 34736638, місцезнаходження: 08132, Київська обл., м. Вишневе, вул. Промислова, буд. 5,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Боржника: товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАНЖЕРОН», ідентифікаційний код юридичної особи: 30961205, місцезнаходження: 08132, Київська обл., м. Вишневе, вул. Промислова, буд. 5,

про банкрутство,

за участю представників учасників судового провадження:

від Заявника: не з'явився;

від Боржника: не з'явився;

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Боржника: не з'явився, -

ВСТАНОВИВ:

05 жовтня 2011 року до господарського суду Київської області звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «ЧАРІВНЕ УЗБЕРЕЖЖЯ»(ідентифікаційний код юридичної особи: 33269052, місцезнаходження: 08132, Київська обл., м. Вишневе, вул. Промислова, буд. 5) (надалі за текстом: «Заявник» / «Кредитор») із заявою №21-09/2011 від 21 вересня 2011 року (вх. №4081 від 05 жовтня 2011 року) про порушення справи про банкрутство боржника –товариства з обмеженою відповідальністю «СДН ДЕВЕЛОПМЕНТ»(ідентифікаційний код юридичної особи: 34736638, місцезнаходження: 08132, Київська обл., м. Вишневе, вул. Промислова, буд. 5) (надалі за текстом: «Боржник»), з підстав, що керівні органи боржника (боржник) відсутні за його місцезнаходженням та на підставі ст. ст. 1, 6, 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Ухвалою господарського суду Київської області від 10 жовтня 2011 року порушено провадження у справі №Б8/151-11 та призначено розгляд справи у судовому засіданні на 25 жовтня 2011 року; залучено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Боржника товариство з обмеженою відповідальністю «ЛАНЖЕРОН», ідентифікаційний код: 30961205, місцезнаходження: 08132, Київська обл., м. Вишневе, вул. Промислова, буд. 5; зобов'язано учасників провадження надати документарні докази у справі; зобов'язано Боржника провести аудит за останні 24 календарних місяці його господарської діяльності та надати аудиторський висновок суду; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів у порядку ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»(надалі за текстом також «Закон про банкрутство»).

Доказом належного повідомлення учасників провадження про судове засідання є відбиток печатки канцелярії господарського суду Київської області №929 від 20 жовтня 2011 року та повідомлення про вручення поштових відправлень (форма 119): Р 01032 2766741 2, адресоване товариству з обмеженою відповідальністю «ЧАРІВНЕ УЗБЕРЕЖЖЯ»; Р 01032 2766739 0, адресоване товариству з обмеженою відповідальністю «ЛАНЖЕРОН».

В ході підготовки справи до розгляду господарським судом Київської області направлено запити: Києво–Святошинському РЕВ ДАІ при УДАІ ГУ МВС України в Київській області щодо наявності чи відсутності зареєстрованих за Боржником на праві власності автомобілів, автобусів, інших самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, причепів, напівпричепів, мотоколясок та інших прирівняних до них транспортних засобів; Головному управлінню Держкомзему у Київській області стосовно наявності чи відсутності зареєстрованих за Боржником на праві власності або на праві користування земельних ділянок; комунальному підприємству «Бюро технічної інвентаризації Києво–Святошинської районної ради Київської області»щодо наявності чи відсутності зареєстрованого за Банкрутом на праві власності нерухомого майна; інспекції Державного технічного нагляду Київської області щодо наявності чи відсутності зареєстрованих за Боржником на праві власності тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів; державному нотаріусу Вишневої міської державної нотаріальної контори стосовно інформації щодо правочинів, які укладались Боржником та інформації щодо майна Боржника, яке перебуває у заставі та його заставодержателів, щодо діючих заборон відчуження майна Боржника.

Станом на поточну дату жодної відповіді на вищевказані судові запити до суду не надходило.

19 жовтня 2011 року через канцелярію господарського суду Київської області надійшла заява б/н від 18 жовтня 2011 року (вх. №14320 від 19 жовтня 2011 року) арбітражного керуючого Мальцевої А.В. про участь у справі про банкрутство з долученими інформацією про кандидатуру арбітражного керуючого від 18 жовтня 2011 року, копіями ліцензії державного департаменту з питань банкрутства на право провадження діяльності арбітражних керуючих, свідоцтва арбітражного керуючого щодо присвоєння кваліфікації арбітражного, диплому серыъ ПВ № 524314  від 29 липня 1987 року, інших доказів.

25 жовтня 2011 року у судове засідання представники учасників провадження не з'явились, вимог ухвали господарського суду Київської області від 10 жовтня 2011 року не виконали.

Ухвалою господарського суду Київської області від 25 жовтня 2011 року відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в зв'язку із неявкою учасників провадження у судове засідання та неподанням витребуваних доказів, розгляд справи відкладено на 01 листопада 2011 року.

26 жовтня 2011 року через канцелярію господарського суду Київської області від  Заявника надійшло клопотання №25-10/2011 від 25 жовтня 2011 року (вх. №14624 від 26 жовтня 2011 року) про перенесення дати розгляду справи.

01 листопада 2011 року через канцелярію господарського суду Київської області від арбітражного керуючого Дорошенка Я.В. надійшла заява б/н від 01 листопада 2011 року (вх. №14944 від 01 листопада 2011 року) про участь у справі про банкрутство із долученими Інформацією про запропоновану кандидатуру арбітражного керуючого, копіями ліцензії державного департаменту з питань банкрутства на право провадження діяльності арбітражних керуючих, свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи –підприємця, дипломів серії КВ №17474037 та серії КВ №17555247 про вищу освіту, інших доказів.

У судове засідання 01 листопада 2011 року представники Заявника, Боржника, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Боржника, не з'явились.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що від Боржника відзиву на заяву про порушення справи про банкрутство не надійшло, жодної з вимог ухвали господарського суду Київської області у даній справі від 10 жовтня 2011 року Боржником не виконано, про причини невиконання вимог суду пояснень не надано. (Доказом направлення Боржнику ухвали про порушення цієї справи про банкрутство від є відбиток печатки канцелярії господарського суду Київської області за №929 від 20 жовтня 2011 року).

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” відсутність відзиву Боржника не зупиняє провадження у справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Статтею 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. В зв'язку з невиконанням Боржником вимог суду, суд розглядує справу виходячи з наявних матеріалів справи.

Дослідивши всебічно, об'єктивно всі матеріали справи, обставини справи у їх сукупності, суд приходить до висновку про банкрутство Боржника на підставі наступного.

Відповідно до п. 5 ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до п. 3 ст. 5 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, провадження у справах про банкрутство окремих категорій суб'єктів підприємницької діяльності регулюється з урахуванням особливостей, передбачених розділом VI цього Закону.

Статтею 41 розділу VI «Особливості банкрутства окремих категорій суб'єктів підприємницької діяльності»Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що відносини, пов'язані з банкрутством містоутворюючих, особливо небезпечних, сільськогосподарських підприємств, страховиків, інших категорій суб'єктів підприємницької діяльності, регулюються цим Законом з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом. Регулювання застосування процедури банкрутства відсутнього боржника належить до зазначеного розділу VI вказаного Закону.

У відповідності до ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” у разі, якщо керівні органи боржника-юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Керуючись ст. 40 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, судом встановлено, що відповідно до наявних матеріалів справи, відсутні підстави  для припинення провадженні у цій справі про банкрутство.

Відповідно до ч. 2 ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, господарський суд у двотижневий строк з дня винесення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника виносить постанову про визнання відсутнього боржника банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру і призначає ліквідатором ініціюючого кредитора за згодою останнього.

Боржник –товариство з обмеженою відповідальністю «СДН ДЕВЕЛОПМЕНТ», ідентифікаційний код юридичної особи: 34736638, місцезнаходження: 08132, Київська обл., м. Вишневе, вул. Промислова, буд. 5; 13 листопада 2006 року відбулась державна реєстрація закритого акціонерного товариства «СДН ДЕВЕЛОПМЕНТ», в результаті перетворення якого, держану реєстрацію якого проведено 11 червня 2009 року, створено товариство з обмеженою відповідальністю «СДН ДЕВЕЛОПМЕНТ», що підтверджено Довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АЄ №871608 № 11164468 станом на 19 серпня 2011 року; факт перебування Боржника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців підтверджено Довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АЄ №871608 № 11164468 станом на 19 серпня 2011 року, а також підтверджено Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №11347205 станом на 10 жовтня 2011 року, отже Боржник є суб'єктом підприємницької діяльності та є суб'єктом банкрутства.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Пунктом 105 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство»№15 від 18 грудня 2009 року передбачено, що згідно зі статтею 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про місцезнаходження юридичної особи (частина друга), а також про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу (частина п'ята). Згідно з частиною першою статті 18 цього Закону відомості, внесені до Єдиного державного реєстру, вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. А в статті 20 вказаного Закону визначено, що відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними, за винятком ідентифікаційних номерів фізичних осіб - платників податків; відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, надаються у вигляді витягу з Єдиного державного реєстру та довідки про наявність або відсутність в Єдиному державному реєстрі інформації, яка запитується. Тому відповідно до вимог статті 34 ГПК допустимими доказами, які можуть підтверджувати дані про відсутність керівних органів боржника - юридичної особи за її місцезнаходженням, є зазначені витяг чи довідка.

Заявником до заяви №21-09/2011 від 21 вересня 2011 року про порушення справи про банкрутство Боржника додано копію Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців на Боржника за №11164468 станом на 19 вересня 2011 року (серії АЄ №871608), відповідно до запису 7 (стор. 5 Довідки) якої проведено державну реєстрацію запису про відсутність юридичної особи Боржника за його місцезнаходженням (08132, Київська область, Києво –Святошинський район, м. Вишневе, вул. Промислова, буд. 5). Таким чином факт відсутності юридичної особи за її місцезнаходженням Боржника підтверджено. Заперечень зазначеного факту,  спростувань, доказів зворотного від Боржника до суду не надходило.

В заяві про порушення цієї справи Заявником заявлено грошові вимоги до Боржника у сумі 20 436,00 (двадцять тисяч чотириста тридцять шість гривень 00 коп.) грн. Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що заявлені вимоги Заявника до Боржника в сумі 20 436,00 (двадцять тисяч чотириста тридцять шість гривень 00 коп.) грн. є безспірними з наступних підстав.

Згідно з ст. 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, безспірними вимогами кредиторів є вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Відповідно до абз. 2 п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство»від 18 грудня 2009 року №15, безспірність вимог кредитора (кредиторів) за грошовими зобов'язаннями та щодо виплати заборгованості із заробітної плати підтверджується виконавчими документами, виключний перелік яких передбачено у статті 3 Закону України "Про виконавче провадження".

Згідно до п.п. 1, 3 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження", - відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи: виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів …; судові накази.

Безспірність вимог Заявника до Боржника підтверджена: наказом господарського суду Київської області від 14 вересня 2010 року у справі №7/106-10,  виданого на виконання рішення господарського суду Київської області від 02 вересня 2010 року, яке набрало законної сили (згідно вказаного судового наказу) 13 вересня 2010 року, відповідно до якого наказано стягнути з Боржника на користь Заявника: 20 000,00 (двадцять тисяч гривень 00 коп.) грн. боргу, 200,00 (двісті гривень 00 коп.) грн. державного мита, 236,00 (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Боржником не надано жодних доказів повного чи часткового погашення заборгованості перед Заявником в частині його безспірних вимог заявлених у даному судовому провадженні.

На підставі вищенаведеного, суд дійшов висновку про те, що зобов'язання Боржника перед Заявником на загальну суму 20 436,00 (двадцять тисяч чотириста тридцять шість гривень 00 коп.) грн. є безспірними, грошовими.

Відповідно до ст. 1 Закону України Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, для цілей цього Закону терміни вживаються у наступному значенні: неплатоспроможністю є неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності.

Перевіряючи платоспроможність чи не платоспроможність Боржника суд дійшов наступних висновків. Боржник в своїй заяві про порушення цієї справи вказує на те, що Боржником не сплачена заборгованість перед Заявником, в тому числі терміном більшим за три місяці. На підтвердження неплатоспроможності Боржника, Заявником надано копії постанови відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління  юстиції про відкриття виконавчого провадження ВП № 26082587 від 04 березня 2011 року на виконання наказу № 7/106-10 виданого 14 червня 2010 року господарським судом Київської області та  надано копію постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві ВП №26082587 від 30 червня 2011 року відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції, відповідно до якого головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Києво–Святошинського управління юстиції Слижук Л.Д. судовий наказ господарського суду у справі №7/106-10 від 14 вересня 2010 року про стягнення з Боржника на користь Заявника боргу у сумі 20 436,00 грн. повернуто стягувачу (Заявнику) на підставі п. 2, 5 ч. 1 ст. 47, ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження»; також відповідно до вказаної  Постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві, при примусовому виконанні наказу №7/106-10, виданого 14 вересня 2010 року господарським  судом Київської області про стягнення з Боржника на користь Заявника 20 436,00 грн., встановлено: згідно відповідей Києво–Святошинського БТІ, МРЕВ ДАІ та акту державного виконавця, майно на яке можливо звернути стягнення в рахунок погашення боргу –відсутнє; розрахункові рахунки боржника  закриті згідно довідки ДПІ у Києво–Святошинському районі, Боржник за адресою: м. Вишневе, вул. Промислова, 5 не знаходиться; встановити місцезнаходження боржника виявилось не можливим. Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що п. 2, 5 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження»передбачено, що виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо: у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними; у результаті вжитих державним виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з'ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, місце проживання, перебування боржника - фізичної особи (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, у зв'язку з втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини, за якими мають бути стягнуті кошти чи інше майно, та інші виконавчі документи, що можуть бути виконані за безпосередньої участі боржника). Суд, виходить з того, що головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Києво–Святошинського управління юстиції Слижук Л.Д. на підставі п.п. 2, 5 ч. 1ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження»постановою про повернення виконавчого документу стягувачеві ВП №26082587 повернуто виконавчий документ –судовий наказ №7/106-10 від 14 вересня 2010 року господарського суду Київської області стягувачеві та при прийнятті рішення про повернення зазначеного виконавчого документа на зазначених підставах державним виконавцем вжито всіх встановлених законодавством належних та необхідних заходів по встановленню майна Боржника та зверненню на нього стягнення з метою виконання вказаного судового наказу.

Поряд з цим, в ході підготовки цієї справи до розгляду та встановлення неплатоспроможності або платоспроможності Боржника, судом було вжито низку заходів, зокрема, направлено запити: Києво–Святошинському РЕВ ДАІ при УДАІ ГУ МВС України в Київській області щодо наявності чи відсутності зареєстрованих за Боржником на праві власності автомобілів, автобусів, інших самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, причепів, напівпричепів, мотоколясок та інших прирівняних до них транспортних засобів; Головному управлінню Держкомзему у Київській області стосовно наявності чи відсутності зареєстрованих за Боржником на праві власності або на праві користування земельних ділянок; комунальному підприємству «Бюро технічної інвентаризації Києво–Святошинської районної ради Київської області»щодо наявності чи відсутності зареєстрованого за Банкрутом на праві власності нерухомого майна; інспекції Державного технічного нагляду Київської області щодо наявності чи відсутності зареєстрованих за Боржником на праві власності тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів; державному нотаріусу Вишневої міської державної нотаріальної контори стосовно інформації щодо правочинів, які укладались Боржником та інформації щодо майна Боржника, яке перебуває у заставі та його заставодержателів, щодо діючих заборон відчуження майна Боржника.

Станом на поточну дату (на 01 листопада 2011 року) жодної відповіді на направлені судом запити до суду не надійшли, Боржником не надано суду на виконання вимог ухвал суду у цій справі жодних доказів, документів; від Заявника не надходило жодних доказів наявності  майна у Боржника / платоспроможності Боржника, наявності майна на яке може бути звернене стягнення. Строки проведення цього засідання сплили, в зв'язку з чим, керуючись ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд виходить з наявних матеріалів справи.

Крім наведеного вище, суд бере до уваги наступне. Відповідно до п. 3 Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджених Наказом Міністерства економіки України від 19 січня 2006 року № 14 у редакції наказу Міністерства економіки України від 26 жовтня 2010 року № 1361, - «Аналіз наявності (відсутності) ознак дій з приховування чи доведення до банкрутства або фіктивного банкрутства підприємства та визначення ознак втрати або відновлення платоспроможності», - ч. 3 п. п 3.3. - ознаками стійкої фінансової неспроможності можуть уважатися: збитковість діяльності протягом двох років; відхилення показників ліквідності від граничного значення;  зупинення платежів, що триває понад три місяці, за наявності боргових зобов'язань, строки платежів за якими настали; наявність значної (понад триста мінімальних розмірів заробітної плати) суми непогашених боргових зобов'язань, строки платежів за якими настали більше як три місяці тому; наявність значної суми непогашених боргових зобов'язань, визнаних юридичною особою - боржником або підтверджені виконавчими документами; наявність у підприємства значної суми непогашених штрафів, пені, неустойки, визнаних у судовому порядку, за невиконання умов договорів та недотримання вимог законодавства; наявність заяви про порушення провадження у справі про банкрутство даної юридичної особи, прийнятої до розгляду господарським судом, або провадження у справі про банкрутство цієї юридичної особи.

Детально дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність з перелічених ознак, які вказують на стійку фінансову неплатоспроможність Боржника, зокрема наявність значної суми непогашених боргових зобов'язань, підтверджених виконавчими документами; наявність заяви про порушення провадження у справі про банкрутство даної особи боржника, прийнятої до розгляду господарським судом, або провадження у справі про банкрутство цієї особи. Таким чином, на підставі вищенаведених досліджених ознак, суд дійшов висновку про те, що відповідно до норми абз. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, яким визначено поняття неплатоспроможності для цілей вказаного закону, п. 3 Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджених Наказом Міністерства економіки України від 19 січня 2006 року № 14 у редакції наказу Міністерства економіки України від 26 жовтня 2010 року № 1361, на підставі постанови ВП № 26082587 від 30 червня 2011 року головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського управління юстиції Слижук Л.Д. про повернення виконавчого документу на підставі п.п. 2, 5, ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження»стягувачеві, - а саме судового наказу № 7/106-10, виданого 14 вересня 2010 року господарським судом Київської області, та встановлених у вказаній постанові державних виконавцем результатів вжитих ним дій з розшуку майна Боржника на яке можливе звернення стягнення, суд дійшов висновку про те, що Боржник на момент подачі Заяви про порушення справи про банкрутство та на момент винесення даної постанови є неплатоспроможним відповідно до Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, а вимоги Заявника стосовно визнання Боржника банкрутом, обґрунтованими. На підставі вищевикладеного, судом встановлено, що заборгованість Боржника перед Заявником є безспірною у встановленому судом обсязі, безспірність якої підтверджена належними доказами; заборгованість Боржника перед Заявником є несплаченою більш ніж протягом 3 місяців.

Суд звертає увагу на те, що судом встановлено неплатоспроможність Боржника в розумінні ст. 1 Закону про банкрутство, проте в зв'язку з ненадходженням відповідей відповідних державних органів на судові запити стосовно майнового стану Банкрута, не виконанням Заявником вимог ухвали суду про порушення цієї справи та не наданням реквізитів розрахункового документа про списання коштів з банківського або кореспондентського рахунку боржника та дату його прийняття банківською установою боржника до виконання; засвідченої копії неоплаченого розрахункового документа, за яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, з підтвердженням банківською установою боржника про прийняття цього документа до виконання із зазначенням дати прийняття; невиконанням Боржником та власником Боржника вимог зазначеної ухвали суду від 10 жовтня 2011 року, перевірити майновий стан Боржника та встановити відсутність будь-якого майна Боржника на яке можливо звернути стягнення, неможливо виходячи з наявних матеріалів справи. На підставі наявних матеріалів справи, враховуючи тривалу несплату Боржником боргу Заявнику, відсутність Боржника за місцезнаходженням, не виявлення відділом державної виконавчої служби майна на яке можливо звернути стягнення вказують на  припинення Боржником господарської діяльності.

Проте, досліджені судом фактичні обставини вказують на нездатність Боржника своєчасно та в повному обсязі задовольнити вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «ЧАРІВНЕ УЗБЕРЕЖЖЯ», його неплатоспроможність та дають підстави для застосування відносно Боржника відповідних заходів та процедур в порядку, встановленому Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Згідно п. 1 ст. 22 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, у випадках, передбачених цим Законом, господарський суд приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.

Судом встановлено, що в ході провадження у справі через загальний відділ (канцелярію) господарського суду Київської області до суду надійшли заяви щодо призначення ліквідатором Боржника стосовно двох арбітражних керуючих, зокрема: 19 жовтня 2011 року надійшла заява арбітражного керуючого Мальцевої А.В. б/н від 18 жовтня 2011 року (вх. №14320 від 19 жовтня 2011 року) про участь у справі про банкрутство; 01 листопада 2011 року надійшла заява арбітражного керуючого Дорошенка Я.В. б/н від 01 листопада 2011 року (вх. №14944 від 01 листопада 2011 року) про участь у справі про банкрутство. Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що безпосередньо від ініціюючого кредитора до суду не надходило заяв чи згоди від нього стосовно призначення його ліквідатором Боржника. Враховуючи наявність двох заяв щодо призначення ліквідатора банкрута, суд виходить з наявних матеріалів справи.

Підпунктами 1, 2, 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України встановлено, що Основними засадами судочинства є: законність; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.1 Закону про банкрутство, учасниками провадження у справі про банкрутство є сторони, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю.

Відповідно до ст. 42, 43 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом; судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно п. п. 1–3 ст. 3? Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, якщо інше не передбачено цим Законом, арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) може бути призначено фізичну особу - суб'єкта підприємницької діяльності, яка має вищу юридичну або економічну освіту, володіє спеціальними знаннями та не є зацікавленою особою щодо боржника і кредиторів; арбітражними керуючими не можуть бути призначені: особи, які згідно з цим Законом вважаються заінтересованими; особи, які здійснювали раніше управління цим боржником - юридичною особою, за винятком випадків, коли з дня усунення цієї особи від управління зазначеним боржником минуло не менше трьох років, якщо інше не встановлено цим Законом; особи, яким заборонено здійснювати цей вид підприємницької діяльності або займати керівні посади; особи, які мають судимість за вчинення корисливих злочинів; до призначення арбітражним керуючим особа має подати до господарського суду заяву, в якій зазначається, що вона не належить до жодної категорії вищезазначених осіб. Якщо інше не передбачено цим Законом, арбітражні керуючі діють на підставі ліцензії арбітражного керуючого, виданої уповноваженим органом у порядку, встановленому законом.

Детально, об'єктивно дослідивши обставини справи, враховуючи наявність конкуренції кандидатур на призначення ліквідатора Боржника, керуючись нормами ст. ст. 6, 129 Конституції України, ст. 41 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або  визнання його банкрутом”, з урахуванням особливостей встановлених ст. 52 вказаного Закону, враховуючи те, що заяви чи згоди на стосовно призначення Заявника ліквідатором Боржника до суду не надходило, відсутність будь-якого майна Боржника, на яке можливо звернути стягнення, Заявником не доведено належними доказами, суд дійшов висновку про те, що в даній справі підлягають розгляду всі подані в цій справі заяви про призначення ліквідатором Боржника.

Частиною 2 п. п. 11.3. Рекомендацій Президії Вищого господарського Суду України від 04 квітня 2004 року № 04-5/1193 «Про деякі питання практики застосування Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” роз'яснено, що згідно з частиною 1 статті 24 Закону у постанові про визнання боржника банкрутом господарський суд зазначає про відкриття ліквідаційної процедури, призначає ліквідатора. При призначенні ліквідатора суду слід враховувати ті ж обставини, що й при призначенні розпорядника майна.

Пунктом 64 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство»від 18 грудня 2009 року №15 передбачено, що в ухвалі про призначення розпорядника майна суд має зазначити мотиви, з яких призначено певну кандидатуру та відхилено інші, що були запропоновані. При виборі кандидатури розпорядника майна судам слід враховувати освіту, досвід та показники роботи у попередніх справах, кількість справ, у яких бере участь арбітражний керуючий, наявність у нього організаційних та технічних можливостей виконувати обов'язки розпорядника майна у конкретній справі, страхування відповідальності арбітражного керуючого та інші обставини, які свідчать про його здатність належним чином виконувати передбачені Законом обов'язки.

Враховуючи вищевикладене, керуючись вище наведеним судом досліджено заяви про призначення ліквідатором Боржника.

Розглядаючи заяву арбітражного керуючого Мальцевої Альбіни Вячеславівни про участь у справі про банкрутство, судом встановлено, що у заяві арбітражного керуючого Мальцевої А.В. б/№ від 19 жовтня 2011 року, арбітражний керуючий просить призначити її ліквідатором у справі про банкрутство №Б8/151-11 товариства з обмеженою відповідальністю «СДН ДЕВЕЛОПМЕНТ», ідентифікаційний код: 35438978; у вказаній заяві Мальцева А.В. додатково повідомляє, що за час провадження діяльності арбітражного керуючого порушень законодавства та ліцензійних умов провадження арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) не допускала; відповідно до Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” –не є заінтересованою особою стосовно боржника та кредиторів; судимості за вчинення корисливих злочинів та заборони суду займатися діяльністю арбітражного керуючого не має; управління боржником раніше не здійснювала. До своєї заяви Мальцева А.В. додала Інформацію про кандидатуру арбітражного керуючого, в якій просить суд, при розгляді її кандидатури в якості арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) врахувати те, що вона успішно пройшла підготовку та склала іспит за програмою підготовки арбітражних керуючих у регіональному економіко-правовому центрі з питань банкрутства, про що свідчить свідоцтво арбітражного №1113; ліцензія на здійснення діяльності арбітражного керуючого нею була отримана 22 січня 2007 року та є дійсною до 21 січня 2012 року; за час здійснення професійної діяльності арбітражного керуючого призначалася ліквідатором на підприємствах приватного сектору економіки; в деяких справах про банкрутство також виконувала функції помічника керуючого санацією та помічника ліквідатора підприємства частка держави яких становила 25 та більше відсотків; тому може стверджувати про освою обізнаність в особливостях провадження справ про банкрутство таких підприємств; за період від дня отримання ліцензії до теперішнього часу скарг на її діяльність не надходило; додатково повідомляє, що має у власності легковий автомобіль, права категорії «Б», а також необхідну технічну базу для повноцінної роботи в якості арбітражного керуючого; на даний час може виконувати функції арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора). Також до заяви арбітражного керуючого про участь у справі про банкрутство додано належним чином засвідчені копії: ліцензії Державного департаменту з питань банкрутства серії АВ №307218, видану 22 січня 2007 року, свідоцтва №1113 арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора); диплому серії ПВ №524314 стосовно здобуття освіти в сфері правознавства від 23 липня 1987 року, ліцензійної картки на систему інформаційно-правового забезпечення ЛІГА:ЗАКОН. Дослідивши документи подані арбітражним керуючим Мальцевою А.В., суд дійшов висновку про її відповідність встановленим вимогам до кандидатури арбітражного керуючого, - ліквідатора у справі, і вона може бути призначеним ліквідатором у справі про банкрутство.

Розглядаючи заяву арбітражного керуючого Дорошенка Ярослава Валерійовича про участь у справі про банкрутство, судом встановлено, що у заяві арбітражного керуючого Дорошенка Я.В. б/№ від 01 листопада 2011 року він просить суд призначити його ліквідатором у справі про банкрутство №Б8/151-11 товариства з обмеженою відповідальністю «СДН ДЕВЕЛОПМЕНТ», ід. Код: 34736638; у вказаній заяві Дорошенко Я.В. повідомляє, що за час провадження діяльності арбітражного керуючого порушень термінів визначених ухвалами господарських судів, і порушень законодавства та ліцензійних умов провадження діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) не допускав; судимості за вчинення корисливих злочинів та заборони суду займатися діяльністю арбітражного керуючого не має, як і заборон займати керівні посади; управління боржником раніше не здійснював; не є заінтересованою особою стосовно боржника та кредиторів відповідно до Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”. До своєї заяви Дорошенко Я.В. додав належним чином засвідчені копії: ліцензії Державного департаменту з питань банкрутства серії АВ №307403, виданої 13 квітня 2007 року; свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи –підприємця серії В00 №277677; диплома про отримання повної вищої освіти серії КВ №17474037 від 04 березня 2002 року; диплома про отримання фахової повної вищої освіти серії КВ №17555247 від 11 березня 2002 року за спеціальністю економіст; ліцензійної картки на системи інформаційно-правового забезпечення ЛІГА:ЗАКОН; посвідчення водія; ліцензійного договору №4320 купівлі-продажу програмного продукту від 12 березня 2011 року. Також до вказаної заяви Дорошенком Я.В. додано Інформацію про запропоновану кандидатуру арбітражного керуючого від 01 листопада 2011 року, в якій він просить суд при розгляді його кандидатури врахувати те, що перша ліцензія на право здійснення діяльності арбітражного керуючого ним була отримана у 2004 році; протягом своєї діяльності, в основному, працював з підприємствами приватного сектору економіки, та призначався як розпорядник майна та ліквідатор; має досвід роботи з підприємствами частка держави в яких становить 25 та більше відсотків, а також на сільськогосподарських підприємствах; призначався також керуючим санацією на державному підприємстві; неодноразово проходив планові перевірки дотримання арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) ліцензійних умов провадження господарської діяльності, та жодного разу порушень виявлено не було; на даний час його завантаженість дає йому змогу виконувати функції арбітражного керуючого; додатково повідомляє, що в його розпорядженні є необхідна для повноцінного функціонування матеріально-технічна база; також має права категорії «Б».

Дослідивши заяву арбітражного керуючого Дорошенка Я.В. та долучені до неї докази його відповідності встановленим вимогам, судом встановлено, що кандидатура арбітражного керуючого Дорошенка Я.В. відповідає встановленим законодавчим вимогам до арбітражного керуючого  і він може бути призначений ліквідатором у справі про банкрутство.

Зважаючи на конкуренцію кандидатур на призначення ліквідатора Боржника у справі, керуючись вищевказаними правовими нормами, виходячи з наявних матеріалів справи судом проведено дослідження доказів наданих кандидатурами арбітражних керуючих у відповідності до вимог п. 64 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство»від 18 грудня 2009 року №15.

Як зазначено, п. 64 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство»від 18 грудня 2009 року №15 передбачено, що в ухвалі про призначення розпорядника майна суд має зазначити мотиви, з яких призначено певну кандидатуру та відхилено інші, що були запропоновані. При виборі кандидатури розпорядника майна судам слід враховувати освіту, досвід та показники роботи у попередніх справах, кількість справ, у яких бере участь арбітражний керуючий, наявність у нього організаційних та технічних можливостей виконувати обов'язки розпорядника майна у конкретній справі, страхування відповідальності арбітражного керуючого та інші обставини, які свідчать про його здатність належним чином виконувати передбачені Законом обов'язки.

Відповідно до ст.ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Детально дослідивши документи, надані арбітражним керуючим Мальцевою А.В., Дорошенком Я.В., судом встановлено наступне.

Як зазначено, відповідно до вимог ч. 1 ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", якщо інше не передбачено цим Законом, арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) може бути призначено фізичну особу - суб'єкта підприємницької діяльності, яка має вищу юридичну або економічну освіту, володіє спеціальними знаннями та не є зацікавленою особою щодо боржника і кредиторів. Якщо інше не передбачено цим Законом, арбітражні керуючі діють на підставі ліцензії арбітражного керуючого, виданої уповноваженим органом у порядку, встановленому законом.

Ліцензія на право провадження діяльності арбітражних керуючих Дорошенком Я.В. була отримана  13 квітня 2007 року, Мальцевою А.В., - 21 січня 2007 року; відповідно до поданих заяв, арбітражний керуючий Мальцева А.В. виконувала функції арбітражного керуючого приватного сектору економіки, в деяких справах про банкрутство також виконувала функції помічника керуючого санацією та помічника ліквідатора підприємства частка держави яких становила 25 та більше відсотків, тому вказує, що може стверджувати про освою обізнаність в особливостях провадження справ про банкрутство таких підприємств; в свою чергу згідно відомостей заяви Дорошенка Я.В. перша ліцензія на право здійснення діяльності арбітражного керуючого ним була отримана у 2004 році, протягом своєї діяльності, в основному, працював з підприємствами приватного  сектору економіки, та призначався як розпорядник майна та ліквідатор, має досвід роботи з підприємствами частка держави в яких становить 25 та більше відсотків, а також на сільськогосподарських підприємствах; призначався також керуючим санацією на державному підприємстві. На підставі аналізу вказаних відомостей, суд дійшов висновку про те, що більший фактичний досвід роботи арбітражного керуючого має Дорошенко Я.В. та суд звертає увагу на те, що інших доказів жодною з кандидатур суду не надано; суд бере до уваги відсутність підтвердження арбітражним керуючим Мальцевою А.В. того, що вона станом на дату подачі заяви про участь у справі про банкрутство має статус суб'єкта підприємницької діяльності, на відміну від кандидатури Дорошенка Я.В.; суд бере до уваги наявність належних доказів підтвердження організаційно-технічних можливостей забезпечення діяльності арбітражних керуючих, проте, Дорошенком Я.В. належними доказами підтверджено наявність у нього  й посвідчення водія, копія якого долучена ним до матеріалів справи, Мальцевою А.В. жодних доказів  такої обставини суду не надано. Виходячи з вищевикладеного, керуючись п. 64 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство»від 18 грудня 2009 року №15, суд вважає наявними переваги кандидатури арбітражного керуючого Дорошенка Я.В., підтверджені документально, в тому числі в частині організаційно-технічного забезпечення можливостей належним чином виконувати повноваження ліквідатора банкрута, переваги наявного досвіду роботи арбітражного керуючого в різних категоріях справ по банкрутству боржників, відсутність підтвердження Мальцевою А.В. статусу фізичної особи–підприємця станом на дату подачі заяви, в зв'язку з чим вважає доцільним призначити ліквідатором Боржника арбітражного керуючого Дорошенка Я.В. та з викладених мотивів відхиляє кандидатуру арбітражного керуючого Мальцевої А.В.

Як встановлено судом, Заявником доведено сплату  державного мита у розмірі  85,00 грн., що підтверджено платіжним дорученням №1164206 від 29 вересня 2011 року  та сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн., що підтверджено платіжним дорученням №1164207 від 29 вересня 2011 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

На підставі ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, суд вирішив покласти на Боржника фактично сплачені Заявником 321,00 грн. судових витрат, які складаються з 85,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. ст. 6, 129 Конституції України, ст. ст. 1, 3?, 5, 11, 12, 13, 22, 23, 40, 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст. ст. 42, 43, 32-34, 49, 75, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 17, 47 Закону України “Про виконавче провадження”, Рекомендаціями Президії Вищого господарського Суду України «Про деякі питання практики застосування Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” від 04 квітня 2004 року № 04-5/1193, Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство»від 18 грудня 2009 року №15, Методичними рекомендаціями щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджених Наказом Міністерства економіки України від 19 січня 2006 року №14 у редакції наказу Міністерства економіки України від 26 жовтня 2010 року №1361, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1.          Визнати банкрутом товариство з обмеженою відповідальністю «СДН ДЕВЕЛОПМЕНТ», ідентифікаційний код юридичної особи: 34736638, місцезнаходження: 08132, Київська обл., м. Вишневе, вул. Промислова, буд. 5.

2.          Визнати безспірні грошові вимоги Кредитора –товариства з обмеженою відповідальністю «ЧАРІВНЕ УЗБЕРЕЖЖЯ», ідентифікаційний код юридичної особи: 33269052, місцезнаходження: 08132, Київська обл., м. Вишневе, вул. Промислова, буд. 5, у сумі 20 436,00 (двадцять тисяч чотириста тридцять шість гривень 00 коп.) грн., з яких: 20 000,00 (двадцять тисяч гривень 00 коп.) грн. боргу, 200,00 (двісті гривень 00 коп.) грн. державного мита, 236,00 (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

             Покласти на товариство з обмеженою відповідальністю «СДН ДЕВЕЛОПМЕНТ», ідентифікаційний код юридичної особи: 34736638, місцезнаходження: 08132, Київська обл., м. Вишневе, вул. Промислова, буд. 5, фактично сплачені товариством з обмеженою відповідальністю «ЧАРІВНЕ УЗБЕРЕЖЖЯ», ідентифікаційний код юридичної особи: 33269052, - 321,00 грн. (триста двадцять одна гривня 00 коп.) судових витрат, які складаються з 85,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Відмовити в задоволенні заяви арбітражного керуючого Мальцевої А.В. б/н від 18 жовтня 2011 року про участь у справі про банкрутство.

4.          Відкрити ліквідаційну процедуру та призначити ліквідатором товариства з обмеженою відповідальністю «СДН ДЕВЕЛОПМЕНТ», ідентифікаційний код юридичної особи: 34736638, місцезнаходження: 08132, Київська обл., м. Вишневе, вул. Промислова, буд. 5, арбітражного керуючого Дорошенка Ярослава Валерійовича (ліцензія державного департаменту з питань банкрутства серії АВ №307403, видана 13 квітня 2007 року; ідентифікаційний номер: 2893203931; місце проживання: 02105, м. Київ, вул. Тампере, буд. 17/2, кв. 53; адреса для листування: 01033, м. Київ а/с 113).

Задовольнити заяву арбітражного керуючого Дорошенка Я.В. б/н від 01 листопада 2011 року про участь у справі про банкрутство.

Протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання цієї ухвали про призначення ліквідатора Банкрута товариства з обмеженою відповідальністю «СДН ДЕВЕЛОПМЕНТ», керівнику, головному бухгалтеру і власнику (учаснику) передати ліквідатору Дорошенку Я.В. всю бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута.

Ліквідаторові протягом 15 днів з моменту отримання цієї постанови прийняти бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки, штампи, матеріальні та інші цінності.

До завершення строку ліквідаційної процедури забезпечити виконання дій та заходів, передбачених ст. ст. 25-32 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” з урахуванням особливостей передбачених ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”; прийняти від органів Державної виконавчої служби виконавчі документи, письмово повідомити усіх кредиторів Боржника про введення ліквідаційної процедури з зазначенням кінцевого строку направлення ліквідатору заяв з вимогами до  Банкрута.

5.          Зобов'язати ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю «СДН ДЕВЕЛОПМЕНТ», ідентифікаційний код юридичної особи: 34736638, місцезнаходження: 08132, Київська обл., м. Вишневе, вул. Промислова, буд. 5, арбітражного керуючого Дорошенка Ярослава Валерійовича (ліцензія державного департаменту з питань банкрутства серії АВ №307403), у п'ятиденний строк за свій рахунок подати до офіційного друкованого органу Верховної Ради України «Голос України»чи Кабінету Міністрів України «Урядовий кур'єр»оголошення про порушення судом справи про визнання відсутнього боржника банкрутом, про що надати суду відповідні докази. Примірник газети після публікації подати до господарському суду.

Газетне оголошення має містити повне найменування боржника, визнаного банкрутом, його поштову адресу, банківські реквізити, найменування та адресу господарського суду, номер справи, відомості про ліквідатора Банкрута, із застереженням про те, що кредитори можуть направляти ліквідатору заяви з вимогами до боржника у місячний строк з дня опублікування оголошення.

6.          Зобов'язати Боржника/ банкрута, власника Боржника –товариство з обмеженою відповідальністю «ЛАНЖЕРОН», забезпечити виконання ліквідатором вимог законодавства, передачу ліквідаторові матеріалів, відомостей і документів щодо фінансово-господарської діяльності банкрута.

7.          Припинити повноваження власника майна (учасників) Боржника та органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном.

8.          Звільнити з податкової застави активи платника податків - товариства з обмеженою відповідальністю «СДН ДЕВЕЛОПМЕНТ», ідентифікаційний код юридичної особи: 34736638, місцезнаходження: 08132, Київська обл., м. Вишневе, вул. Промислова, буд. 5.

9.          Призначити наступне засідання для розгляду звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута на 25 вересня 2012 року на 10 год. 20 хв. в приміщенні господарського суду Київської області (м. Київ, вул. Комінтерну, 16, каб. 201).

Ліквідатору надати суду до 14 вересня 2012 року звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута.

10.          Постанову надіслати: Управлінню з питань банкрутства Департаменту нотаріату, банкрутства та функціонування центрального засвідчувального органу Міністерства юстиції України (04071, м Київ, вул. Ярославська, буд. 52, каб. 2); ліквідатору Банкрута –арбітражному керуючому Дорошенку Я.В. (на дві адреси: 02105, м. Київ, вул. Тампере, буд. 17/2, кв. 53; 01033, м. Київ а/с 113); Відділу державної виконавчої служби Києво –Святошинського районного управління юстиції (08152, Київська обл., м. Вишневе, вул. Л.Українки, 86), державному реєстратору Києво –Святошинської районної державної адміністрації (03115, м. Київ, проспект Перемоги, 126, кабінет 5);

Копію постанови надіслати: Банкруту (08132, Київська обл., м. Вишневе, вул. Промислова, буд. 5); Кредитору (08132, Київська обл., м. Вишневе, вул. Промислова, буд. 5); товариству з обмеженою відповідальністю «ЛАНЖЕРОН»(08132, Київська обл., м. Вишневе, вул. Промислова, буд. 5); Державній податковій інспекції у Києво–Святошинському районі (08132 м. Вишневе, вул. Ломоносова, 34), Управлінню Пенсійного фонду України у Києво –Святошинському районі Київської області (08132, Київська обл., м. Вишневе, вул. Святошинська, буд. 50), Києво–Святошинському фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (08154, м. Боярка, вул. Білогородська, буд. 11а); Відділенню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних  випадків на виробництві та професійних захворювань України у Києво–Святошинському районі (03170, м. Київ, вул. Янтарна, 12 а, к. 10); арбітражному керуючому Мальцевій А.В. (м. Київ, просп. Тичини, буд. 20-А, кв. 78).

Дата набрання чинності постановою –01 листопада 2011 року.

Термін пред'явлення виконавчого документу до виконання –до 01 листопада 2012 року.

 Суддя                                                                                Скутельник П.Ф.