Ухвала

від 29.11.2011 по справі 5013/1965/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5013/1965/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

Кіровоградської області

УХВАЛА

"29" листопада 2011 р.                                                                      справа № 5013/1965/11

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Поліщук Г.Б., розглянувши матеріали справи № 2/23

за заявою кредитора - Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції, м.Кіровоград,

до боржника - приватного підприємства "Стеля", м. Кіровоград,

про банкрутство відсутнього боржника, -

                                                        ПРЕДСТАВНИКИ:

від кредитора - участі не брали;

від банкрута - ліквідатор, арбітражний керуючий Христенко В.В.

В судовому засіданні 17.11.2011 року оголошувалась перерва до 29.11.2011 року о 15 год. 30 хв.

                                                           ВСТАНОВИВ:

Ухвалою від 21.06.2011 року у даній справі господарський суд Кіровоградської області затвердив арбітражному керуючому Христенку В.В. розмір оплати послуг - дві мінімальні заробітні плати за кожен місяць здійснення ним повноважень у даній справі з 07.07.2010 р. по 06.03.2011р. та звіт про оплату послуг арбітражного керуючого Христенка В.В. в сумі 14584,50 грн.; відмовив в задоволенні клопотання арбітражного керуючого Христенка В.В. про затвердження порядку оплати послуг шляхом видачі наказу про стягнення з Кіровоградської ОДПІ оплати послуг арбітражного керуючого Христенка В.В. в сумі 14584,50грн.; затвердив звіт ліквідатора арбітражного керуючого Христенка В.В., ліквідаційний баланс банкрута приватного підприємства "Стеля" та ліквідував юридичну особу - банкрута приватне підприємство "Стеля", ідентифікаційний код - 32892516. Провадження у справі припинив.

Не погодившись із вказаною ухвалою, ліквідатор банкрута арбітражний керуючий Хриситенко В.В. звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу суду від  21.06.2011р. в частині відмови в задоволенні клопотання арбітражного керуючого Христенка В.В. видати наказ про стягнення з Кіровоградської ОДПІ оплати послуг арбітражного керуючого - ліквідатора ПП "Стеля" в сумі 14584,50 грн., в іншій частині ухвалу залишити без змін, стягнути відшкодування оплати послуг арбітражного керуючого Христенка В.В. в сумі 14584,50 грн. з Кіровоградської ОДПІ, про що видати наказ.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.07.2011 року ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 21.06.2011 року у справі № 2/23 змінено, пункти 1, 2 та 3 резолютивної частини викладено в наступній редакції:

"1. Затвердити арбітражному керуючому Христенку В.В. оплату послуг у розмірі двох мінімальних заробітних плат за один місяць здійснення ним своїх повноважень ліквідатора з 07.07.2010 року по 07.08.2010 року.

2. Звіт про оплату послуг арбітражного керуючого Христенка В.В. затвердити на суму 1766 грн.

3. Кіровоградській об'єднаній державній податковій інспекції провести оплату послуг арбітражного керуючого Христенка Вадима Васильовича за виконання ним обов'язків ліквідатора Приватного підприємства "Стеля" м. Кіровоград в розмірі 1 766 грн."

В іншій частині ухвалу суду залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 11.10.2011р. у справі № 2/23 ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 21.06.2011р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.07.2011р. у даній справі скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Кіровоградської області.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Кіровоградської області від 27.10.2011 року № 376 "Щодо призначення повторного автоматичного розподілу справи" призначено повторний автоматичний розподіл справи № 2/23.

Згідно довідки про результати автоматичного розподілу справи між суддями від 27.10.2011 року, справу призначено головуючому судді Поліщук Г.Б. та присвоєно новий номер справи 5013/1965/11.

Ухвалою від 28.10.2011 року справу №5013/1965/11 призначено до розгляду в судовому засіданні, учасників провадження у справі про банкрутство зобов'язано надати докази, необхідні для розгляду даної справи.

Представник ініціюючого кредитора в судових засіданнях 17.11.2011 року та 29.11.2011 року участі не брав. 11.11.2011 року на адресу господарського суду надійшов лист Кіровоградської ОДПІ, яким повідомлено суд про те, що вимоги Кіровоградської ОДПІ до ПП "Стеля" на дату порушення провадження у справі про банкрутство складали 169,80грн. по несплаченому податковому боргу по штрафним санкціям. Крім того, даним листом ініціюючий кредитор просив господарський суд розглянути дану справу без його участі у зв'язку з перебуванням спеціаліста, який супроводжує дану справу в щорічній плановій відпустці.

29.11.2011 року на адресу господарського суду надійшло клопотання арбітражного керуючого Христенка В.В. про встановлення оплати послуг арбітражного керуючого Христенка В.В. в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць здійснення повноважень ліквідатора ПП "Стеля" та здійснювати її за рахунок коштів кредиторів; затвердити звіт про оплату послуг арбітражного керуючого - ліквідатора ПП "Стеля" з 7 липня 2010 року по 6 березня 2011 року в сумі 14584,50 грн.; стягнути з Кіровоградської ОДПІ оплату послуг арбітражного керуючого - ліквідатора ПП "Стеля" в сумі 14584,50грн., про що видати наказ.

Враховуючи, що ініціюючим кредитором - Кіровоградською ОДПІ як під час розгляду даної справи господарським судом Кіровоградської області так і під час  касаційного оскарження висловлено чітку позицію щодо порядку оплати послуг ліквідатора, якою ініціюючий кредитор заперечує можливість оплати послуг у справі про банкрутство відсутнього боржника за рахунок ініціюючого кредитора, господарський суд вважає за можливе розглянути дану справу за відсутності повноважного представника Кіровоградської ОДПІ.

Відповідно до ч.1 ст. 111-12 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення арбітражного керуючого Христенка В.В., господарський суд дійшов висновку, що провадження у даній справі підлягає припиненню з наступних підстав.

Згідно із ст. 1 Закону про банкрутство, боржником є суб'єкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами, у тому числі зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Отже, за приписами Закону про банкрутство, боржником може бути суб'єкт підприємницької діяльності, який неспроможний виконати свої зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Частиною першою статті 2 Закону України "Про систему оподаткування" (втратив чинність на підставі п.2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України), визначено, що під податком і збором (обов'язковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування. Цей Закон, як зазначено в його преамбулі, визначає принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів. Відповідно до ст. 1 Закону України "Про систему оподаткування" будь-які податки і збори (обов'язкові платежі), які запроваджуються законами України, мають бути включені до цього Закону, а всі інші закони України про оподаткування мають відповідати принципам, закладеним у цьому Законі. Згідно зі ст. 13 Закону України "Про систему оподаткування" в Україні справляються загальнодержавні і місцеві податки і збори (обов'язкові платежі), вичерпний перелік яких міститься у статтях 14 і 15 цього Закону. У силу ст. 1 Закону України "Про систему оподаткування" податки і збори (обов'язкові платежі), справляння яких не передбачено цим Законом, сплаті не підлягають.

Наведені вище норми кореспондуються із нормами Податкового кодексу України (набрав чинності з 01.01.2011р.), відповідно до ст. 8 якого в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки і збори. Перелік цих податків і зборів міститься в статтях 9 та 10 цього Кодексу. Відповідно до п. 9.4 ст. 9 та п. 10.5 ст. 10 названого Кодексу, установлення загальнодержавних та місцевих податків і зборів, не передбачених цим Кодексом, забороняється.

Положення Закону України "Про державну податкову службу в Україні" визначають, що пеня, штраф, інші фінансові санкції є публічно-правовими санкціями, які застосовуються до платника податків за порушення податкового законодавства.

За змістом ст.ст. 111, 113, 129 Податкового кодексу України, штрафні (фінансові) санкції та/або пеня є мірою фінансової відповідальності за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Виходячи з аналізу наведених норм, законодавство не відносить суми пені та штрафу (штрафні санкції), що стягуються до бюджетів за порушення податкового законодавства, до категорії податків і зборів (обов'язкових платежів).

Вказане також узгоджується із приписами ст. 1 Закону про банкрутство, згідно з якими до складу грошових зобов'язань боржника, тобто цивільно-правових зобов'язань боржника, не зараховується, зокрема, недоїмка (пеня та штраф).

Відповідно до п. 4.5 рекомендацій Президії Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 04.06.04 №04-5/1193 у вирішенні питання про склад вимог за податками і зборами (обов'язковими платежами) при порушенні справ про банкрутство  суди мають виходити з того, що суми пені, штрафів та інших штрафних чи фінансових санкцій враховуються окремо.  

Проте кредитори з такими вимогами, які є публічно-правовими санкціями, що застосовуються до платника податків за порушення податкового законодавства, згідно з ч. 1 ст. 14 Закону про банкрутство (у даному випадку ч. 5 ст. 52 Закону про банкрутство) вправі подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника.

Таким чином, суми заборгованості зі сплати пені та штрафу (штрафних санкцій), в т.ч. застосовані за порушення податкового законодавства, не можуть входити до складу грошових вимог ініціюючого кредитора та відповідно впливати на порушення справи про банкрутство боржника.

При цьому суд враховує те, що положення ст. 52 Закону про банкрутство, яка передбачає особливості банкрутства відсутнього боржника, не встановлюють будь-яких виключень з вищевказаного загального правила.

Як вбачається з матеріалів справи, в заяві про порушення справи про банкрутство ініціюючим кредитором вказано, що податковий борг боржника становить 169,80 грн. (з урахуванням часткового погашення в сумі 0,20 грн.).

Господарським судом встановлено, що відповідно до податкового повідомлення-рішення № 0006071510/10 від 23.09.2008 року приватному підприємству "Стеля" нараховано штрафні санкції на загальну суму 170,00 грн.

Отже, грошові вимоги ініціюючого кредитора до боржника становлять виключно штрафні санкції за порушення податкового законодавства.

Таким чином, вказана заборгованість боржника перед бюджетом не може бути підставою для порушення провадження у справі про банкрутство.

Аналогічну правову позицію було викладено у постановах Вищого господарського суду України від 11.01.2011р. у справі № П29/2139-10, від 18.01.2011р. у справі № Б24/221-10, від 02.02.2011р. у справі № 23/68.

Крім того, необхідно відзначити, що відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону про банкрутство справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Стаття 52 Закону про банкрутство визначає особливості банкрутства відсутнього боржника. Згідно з частиною першою зазначеної статті заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру вимог до боржника та строку виконання зобов'язань боржником.

Отже, за приписами Закону про банкрутство для порушення справи про банкрутство як за загальною, так і за спрощеною процедурою (процедурою банкрутства відсутнього боржника) грошові вимоги ініціюючого кредитора повинні мати безспірний характер. Проте, згідно із абз. 8 ст. 1 Закону про банкрутство безспірними являються вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника .

Отже, за Законом про банкрутство вимоги кредиторів набувають характеру безспірних, якщо вони підтверджуються документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, зокрема, виконавчими.

Стаття 1071 Цивільного кодексу України визначає підстави списання грошових коштів з рахунка. За приписами частини 1 цієї статті банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження.

Без такого розпорядження грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта лише на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених договором між банком і клієнтом (частина 2 вказаної статті).

Однак, ініціюючим кредитором не надано відповідних доказів безспірності  грошових вимог до боржника в розумінні Закону про банкрутство.

Як вбачається із Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, приватне підприємство "Стеля" в Реєстрі зареєстроване.

На підставі приписів ст. 5 Закону про банкрутство і ст. 4-1 ГПК України суд у справі про банкрутство застосовує норми ГПК України, які мають універсальний характер.

За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність підстав для здійснення провадження у справі про банкрутство за ст. 52 Закону про банкрутство та необхідність припинення провадження у справі на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

В частині клопотання арбітражного керуючого Христенка В.В. про затвердження оплати послуг в розмірі 14584,50 грн. слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 2 ст.52 Закону про банкрутство господарський суд при винесенні постанови про визнання відсутнього боржника банкрутом відкриває ліквідаційну процедуру і призначає ліквідатором ініціюючого кредитора за згодою останнього.

З матеріалів справи вбачається, що ініціюючим кредитором - Кіровоградською ОДПІ не було надано згоди на призначення її ліквідатором приватного підприємства "Стеля", у зв'язку з чим господарським судом було призначено ліквідатора банкрута за пропозицією сектору з питань банкрутства у Кіровоградській області Державного департаменту з питань банкрутства.

Згідно зі ст. 3-1 Закону про банкрутство надання послуг професійного (ліцензованого) арбітражного керуючого відбувається на платній основі.

При цьому право арбітражного керуючого на отримання винагороди за свої послуги нормами Закону про банкрутство не ставиться у залежність від підстав припинення провадження у справі про банкрутство. (Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 21.09.2011 року у справі №5002-3/4300-2010).

Частиною 10 ст. 3-1 Закону про банкрутство передбачено, що оплата послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого у зв'язку з виконанням ним своїх обов'язків здійснюється в порядку, встановленому цим Законом, за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, або за рахунок коштів кредиторів чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника.

У випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника, то така оплата повинна здійснюватись за рахунок коштів кредиторів.

Зі змісту ч.10 ст.3-1 Закону про банкрутство вбачається, що вказаною нормою встановлена можливість оплати послуг арбітражного керуючого саме за рахунок ініціюючого кредитора.

Також відповідно до ч. 12  ст. 3-1  Закону про банкрутство оплата послуг арбітражного керуючого за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень встановлюється та виплачується в розмірі, встановленому комітетом кредиторів і затвердженому господарським судом.

Оскільки провадження у даній справі здійснювалось за особливою процедурою банкрутства відсутнього боржника (ст. 52 Закону про банкрутство), яка не передбачає створення комітету кредиторів, то в даному випадку суд вправі самостійно встановити порядок оплати послуг арбітражного керуючого, який виконує обов'язки ліквідатора боржника.

Із матеріалів справи вбачається, що при здійсненні ліквідатором заходів щодо приватного підприємства "Стеля" ліквідатором не виявлено майна, яке можна було б включити у ліквідаційну масу. Отже, проведена ліквідатором робота полягала у направленні запитів до державних органів з метою отримання інформації про майнові активи банкрута.

Господарський суд також бере до уваги той факт, що сума вимог ініціюючого кредитора у даній справі становить 207,81грн.

Враховуючи викладене господарський суд дійшов висновку про необхідність затвердження звіту про оплату послуг арбітражного керуючого Христенка В.В. у даній справі в розмірі 1766,00грн., що становить суму двох мінімальних заробітних плат за один місяць виконання повноважень ліквідатора.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 1, 3-1, 5, 6, 7, 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 4-1, 33, 80, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                       У Х В А Л И В:

1. Затвердити арбітражному керуючому Христенку В.В. оплату послуг у розмірі двох мінімальних заробітних плат за один місяць здійснення ним повноважень ліквідатора з 07.07.2010 року по 07.08.2010 року.

2. Звіт про оплату послуг арбітражного керуючого Христенка В.В. затвердити на суму 1766,00 грн.

3. Стягнути з Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції (код 34249388, м.Кіровоград, вул.Глінки, 2) на користь фізичної особи-підприємця Христенка Вадима Васильовича (код 2351114131, м.Кіровоград, вул.Героїв Сталінграда, 4, кв.9, рахунок №26000510019701 в Філії АБ "Південний" у м.Кіровограді, МФО 383170) оплату послуг в розмірі 1766,00 грн.

Наказ видати та надіслати стягувачеві.

4. Провадження у справі №5013/1965/11 про банкрутство приватного підприємства "Стеля" (код 32892516) припинити.

5. Ухвала про припинення провадження у справі може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в установленому законом порядку.

6. Примірники цієї ухвали направити арбітражному керуючому Христенку В.В., Кіровоградській об'єднаній державній податковій інспекції, Ленінському відділу ДВС Кіровоградського міського управління юстиції, Кіровоградській міській раді для державного реєстратора, Головному управлінню статистики у Кіровоградській області, відділу з питань банкрутства Кіровоградського обласного управління юстиції та банкруту.

         Суддя                                                                                               Г.Б. Поліщук