Рішення

від 28.08.2008 по справі 9/318-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/318-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.08.08           Справа № 9/318-08.

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю зі 100 – процентною іноземною інвестицією «Інтеркар Україна Лтд», м. Київ

       До  відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю. «Автокапітал – Суми», м. Суми

Про стягнення 168 388 грн. 00 коп.     

за участю  представників сторін:

Від позивача –         Макаренко К.І.

Від   відповідача –    не з'явився

Суддя Лущик М.С.

При секретарі с/з Гордієнко Ж.М.

Суть спору: Позивач  відповідно до позовної заяви просить суд стягнути з відповідача борг  в сумі 168 322 грн. 00 коп.  , в тому числі 154 297 грн. 00 коп. – балансова вартість автомобіля, 14 025 грн. 00 коп. втрачена вигода та стягнути з відповідача судові витрати пов'язані з розглядом справи.  

Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позов не подав.

Розглянувши матеріали справи суд встановив:

"01" січня 2007 року між  позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю зі 100- процентною іноземною інвестицією „Інтеркар Україна Лтд" та товариством  з обмеженою відповідальністю „Авто капітал-Суми" було укладено Договір відповідального зберігання товару №745.

За умовами п.1.1. Договору Позивач передає, а Відповідач приймає на відповідальне зберігання протягом строку дії цього Договору автомобілі торгової марки VW, за кількістю та вартістю, що вказуються у відповідних актах прийому - передачі до цього Договору.

25.05.2007          року Позивач передав, а Відповідач прийняв на відповідальне зберігання за актом прийому-передачі  транспортного  засобу,  автомобіль  Volkswagen Passat №  кузову WVWZZZ3CZ7Z001627, балансова вартість якого становить 154297,00 (сто п'ятдесят чотири тисячі двісті дев'яносто сім гривень 00 копійок).Автомобіль прийнято на відповідальне зберігання представником відповідача Скомарохою Ю.М. за довіреністю серії ЯМЧ №733947 від

травня 2007 року.

Відповідно до п. 2.1.4. Відповідач зобов'язаний повернути майно Позивачу на його першу ж вимогу (на протязі 3-х днів). Відповідно до п. 2.4. Договору Відповідач зобов'язаний своїми силами (автоввіз, самовивіз) і за власний рахунок вивозити товар від Позивача до місця зберігання  і доставляти товар від місця зберігання Позивачу.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно п. 2 ст. 193 кодексу кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

 Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог що звичайно ставляться.

28.02.2008          року  Позивачем  направлено  лист  Відповідачу  з  вимогою  повернути автомобіль з відповідального зберігання. Однак, як зазначає позивач до сьогоднішнього дня автомобіль не повернуто відповідачем Позивачу з відповідального зберігання.

Відповідач не здійснив повернення автомобілю, в наслідок чого у нього  виникла заборгованість  перед Позивачем в розмірі  балансової вартості автомобіля в сумі 154 297 грн. 00 коп.

Як вбачається з матеріалів справи 15.11.2007 року Позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Автохаус Атлант-М» укладено специфікацію на поставку автомобілю, що не повернутий відповідачем Позивачу. Відповідно до цієї специфікації продажна вартість автомобілю що не повернутий Відповідачем Позивачу становить 168322,00 (сто шістдесят вісім тисяч триста двадцять дві гривні 00 копійок) з ПДВ.

В зв'язку з неповерненням Відповідачем автомобілю з відповідального зберігання Позивач не зміг його продати Товариству з обмеженою відповідальністю «Автохаус Атлант-М» та змушений розірвати укладену з ним специфікацію.

В зв'язку з тим, що Балансова вартість автомобілю переданого Відповідачу на відповідальне зберігання становить 154297,00 (сто п'ятдесят чотири тисячі двісті дев'яносто сім гривень 00 копійок), а вартість автомобілю за яку Позивач міг його продати Товариству з обмеженою відповідальністю «Автохаус Атлант-М» 168322,00 (сто шістдесят вісім тисяч триста двадцять дві гривні 00 копійок) з ПДВ, то Позивач не отримав вигоду, розмір якої відповідно до наданого позивачем  розрахунку склала 14025,00 (чотирнадцять тисяч двадцять п'ять) гривень 00 копійок.

Відповідно до п. 4.2. Договору Відповідач несе відповідальність за збереження і цілісність майна з моменту передання майна на зберігання і до моменту його повернення Позивачу. У випадку втрати (нестачі) або пошкодження майна, яке передане на зберігання, або його частини, Відповідач повинен за свій рахунок  відшкодувати вартість такого Майна, та /або витрати на усунення пошкодження майна, та упущену вигоду.

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі залежного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ст.225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

В наслідок несвоєчасного повернення автомобілю Відповідач порушив господарське зобов'язання та вимоги діючого законодавства  України в наслідок чого  зобов'язаний  виплатити на користь  Позивача завдані збитки у вигляді  втраченої вигоди, розмір, якої становить 14025 грн. 00 коп.

Оскільки відповідач не подав ні доказів погашення заборгованості, ні аргументованих заперечень вимогам позивача, тому вимоги позивача визнаються судом правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене суд визнає вимоги позивача правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.49 ГПК України витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

 Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з  Товариства з обмеженою відповідальністю «Автокапітал - Суми» ( 40024, м. Суми,  вул. Харківська,25 оф. 103 код. 33390112) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю зі 100 – процентною іноземною інвестицією «Інтеркар Україна Лтд» (04050, м. Київ, вул. М. Пимоненка 8А, код 20025700) 168 322грн. 00 коп.   боргу, 1683 грн. 22 коп.  – державного мита та 118 грн. 00 коп. – витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ                                                                      М.С. Лущик