Постанова

від 20.10.2006 по справі 1/152пд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

1/152пд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

18.10.2006 р.                                                                                 справа №1/152пд

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Мирошниченка  С.В.

суддівГуреєва  Ю.М., Скакуна  О.А.,

за участю представників сторін:

від позивача:Синюк В.М.-за довір.,

від відповідача:Постоєнко Ю.А.-за довір,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Банк "Фамільний" м.Донецьк

на рішення господарського суду

Донецької області

від27.07.2006 року

по справі№1/152пд

за позовомЗакритого акціонерного товариства Фінансової групи "Страхові традиції" м.Київ

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Банк "Фамільний" м.Донецьк

провизнання недійсним частини договору

та зустрічного позовуТовариства з обмеженою відповідальністю "Банк Фамільний" м.Донецьк

доЗакритого акціонерного товариства Фінансової групи "Страхові традиції" м.Київ

простягнення 29563грн.41коп.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Банк Фамільний" м.Донецьк подало апеляційну скаргу на рішення господарського суду Донецької області від 27.07.2006р. по справі №1/152пд.

Цим рішенням господарський суд Донецької області (суддя Азарова З.П.) позов закритого акціонерного товариства Фінансової групи “Страхові традиції” м. Київ задовільнив.

          Визнав  недійсними  пункти 1.3, 2.1, 1.3.2.2  договору  добровільного   страхування  кредитів  КР № 109  від  01.11.2005р., укладеного між закритим акціонерним товариством  “Фінансова група “Страхові традиції”  та  товариством  з обмеженою відповідальністю “Банк “Фамільний”  та  реєстр  кредитних  договорів,  підписаний   сторонами  09.12.2005р.,  до вказаного  договору.  

          Стягнув  з  товариства  з обмеженою відповідальністю “Банк “Фамільний” м. Донецьк  на користь закритого  акціонерного  товариства  “Фінансова група “Страхові традиції” м. Київ судові витрати по держмиту  85 грн.,  за інформаційно-технічні послуги 118 грн.

  Забов"язав  закрите   акціонерне   товариство Фінансова група «Страхові традиції» повернути товариству з обмеженою відповідальністю “Банк “Фамільний” м. Донецьк отриманий  страховий  платіж  за  спірним договором.

          В  задоволенні  зустрічного  позову  товариства  з обмеженою  відповідальністю “Банк “Фамільний” до закритого  акціонерного  товариства  Фінансової групи “Страхові традиції” про стягнення 29 563 грн. 41 коп.  відмовив.

Товариство з обмеженою відповідальнінстю "Банк Фамільний" м.Донецьк наполягає на скасуванні рішення в зв"язку з тим, що воно суперечить вимогам закону.

Розглянувши апеляційну скаргу, апеляційний суд встановив:

Закрите акціонерне товариство Фінансові групи «Страхові традиції»м. Київ звернулось до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Банк Фамільний»м. Донецьк про визнання недійсним договору страхування кредитів № 109 від 01.11.2005р. в частині реєстру кредитних договорів від 09.12.2005р

В обгрунтування своїх вимог позивач посилався на ст.203,215,216 ЦК України, ст.207,208 ГК України, укладання договору особою з перевищенням наданих повноважень.

Відповідач не погоджується з висновками господарського суду та вважає: директор Одеської філії Татаровська Н.В. діяла в межах наданих довіреністю та положенням повноважень. Укладання договору страхування здійснено в межах наданих Татаровській Н.В. повноважень та в повній відповідності до Правил страхування. на думку відповідача, висновок суду про перевищення директором Одеської філії повноважень щодо визначення тарифів на страхування не відповідає наявними у справі Правилам добровільного страхування кредитів №15.02 від 31.03.2004р. Положенню про Одеську філію та довіреності, наданої позивачем. Відповідач стверджує, що зміст Договору страхування та Реєстр не суперечить ч.3 ст.238 ЦК України і відповідно відсутні підстави до застосування ст.ст.203,215 ЦК України та визнання договору недійсним.

В обгрунтування зустрічного позову про стягнення страхового відшкодування в сумі 20 563 грн. 41 коп., позивач посилається на невиконання умов кредитних договорів позичальником, договір добровільного страхування № 109 від 01.11.2005р., згідно з яким має місце страховий випадок.

Щодо зустрічного позову, ТОВ "Банк Фамільний" вважає, що господарським судом зроблено необгрунтований висновок про недоведеність виконання позивачем (по зустрічному позову) розділу 4 Договору страхування.

 01.11.2005р. закрите акціонерне товариство “Фінансова група “Страхові традиції” в особі директора Одеської обласної дирекції Татаровської Н.В. (страховик) та товариство з обмеженою відповідальністю “Банк “Фамільний” в особі директора Одеської філії Граждан О.І. (страхувальник) уклали генеральний договір добровільного страхування кредитів КР № 109, згідно з яким об'єктом страхування є майнові інтереси страхувальника (відповідача), пов'язані з матеріальними збитками, які можуть бути завдані страхувальнику внаслідок невиконання (неналежного виконання) обов'язків позичальника за кредитним договором, ризик за яким застраховано цим договором. Страхувальник взяв обов'язок сплачувати страхові платежі у визначені строки, а страховик взяв обов'язок у разі настання страхового випадку здійснити страхове відшкодування.

  Страхова сума, тарифи, страхові внески по ним вказуються у реєстрах до договору, тому 09.12.2005р. сторони підписали реєстр кредитних договорів до генерального договору добровільного страхування кредитів.

    З огляду на вказаний реєстр вбачається, що в реєстрі значиться кредитний договір № 4/03-5/41 від 05.12.2005р., який укладений з фізичною особою Татаровською Н.В. і, яка є позичальником.

    З боку страховика генеральний договір страхування кредитів підписаний директором філії Татаровською Н.В., яка діяла на підставі довіреності як представник позивача.

Відповідно до ст. 238 Цивільного кодексу України представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, в своїх інтересах або в інтересах особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також стосовно інших осіб, встановлених законом. Відтак, усі передбачені дії представник зобов'язаний здійснювати в інтересах того, кого він представляє.

Крім того, в силу ст. 980 Цивільного кодексу України предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону.

Представник позивача діяла від імені товариства, але в своїх інтересах в порушення вимог визначених в статті.

Представник позивача Татаровська Н.В. діяла на підставі довіреності № 45 від 15.09.2005р. як директор Одеської філії закритого  акціонерного товариства Фінансова група “Страхові традиції”. Вказаною довіреністю представнику товариства надано право укладати від імені товариства договори страхування. Але пунктом 5.1. Положення про філію закріплено право філії укладати договори страхування після попереднього узгодження з головою правління товариства, а пунктом 8.3. того ж Положення закріплено, що договори, які укладаються філією узгоджуються з головою правління товариства.

Правилами № 15.02. добровільного страхування кредитів закритого акціонерного товариства Фінансова група “Страхові традиції”, затверджені головою правління 31.03.2004р. і зареєстровані державною комісією з регулювання ринків, фінансових послуг 17.05.2004р., закріплені базові страхові тарифи.

Відповідно до частини 3 ст. 16 Закона України “Про страхування” договори страхування укладаються відповідно до Правил страхування. Але пунктом 1.3.2.1. спірного договору передбачені тарифи не відповідають тарифам, встановленим Правилами.

З огляду довіреності представника Татаровської Н.В. їй не надавалося право самостійно змінювати встановлені тарифи, особливо у відношенні кредитного договору, в якому вона є позичальником.

Відповідно до ст. 241 Цивільного кодексу України правочин, учинений із перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє тощо цивільні права та обов'язки особи, яку представляють лише у разі подальшого схвалення дій представника не відбувається, то такий правочин правових наслідків для того, кого представляють, не тягне і має бути визначеним недійсним.

Враховуючи той факт, що матеріалами справи встановлено, що укладення договору страхування представником позивача здійснено частково з перевищенням повноважень, апеляційний суд вважає, що господарський суд вірно визнав його недійсним в тій частині, яка не відповідає повноваженням представника, а саме: згідно позовних вимог.

Посилання відповідача на ст. 985 Цивільного кодексу України, якою передбачено укладення договору страхування на користь третьої особи, не можуть прийматися до уваги, оскільки вказаною статтею передбачено можливість укладення договору страхування в інтересах третіх осіб (застрахованих осіб).

В даному випадку укладений договір страхування страхує не особу, а кредитні договори. В разі неповернення позичальником кредиту (настання страхового випадку), страховик здійснює страхову виплату, тому неможливо вважати укладений договір на користь третьої особи. Слід звернути увагу на ту обставину, що з матеріалів справи вбачається про порушення строків повернення кредиту позичальником –фізичною особою Татаровською Н.В. оскільки застраховано саме цей кредитний договір і відповідальність по договору страхування у виді строкового відшкодування наставала би у позивача. Цей факт підтверджує, що представник товариства –директор філії Татаровська Н.В. діяла в своїх інтересах.

Щодо зустрічного позову товариства  з обмеженою відповідальністю “Банк “Фамільний” до закритого  акціонерного  товариства Фінансової групи “Страхові традиції”про стягнення 29 563 грн. 41 коп.: судом встановлено, що в обгрунтування вказаного позову позивач посилається на укладений договір страхування кредитів КР № 109 від 01.11.2005р., яким застраховано кредитний договір № 4/03-5/41, укладений з фізичною особою Татаровською Н.В. 05.12.2005р., видачу їй кредиту на загальну суму 23 299 грн.

Укладеним кредитним договором строк користування кредитом був передбачений з 28.11.2005р. по 28.11.2006р. Згідно пункту 1.3. договору позичальник взяв обов'язок сплачувати комісійну винагороду банку та відсотки за користування кредитом. Позичальник вказані відсотки за січень та лютий не сплатив, тому позивач вважає, що настав страховий випадок та повідомив про це страховика. Страхове відшкодування не було сплачене, тому позивач звернувся з позовом.

Проте розділом 4 договору страхування кредитів КР № 109 від 01.11.2005р. передбачений порядок та умови виплати страхового відшкодування. Позивач не довів виконання вказаного порядку.

Крім того, реєстр кредитних договорів, в якому значиться кредитний договір № 4/03-5/41 визнаний недійсним.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що господарський суд прийняв вірне рішення, яким задовільнив позовні вимоги та відмовив в задоволенні зустрічного позову.

Керуючись ст. ст. 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, - Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду Донецької області від 27.07.2006р. по справі №1/152пд без змін.

Головуючий          Мирошниченко  С.В.

Судді:          Гуреєв  Ю.М.

          Скакун  О.А.

          Надруковано: 5 прим.

          1. позивачу

          1. відповідачу

          1 у справу

          1 ДАГС

                                                                                                                                                1.господарському суду