Постанова

від 12.08.2008 по справі 27/108-08

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

27/108-08

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2008 року                                                              Справа № 27/108-08

Харківський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді   Карбань І.С.,

                        судді    Пуль О.А.,

                       судді   Шутенко І.А. –доповідач,

при секретарі – Міракові Г.А.,

за участю представників сторін:

позивача – Під вербної І.В. (дов. б/н від 22.04.2008р.),

відповідача – Крячко О.В. (дов. б/н від 28.12.2007р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні Харківського апеляційного господарського суду у м. Харкові апеляційну скаргу (вх. № 1561 Х/2-4) ТОВ «Високі енергетичні технології»на рішення господарського суду Харківської області від 17.06.2008р. по справі №27/108-08

за позовом ВАТ «Харківський завод електромонтажних виробів», м. Харків,

до   ТОВ «Високі енергетичні технології», м. Харків,

про визнання договору недійсним, -

встановила:

Позивач, ВАТ «Харківський завод електромонтажних виробів», звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просив визнати недійсним договір новації зобов'язання за договором №1-Е від 12.11.2002р., укладений між ВАТ «Харківський завод електромонтажних виробів»та ТОВ «Високі енергетичні технології»20.03.2007р.

Рішенням господарського суду Харківської області від 17.06.2008р. по справі №27/108-08 (суддя Мамалуй О.О.) позов задоволено, визнано недійсним договір новації зобов'язання за договором №1-Е від 12.11.2002р., укладений між ВАТ «Харківський завод електромонтажних виробів»та ТОВ «Високі енергетичні технології»від 20.03.2007р. Стягнуто з ТОВ «Високі енергетичні технології»на користь ВАТ «Харківський завод електромонтажних виробів»85,00 грн. витрат по сплаті держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач з рішенням господарського суду першої інстанції  не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 17.06.2008р. по справі №27/108-08 скасувати та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у позові, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що всупереч вимогам ст. 84 ГПК України, суд першої інстанції у рішенні не вказав, яку саме норму закону порушено при укладенні договору новації від 20.03.2007 р. Апелянт зазначає, що є лише загальне посилання на ч.1-3,5,6 ст.203 ЦК як на підстави недійсності правочину.

Апелянт вказує, що первісним зобов'язанням за спірним договором новації було визначено обов'язок позивача, боржника по договору № 1-Е від 12.11.2002р., здійснити оплату у розмірі 654231,87 грн. на користь кредитора, відповідача по справі, за електричну енергію, спожиту боржником протягом лютого 2004 року - серпня 2006 року з урахуванням часткового розрахунку за лютий 2004 року. Новим зобов'язанням було визначено обов'язок боржника сплатити заборгованість у розмірі 654231,87 грн. на умовах, визначених саме договором новації. Апелянт зазначає, що зміст зобов'язання (стосовно сплати певної грошової суми) є похожим, але змінились умови, на яких воно повинно бути сплачено, зокрема строки. Тобто, на думку апелянта, новація відбулась.

        Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що рішення господарського суду Харківської області від 17.06.2008р. по справі №27/108-08 вважає законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд Харківської області виходив з того, що договір новації зобов'язання за договором № 1-Е від 12.11.2002р., укладений 20.03.2007р. суперечить вимогам діючого законодавства України, оскільки згідно змісту договору № 1-Е від 12.11.2002 р. та договору новації зобов'язання за договором №1-Е  від 12.11.2002р.,  укладеного  20.03.2007р., ніякої заміни зобов'язання, як передбачає ч. 2 ст. 604 ЦК України, фактично здійснено не було, а предметом зобов'язання позивача в договорі новації зобов'язання за договором №1-Е  від 12.11.2002р.,  укладеного  20.03.2007р., є обов'язок зі сплати грошових коштів в такому самому розмірі, що і заборгованість за договором № 1-Е від 12.11.2002 р. Також, місцевий господарський суд зазначив, що в п. 2.2. договору новації зобов'язання за договором № 1-Е від 12.11.2002 р. визначено, що новація зобов'язання не припиняє зобов'язання по договору № 1-Е від 12.11.2002р. щодо здійснення постачання електроенергії за нерегульованим тарифом. Отже, суд першої інстанції дійшов висновку, що укладання договору новації зобов'язання за договором №1-Е від 12.11.2002 р. не припиняє зобов'язань, які випливають з договору №1-Е від 12.11.2002 р.

Однак, колегія суддів не може погодитись з такими висновками господарського суду Харківської області.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.11.2002р. між ТОВ "Високі енергетичні технології" (постачальник) та ВАТ "Харківський завод електромонтажних виробів" (споживач) був укладений договір № 1-Е, відповідно до якого постачальник прийняв на себе зобов'язання з постачання споживачу електроенергії за умови регулярних розрахунків з боку споживача на умовах передплати, розмір якої встановлений п. 3.2. договору (а.с. 7-10).

Згідно п. 3.2. договору №1-Е від 12.11.2002р., розрахунок за електроенергію, що постачається споживачу, проводиться виключно грошовими коштами на умовах передплати та здійснюються поетапно, а саме:

1) 40% заявленого об'єму споживання на розрахунковий місяць –до 30-го числа місяця, що передує розрахунковому;

2) 15% заявленого об'єму споживання –до 8-го числа розрахункового місяця;

3) 15% заявленого об'єму споживання –до 14-го числа розрахункового місяця;

4) 15% заявленого об'єму споживання –до 18-го числа розрахункового місяця;

5) 15% заявленого об'єму споживання –до 23-го числа розрахункового місяця.

20.03.2007р. ТОВ «Високі енергетичні технології»та АТ «Харківський завод електромонтажних виробів»склали та підписали акт звірки взаємних розрахунків по договору №1-Е від 12.11.2002р., згідно якого заборгованість АТ «Харківський завод електромонтажних виробів»перед ТОВ «Високі енергетичні технології»станом на 20.03.2007р. склала 654 231,87 грн. (а.с. 12)

Відповідно до ч. 2 ст. 604 ЦК України, зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація).

20.03.2007р. між ТОВ «Високі енергетичні технології», кредитором, та АТ «Харківський завод електромонтажних виробів», боржником,  було укладено договір новації зобов'язання за договором №1-Е від 12.11.2002р., згідно п. 1.3 та п. 1.4 умов якого, первісне зобов'язання - це обов'язок боржника по договору № 1-Е від 12.11.2002 р. здійснити оплату в розмірі 654231,87 грн. на користь кредитора в порядку, визначеному п. 3.4. договору № 1-Е від 12.11.2002 р. за електричну енергію, спожиту боржником протягом лютого 2004 р. - серпня 2006 р., з урахуванням часткового розрахунку за лютий 2004 р. Розмір заборгованості підтверджений актом звіряння взаєморозрахунків між кредитором та боржником від 20.03.2007р. А нове зобов'язання - це обов'язок боржника сплатити заборгованість в розмірі 654231,87 грн. на умовах, визначених цим договором.(а.с.11)

Згідно розділу 3 договору новації зобов'язання за договором №1-Е від 12.11.2002р., укладеного 20.03.2007р., боржник повинен виконати нове зобов'язання на користь кредитора у строк 80 днів з моменту укладання цього договору. Боржник має право виконувати нове зобов'язання частинами, а також має право виконати нове зобов'язання достроково.

Колегія суддів зазначає, що новація –це угода сторін про те, що первісне зобов'язання припиняється, а між його учасниками виникає нове зобов'язальне правовідношення. Як правило, воно відрізняється від попереднього своїм змістом: характером прав та обов'язків, їх об'ємом, порядком виконання, тощо.

Як вбачається з договору новації зобов'язання за договором №1-Е від 12.11.2002р., укладеного 20.03.2007р., сторони домовились про новий порядок виконання боржником свого зобов'язання щодо сплати заборгованості за спожиту електроенергію, яка була поставлена йому на підставі договору №1-Е від 12.11.2002р., тобто відбулась новація первісного зобов'язання.

Щодо посилання суду першої інстанції на п. 2.2. договору новації зобов'язання за договором № 1-Е від 12.11.2002 р., укладеного 20.03.2007р.,  яким визначено, що новація зобов'язання не припиняє зобов'язання по договору № 1-Е від 12.11.2002 р. щодо здійснення постачання електроенергії за нерегульованим тарифом, колегія суддів зазначає, що ст. 604 ЦК України не встановлено, що нове зобов'язання припиняє первісні зобов'язання всіх сторін договору, і не може стосуватись лише окремої сторони, в даному випадку заборгованості споживача за договором №1-Е від 12.11.2002 р.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що договір новації зобов'язання за договором № 1-Е від 12.11.2002 р., укладений 20.03.2007р., не суперечить вимогам ч.2 ст.604 ЦК України.

Відповідно до ст. 215 ЦК України,  підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 цього кодексу, зокрема: зміст правочину не може суперечити актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, що вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасників правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; право чин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Враховуючи, що договір новації зобов'язання за договором № 1-Е від 12.11.2002 р., укладений 20.03.2007р.,  відповідає вимогам чинного законодавства, колегія суддів не вбачає підстав для визнання його недійсним.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції стосовно законності та обґрунтованості позовних вимог є помилковим, оскільки судом першої інстанції не в повному обсязі з'ясовані обставини справи та докази на їх підтвердження, через що рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню, а апеляційна скарга відповідача –задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101, п. 2 ст. 103, п.1 с. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду, одноголосно, -

постановила:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 17.06.2008 року по справі  №27/108-08 скасувати та прийняти нове рішення.

В позові відмовити.

Стягнути з ВАТ "Харківський завод електромонтажних виробів" (61001, м. Харків, вул. Смольна, 30, код 01412822, р/р 260023011435 в Першій філії АКБ "Базіс", МФО 351599) на користь ТОВ "Високі енергетичні технології" (61050, м. Харків, вул. Б. Хмельницького, 3, код 30426617, р/р 200000063004 в Банку Демарк, МФО 353575) 42,50 грн. державного мита за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

         Головуючий суддя                                                                      

                                 Судді