Рішення

від 01.09.2008 по справі 29/164

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29/164

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

01.09.08 р.                                                                                                    Справа № 29/164                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді В.В. Джарти                                                       

При  секретарі  судового засідання Перекрестная О.О.

за участю:

Представників сторін:

від позивача: Євстіфєєва Н.Ф., довір. № 25 від 03.01.08.                

від відповідача: не з'явився.     

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом: Комунального комерційного підприємство Донецької міської ради „Донецькміськводоканал” м. Донецьк

До відповідача: Дочірнього підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю фірми „Ріон” -”Магазин 36 Хлібокондитерський” м. Донецьк    

про стягнення заборгованості за надану теплову енергію в сумі  3310,33 грн., пені в сумі 236,92 грн., 3% річних в сумі 37,97 грн., суми інфляції в розмірі  349,06 грн.

СУТЬ СПОРУ:               

В судовому засіданні 27.08.2008р. розгляд справи оголошено закінченим відповідно до ст. 85 ГПК України та оголошена перерва для підготовки тексту рішення до 01.09.2008р. згідно ст. 77 ГПК України.     

Комунальне комерційне підприємство Донецької міської ради „Донецькміськводоканал” м. Донецьк звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Дочірнього підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю фірми „Ріон” -”Магазин 36 Хлібокондитерський” м. Донецьк про стягнення заборгованості за надану теплову енергію в сумі  3310,33 грн., пені в сумі 236,92 грн., 3% річних в сумі 37,97 грн., суми інфляції в розмірі  349,06 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір про постачання теплової енергії № 73228 від 01.10.2005 р.,  акт на подання теплопостачання від 15.10.2007 р. та акт на відключення опалення від 15.04.2008 р., платіжні вимоги-доручення від 23.10.07 на суму 300,13 грн.,  від 16.11.07 на суму 547,31 грн., від 25.12.07 на суму 547, 31 грн., від 16.01.08 на суму 547, 31 грн., від 15.02.08 на суму 547, 31 грн., від 21.03.08 на суму 547,31 грн., від 22.04.08 на суму 273,65 грн., розрахунок суми позову.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 ГПК України.

Представник відповідача надав відзив, яким заперечує проти позовної заяви, посилаючись на рішення господарського суду Донецької області по справі № 39/53пд від 24.04.07, яке залишено без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 18.06.2007 р., було відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю фірми “Ріон” магазин № 36 Хлібокондитерський м. Донецьк у задоволенні позовних вимог на продовження терміну дії договору оренди нежитлових приміщень № 116 від 01.11.01. Також відповідач посилається на рішення господарського суду Донецької області по справі № 34/292пн від 11.02.2008 р., яким зобов'язано Дочірнє підприємство ТОВ фірми “Ріон” магазин № 36 Хлібокондитерський повернути управлінню комунальних ресурсів Донецької міської ради об'єкт оренди шляхом передачі позивачу нежитлового приміщення загальною площею 96,00 кв.м. розташованого по вул. Щорса-25, м. Донецьк. Відповідач зазначив, що цим рішенням встановлен факт закінчення дії договору оренди нежитлових приміщень з 02.04.2007 р. Також відповідач повідомив, що надсилав на адресу позивача листи з проханням підписати додаткову угоду по перерахуванню оплати та після використання передплати при наступній оплаті за 2007 р. не надавати теплову енергію у зв»язку з тим, що приміщення підприємством не експлуатується.  

Позивач надав заперечення на відзив, де посилається на те, що на теперішній час ним не було отримано жодної заяви про припинення, або розірвання спірного договору. Посилання відповідача на факт закінчення дії договору оренди нежитлового приміщення загальною площею 96,00 кв.м., розташованого за адресою м. Донецьк, вул. Щорса, 25, ще 02.04.2007 р. вважає таким, що не відповідає дійсності, оскільки на момент прийняття рішення по справі № 34/292пн від 11.02.2008 р. відповідач користувався вищезазначеним приміщенням. Посилається на те, що відповідачем не представлено суду жодного доказу передачі ним орендованого приміщення на виконання рішення суду від 11.02.2008 р. по справі № 34/292пн та зазначив, що відповідно до ухвали суду від 12.12.2007 р. відповідач визнав та сплатив заборгованість за отриману теплову енергію за період з 15.10.2006 р. по 15.04.2007 р., тим саме підтвердивши той факт, що і після закінчення договору оренди він займав вищезазначене приміщення, та отримував послуги теплопостачання.    

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази, суд встановив:

Між Комунальним комерційним підприємством Донецької міської ради „Донецькміськводоканал” м. Донецьк (Підприємство) та Дочірнім підприємством Товариства з обмеженою відповідальністю фірми „Ріон” - ”Магазин 36 Хлібокондитерський” м. Донецьк (Споживач) укладено договір про постачання теплової енергії № 73228 від 01.10.2005 р., строком дії до 01.05.2010 р. Договір укладено без протоколів розбіжностей та додаткових угод. З матеріалів справи та пояснень сторін вбачається, що на момент виникнення боргу сторони перебували у договірних відносинах.

          Відповідно до умов, позивач зобов'язується постачати відповідачу теплову енергію для опалення нежитлового приміщення, яке знаходиться за адресою: м. Донецьк, вул. Щорса, 25 в потрібних йому обсягах, а відповідач, в свою чергу зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію.

Підприємство відповідача не має приборів обліку, тому згідно п.  2.3 Договору оплата здійсгюється згідно  затвердженим тарифам. Теплова енергія для опалення та гарячого  водопостачання приміщень Споживача має відповідати  вимогам чинного законодавства.

Сторони затвердили загальні об»єми теплопотсачання, а саме - загальна площа становить 78,5 кв.м. (п. 2.6 договору).

Відповідно до п. 3.1 договору Споживач зобов'язаний сплачувати за теплопостачання приміщень, які належать йому на праві власності або знаходяться в оперативному управлінні, або  приміщення, які орендує.

Розділом 3 договору “Порядок та умови оплати” визначено, що розрахунки за спожиту Споживачем теплову енергію здійснюється на умовах 100% попередньої оплати   або не пізніше 10 числа місяця,  наступного за звітнім  в грошовій формі згідно встановленим тарифам. При наявності заборгованості у Споживача по договору Підприємство зараховує оплату, що поступила в рахунок погашення заборгованості за теплову енергію, спожиту в минулому періоді, незалежно від призначення платежу, який указаний в платіжному дорученні.

Оплата, що здійснена Споживачем, буде зарахована як передплата при умові відсутності заборгованості по договору (п. 3.4 договору).

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.  

          Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок та зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

          Позивач свої зобов'язання за договором, у спірний період, виконав належним чином, поставив відповідачу теплову енергію та пред'явив платіжні вимоги-доручення, що підтверджується матеріалами справи, зокрема актом на подання теплопостачання від 15.10.2007 р. та актом на відключення опалення від 15.04.2008 р.

Відповідач свої договірні зобов'язання стосовно своєчасної та повної оплати наданих послуг з теплопостачання не виконав, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з вимогою стягнути виниклу заборгованість за період з 15.10.2007 р. по 15.04.2008 р. в розмірі 3310,33 грн.

Суд, перевіривши розрахунок суми боргу, вважає його арифметично невірним, оскільки дія договору оренди нежитлових приміщень №116 від 01.11.2001 року.  припинилася 02.04.2008 р. на підставі рішення суду по справі № 34/292пн від 11.02.2008 р., тому період виникнення боргу має бути встановлений з 15.10.2007 р. по 02.04.2008 р.

Таким чином, суд відмовляє в задоволенні суми основного боргу в розмірі 273,65 грн., як безпідставно заявлену та задовольняє на суму 115,76 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний уплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача за період з 15.10.2007 р. по 15.04.2008 р. 3% річних в сумі 37,97 грн. та інфляційну складову в сумі 349,06 грн.

Перевіривши розрахунки 3% річних та інфляційної складової, суд вважає їх арифметично невірними, оскільки позивач не мав права нараховувати заборгованість на теплову енергію за квітень 2008 р., у зв'язку із припиненням дії договору оренди нежитлових приміщень №116 від 01.11.2001 року.

Таким чином, суд відмовляє в задоволенні 3% річних в сумі 1,08 грн. та інфляційної складової в сумі 3,55 грн., як безпідставно заявлені та задовольняє 3% річних на суму 36,89 грн., інфляційну складову на суму 39,48 грн.

Відповідно до ст.ст. 216 – 218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.  

Згідно зі ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996р. № 543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно ст. 343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно п. 4.4 Договору, Споживач сплачує за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію пеню в розмірі 0,75%, але не більше облікової ставки НБУ України від неоплаченої в строк суми за кожен день прострочення.

Позивач у позові просить стягнути з відповідача 236,92 грн. пені за період з 11.11.2007 р. по 27.06.2008 р.

Перевіривши розрахунок пені, суд відмовляє у задоволенні 7,20 грн., як безпідставно заявлених та задовольняє на суму 229,72 грн.

Посилання відповідача на те, що він не користувався приміщенням, яке розташовано по вул. Щорса, 25, м. Донецьк, суд не приймає до уваги, оскільки відповідно до п. 6.8 договір може бути розірваним в частині поставки теплової енергії при наявності двостороннього акту, підписаного представниками сторін, який свідчить про те, що Споживач не користується послугами теплопостачання. Таких доказів суду надано не було.

Враховуючи вищевикладене, позов підлягає частковому задоволенню.

В судовому засіданні оголошено рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального Кодексу України.

Згідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі ст.ст. 526, 527, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 216 – 218, 343 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 32, 33, 34, 38, 43, 47, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України,  господарський суд –

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Комунального комерційного підприємство Донецької міської ради „Донецькміськводоканал” м. Донецьк до Дочірнього підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю фірми „Ріон” -”Магазин 36 Хлібокондитерський” м. Донецьк про стягнення заборгованості за надану теплову енергію в сумі  3310,33 грн., пені в сумі 236,92 грн., 3% річних в сумі 37,97 грн., суми інфляції в розмірі  349,06 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Дочірнього підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю фірми „Ріон” -”Магазин 36 Хлібокондитерський” (83050, м. Донецьк, вул. Щорса, 25, р/р 26001001058001 в філії ВАТ КБ „Надра” ДРУ, МФО 334862, ЗКПО 24805731) на користь Комунального комерційного підприємство Донецької міської ради „Донецькміськводоканал” (83001, м. Донецьк, вул. Постишева, 68, р/р 26002150424971 в ДОФ АКБ УСБ, ЄДРПОУ 33257089, МФО 334011, ІНН 332570805621, свідоцтво № 07301801) 3036,68 грн. – боргу, 39,48 грн. - індексу інфляції, 36,89 грн. - 3% річних, 229,72 грн. – пені, 86,66 грн. – державного мита, 100,26 грн. – плати за інформаційно-технічне обслуговування судового процесу.

У задоволені вимог щодо стягнення 273,65 грн. основного боргу, 1,08 грн. 3% річних, 3,55 грн. індексу інфляції та 7,20 грн. пені з Дочірнього підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю фірми „Ріон” -”Магазин 36 Хлібокондитерський” - відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом 10 днів з моменту його прийняття.

               Суддя