Рішення

від 02.12.2011 по справі 48/250(18/1538-10)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

48/250(18/1538-10)

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  48/250(18/1538-10)

02.12.11

За позовомДочірнього підприємства "Югвторметпром" Відкритого акціонерного товариства "Югпром"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Західно-український металургійний союз"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні

відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю "СЮВГІМ"

простягнення заборгованості у розмірі 223 129,37 грн.

Головуючий, суддя Бойко Р.В.

Судді: Самсін Р.І.

Івченко А.М.

Представники сторін:

від позивача:Расновська А.Н.

від відповідача:Богуш І.А.

від третьої особи:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Дочірнє підприємство "Югвторметпром" Відкритого акціонерного товариства "Югпром" (надалі –"Підприємство") звернулося до господарського суду Хмельницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Західно-український металургійний союз" (надалі –ТОВ "ЗУМС") про стягнення заборгованості у розмірі 185 060,39 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не належним чином виконує взяте на себе грошове зобов'язання за договором комісії №008-02-08/К від 03.01.2008 р., в зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 171 304,41 грн. Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 11 306,09 грн. та 3% річних у розмірі 2 449,89 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 19.10.2010 р. у справі №18/1538 10 позов задоволено повністю.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 09.03.2011 р. рішення господарського суду Хмельницької області від 19.10.2010 р. скасовано, а матеріали справи №18/1538-10 передано за підсудністю до господарського суду міста Києва.

Згідно автоматизованої системи документообігу господарського суду міста Києва справу №18/1538-10 передано на розгляд судді Бойко Р.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.06.2011 р. прийнято до провадження справі №18/1538-10, присвоєно їй новий №48/250(18/1538-10), залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача –Товариство з обмеженою відповідальністю "СЮВГІМ" (надалі –ТОВ "СЮВГІМ"), розгляд справи призначено на 20.07.2011 р.

В судовому засіданні представником відповідача подано заперечення на позовну заяву, в якому в задоволенні позову просив відмовити, вказував на те, що заборгованість у заявленому до стягнення розмірі виникла у зв'язку із не оплатою ТОВ "СЮВГІМ" поставленого товару, про що повідомлялося позивача.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.07.2011 р. у зв'язку із невиконанням сторонами вимог ухвали суду та неявкою представника третьої особи розгляд справи відкладено до 31.08.2011 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 31.08.2011 р. вирішено здійснювати розгляд справи колегіально у складі трьох суддів.

Розпорядженням заступника Голови господарського суду міста Києва від 31.08.2011 р. для здійснення колегіального розгляду справи №48/250(18/1538-10) визначеного наступний склад суду: суддя Бойко Р.В. (головуючий), судді: Самсін Р.І. та Івченко А.М.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 31.08.2011 р. колегією суддів прийнято до провадження справу №48/250(18/1538-10) та призначено її до розгляду на 21.09.2011 р.

21.09.2011 р. до канцелярії суду від Хмельницької філії Акціонерного банку "Брокбізнесбанк" на виконання вимог ухвали суду надійшов лист до якого додано виписку з рахунку відповідача щодо надходження від третьої особи коштів.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.09.2011 р. у зв'язку із неявкою представників позивача та третьої особи розгляд справи відкладено до 05.10.2011 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.10.2011 р. у зв'язку із клопотанням представника відповідача розгляд справи відкладено до 02.11.2011 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.11.2011 р. у зв'язку із клопотанням представника відповідача та неявкою представника третьої особи розгляд справи відкладено до 17.11.2011 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.11.2011 р. у зв'язку із необхідністю витребування додаткових доказів розгляд справи відкладено до 02.12.2011 р.

В судове засідання представник позивача з'явився, подав доповнення до позовної заяви за змістом якого зменшив позовні вимоги в частині стягнення заборгованості до 171 012,46 грн. та збільшив в частині стягнення інфляційних втрат до 38 990,81 грн. та 3% річних до 14 126,10 грн. Позовні вимоги з урахуванням наведеного доповнення підтримує та просить задовольнити їх повністю.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, проти позову заперечує, в його задоволенні просить відмовити повністю.

Третя особа, повідомлена про час і місце розгляду справи належним чином, що підтверджується відмітками на звороті ухвал суду, своїх повноважних представників в судове засідання не направила, про поважні причини неявки суд не повідомила.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

03.01.2008 р. між ТОВ "ЗУМС" (комісіонер) та Підприємством (комітент) було укладено договір комісії №008-02-08/к (надалі –"Договір") відповідно до п. 1.1 якого комісіонер зобов'язується за дорученням комітента за комісійну плату вчинити за рахунок комітента від свого імені або від імені комітента один або декілька правочинів щодо продажу відходів брухту чорного металу згідно ДСТУ 4121 2002 (надалі –"товар"), за ціною, не нижче узгодженої сторонами в додатку до цього договору, і строки, визначені сторонами у цьому договорі, а саме, на протязі 15 банківських днів, але не довше ніж 12 місяців з моменту укладення договору.

Положеннями п.п. 1.2, 1.3 Договору встановлено, що належним виконанням комісіонером своїх безпосередніх обов'язків за цим договором вважається вчинення комісіонером правочину (укладання договору купівлі-продажу із третіми особами) щодо товару в порядку та на умовах, визначених цим договором. Зазначені обов'язки комісіонера вважаються виконаними з моменту набрання чинності відповідним правочином юридичної сили. За належне виконання комісіонером його безпосередніх обов'язків за цим договором комітент зобов'язується сплатити комісіонеру комісійну плату у розмірі, який визначається додатковими угодами від вартості товару в строк до 3 (трьох банківських днів) з моменту продажу товару.

Відповідно до п.п. 2.1, 2.2 Договору суму договору складають суми всіх специфікацій, додаткових угод, які будуть укладені та які погоджені належним чином сторонами, в межах дії даного договору. Товар передається залізничним або автомобільним транспортом у відповідності до правил Інкотермс у редакції 2000 року.

Згідно із п.п. г), д), е), ж) п. 3.1 Договору комісіонер за цим договором бере на себе наступні обов'язки: укласти від свого імені або імені комітента договір з покупцем на придбання останнім товару або укласти договір субкомісії; у випадку порушення покупцем договору, що укладений між ним і комісіонером, негайно повідомити про це комітента, а також зібрати та забезпечити необхідні докази такого порушення; не пізніше 5 (п'яти) днів з моменту одержання від покупця відповідних коштів, як оплати за відчуження товару, перерахувати комітенту належну йому частину цих коштів (за винятком коштів, що належать комісіонеру як комісійна плата та компенсація витрат комісіонера на виконання цього договору в розмірах, встановлених в додатку до цього договору); після виконання своїх безпосередніх обов'язків за цим договором надати комітенту звіт і передати йому всі одержані по виконаному дорученню документи в строк до 5 (п'яти) днів.

У відповідності до п.п. а) п. 4.1 Договору комітент зобов'язаний не пізніше 3 (трьох) днів з дня набрання чинності цим договором передати комісіонеру товар з урахуванням положень п. 1.8 цього договору.

Положеннями п.п. 7.1, 7.2, 7.3, 7.4 Договору встановлено, що розрахунок може здійснюватися у формі попередньої оплати, шляхом перерахування коштів у розмірі отриманого товару на комісію на розрахунковий рахунок комісіонера. По спільній домовленості сторін розрахунки можуть здійснюватись у іншій формі незабороненій чинним законодавством України. Розрахунок за переданий на комісію товар, який відповідає вимогам договору, здійснюється по цінам вказаним у додатках до договору. Повний та остаточний розрахунок переданий на комісію товар проводиться лише на основі платіжних доручень, оформлених за даними приймально-здавальних актів.

За змістом п.п. 10.1, 10.2 Договору з урахуванням додаткової угоди до Договору від 01.12.2008 р. цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін. Строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 6.1 цього договору та діє до 31.12.2009 р.

Додатковою угодою до Договору від 03.01.2008 р. сторонами було встановлено розмір комісійної плати з 03.01.2008 р. у розмірі 4,2% від вартості товару.

Протоколом погодження ціни від 29.08.2008 р. сторонами було погоджено ціну за одну тону товару.

На виконання умов Договору позивачем було передано, а відповідачем прийнято для реалізації брухт сталевий у кількості 306,107 тонн на загальну суму 582 676,40 грн., що підтверджується видатковими накладними №РН-0006319 від 21.01.2008 р., №РН-0006344 від 03.03.2008 р., №РН-0006425, №РН-0006426 від 02.09.2008 р., №РН-0000006 від 14.02.2009 р. та №РН-0000040 від 05.09.2009 р., залізничними квитанціями про приймання вантажу №47707828, №47708130, №45457072, №45454851, №45808274 та №46025094, приймально-здавальними актами №00875 від 26.01.2008 р., №03108 від 03.03.2008 р., №3603, №44995 від 03.09.2008 р., №1311 від 18.02.2009 р. та №04817 від 10.09.2009 р.

19.08.2008 р. між ТОВ "ЗУМС" (продавець) та ТОВ "Сювгім" (покупець) було укладено договір поставки брухту та відходів чорних металів №19/08-М (надалі –"Договір поставки") відповідно до умов якого продавець зобов'язався передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити брухт і відходи чорних металів в асортименті та по цінам, які встановлюються протоколом погодження цін, згідно з технічними вимогами та якість, вказаними в даному договорі та ДСТУ 4121-2002.

Вказаний договір було погоджено комітентом (позивачем), що підтверджується підписом його уповноваженого представника на кожному аркуші Договору поставки.

На виконання умов Договору поставки з метою реалізації отриманого від ТОВ "Укркомплект", ТОВ "Укр. Євро", ТОВ "Поділля-Центр" за договорами комісії №010-02-08/К від 29.12.2007 р., №011-02-08/К від 03.01.2008 р., №004-02-08/К від 03.01.2008 р. відповідно та Підприємства за Договором товару відповідачем у період з 31.08.2008 р. по 05.08.2009 р. було поставлено, а ТОВ "СЮВГІМ" прийнято товар на загальну суму 3 452 232,49 грн. (в т.ч. отриманий відповідачем за Договором від позивача товар на суму 582 676,40 грн.), що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними та приймально-здавальними актами.

В якості оплати отриманого за Договором поставки товару ТОВ "СЮВГІМ" було перераховано на користь відповідача грошові кошти у загальному розмірі 2 905 000,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками та довідкою обслуговуючого банку відповідача.

Відтак, заборгованість ТОВ "СЮВГІМ" перед ТОВ "ЗУМС" за поставлений у період з 31.08.2008 р. по 05.08.2009 р. товар становить 547 232,49 грн. (в т.ч. за товар, який отриманий відповідачем від позивача за Договором).

Претензією №71/07-09 від 07.07.2009 р. ТОВ "ЗУМС" звернулося до ТОВ "СЮВГІМ" з вимогою погасити заборгованість за Договором поставки у розмірі 546 577,09 грн.

31.08.2009 р. між ТОВ "ЗУМС" та ТОВ "СЮВГІМ" було складено та підписано акт звірки взаємних розрахунків за Договором поставки, відповідно до якого станом на 31.08.2009 р. заборгованість третьої особи перед відповідачем становить 547 232,49 грн.

Претензією №3-09/09-ЗУМС від 02.09.2009 р. відповідач звернувся до третьої особи з вимогою погасити за поставлений згідно Договору поставки товар (в т.ч. товар, отриманий від позивача за Договором).

У період з 25.01.2008 р. по 07.09.2009 р. в якості сплати отриманих від реалізації товару позивача коштів відповідачем було перераховано на користь позивача 404 451,93 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками, а частина вартості отриманого за Договором товару у розмірі 7 212,01 грн. було зарахована в якості сплати комісійної винагороди відповідача згідно актів виконаних робіт.

Отже, різниця між вартістю отриманого відповідачем для реалізації від позивача за Договором товару та отриманих відповідачем від покупця такого товару коштів за Договором поставки, що були перераховані позивачу за вирахуванням комісійної винагороди, становить 171 012,46 грн. та не заперечується сторонами.

Листом №074/08-2009 від 21.08.2009 р. відповідач повідомив позивача про те, що отриманий для реалізації за Договором товар було продано на користь ТОВ "СЮВГІМ" згідно Договору поставки, однак станом на 21.08.2009 р. заборгованість останнього за поставлений товар становить 546 577,09 грн. (в т.ч. за товар, отриманий від позивача у розмірі 171 304,41 грн.).

07.09.2009 р. листом №07/09-09 позивач повідомив відповідача про прийняття до відома інформації щодо невиконання третьою особою Договору поставки, наполягав на збереженні усіх наявних первинних документів бухгалтерського обліку по операціям щодо товару Підприємства, переданого  ТОВ "СЮВГІМ", а також, просив надіслати документи на підтвердження господарських відносин з ТОВ "СЮВГІМ" та переписку з приводу наявного боргу.

Листом №32/03-10 від 10.03.2010 р. відповідач повідомив позивача про реалізацію отриманого за Договором товару на користь ТОВ "СЮВГІМ" згідно Договору поставки та про те, що останній повністю не розрахувався за отриманий товар у розмірі 296 979,60 грн., а тому заборгованість ТОВ "ЗУМС" перед Підприємством у розмірі 171 304,41 грн. буде погашена після здійснення ТОВ "СЮВГІМ" оплати отриманого товару, а також, надав документи на підтвердження господарських відносин з ТОВ "СЮВГІМ" та існуючої заборгованості (копії Договору поставки, актів звірки та претензії).

Спір у справі виник у зв'язку із наявністю, на думку позивача, обов'язку відповідача по сплаті заборгованості за наданий для реалізації згідно Договору товар у розмірі 171 012,46 грн.

Договір є договором комісії, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання в т.ч. Глави 69 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ст. 1011 Цивільного кодексу України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Матеріалами справи (Договір, Договір поставки, видаткові накладні, приймально-здавальні акти, банківські виписки, звіти) підтверджується передача позивачем відповідачу товару на загальну суму 582 676,40 грн., реалізація його відповідачем на користь третьої особи та перерахування відповідачем на користь позивача отриманих від реалізації спірного товару коштів у розмірі 404 451,93 грн.

При цьому, частина вартості отриманого за Договором товару у розмірі 7 212,01 грн. була зарахована в якості сплати комісійної винагороди відповідача згідно актів виконаних робіт.

Відтак, різниця між вартістю отриманого відповідачем для реалізації від позивача за Договором товару та отриманих відповідачем від покупця такого товару коштів за Договором поставки, що були перераховані позивачу за вирахуванням комісійної винагороди, становить 171 012,46 грн., що не заперечується сторонами.

Позивач вказує, що обов'язок із сплати такої заборгованості покладається на відповідача, а строк виконання такого обов'язку настав, однак суд відзначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1022 Цивільного кодексу України після вчинення правочину за дорученням комітента комісіонер повинен надати комітентові звіт і передати йому все одержане за договором комісії.

Згідно із пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та враховуючи приписи п.п. е) п. 3.1 Договору зобов'язання відповідача по перерахуванню на користь позивача коштів, одержаних від реалізації отриманого за Договором товару, має бути виконане на протязі п'яти днів з момент отримання таких коштів від покупця.

Тобто, обов'язок відповідача по перерахуванню на користь позивача отриманих від реалізації спірного товару коштів обумовлений сплатою покупцем такого товару (ТОВ "СЮВГІМ") коштів на рахунок відповідача.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Із матеріалів справи вбачається, що третьою особою не було повністю оплачено отриманий від відповідача згідно Договору товар (в т.ч. товар, отриманий від позивача за Договором на суму 171 012,46 грн.), а відтак строк виконання відповідачем зобов'язання по перерахуванню на користь позивача коштів, отриманих від реалізації спірного товару, не настав.

При цьому, частиною 4 ст. 1016 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення третьою особою договору, укладеного з нею комісіонером, комісіонер зобов'язаний негайно повідомити про це комітента, зібрати та забезпечити необхідні докази. Комітент має право вимагати від комісіонера відступлення права вимоги до цієї особи.

Наявними в матеріалах справи документами (в т.ч. претензіями №71/07-09 від 07.07.2009 р., №3-09/09-ЗУМС від 02.09.2009 р. та листами №074/08-2009 від 21.08.2009 р., №07/09-09 від 07.09.2009 р., №32/03-10 від 10.03.2010 р.) підтверджується повідомлення відповідачем позивача про невиконання третьою особою умов Договору поставки в частині оплати спірного товару, вжиття відповідачем позасудових заходів для врегулювання такого порушення та передача на вимогу позивача відповідачем доказів на підтвердження заборгованості третьої особи по оплаті спірного товару.

Суд відзначає, що таке повідомлення було надіслано позивачу негайно, адже із довідки Хмельницької філії Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк"  від 13.09.2011 р., наданої на запит суду, вбачається, що ТОВ "СЮВГІМ" припинило оплату отриманого від відповідача товару (в т.ч. товару позивача) у серпні 2009 року, а ТОВ "ЗУМС" повідомило про це позивача 21.08.2009 р. (лист №074/08-2009).

Крім того, позивач згідно ч. 4 ст. 1016 Цивільного кодексу України міг, проте не вимагав від відповідача відступлення на його користь права вимоги до ТОВ "СЮВГІМ" для стягнення спірної заборгованості в судовому порядку.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, враховуючи не настання строку виконання грошового зобов'язання відповідача за Договором та відсутність в умовах Договору положень, які б передбачали поручительство відповідача за виконання третьою особою Договору поставки (в т.ч. в частині оплати спірного товару), правові підстави для задоволення позову та стягнення з відповідача заборгованості по оплаті переданого згідно Договору на комісію товару у розмірі 171 012,46 грн. відсутні.

Акт звірки взаємних розрахунків від 30.09.2009 р., доданий позивачем до позову на підтвердження позовних вимог, свідчить про стан взаєморозрахунків між сторонами, проте не спростовує висновку суду про ненастання строку виконання спірного грошового зобов'язання (відсутності прострочення відповідача), як обов'язкової умови для задоволення позову.

Оскільки вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних є похідними від вимоги про стягнення заборгованості, то відсутність підстав для стягнення такої заборгованості виключає можливість задоволення позову в частині стягнення інфляційних втрат та 3% річних, нарахованих за прострочення виконання грошового зобов'язання по сплаті спірної заборгованості.

За таких обставин, в задоволенні позовних вимог з викладених у позові Підприємства правових підстав необхідно відмовити.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Дочірнього підприємства "Югвторметпром" Відкритого акціонерного товариства "Югпром" відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Головуючий, суддя                                                                                          Р.В. Бойко

Судді:                                                                                                              Р.І. Самсін

         А.М. Івченко

Дата підписання повного тексту рішення –07.12.2011 р.