Рішення

від 15.12.2011 по справі 3/283

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  3/283

15.12.11

За позовом   Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській

                      області

До                  Товариства з обмеженою відповідальністю «Променергобуд»                    

Про                стягнення 33 542,93 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

Від позивача           ОСОБА_1 –по дов. № 52 від 21.11.2011

Від відповідачів      ОСОБА_2 –по дов. № 93/11 від 05.12.2011

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Променергобуд»33 542,92 грн. основного боргу по орендній платі за період з 19.05.2006 по 31.08.2010, який виник внаслідок неналежного виконання взятих на себе останнім зобов‘язань згідно договору оренди індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності № 334 від 19.05.2006.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.11.2011 порушено провадження у справі № 3/283 та призначено її до розгляду на 15.11.2011.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 3/283 від 15.10.2011, в зв‘язку з нез’явленням представника відповідача в засідання суду та невиконання сторонами вимог суду викладених в ухвалі про порушення провадження у справі від 01.11.2011, розгляд справи був відкладений на 08.12.2011.

В судовому засіданні 08.12.2011 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 15.12.2011.

Позивач в судовому засіданні 15.12.2011 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач в судовому засіданні 15.12.2011 проти задоволення позовних вимог заперечував, оскільки станом на 06.12.2011 між сторонами всі взаєморозрахунки виконані повністю, що відображено у акті звірки розрахунків. Також зазначив, що за весь термін оренди приміщень оплата проводилась своєчасно згідно виставлених рахунків-фактур балансоутримувачем –Управлінням Держказначейства у Вишгородському районі. Сплата за оренду приміщень на розрахунковий рахунок ФДМУ по Київській області надходили також своєчасно, але балансоутримувач перераховував кошти щомісячно без розподілу по договорам всіх орендарів однією сумою, що і було технічною помилкою, яка призвела до фінансових непорозумінь.

В судовому засіданні 15.12.2011, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача і відповідача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Закону України «Про оренду державного та комунального майна»об’єктом оренди є цілісні майнові комплекси підприємств, їх структурних підрозділів (філій, цехів, дільниць) (п. 1 ст. 4 Закону), орендодавцями є Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів (ст. 5 Закону).

19.05.2006 між Регіональним відділенням фонду державного майна України по Київській області (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Променергобуд»(орендар) було укладено договір оренди № 334 індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно (надалі - майно), площею 124,5 кв. м., розміщене за адресою: м. Вишгород, вул. Кургузова, 13, в підвалі, що знаходиться на балансі Відділення Державного казначейства у Вишгородському районі, вартість якого визначена експертним шляхом і становить 161 678,56 грн.

Майно передається в оренду з метою організації виставок (п. 1.2. договору).

Спір виник в зв’язку з тим, що позивач вважає, що відповідачем в порушення умов договору не було у повному обсязі сплачено вартість наданих послуг оренди, в зв’язку з чим у відповідача виникла заборгованість за період з 19.05.2006 по 31.08.2010 перед позивачем в розмірі  33 542,93 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Стаття 626 Цивільного кодексу України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов‘язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За приписами ст. 765 Цивільного кодексу України наймодавець зобов’язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк встановлений договором найму.

Пунктом 7.1. договору встановлено, що орендодавець зобов’язаний передати орендарю в оренду майно згідно з цим договором.

Відповідно до п. 2.1 договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання – передачі майна від балансоутримувача.

Згідно акту приймання-передачі в оренду нерухомого майна від 01.09.2006 балансоутримувач передав, а орендар прийняв в користування майно загальною площею 124,5 кв. м., яке знаходиться за адресою: м. Вишгород, вул. Кургузова, 13.

У відповідності до приписів ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»термін, на який укладається договір оренди є істотною умовою договору оренди.

Відповідно до ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Пунктом 10.1. договору сторонами встановлено, що договір укладено на 2 роки 11 місяців, що діє з 19.05.2006 до 18.05.2011.

Відповідно до п. 2.4. договору орендар повертає майно балансоутримувачу аналогічно порядку, встановленому при передачі майна орендарю цим договором. Майно вважається повернутим балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі.

Як свідчать матеріали справи 31.08.2010 орендар передав, а балансоутримувач прийняв нежитлове приміщення (підвал) площею 124,5 кв. м.

Згідно з п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Пунктом 3.1. договору встановлено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за користування за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України і становить без ПДВ за перший місяць  оренди –943,12 грн.

Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством.

Згідно п. 3.2. договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Пунктом 3.3. договору встановлено, що орендна плата перераховується щомісячно не пізніше 25 числа поточного місяця балансоутримувачу –орендодавцю, згідно виставлених рахунків-фактур, у співвідношенні:

50% орендної плати перераховується балансоутримувачу;

50% орендної плати перераховуються до державного бюджету.

В матеріалах справи наявні наступні рахунки-фактури (подані відповідачем) : № 33 від 18.12.2006 на суму 5075,68 грн., № 4 від 19.02.2007 на суму 4453,32 грн., № 9 від 21.03.2007 на суму 3561,80 грн., № 14 від 19.04.2007 на суму 3568,92 грн., № 19 від 16.05.2007 на суму 3568,92 грн., № 24 від 16.06.2007 на суму 3590,33 грн., № 28 від 16.07.2007 на суму 3669,32 грн., № 33 від 17.08.2007 на суму 3720,69 грн., № 38 від 18.09.2007 на суму 3743,01 грн., № 44 від 16.10.2007 на суму 3825,36 грн., № 45 від 09.11.2007 на суму 3936,30 грн., № 50 від 11.12.2007 на суму 4022,90 грн., № 1 від 11.01.2008 на суму 4107,38 грн., № 14 від 21.03.2008 на суму 4340,61 грн., № 20 від 10.04.2008 на суму 4505,55 грн., № 22 від 15.05.2008 на суму 4645,22 грн., № 27 від 12.06.2008 на суму 4705,61 грн., № 36 від 17.07.2008 на суму 4743,25 грн., № 38 від 12.08.2008 на суму 4719,54 грн., № 41 від 10.09.2008 на суму 4714,82 грн., № 46 від 15.10.2008 на суму 4766,69 грн., № 51 від 17.11.2008 на суму 4847,72 грн., № 56 від 15.12.2008 на суму 4920,43 грн., № 1 від 16.01.2009 на суму 5023,76 грн., № 10 від 17.02.2009 на суму 5169,45 грн., № 13/1 від 17.03.2009 на суму 5246,99 грн., № 18 від 15.04.2009 на суму 5320,45 грн., № 23 від 15.05.2009 на суму 5368,33 грн., № 28 від 17.06.2009 на суму 5395,17 грн., № 33 від 20.07.2009 на суму 5454,52 грн., № 43 від 18.08.2009 на суму 5454,52 грн., № 1 від 21.01.2010 на суму 575,93 грн., № 11 від 18.02.2010 на суму 2592,47 грн., № 14 від 16.03.2010 на суму 2641,74 грн., № 20 від 16.04.2010 на суму 2665,52 грн., № 23 від 19.05.2010 на суму 2665,52 грн., № 33 від 30.07.2010 на суму 4740,00 грн., № 36 від 16.08.2010 на суму 4740,00 грн., загалом на суму 163 455,26 грн.

До кожного з цих рахунків відповідачем подано копії банківських виписок з особового рахунку відповідача, згідно яких останнім сплачено вказані рахунки в повному обсязі.

Слід зазначити, що відсутні рахунки-фактури за  період з вересня по листопад 2006 року, за січень 2007 року, лютий 2008 року, вересень –грудень 2009 року та червень 2010 року.

Проте, сторонами подано акт звірки взаєморозрахунків, складений станом на 06.12.2011, який підписаний та скріплений печатками обох сторін, з якого вбачається, що борг відповідача перед позивачем за договором № 334 від 19.05.2006 відсутній та навіть існує переплата в сумі 35,74 грн.

Згідно п. 5. ст. 762 Цивільного кодексу України плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно п. 5.2. договору орендар зобов’язався своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату.

Згідно п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо  у  зобов'язанні  встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 3. ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»орендар зобов‘язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Матеріали справи свідчать та не заперечується сторонами, що відповідач належним чином виконував покладені на нього договірні зобов‘язання по сплаті орендної плати  та на момент звернення позивача з даним позовом до суду (28.10.2011 –штапм вхідної кореспонденції Господарського суду міста Києва) борг відсутній.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Обов’язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Позивачем не доведено порушення його права щодо несплати відповідачем боргу по орендній платі в розмірі 33 542,93 грн. станом на день подання позовної заяви до суду, в зв’язку з чим в позові Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області  слід відмовити.

Керуючись  ст. ст. 49, 82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити повністю.

Суддя

В.В.Сівакова

Рішення підписано 16.12.2011.