Постанова

від 03.10.2011 по справі 38/102

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

28.09.2011 р.           справа №38/102

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:

Зубченко І.В.

суддів

Бойко І.А., Манжур В.В.

за участю представників сторін:

від позивача:

не з’явився

від відповідача :

ОСОБА_1 за довіреністю №2218/15 від 14.06.2011р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Приватного акціонерного товариства «Артемівський машинобудівельний завод «ВІСТЕК», м. Артемівськ, Донецька область

на рішення  господарського суду

Донецької області

від

19.07.2011р. (повний текст підписано 22.07.2011р.)

у справі

№38/102 (суддя Лейба М.О.)

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Індра Енерджі», м. Запоріжжя

до

Приватного акціонерного товариства «Артемівський машинобудівельний завод «ВІСТЕК», м. Артемівськ, Донецька область

про

стягнення штрафних санкцій за порушення зобов’язань за договором на постачання природного газу №110001Д від 29.12.2010р. у розмірі 32525,63грн.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Індра Енерджі”, м. Запоріжжя, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача Закритого акціонерного товариства “Артемівський машинобудівельний завод “ВІСТЕК”, м. Артемівськ, Донецька область про стягнення штрафних санкцій за порушення зобов’язань за договором на постачання природного газу №110001Д від 29.12.2010р. у розмірі 31657,44грн.

В ході розгляду справи позивач надав заяву про зменшення розміру позовних вимог в порядку ст. 22 ГПК України та просив суд стягнути з відповідача штрафні санкції у розмірі 32525,63грн., що складається з 834,71грн. 3% річних, 3938,37грн. інфляційного збільшення, 10155,61грн. пені, 17596,94грн. штрафу. Вказану заяву суд прийняв до розгляду та в подальшому розглядав зменшені позовні вимоги.

Рішенням господарського суду Донецької області від 19.07.2011р. (повний текст підписано 22.07.2011р.) у справі №38/102 позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з ПрАТ “Артемівський машинобудівельний завод “ВІСТЕК” на користь ТОВ “Індра Енерджі” 681,84грн. –3% річних, 3519,39грн. - інфляційного збільшення, 3522,83грн. –пені, 17596,94грн. –штрафу, в решті позовних вимог відмовлено, вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішення мотивовано тим, що відповідач, всупереч умов договору, не виконав своєчасно свої зобов’язання стосовно оплати спожитого у лютому 2011 року природного газу, що є порушенням як умов договору, так і ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України; у зв'язку із простроченням виконання відповідачем обов'язку щодо оплати, відповідно до умов договору, зокрема, пункту 6.1., з відповідача підлягає стягненню 3% річних 834,71грн., інфляційних втрат 3938,37грн., пені 10155,61грн., штрафу 17596,94грн., розрахованим з дотриманням положень чинного законодавства та пункту 8.2. договору.

ВІдповідач не погодився з прийнятим рішенням та звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Донецької області від 19.07.2011р. (повний текст підписано 22.07.2011р.) у справі №38/102 скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що суд першої інстанції прийняв рішення з порушенням норм процесуального та матеріального права, що призвело до порушення прав позивача. Скаржник посилається на те, що рішення прийнято судом за наслідками неповного з’ясування обставин, які мають значення для справи. Зокрема, скаржник зазначив, що прострочення 50% оплати за поставку природного газу у лютому 2011 року обумовлене недобросовісністю позивача, навмисним неврахуванням інтересів другої сторони та загальногосподарського інтересу. Так, відповідач був змушений доводити перед Артемівською ОДПІ реальність товарного характеру спірного правочину; врегулювати питання з Державною інспекцією з енергозбереження щодо відключення (обмеження) газопостачання підприємства (при цьому, з боку ТОВ «Індра Енерджі»в направлених документах до Державної інспекції з енергозбереження була спростована інформація: штрафні санкції були перераховані в основну заборгованість з газу). Також, на думку скаржника, штраф у розмірі 7%, що становить 17596,94грн., є надмірно великим порівняно із збитками позивача, обумовленими оплатою суми за спожитий газ в недоговірний строк, тим більше, що нарахованими залишаються пеня, 3% річних та інфляційні нарахування.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 03.08.2011р. порушено апеляційне провадження у справі №38/102. Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 17.08.2011р. судовий розгляд відкладався.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач проти доводів скаржника заперечив та зазначив, що віднесення Державною податковою інспекцією підприємства позивача до переліку платників податків з високим ризиком, не є підставою в розумінні приписів Цивільного та Господарського кодексів України для невиконання або несвоєчасного виконання зобов’язань, до того ж матеріалами справи спростовуються доводи відповідача щодо віднесення позивача до переліку платників податків з високим ризиком. Також позивач зазначив, що надане до Державної інспекції з енергозбереження доручення на обмеження газопостачання ПрАТ «АМЗ «Вістек»було підготовлено з врахуванням приписів Наказу Державного комітету з енергозбереження №77 від 19.07.2001р. «Про затвердження Механізму пооб’єктного припинення та відновлення газопостачання Державною інспекцією з енергозбереження споживачам природного газу, крім населення», до того ж наявність такого доручення ніяким чином не впливає на формування штрафних санкцій і на обов’язок їх сплати.

Разом з тим, у відзиві позивач просив суд розглянути апеляційну скаргу за відсутності його представника за наявними матеріалами справи.

У судовому засіданні 28.09.2011р. представник відповідача просив суд задовольнити апеляційну скаргу, скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст.81-1 ГПК України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, відзив на неї, заслухавши представника відповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.

29 грудня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Індра Енерджі” (постачальник) та Закритим акціонерним товариством “Артемівський машинобудівельний завод” “ВІСТЕК”, яке змінило назву на Приватне акціонерне товариство “Артемівський машинобудівельний завод” “ВІСТЕК” (покупець), був укладений договір на постачання природного газу №110001-Д.

Відповідно до п.п.1.1., 2.1. договору, постачальник зобов’язується передати покупцеві в період з 01.01.2011р. по 31.12.2011р. природний газ в обсязі до 1165,0 тис.куб.м., а покупець зобов’язується прийняти і оплатити природний газ на умовах даного договору.

Кількість газу, поставленого покупцю, підтверджується щомісячними актами приймання передачі газу, які підписуються постачальником та покупцем (п.3.2. договору).

Згідно із п.6.1. договору, перша оплата за газ проводиться покупцем грошовими коштами у розмірі 50% від вартості запланованих місячних обсягів проводиться не пізніше ніж за 5 банківських днів до початку місяця поставки газу. Остаточний розрахунок здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу (за звітний місяць) до 5 числа місяця наступного за звітним.

В разі не оплати або несвоєчасної оплати за спожитий газ у строки, зазначені у п.6.1 договору, покупець сплачує на користь постачальника крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних за весь час прострочення, пеню у розмірі 0,1% від суми простроченого платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків від суми простроченого платежу (п.8.2. договору).

Згідно п.12.1. договір набирає чинності з моменту підписання і діє в частині поставки газу з 01.01.2011р. по 31.12.2011р., а в частині проведення розрахунків за газ –до їх повного здійснення.

Протягом січня – лютого 2011 року позивач поставляв відповідачеві газ в обумовлених договором обсягах, що підтверджено матеріалами справи, зокрема, відповідними актами приймання–передачі газу, підписаними повноважними представниками обох сторін, на загальну суму 743217,31грн.

Відповідно ст.11 Цивільного кодексу України, договір є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов‘язків. Таким чином, відповідно до умов договору №110001-Д від 29.12.2010р., між сторонами у справі виникли певні взаємні зобов‘язання.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом. За приписами ст.599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Матеріали справи свідчать про виконання позивачем своїх зобов‘язань за договором щодо поставки газу. Разом з цим, відповідач свої зобов‘язання щодо оплати отриманого у лютому 2011 року природного газу виконав несвоєчасно, а саме 07.04.2011р. (копія банківської виписки а.с.40, т.1).

Посилаючись на виконання відповідачем своїх зобов’язання з порушенням термінів оплати, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 834,71грн., інфляційного збільшення у сумі 3938,37грн. та пені у сумі 10155,61грн. за періоди з 03.01.2011р. по 24.01.2011р. (сума боргу –41897,55грн.), з 25.01.2011р. по 26.01.2011р. (сума боргу –293282,67грн.), з 27.01.2011р. по 28.01.2011р. (сума боргу –50102,27грн.), з 05.03.2011р. по 07.04.2011р. (сума боргу 251384,89грн.); штрафу у сумі 17596,94грн. з розрахунку 7% від суми боргу 251384,89грн.

Відповідно до ст.230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.   

В силу ст.216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Пунктом 4 ст.231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч.1 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Підставою, яка породжує обов'язок сплатити неустойку, є порушення боржником зобов'язання, яке визначається ст.610 ЦК України, відповідно до якої порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Оскільки, як встановлено місцевим господарським судом, фактичні обставини справи свідчать про порушення відповідачем умов договору щодо своєчасної оплати природного газу, поставленого у лютому 2011 році, то суд правильно зазначив про наявність правових підстав для стягнення з відповідача передбачених пунктом 8.2. договору пені та штрафу, та передбачених ч.2 ст.625 ЦК України 3% річних та інфляційних втрат.

Згідно зі статтею 617 ЦК України особа, що порушила зобов’язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Перелік обставин непереборної сили визначений в розділі 9 договору №110001-Д від 29.12.2010р. Відповідач не навів обставин, які можуть бути віднесені до обставин непереборної сили, визначеними в розділі 9 договору.

Судом першої інстанції обґрунтовано відхилено заперечення відповідача, оскільки віднесення Державною податковою інспекцією підприємства позивача до переліку платників податків з високим ризиком, не є підставою в розумінні приписів Цивільного та Господарського кодексів України для невиконання, або несвоєчасного виконання зобов’язань.

Приймаючи рішення щодо вимог про стягнення 3% річних у сумі 834,71грн., інфляційного збільшення у сумі 3938,37грн., пені у сумі 10155,61грн. та штрафу у сумі 17596,94грн., суд першої інстанції правомірно врахував пункт 8.2. договору, а також положення статей 534, 549-552 та статті 625 ЦК, статей 229-234 ГК України та статей Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, вірно визначив, що пеня розраховується у розмірі подвійної ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, за кожний день прострочення, а також із дотриманням положень пункту 6.1. договору визначив момент виникнення права вимоги та обґрунтовано задовольнив позовні в частині стягнення 681,84грн. –3% річних, 3519,39грн. - інфляційного збільшення, 3522,83грн. –пені, 17596,94грн. –штрафу.

Пунктом 1 ст.233 ГК України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов’язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов’язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Частина 3 ст.551 ЦК України встановлює, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Стаття 83 ГПК України надає господарському суду право, приймаючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Правовий аналіз названих статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру неустойки наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Однак, всупереч статям 33, 34 ГПК України відповідач не надав доказів, які спростовують позовні вимоги чи звільняють його від цивільної відповідальності; не надав доказів винятковості обставин, які призвели до порушення ним зобов’язання з вчасної оплати отриманого газу, невідповідності розміру пені та штрафу наслідкам порушення та інших обставин, з якими законодавець пов'язує право суду на зменшення штрафних санкцій.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 ГПК України рішення господарського суду Донецької області від 19.07.2011р. (повний текст підписано 22.07.2011р.) у справі №38/102, ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.

Відповідно до ст.49 ГПК України витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Артемівський машинобудівельний завод «ВІСТЕК», м. Артемівськ, Донецька область на рішення господарського суду Донецької області від 19.07.2011р. (повний текст підписано 22.07.2011р.) у справі №38/102 –залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 19.07.2011р. (повний текст підписано 22.07.2011р.) у справі №38/102 –залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий                                                                                           І.В. Зубченко

Судді:                                                                                                     І.А. Бойко

                                                                                                              В.В. Манжур

Надруковано 5 примірників: 1 –позивачу; 1 –відповідачу; 1 –до справи; 1 –ДАГС; 1 –ГС