Рішення

від 14.08.2008 по справі 13/119

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

13/119

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.08.08                                                                                 Справа № 13/119

За позовом приватного підприємства «ФІРМА ЮВ»м. Алчевськ

до колективного підприємства Алчевське управління «Спецмонтаж»м. Алчевськ

про стягнення 2461 грн. 68 коп.

Суддя Яресько Б.В.

За участю:Секретар судового засідання Меркулов Р. С.

Від позивачаЯкубець Н.В. гол. бухгалтер дов. № 1 від 07.08.08 р. Кващенко Г.М. юрисконсульт дов. № 1 від 07.08.08 р.

Від відповідача Бобровничий В.Є. дов. № 152 від 04.08.08 р.

У судовому засіданні 07.08.08 р. була оголошена перерва до 11 год. 30 хв. 14.08.08 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ: позивач звернувся з позовом про стягнення заборгованості в сумі 1289 грн. 69 коп., 3 % річних –907 грн. 21 коп., втрат від інфляції –264 грн. 38 коп.

07.08.08 р. позивач змінив розмір позовних вимог та просить суд стягнути борг в сумі 1289 грн. 69 коп., 3 % річних –72 грн. 82 коп., та втрати від інфляції –580 грн. 36 коп.

Представник позивача позов підтримав.

Відповідач проти задоволення позову заперечує, посилаючись на відсутність заборгованості.

З'ясувавши фактичні  обставини справи,  докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам  сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правової норми, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи учасників судового процесу, суд    

ВСТАНОВИВ, що відповідно до умов укладеного між сторонами по справі контракту субпідряду № 2 від 22 березня 2006 року відповідач зобов'язався виконати будівельно-монтажні роботи на об'єктах ВАТ «Алчевськкокс».

В п. 2.6 договору сторони встановили, що відповідач повинен оплатити виконанні позивачем роботи протягом 3х банківських днів після оплати зазначених робіт замовником –ВАТ «Алчевськокс».

Відповідно до п. 5.14 договору з врахуванням положень додаткової угоди № 1 від 31 березня 2006 року сторони встановили, що позивач щомісячно оплачує послуги відповідача як генерального  замовника в розмірі 7 % від вартості виконаних робіт на підставі виставленого відповідачем рахунку.

Згідно довідки про вартість виконаних робіт за серпень 2006 року позивачем були виконанні роботи на суму 37765 грн. 35 коп., та використані матеріали генерального підрядника на суму 18424 грн. 08 коп.

Відповідачем позивачу був виставлений рахунок №  141 від 29.09.2006 р. на оплату послуг генпідрядника за вересень 2006 року на суму 2633 грн. 78 коп.

Як зазначає відповідач замовник розрахувався за виконанні роботи 31 жовтня 2006 року.

Роботи виконані позивачем були оплачені відповідачем частково, залишок боргу становить 1289 грн. 69 коп.

21.11.2007 р. позивач направив на адресу відповідача претензію з вимогою оплатити борг в сумі 1289 грн. 69 коп.

Відповідач листом № 343 від 26.12.2007 року в задоволені претензії відмовив, посилаючись на те, що є заборгованість позивача перед відповідачем на цю суму –1289 грн. 95 коп. за послуги генпідрядника, та надав позивачу рахунок № 163 від 31.10.2006 р.

Позивач звернувся до господарського суду Луганської області з позовом в якому просить стягнути з відповідача на свою користь борг в сумі 1289 грн. 69 коп., 3 % річних – 72 грн. 82 коп., та втрати від інфляції – 580 грн. 36 коп. нараховані відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України за період з вересня 2006 року по 16 липня 2008 року.

Відповідач позов не визнає, посилаючись на те, що вартість його послуг становить 3923 грн. 47 коп., виходячи з суми вартості виконаних робіт та вартості його матеріалів з яких позивач не оплатив йому 1289 грн. 69 коп.

Позивач проти доводів відповідача заперечує посилаючись на те, що вартість послуг відповідача необхідно розраховувати виходячи лише з вартості робіт, через що посилання відповідача на наявність боргу позивача перед ним в сумі 1289 грн. 69 коп. є безпідставною.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 33, 34 Господарського  процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 Господарського  процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах  звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За приписами статті 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.

Відповідно до приписів статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог —відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 цього ж кодексу передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідачем не надано суду доказів виконання грошового зобов'язання перед позивачем стосовно оплати боргу в сумі 1289 грн. 69 коп., як шляхом оплати грошовими коштами, або здійснення взаємозаліку на цю суму.

За таких обставин, судом встановлено наявність прострочення з боку відповідача грошового зобов'язання в сумі 1289 грн. 69 коп.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення 3 % річних –72 грн. 82 коп., та втрати від інфляції –580 грн. 36 коп.

Відповідно до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З врахуванням положень п. 2.6. договору, та приймаючи до уваги, що ВАТ «Алчевськкокс»розрахувався з відповідачем 31 жовтня 2006 року вимоги позивача в частині стягнення втрат від інфляції та 3 % річних задовольняються судом частково –втрати від інфляції –493 грн. 90 коп., 3 % річних –65 грн. 77 коп., в решті вимог слід відмовити.

Відповідно до ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача, а саме державне мито у сумі –76 грн. 63 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 88 грн. 65 коп., в решті на позивача.

Керуючись ст. 44,49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з колективного підприємства Алчевськ управління «Спецмонтаж»Луганська область, м. Алчевськ, вул.. Поштова б. 11 ідентифікаційний код 01415080 на користь приватного підприємства «Фірма ЮВ»Луганська область, м. Алчевськ, вул. Карла Маркса 39 ідентифікаційний код 24193475 борг в сумі 1289 грн. 69 коп., втрати від інфляції – 493 грн. 90 коп., 3 % річних –65 грн. 77 коп., державне мито у сумі –76 грн. 63 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 88 грн. 65 коп., наказ видати.

3. В решті вимог відмовити.

За згодою сторін у судовому засіданні була проголошена лише вступна та резолютивна частина рішення

Суддя                                                                                 Б.В. Яресько

Дата підписання повного тексту рішення

19 серпня 2008 року.