Постанова

від 15.11.2011 по справі 5019/1682/11

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

5019/1682/11

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" листопада 2011 р.                                                           Справа № 5019/1682/11  

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий  суддя                                                                             Гулова А.Г.

суддя                                                                                                       Маціщук А.В. ,

 суддя                                                                                                       Петухов М.Г.   

при секретарі                                                                                          Кравчук О.В.

за участю представників сторін: < Текст >

від позивача: не з'явився

від відповідача:  не з'явився

< Текст >

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного підприємства "Траффік", м.Рівне

на рішення господарського суду Рівненської області

від 17.08.11 р. у справі № 5019/1682/11 (суддя Качур А.М.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Кредобанк", м.Львів

до Приватного підприємства "Траффік", м.Рівне

про стягнення 751241 грн. 69 коп.

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням господарського суду Рівненської області від 17.08.2011р. у справі №5019/1682/11 задоволено позов Публічного акціонерного товариства "Кредобанк" до Приватного підприємства "Траффік" про стягнення 751241 грн. 69 коп.

Стягнуто з відповідача на користь позивача 480000,00 грн. боргу, 65712,52 грн. процентів за користування кредитними коштами, 2100,00 грн. комісії, 203429,18 грн. пені, 7512,42 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржене рішення скасувати.

Мотивуючи апеляційну скаргу, відповідач зазначає, зокрема, наступне:

- суд першої інстанції, неправомірно задовольнив вимоги ПАТ "Кредобанк" в частині стягнення 203429,18 грн. пені. Згідно ст.232 ГПК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.

- ПАТ "Кредобанк" не доведено, що йому не було відомо і не могло бути відомо про порушення свого права по сплаті процентів за користування кредитом за період з 31.07.2007 року по 31.07.2008. Клопотання про поновлення пропущеного строку позовної давності позивачем не заявлено, а відповідно до п.4 ст.267 Цивільного кодексу України закінчення строку позовної давності є підставою для відмови в позові.

Позивач у письмовому відзиві від 30.09.2011р. №23-11446/11 (а.с.59-60) заперечив проти доводів та  вимог апеляційної скарги, зокрема, вказавши, що згідно п.7.1. договору кредитної лінії №169-07 від 27.06.2007р., за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань (повернення кредиту/кредитів, оплата процентів, комісій, інших платежів) позичальник на вимогу банку сплачує йому пеню, за зобов'язаннями у гривні, - в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочки, за весь час прострочки.

Представники сторін в засідання суду не з"явилися.

14.11.2011р. на адресу суду від ПП "Траффік" надійшло клопотання № 1401 від 14.11.2011р. про відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв"язку з неможливістю повноважного представника відповідача з"явитися в засідання суду через перебування його 15.11.2011р. в судовому засіданні Львівського апеляційного суду.

Враховуючи приписи ст.101 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції та той факт, що неявка в засідання суду представників сторін, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає перегляду оскарженого судового акту, а також те, що відповідно до ст.28 ГПК України керівник відповідача мав право направити для участі в судовому засіданні іншого представника, та беручи до уваги ту обставину, що клопотання ПП "Траффік" документально не підтверджено, судова колегія відхилила останнє та розглянула апеляційну скаргу за відсутності представників сторін за наявними у матеріалах справи та додатково поданими позивачем доказами.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з'ясування та  доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 27.06.2007р. між Відкритим акціонерним товариством "Кредобанк" (правонаступником якого являється Публічне акціонерне товариство "Кредобанк") та Приватним підприємством "Траффік" укладено генеральний договір про надання кредитних послуг №169-07, згідно п.2.1 банк відкриває позичальнику кредитну лінію на 2000000,00 грн. (а.с.8-10).

Пунктом 2.1.3 договору встановлено, що за користування кредитними коштами з 27.06.2007р. по 26.03.2008р. процентна ставка встановлюється у розмірі 18% річних. За користування кредитними коштами з 26.06.2008 року процентна ставка встановлюється у розмірі 26% річних.

Відповідно до п.2 договору про надання кредиту здійснюється у термін, зазначений в заяві позичальника (наданій до банку за формою згідно вимог банку) але не раніше 27.06.2007 року.

Як передбачено п.2.1.8 договору №1 позичальник зобов'язується повернути кредит у повному обсязі в терміни та розмірах, що встановлені графіком погашення кредиту, але не пізніше 25.03.2009 року. Позичальник зобов'язується повернути суму кредиту та інші грошові платежі згідно умов та/або додаткових угод до генерального договору.

26.06.2008р. сторонами укладено договір №1 про внесення змін до договору кредитної лінії №169-07 від 27.06.2007р., згідно п.2.1 якого банк зобов'язався надати позичальникові кредитні кошти в національній валюті в сумі 587420,00 грн.

Сторони 05.11.2008р. уклали додатковий договір №2 про внесення змін до договору кредитної лінії №169-07 від 27.06.2007р. де зазначалося, що максимальний ліміт заборгованості за кредитною лінією, валюта кредитування становить 490000,00 грн.

Позивач на виконання умов договору, надав ПП "Траффік" кредит в сумі 2870000,00грн., який останнім погашено в сумі 2390000,00 грн., нарахував проценти за користування цими коштами в сумі 534801,04 грн., які сплачені відповідачем в сумі 469088,83грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками по особових рахунках відповідача за період з 02.07.2007р. по 25.10.2010р., розрахунками позивача, які не спростовані відповідачем.

ПП "Траффік" свої зобов'язання щодо повернення коштів виконало частково, в зв'язку з чим у нього виникла заборгованість по кредиту в розмірі 480000,00 грн., заборгованість по відсотках за користуванням кредитом в розмірі 65712,51 грн. та 2100,00 грн. заборгованості зі сплати комісії.

За вказаних обставин, ПАТ "Кредобанк" звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом про стягнення з ПП "Траффік" 480000,00 грн. основного боргу, 65712,51 грн. процентів за користування кредитом, 2100,00 грн. комісії, 203429,18 грн. пені, всього - 751241,69грн.

Як вже зазначалося, рішенням господарського суду Рівненської області від 17.08.2011р. позов задоволено.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до ч.1 ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частина 2 ст.345 ГК України визначає, що кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується  повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовується  положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Як передбачено частиною 1 ст.1056-1 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.  

Частиною 1 статті 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріали справи свідчать, що ПП "Траффік" свої зобов"язання за кредитним договором №11 від 20.11.2008р. щодо повернення отриманого кредиту та сплати відсотків за його користування не виконало.

З врахуванням наведеного вище, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 480000,00грн. заборгованості по кредиту, 65712,52 грн. процентів за користування кредитними коштами та 2100,00 грн. комісії правильно задоволені судом першої інстанції.

Статтями 610 та 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання, що включає у себе його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), настають  правові  наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.2 ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно ст.1,3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових  коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені обчислюється від суми  простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У відповідності до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних  санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як передбачено п.7.1 кредитного договору за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань (повернення кредиту/кредитів, оплати процентів, комісій, інших платежів за цим договором) позичальник на вимогу банку сплачує йому пеню: за зобов'язаннями у гривні - в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період прострочки, за весь час прострочки.

Оскільки сторони в договорі визначили інший період нарахування штрафних санкцій, ніж встановлений ч.6 ст.232 ГК України, про що свідчить зміст п.7.1 кредитного договору, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з обрахунками позивача щодо нарахування пені за період з 25.12.2008р. по 01.08.2011р. (розрахунок на а.с.7).

Таким чином, відповідач, вказуючи в апеляційній скарзі на порушення вимог ч.6 ст.232 ГК України, не врахував умови договору, якими передбачено нарахування пені за весь період прострочення виконання грошового зобов"язання, тому його доводи є безпідставними.

Нарахування позивачем до стягнення з відповідача пені у зв"язку з несвоєчасним виконанням останнім зобов"язань по поверненню кредитних коштів та сплаті відсотків за користування ними в сумах 186693,84 грн. та 16735,33 грн., відповідно, виконано згідно вимог чинного законодавства, а тому правильно задоволено судом першої інстанції у повному обсязі.

Стосовно доводів апеляційної скарги про незастосування судом першої інстанції ч.4               ст.267 ЦК України, слід зазначити,  що сплив позовної давності є підставою для відмови у позові у разі, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі.

Як вбачається із матеріалів справи, жодна із сторін не заявила про застосування позовної давності.

Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на законодавстві, спростовуються вищевикладеним, матеріалами справи.

Крім того, слід вказати, що в резолютивній частині рішення господарського суду Рівненської області від 17.08.2011р. (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 08.09.2011р.) суд першої інстанції допустив описку, вказавши про стягнення солідарно з Приватного підприємства "Траффік" на користь Публічного акціонерного товариства "Кредобанк" задоволених сум, однак, вказана описка не впливає на правильність висновків місцевого господарського суду та може бути виправлена у встановленому порядку.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Рівненської області від 17.08.2011р. слід залишити без змін, оскільки відсутні підстави для його скасування.

Керуючись ст.ст. 101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Рівненської області від 17.08.2011р. у справі №5019/1682/11 залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного підприємства "Траффік", м.Рівне - без задоволення.

2. Справу №5019/1682/11 повернути до господарського суду Рівненської області.

Головуючий суддя                                                                       Гулова А.Г.  

Суддя                                                                                              Маціщук А.В.  

Суддя                                                                                              Петухов М.Г.  

01-12/13125/11

Віддрук. 4 прим.:

1 – до справи,

2,3 –сторонам,

4 – в наряд.