Ухвала

від 17.08.2011 по справі 5019/1682/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33023 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" серпня 2011 р. Справа № 5019/1682/11

за позовом Публічне акціонерне товариство "Кредобанк"

до відповідача ОСОБА_1 підприємство "Траффік"

про стягнення в сумі 751 241 грн. 69 коп.

Суддя Качур А.М.

Представники:

від позивача : представник ОСОБА_2 (довіреність №295 від 07.02.2011 року);

від відповідача : не з'явився;

Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до статті 81 1 ГПК України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Кредобанк" звернулось до господарського суду Рівненської області з позовом про стягнення з Приватного підприємства «Траффік»боргу за договором кредитної лінії № 169-07 від 27.06.2007р., в загальній сумі 751 241,69 грн., з яких основний борг 480 000,00 грн., проценти 65 712,51 грн., комісія 2 100,00 грн., пеня 203 429,18 грн.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить наявне у матеріалах справи поштове повідомлення №3300107543141. Причин неявки в судове засідання не повідомив.

Керуючись ст.75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу та вирішити спір без участі відповідача за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника позивача, вивчивши подані ним письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

При винесенні рішення суд

ВСТАНОВИВ:

27 червня 2007 року між Позивачем і Відповідачем було укладено договір кредитної лінії №169-07 (надалі -«Кредитний договір»), за умовами якого Позивач зобов'язався відкрити Відповідачу кредитну лінію з максимальним лімітом заборгованості в сумі 2000000,00 грн., а Відповідач, у свою чергу, зобов'язався своєчасно і у повному обсязі повернути одержані кредитні кошти (згідно зі встановленим графіком зменшення максимального ліміту заборгованості), сплачувати проценти за користування ними, а також здійснювати інші передбачені Кредитним договором платежі.

Згідно з ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

26 червня 2008 року, на підставі укладеного між Позивачем та Відповідачем договору №1 про внесення змін до Кредитного договору, встановлено новий розмір максимального ліміту заборгованості за кредитною лінією - 587420,00 грн., збільшено процентну ставку за коритування кредитними коштами (з 18,0% річних до 26,0% річних), продовжено термін дії кредитної лінії до 25.03.2009р., а також визначено новий графік зменшення максимального ліміту заборгованості.

05 листопада 2008 року між Позивачем та Відповідачем було укладено договір №2 про внесення змін до Кредитного договору, згідно з яким встановлено новий розмір максимального ліміту заборгованості за кредитною лінією -490000,00 грн.

Підпунктом 4.1.3 пункту 4.1 Кредитного договору встановлено, що за управління кредитною лінією позичальник щомісячно сплачує банку комісію у розмірі 300,00 грн.

Пунктом 5.1 Кредитного договору визначено, що позичальник зобов'язаний повернути банку кредит/кредити у повному обсязі в порядку і терміни, передбачені Кредитним договором (згідно зі встановленим у пп.2.1.8 п.2.1 Кредитного договору графіком зменшення максимального ліміту заборгованості).

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідач допустив порушення умов Кредитного договору, а саме: пп.4.1.3 п.4.1 Кредитного договору, - за станом на 03.08.2011р. його заборгованість зі сплати комісії за управління кредитною лінією становить 2100,00 грн.; п.4.3 Кредитного договору, - за станом на 03.08.2011р. його заборгованість зі сплати процентів за користування кредитними коштами становить 65712.51 грн.; п.5.1 Кредитного договору, - за станом на 03.08.2011р. його заборгованість з повернення кредитних коштів становить 480000.00 грн.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Відповідно до ст.193 Господарського процесуального кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

В силу ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Статтею 525 Цивільного Кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно статті 1046 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Статтею 1048 Цивільного кодексу України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Відповідно до ч.ч.1,3 ст.1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахуванням грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.2 ст.1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилися, та сплати процентів.

З огляду на умови Договору строк повернення кредиту, сплати відсотків за користування кредитом є таким, що настав. Відповідач доказів повернення кредиту та оплати відсотків за користування кредитом у спірній сумі не надав, доводи позивача щодо наявності боргу, його розміру не спростував.

Відповідно до положень ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до положень ст.553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Згідно зі ст.554 Цивільного кодексу України У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до положень ст.543 Цивільного кодексу України У разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

На момент розгляду справи ні позичальник заборгованість перед кредитором не погасив.

Згідно з ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Так, згідно з п.7.1 Кредитного договору, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань позичальник, на вимогу банку, сплачує йому пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочки, за весь час прострочки.

За порушення Відповідачем грошових зобов'язань за Кредитним договором Позивачем нараховано пеню у сумі 203429,18 грн.

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

В силу ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 Цивільного кодексу України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.6 ст.231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по

480 000 грн. 00 коп., основного боргу, процентів за користування кредитними коштами в сумі 65 712 грн. 52 коп., комісії в сумі 2 100 грн. 00 коп., пені в сумі 203 429 грн. 18 коп., є правомірними, ґрунтуються на договорі та законі, а відтак підлягають задоволенню з покладенням на відповідачів витрат на оплату державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст.49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути солідарно з Приватного Підприємства «Траффік» (33000, м. Рівне, вул. Олексинська, 15а, код ЄДРПОУ 32413484), Товариства з обмеженою відповідальністю "Західна агропромислова компанія" на користь Публічного акціонерного товариства "Кредобанк" (79026, м.Львів, вул.Сахарова, 78, код ЄДРПОУ 09807862) 480 000 грн. 00 коп., основного боргу, процентів за користування кредитними коштами в сумі 65 712 грн. 52 коп., комісії в сумі 2 100 грн. 00 коп., пені в сумі 203 429 грн. 18 коп., витрат на оплату державного мита в сумі 7 512 грн. 42 коп. та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Качур А.М.