Рішення

від 02.09.2008 по справі 38/94

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

38/94

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

02.09.08 р.                                                                                                    Справа № 38/94                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Радіонової О.О.

при секретарі судового засіданні  Какуша Н.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні  в  м. Донецьку справу

за позовом:  Концерну “Міські теплові мережі” м. Запоріжжя

до відповідача: Приватного підприємства “Регіон-Трейд 2004” м. Донецьк

про  стягнення 440грн.00коп.

за участю

представників сторін:

від позивача: не з'явився  

від відповідача: не з'явився

Суть спору:

         Позивач, Концерн “Міські теплові мережі” м. Запоріжжя,  звернувся до господарського суду з позовом до Приватного підприємства “Регіон-Трейд 2004” м.Донецьк про  стягнення заборгованості у розмірі 440грн.00коп.  

Відповідач у судові засідання не з'явився, вимоги ухвал суду не виконав, витребувані документи не представив, про причину неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце проведення судового засідання, що підтверджено відміткою канцелярії суду та повернутими на адресу господарського суду поштовими конвертами з повідомленнями №663068, 9731403 з відміткою “За зазначеною адресою не проживає”, направлені на адресу відповідача, яка була вказана позивачем у позовній заяві. Крім того, відповідачу були направлені конверти з поштовими повідомленнями за вказаною позивачем адресою: 83014, м. Донецьк, вул.Університетська,80,  та ці конверти на адресу господарського суду не поверталися, тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, відповідно до вимог  ст. 75 ГПК України.

14.08.2008р. на адресу господарського  суду надійшов лист із Головного  управління статистики у Донецькій області від 08.08.2008р. № 14/4-20/677, відповідно до якого, відповідь не сформовано, а саме: код Приватного підприємства “Регіон-Трейд 2004” м.Донецьк № 24516104 не знайдено у файлах АРМ РЕЄСТР, який судом розглянутий та залучений до матеріалів справи.

18.08.2008 р. позивач у судовому засіданні надав суду довідку про включення Приватного підприємства “Регіон-Трейд 2004” м.Донецьк у ЄДРПОУ як юридичну особу (ідентифікаційний код № 33200776), в якій значиться, що Приватне підприємство “Регіон-Трейд 2004” знаходиться за адресою: 83014, м. Донецьк, вул.Університетська,80, яка судом розглянута, прийнята до уваги та залучена до матеріалів справи.

29.08.2008 р. позивач на адресу господарського суду надіслав докази відправлення позовної заяви відповідачу - квитанцію № 9643 від 20.08.2008 р. та клопотання № 4876/20-17 від 21.08.2008 р., в якому просить суд судове засідання провести без  присутності позивача.

Квитанція та клопотання судом розглянуті, прийняті до уваги та долучені до матеріалів справи.    

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача  було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно із ст. 22 ГПК України.

У судовому засіданні представник позивача  надав клопотання про відмову від фіксації судового процесу технічними засобами, яке судом прийняте до розгляду, уваги та задоволено.

Відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі та вислухавши  уповноваженого представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Між Концерном “Міські теплові мережі” м.Запоріжжя (далі – позивач) та  Приватним підприємством “Регіон-Трейд 2004” м.Донецьк (далі – відповідач) була досягнута усна домовленість про поставку відповідачем у період січня-лютого 2006 р. 15 тон солі П-3 на загальну суму 3300 грн.

На виконання домовленості за накладною № 700443 від 31.01.2006 р., яка міститься у матеріалах справи, відповідач відвантажив позивачеві 5 тон солі П-3 на загальну суму 1100 грн.00коп., а позивач на підставі рахунку-фактури № СФ-0000064 від 30.01.2006 р. перерахував відповідачу 3300грн.00коп., тобто оплатив 15 тон солі П-3, що підтверджується банківською випискою, яка міститься у матеріалах справи.

Відповідач за накладною № 700446 від 01.02.2006 р., яка міститься у матеріалах справи, у рахунок отриманої передоплати відвантажив позивачу 8 тон солі П-3 на загальну суму 1760грн.00коп.

Разом по двох накладних було відвантажено 13 тон солі П-3 на загальну суму 2860грн.00коп. До наступного часту відповідач не відвантажив позивачеві 2 тони солі П-3 на загальну суму 440грн.00коп., яку позивач просить стягнути з відповідача.

Оскільки відповідач не у повному обсязі поставив позивачу сіль П-3,  тому останнім були направлені на адресу відповідача  претензії №2444/20-11 від 26.05.2008р. та №1567/20-21 від 27.03.2008 р., в яких позивач пропонував у  семиденний строк з моменту отримання претензії у добровільному порядку погасити заборгованість у розмірі  440грн.00коп., у зв'язку з тим, що  Концерн “Міські теплові мережі” втратив інтерес до товару, що повинен був бути поставлений.  Претензії залишені відповідачем без розгляду та реагування.

          Оскільки, до теперішнього часу відповідачем не поставлено позивачу товар у повному обсязі, тому він просить суд стягнути з відповідача суму боргу 440грн.00коп.

Відповідно вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається  як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач у підтвердження позовних вимог посилається на накладну № 700443 від 31.01.2006 р., накладну № 700446 від 01.02.2006 р., рахунок-фактуру № СФ-0000064 від 30.01.2006 р., банківську виписку, претензію №2444/20-11 від 26.05.2008р., претензію №1567/20-21 від 27.03.2008 р., клопотання № 4876/20-17 від 21.08.2008 р., правовстановлюючі документи тощо.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки між сторонами по справі уклалися господарські правовідносини, то  судом застосовані положення Господарського кодексу України  (далі - ГК України) як спеціального акту законодавства, який регулює право відношення у господарській сфері.

Статтею 193 ГК України передбачені загальні умови виконання господарських зобов'язань.

1. Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

2. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Абзацем другим частини 1 ст. 193 ГК України передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 11 Цивільного кодексу  України (далі - ЦК України) передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. У випадках встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.

Згідно зі ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

Матеріалами справи підтверджується наявність у діях позивача волевиявлення на встановлення правовідносин безпосередньо через поведінку, з якої можна зробити висновок про такий намір.

Частиною1 статті 218 ЦК України передбачено, що недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що у силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана здійснити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, наприклад: передати майно, виконати роботи, оплатити кошти та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання по сплаті боргу.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною другою ст. 530 ЦК України встановлено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивачем на адресу відповідача були направлені претензії №2444/20-11 від 26.05.2008р. та №1567/20-21 від 27.03.2008 р., в яких позивач пропонував відповідачу розрахуватися з існуючою заборгованістю, але відповідач до теперішнього часу заборгованість не погасив товар на суму боргу не поставив.

Позовні вимоги підтверджуються представленими доказами по справі та не спростовуються  відповідачем.

На підставі наведеного, суд вважає вимоги позивача доказаними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

З урахуванням зазначеного, суд вважає, що витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на відповідача, оскільки він необґрунтовано довів розгляд справи до суду.

Враховуючи викладене та керуючись 193 Господарського кодексу України,  ст.ст.11, 205, 218, 509, 526, 530 Цивільного кодексу України, ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України,  господарський суд,

ВИРІШИВ:

           Позовні вимоги Концерну “Міські теплові мережі” м.Запоріжжя до Приватного підприємства “Регіон-Трейд 2004” м.Донецьк про стягнення заборгованості у розмірі 440грн.00коп. задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства “Регіон-Трейд 2004” (83114, м.Донецьк, Київський район, вул.Університетська,80, ЄДРПОУ 33200776) на користь Концерну “Міські теплові мережі” (69091, м.Запоріжжя, бул.Гвардійський, 137, ЄДРПОУ 32121458) заборгованість у сумі 440грн.00коп., держмито у сумі 102грн.00коп. та витрати на інформаційно-технічне  забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.

Рішення оголошено у судовому засіданні 02.09.2008року.

Видати наказ після набрання рішення законної сили, по закінченні десятиденного строку з дня його прийняття.

               Суддя                                                                                                                                           

Надруковано 3 примірника:

1 – до справи

2—сторонам у справі