Постанова

від 02.09.2008 по справі 32/27-63

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

32/27-63

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

02.09.2008 р.                                                                          справа №32/27-63

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скакуна  О.А.

суддів Колядко  Т.М. , Мирошниченка  С.В.

при секретаріГригоренко О.Г.

за участю представників сторін:

від позивача:не з"явився,

від відповідача:Котенджи О.В. - директор, протокол №1 від 06.05.2006р,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуПриватного підприємства "Азоввнештранс" м.Маріуполь Донецької області

на ухвалу господарського суду

Донецької області

від22.07.2008 року

по справі№32/27-63 (Сковородіна О.М.)

за позовомПриватного підприємства "Азоввнештранс" м.Маріуполь Донецької області

доЗакритого акціонерного товариства "Фрахттранссервіс" м.Маріуполь Донецької області

провідшкодування шкоди від втрати майна

Ухвалою господарського суду Донецької області від 22.07.2008р. у справі                           №32/27-63 повернуто без розгляду позовну заяву  приватного підприємства "Азоввнештранс"  м. Маріуполь Донецької області ( далі по тексту –Підприємство) до закритого акціонерного товариства "Фрахттранссервіс" м. Маріуполь  Донецької області                 ( далі по тексту –Товариство) про  відшкодування шкоди від втрати майна заявникові на підставі п.п. 1, 2 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.  

Підприємство звернулося до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду від 22.07.2008 року скасувати, як таку, що винесена з порушенням норм процесуального права при неповному з'ясуванні істотних обставин справи. На думку позивача, суд першої інстанції дійшов невірного висновку про те, що до позовної заяви обов'язково повинен бути долучений наказ про призначення директора та не вказано вірного місцезнаходження позивача.

Позивач, він же скаржник по справі, не скористався своїм процесуальним правом на участь його повноважного представника в судовому засіданні апеляційної інстанції, незважаючи на те, що про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Повноважний представник Товариства проти доводів викладених в апеляційній скарзі заперечував, вважає ухвалу господарського суду такою, що відповідає нормам чинного законодавства, просить ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення. Проти розгляду справи у відсутності позивача не заперечував.

Враховуючи вимоги ст.75 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія розглянула скаргу позивача по суті за наявними у справі документами з урахуванням пояснень відповідача.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника відповідача, Донецький апеляційний господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

Як вбачається з матеріалів справи,  Підприємство звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства про  відшкодування шкоди від втрати майна.

Ухвалою господарського суду Донецької області від  22.07.2008 року позовна заява повернута без розгляду на підставі п.п. 1,2 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала суду першої інстанції обґрунтована тим, що  позивачем при подачі позову до суду порушено вимоги, визначені розділом УІІІ Господарського процесуального кодексу України, а саме, адреса вказана в  позовній заяві не співпадає з адресою, вказаною в поданих до суду документах. Також, місцевий суд посилається на те, що до позову не додано доказів, які б підтверджували той факт, що  саме громадянин Куликов В. Л. є директором позивача.

Вищевказана ухвала оскаржена позивачем. В обґрунтування своїх вимог Позивач стверджує, що позовна заява подана до господарського суду Донецької області з додержанням вимог ст. 54 Господарського процесуального кодексу України, а необхідні докази можуть бути надані суду додатково.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України  апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвалу місцевого господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності з врахуванням пояснень представника відповідача, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування господарським судом Донецької області  при винесені ухвали від  22.07.2008 року у справі №32/27-63 норм процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно  до ст.ст.1 і 2 Господарського процесуального кодексу України господарський суд  порушує справи за позовними заявами зацікавлених підприємств і організацій, що звертаються у випадках, передбачених чинним законодавством України. Перелік вимог до форми, змісту і додатків до позовної заяви встановлено у ст.ст.54, 57 Господарського процесуального кодексу України.

Недодержання цих вимог тягне за собою наслідки, передбачені ст.63 Господарського процесуального кодексу України. Вказаний перелік є вичерпним.

Якщо позивач порушив правила оформлення  поданої позовної заяви, а саме: позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або посадове становище якої не вказано, у позовній заяві не вказано повного  найменування сторін, їх поштовий адрес, суддя має право повернути позовну заяву ( п.п. 1,2 ст.63 Господарського процесуального кодексу України).

Повертаючи позовну заяву без розгляду господарський суд послався на недотримання зазначених норм Господарського процесуального кодексу Підприємством.  Проте з таким висновком погодитись не можна з такого.

Відповідно до  пункту  2  частини  другої   статті   54   Господарського процесуального кодексу України в позовній заяві вказується найменування сторін, їх поштова адреса для індивідуалізації учасників спору, а також для відправлення їм судових документів і подальшого виконання рішення.

     Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України  місцезнаходженням  юридичної особи є адреса органу або особи,  які відповідно до установчих  документів  юридичної  особи  чи  закону виступають від її імені.

При цьому, до повноважень  господарських   судів   не   віднесено   установлення

фактичного  місцезнаходження  юридичних  осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих  чи інших  процесуальних  дій.  Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно  з  поштовими  реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

    В разі  коли  фактичне  місцезнаходження  юридичної  особи  - учасника судового  процесу  з  якихось  причин  не  відповідає  її місцезнаходженню,  визначеному  згідно  з  законом,  і  дана особа своєчасно не довела про це до відома  господарського  суду,  інших

учасників    процесу,   то   всі   процесуальні   наслідки   такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

    Якщо ж господарський суд з  урахуванням  конкретних  обставин справи  вважає  за  потрібне  з'ясувати  фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу, то він не позбавлений права і можливості після порушення провадження зі справи здійснити це,  зокрема,  шляхом витребування відповідних доказів у  порядку, передбаченому частинами першою і другою статті 38 Господарського процесуального кодексу України. Запит щодо подання таких доказів за необхідності може бути виданий господарським судом заінтересованій стороні (її представникові).

Виходячи з такого, у  господарського суду першої інстанції не було правових підстав для повернення позовної заяви без розгляду з підстав невідповідності  адреси вказаної в позові, адресі зазначеній в інших  наданих до позову документах.

Також, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає неправомірним висновок господарського суду першої інстанції стосовно не встановлення повноваження особи, що підписала позовну заяву, так як не надано відповідних на це доказів.

Так, відповідно до ст.113  Господарського кодексу України приватним підприємством визнається підприємство, що діє на основі приватної власності одного або кількох громадян, іноземців осіб без громадянства та його ( їх) праці чи з використанням найманої праці. Приватним є також підприємство, що діє на основі приватної власності суб'єкта господарювання –юридичної особи.

Від імені юридичної особи –позов підписується без довіреності  керівником, а в разі її підписання представником  –на вчинення такої процесуальної дії, останній повинен бути уповноважений довіреністю, засвідченою підписом керівника та печаткою юридичної особи із обов'язковим залученням такої довіреності до позову. В разі підписання позову іншою, ніж керівник, посадовою особою підприємства, її повноваження мають підтверджуватись відповідним наказом за підписом керівника, установчими документами чи довіреністю.

Відповідно до ст.65 Цивільного кодексу України - керівник підприємства діє від імені підприємства в межах, встановлених установчими документами. Він має право без доручення вчиняти юридично значимі дії від імені підприємства. Керівник видає іншим особам доручення на  здійснення угод від імені підприємства

У даному випадку, позов підписаний керівником ( директором)  Підприємства -               Куликовим  В.Л., тому на думку апеляційного суду, він не повинен був додавати до позову яких –небудь додаткових доказів про його призначення.

У випадку, якщо суд мав сумніви щодо правомочності  директора на підписання позовної заяви, останній, у порядку ст.65 Господарського процесуального кодексу України, під час підготовки справи до розгляду, з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору вправі витребувати додаткові докази.

Таким чином, суд першої інстанції не мав підстав для застосування п.п. 1,2 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

          На підставі викладеного, ухвала господарського суду Донецької області від 22.07.2008 року підлягає скасуванню на підставі порушення норм процесуального права, а позовна заява - направленню до суду першої інстанції для розгляду.

          Керуючись ст.ст. 99, 101, 104-106   Господарського процесуального кодексу України, суд -

                                    П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу приватного підприємства "Азоввнештранс" м. Маріуполь Донецької області  на ухвалу  господарського суду Донецької області   від 22.07.2008 року  у справі № 32/27-63 - задовольнити.

Ухвалу господарського суду Донецької області від 22.07.2008 року по справі                  № 32/27-63 - скасувати.

Справу № 32/27-63 разом з позовною заявою приватного підприємства "Азоввнештранс" м. Маріуполь Донецької області  повернути до господарського суду Донецької області.

Головуючий          О.А.  Скакун

Судді:          Т.М.  Колядко

          С.В.  Мирошниченко

          Надруковано: 5 прим.

          1. позивачу

          2. відповідачу

          1 у справу

          1 ДАГС