Постанова

від 29.11.2011 по справі 51/164

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" листопада 2011 р. Справа № 51/164

Вищий господарський суд У країни у складі колегії судд ів:

головуючого: Панової І.Ю.

суддів: Білошкап О.В.,

Васищак І.М.,

розглянувши касаційну ска ргу ОСОБА_4

на рішення Господарського суду міста Києва від 27.07.2011 року

та на постанову Київського апеляційного г осподарського суду від 01.09.2011

У справі № 51/164 господарського суду міста Києва

За позовом ОСОБА_4

до Публічного акціонерного т овариства "ВТБ Банк"

про визнання недійсним рішенн я правління та зобов'язання в чинити дії

за участю представників с торін: від ОСОБА_4 - пре дставник ОСОБА_5; від Публ ічного акціонерного товарис тва "ВТБ Банк" - представник Кокольський С.І.

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 (далі - позивач ) звернувся до Господарськог о суду м. Києва з позовом до Пу блічного акціонерного товар иства "ВТБ Банк" про визнання н едійсним рішення Правління Публічного акціонерного тов ариства " ВТБ Банк" від 12.10.2009 про внесення змін до Опису банкі вського продукту вклад "Ціль овий", про зобов' язання відп овідача припинити будь-які д ії, спрямовані на збільшення сум вкладів за банківськими вкладами "Цільовий", зокрема ( але не обмежуючись): приймати , зараховувати, перераховува ти, переказувати, вносити кош ти на вкладні (депозитні) раху нки за банківськими вкладами "Цільовий", за виключенням дій , спрямованих на збільшення с ум вкладів, шляхом приєднанн я (зарахування) до сум вкладів процентів, які були нарахова ні та не отримані вкладникам и.

Рішенням Господарського с уду м. Києва від 27.07.2011 у справі № 5 1/164 у задоволенні позову відмо влено.

Постановою Київського апе ляційного господарського су ду від 01.09.2011 року апеляційну ска ргу ОСОБА_4 залишено без з адоволення, рішення господар ського суду міста Києва від 27. 07.2011 року у справі № 51/164, залишено без змін.

Не погоджуючись із судовим и рішеннями попередніх інста нцій, позивач звернувся до Ви щого господарського суду Укр аїни із касаційною скаргою, у якій просить скасувати ріше ння суду першої інстанції ві д 27.07.2011 року та постанову Київсь кого апеляційного господарс ького суду від 01.09.2011 року, прийн яти нове рішення, яким задово льнити позовні вимоги у повн ому обсязі, посилаючись на по рушення судами попередніх ін станцій вимог п. 3 ч. 1 ст. 84 Госпо дарського процесуального ко дексу України, ст. ст. 92, 202-203, 215, 216 Ци вільного кодексу України.

Переглянувши в касаційном у порядку прийняті у даній сп раві рішення, на підставі вст ановлених фактичних обстави н справи, перевіривши застос ування судами попередніх інс танцій норм матеріального та процесуального права, колег ія суддів Вищого господарськ ого суду України дійшла висн овку, що касаційна скарга під лягає частковому задоволен ню, з огляду на таке.

Як встановлено господарсь ким судом першої інстанції, в ідповідно до зведених обліко вих реєстрів власників цінни х паперів станом на 12.10.2008, 12.10.2009, 25.05.20 11, 20.06.2011, 15.07.2011, складених ПАТ "Всеукр аїнський депозитарій цінних паперів"(зберігач - ПАТ "Банк К іпру") ОСОБА_4 (позивач) є ак ціонером ПАТ "ВТБ Банк" (відпов ідач), якому належить 55 147 прост их іменних акцій у бездокуме нтарній формі існування, ном інальною вартістю 0,1 грн.

Згідно із ст. 1 Закону Укра їни "Про Національну депозит арну систему та особливості електронного обігу цінних па перів в Україні" бездокуме нтарна форма цінного паперу - здійснений зберігачем облі ковий запис, який є підтвердж енням права власності на цін ний папір.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про цінні папери та ф ондовий ринок" акція - імен ний цінний папір, який посвід чує майнові права його власн ика (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, вк лючаючи право на отримання ч астини прибутку акціонерног о товариства у вигляді дивід ендів та право на отримання ч астини майна акціонерного то вариства у разі його ліквіда ції, право на управління акці онерним товариством, а також немайнові права, передбачен і Цивільним кодексом Укра їни та законом, що регулює питання створення, діяльнос ті та припинення акціонерних товариств.

Із наведеного, суд першої ін станції із яким погодився су д другої інстанції, дійшов ви сновку про те, що позивачем пі дтверджено право власності н а 55 147 простих іменних акцій ПАТ "ВТБ Банк".

Рішенням господарського с уду м. Києва від 27.07.2011 у справі № 5 1/164 встановлено, що позовні ви моги ОСОБА_4 обгрунтован і тим, що відповідач зобов'яза ний сплачувати відсотки за д оговорами, укладеними з 12.10.2009 за ставками, які діяли на момент їх укладання, що негативно вп ливає на майнові права позив ача як акціонера, оскільки ма ють своїм наслідком зменшенн я розміру дивідендів, що отри муються акціонерами Публіч ного акціонерного товариств а " ВТБ Банк".

Відповідно до ст. 97 ЦК Укр аїни управління товарист вом здійснюють його органи. О рганами управління товарист вом є загальні збори його уча сників і виконавчий орган, як що інше не встановлено закон ом.

Згідно із ст. 98 ЦК України загальні збори учасників товариства мають право прий мати рішення з усіх питань ді яльності товариства, у тому ч ислі і з тих, що передані загал ьними зборами до компетенції виконавчого органу.

Відповідно до ст. 154 ЦК Укр аїни установчим документ ом акціонерного товариства є його статут.

Рішення господарського су ду мотивовано тим, що , до 30.04.2011 ді яли норми, що передбачені ста ттями 1 - 49 Закону України "Пр о господарські товариства" у частині, що стосується акц іонерних товариств, а також, с татути та інші внутрішні пол оження акціонерних товарист в, створених до набрання чинн ості Законом України "Про а кціонерні товариства" від 17.09.20 08, і які не приведено у відп овідність з нормами цього За кону.

Господарські суди в рішен ні та постанові дійшли спіль ної думки, що вказані правові норми мають бути застосован і до спірних правовідносин.

Так, відповідно до ст. 4 За кону України "Про господарсь кі товариства" акціонерне товариство, товариство з обм еженою і товариство з додатк овою відповідальністю створ юються і діють на підставі ст атуту, повне і командитне тов ариство - засновницького дог овору. Установчі документи т овариства у випадках, передб ачених чинним законодавство м, погоджуються з Антимонопо льним комітетом України.

Згідно зі ст. 37 Закону Укр аїни "Про господарські товар иства" статут акціонерног о товариства, крім відомосте й, вказаних у статті 4 цього За кону, повинен містити відомо сті про види акцій, що випуска ються, їх номінальну вартіст ь, співвідношення акцій різн их видів, кількість акцій, що к упуються засновниками, наслі дки невиконання зобов' язан ь по викупу акцій, строк та пор ядок виплати частки прибутку (дивідендів) один раз на рік з а підсумками календарного ро ку.

Судами встановлено, що відп овідно до п. п. 9.1., 9.2. Статуту відп овідача, загальні збори акці онерів є вищим органом управ ління банку; загальні збори а кціонерів можуть вирішувати будь-які питання діяльності банку.

Згідно зі ст. 161 ЦК України виконавчим органом акціо нерного товариства, який зді йснює керівництво його поточ ною діяльністю, є правління а бо інший орган, визначений ст атутом. Виконавчий орган вир ішує всі питання діяльності акціонерного товариства, крі м тих, що віднесені до компете нції загальних зборів і нагл ядової ради товариства.

Виконавчий орган є підзвіт ним загальним зборам акціоне рів і наглядовій раді акціон ерного товариства та організ овує виконання їхніх рішень. Виконавчий орган діє від іме ні акціонерного товариства у межах, встановлених статуто м акціонерного товариства і законом.

Відповідно до п. 8.1. Статуту в ідповідача, органами управлі ння банку є, зокрема, Правлінн я.

Правління є колегіальним в иконавчим органом банку, що з дійснює управління поточною діяльністю банку та очолюєт ься головою правління. Правл іння підзвітне загальним збо рам акціонерів і спостережні й раді.

До компетенції правління в ходить вирішення всіх питань , пов' язаних з керівництвом поточною діяльністю банку, з а винятком питань, що належат ь до виключної компетенції з агальних зборів акціонерів т а спостережної ради (п. 11.1 Стату ту відповідача).

Згідно із п. 11.6. Статуту відпо відача до компетенції правлі ння належать, зокрема, такі пи тання: здійснення керівництв а поточною діяльністю банку з метою забезпечення його пр ибуткової та стабільної діял ьності; затвердження внутріш ніх нормативних документів, затвердження яких не віднесе но до компетенції загальних зборів акціонерів і спостере жної ради, у тому числі докуме нтів, що регламентують проце дури та бізнес-процеси банку .

04.07.2007 наказом Голови Правлінн я Відкритого акціонерного то вариства "ВТБ Банк"№ 61/1-од затве рджено Стандарти банківськи х продуктів, які введено в дію з 09.07.2007.

Судами попередніх інстанц ій встановлено, що серед зазн ачених стандартів було затве рджено стандарт банківськог о продукту вклад "Цільовий", ві дповідно до якого, вклад "Ціль овий" - строковий договір банк івського вкладу, що укладаєт ься з фізичними особами, розм ір відсоткової ставки по яко му встановлюється та змінюєт ься за рішенням КУАП, при цьом у відсоткова ставка не зміню ється протягом 1 року дії дого вору.

21.04.2008 Правлінням ВАТ "ВТБ Банк " було прийнято рішення, оформ лене протоколом засідання пр авління № 62, яким було затверд жено Стандарт банківського п родукту "Цільовий" та Опис бан ківського продукту вклад "Ці льовий". Умовами стандарту вс тановлювались, зокрема, терм ін вкладу від 180 днів до 366(7) днів , та передбачалась можливіст ь зміни відсоткової ставки з а договором в момент його про лонгації.

12.10.2009 Правлінням ВАТ "ВТБ Банк " було прийнято рішення, яким п рийняті зміни до Опису банкі вського продукту вклад "Ціль овий", якими було встановлено термін вкладу від 91 дня, від 181 д ня, від 367 днів, а також, внесено зміни щодо мінімальних сум в кладу та мінімальних сум поп овнення вкладу.

Судом першої інстанції вст ановлено, що в обґрунтування позовних вимог ОСОБА_4 за значив, що вказаним рішенням скасовано встановлення пере дбаченого Стандартом максим ального строку вкладу, без бу дь-якого обмеження строків в кладу, тому відповідно до заз наченого рішення, реалізація встановленого механізму про лонгації договору та зміни б анком при такій пролонгації відсоткової ставки за догово ром можлива лише після закін чення строку вкладу.

15.01.2010 на засіданні Комітету з управління активами та паси вами ВАТ "ВТБ Банк", перейменов аного відповідно до рішення позачергових загальних збор ів учасників (акціонерів) бан ку від 16.07.2010 з ВАТ "ВТБ Банк" на ПА Т "ВТБ Банк", ухвалено встанови ти максимальний строк на рів ні 1 року при залученні депози тних вкладів (на вимогу та тер міновими) для продуктів розд рібного малого та корпоратив ного бізнес-підрозділів за я кими: існує можливість попов нення; відповідно до договор у з клієнтом ставка за вкладо м не може бути змінена банком .

Господарським судом першо ї інстанції встановлено, що з гідно із наказами відповідач а від 25.01.2010 № 67-ад, від 05.03.2010 № 220-ад, від 29.04.2010 № 387-ад максимальний строк розміщення коштів за вкладам и, в тому числі "Цільовий", на рі вні 367 днів встановлено до 01.06.2010 р оку.

Суд першої інстанції в ріше нні від 27.07.2011 встановив, що спі р у даній справі виник у зв' я зку з тим, що позивач вважає, щ о внаслідок вищевказаних дій правління відповідача в пер іод з 19.10.2009 по 29.07.2010 ПАТ "ВТБ Банк" ук ладав строкові договори банк івського вкладу "Цільовий" із значним по своїй тривалості строком (10-15 років), наслідком у кладення яких стало встановл ення фіксованої відсоткової ставки за договором банківс ького вкладу протягом значно го строку дії вкладу без визн ачення максимального строку його дії з одночасною можлив істю поповнювати вклад. Пози вач зазначив в позові , такі об ставини спричиняють значну м атеріальну шкоду ПАТ " ВТБ Бан к" , що відображається в оплаті відсотків за договорами бан ківських вкладів у розмірах, що є значно вищими за розмір в ідсотків за банківськими вкл адами станом на сьогоднішній день . Вказані дії правління в ідповідача , на думку позивач а, негативно впливають на май нові права акціонерів, оскіл ьки мають своїм прямим наслі дком зменшення дивідендів, щ о отримуються акціонерами ба нку. Оскаржуване рішення пра вління відповідача від 12.10.2009 є таким, що негативно впливає н а прибуткову та стабільну ро боту банку, є таким, на думку п озивача, що прийняте поза ко мпетенцією правління відпо відача, тому, за твердженням п озивача, має бути визнано нед ійсним.

Суд першої інстанції із яки м погодився суд апеляційної інстанції дійшов висновків п ро відсутність підстав для з адоволення позову, з огляду н а наступне.

Згідно із ст. 10 Закону Укр аїни "Про господарські товар иства" учасники товариств а мають право брати участь в у правлінні справами товарист ва в порядку, визначеному в ус тановчих документах, за виня тком випадків, передбачених цим Законом.

Апеляційний господарський суд в постанові зазначив, що учасники товариства (акціон ери), а також інші особи, права та законні інтереси яких пор ушено рішенням наглядової ра ди чи виконавчого органу тов ариства, вправі оскаржити до суду відповідні рішення як а кти, оскільки наглядова рада та виконавчий орган товарис тва є його органами управлін ня, що приймають обов' язков і для виконання рішення.

Відповідно до ст. 167 Госпо дарського кодексу України корпоративні права - це прав а особи, частка якої визначає ться у статутному фонді (майн і) господарської організації , що включають правомочності на участь цієї особи в управл інні господарською організа цією, отримання певної частк и прибутку (дивідендів) даної організації та активів у раз і ліквідації останньої відпо відно до закону, а також інші п равомочності, передбачені за коном та статутними документ ами.

Згідно із ч. 3 ст. 167 Господа рського кодексу України п ід корпоративними відносина ми маються на увазі відносин и, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпорати вних прав.

Київський апеляційний го сподарський суд в постанові погодився із висновком госп одарського суду про те, що зв ертаючись до суду з позовом п ро визнання недійсним рішенн я правління товариства, акці онер повинен довести, яким чи ном оскаржене рішення порушу є його права чи законні інтер еси.

Суди дійшли висновків, що по зивачем не підтверджено наст ання економічно невигідних н аслідків для нього як акціон ера, у зв'язку з прийняттям осп орюваного рішення Правління , а відтак - не доведено поруш ення відповідачем корпорати вних прав позивача.

Судом першої інстанції в рі шенні, крім того, встановлено , що в позовній заяві позивач не зазначив як прийняття спі рного рішення Правління відп овідача порушило права пози вача на отримання дивіденді в, що вплинуло на його корпора тивні інтереси.

Рішення та постанов а судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що оскаржува не позивачем рішення Правлін ня відповідача про внесення змін до Опису банківського п родукту вклад "Цільовий" прий няте в межах повноважень пра вління відповідача та з дотр иманням відповідного порядк у прийняття такого.

Крім того, суд першої та др угої інстанцій обґрунтовуюч и прийняті рішення не встано вили порушення прав позивача у зв' язку з прийняттям прав лінням відповідача рішення в ід 12.10.2009 про внесення змін до Оп ису банківського продукту вк лад "Цільовий", відтак, дійшли висновків про передчасність звернення позивача з вимога ми про зобов' язання відпов ідача припинити будь-які дії , спрямовані на збільшення су м вкладів за банківськими вк ладами "Цільовий", зокрема (але не обмежуючись): приймати, зар аховувати, перераховувати, п ереказувати, вносити кошти н а вкладні (депозитні) рахунки за банківськими вкладами "Ці льовий", за виключенням дій сп рямованих на збільшення сум вкладів шляхом приєднання (з арахування) до сум вкладів пр оцентів, які були нараховані та не отримані вкладниками, а тому встановили, що дані вимо ги задоволенню не підлягають .

Колегія суддів Вищого госп одарського суду України вваж ає, що рішення господарськог о суду та постанова суду апел яційної інстанції винесені, в порушення вимог ст. 43 Господ арського процесуального код ексу України, при неповному з ' ясуванні обставин, що мают ь значення для справи, виходя чи з наступного.

Як вбачається з наявних мат еріалів справи, суди поперед ніх інстанцій не з'ясували в рішенні та постанові конкрет ний зміст та мотивацію позов ної заяви ОСОБА_4, виходяч и з вимог ч. 2 ст. 54 ГПК України. Ки ївський апеляційний господа рський суд, в свою чергу, не на дав належної правової оцінки доводам апеляційної скарги позивача про те, що збільшенн я відсоткових видатків Відпо відача по вкладу " Цільовий" ма є своїм прямим наслідком зме ншення розміру прибутку відп овідача, отриманого за відпо відними банківськими продук тами. Зменшення прибутку,в св ою чергу, на думку позивача, сп ричиняє зменшення розміру ди відендів. Будь-яке зменшення розміру прибутку відповідач а є погіршенням, що зачіпає ма йнові права та інтереси пози вача, оскільки має своїм насл ідком зменшення розміру диві дендів, все це, на думку заявни ка апеляційної скарги, було в ідображене в позовній заяві, в зв'язку з чим, суд апеляційно ї інстанції в постанові, в пор ушення вимог ст.ст.43,101 ГПК Укра їни, не встановив, чи відповід ають обставинам справи довод и господарського суду м. Києв а про те, що в позовній заяві п озивач не зазначив,як прийня ття спірного рішення правлін ня порушило його права на отр имання дивідендів та вплинул о на його корпоративні інтер еси.

У відповідності з статтею 4 ГПК України рішення з господ арського спору повинно прийм атись у цілковитій відповідн ості з нормами матеріального і процесуального права та фа ктичними обставинами справи , з достовірністю встановлен ими господарським судом.

Відповідно до вимог ст. 84 ГПК України, у мотивувальній час тині рішення вказуються обст авини справи, встановлені го сподарським судом, причини в иникнення спору, докази, на пі дставі яких прийнято рішення , а також, зокрема, доводи, за я кими господарський суд відхи лив клопотання і докази стор ін.

На думку Вищого господарсь кого суду України, , рішення го сподарського суду має ґрунту ватись лише на тих доказах, як і були предметом дослідження і оцінки судом.

У відповідності зі ст. 43 ГПК У країни, наявні докази підляг ають оцінці у їх сукупності, і жодний доказ не має для госп одарського суду заздалегідь встановленої сили. Відхиляю чи будь-які доводи сторін чи с простовуючи подані стороною докази, господарські суди по винні у мотивувальній частин і рішення навести правове об ґрунтування і ті доведені фа ктичні обставини,з огляду на які ці доводи або докази не вз ято до уваги судом.

В рішенні та постанові суді в попередніх інстанцій, в пор ушення вимог ч. 3 ст. 84 ГПК Украї ни, взагалі відсутні посила ння на будь-які докази, що бул и подані сторонами, в підтвер дження своїх доводів, господ арськими судами докладно не з'ясовано, які саме докази були подані позивачем , на пі дставі ст.ст.32-34,36 ГПК України, на підтвердження його позов них вимог , а також не наданий у повному обсязі правовий ан аліз вказаних документів та не вказані підстави, з яких г осподарський суд їх відхилив .

У зв' язку з наведеним, тв ердження судів про те, що пози вачем не підтверджено настан ня економічно невигідних нас лідків для нього як акціонер а у зв' язку з прийняттям оск аржуваного рішення Прав ління банку, без ґрунтовного аналізу, поданих ОСОБА_4, у якості доказів, документів, є безпідставними. Крім тог о, виходячи з принципу об'єкти вної судової істини, та повно ти з'ясування обставин, що ма ють значення для справи, суди при розгляді справи не з"ясув али, чи потребують питання, щ о є предметом позову акціоне ра, спеціальних знань.

У даному випадку суд першої інстанції у рішенні від 27.07.2011 р оку ухилився від надання юри дичної оцінки документам, по даним в обґрунтування позовн их вимог, суд другої інстанці ї у постанові від 01.09.2011 року ціє ї помилки не виправив.

Судами попередніх інстанц ій встановлено також, що ріше ння Правління Публічного ак ціонерного товариства " ВТБ" Б анк" від 12.10.2009 про внесення змін до Опису банківського проду кту вклад " Цільовий" прийняте в межах повноважень правлін ня відповідача та з дотриман ням відповідного порядку при йняття такого, доказів проти лежного позивачем до суду не надано.

Колегія суддів Вищого госп одарського суду України вваж ає, що в порушення вимог ст.43,84 ,101 ГПК України судами поперед ніх інстанцій взагалі не нав едено правового аналізу та о бґрунтування в підтвердженн я вказаних висновків, виходя чи з фактичних обставин спра ви, а також, вказані висновки зроблені без посилання на д окази, що їх підтверджують.

Господарський суд м. Києва в рішенні обмежився лише кон статацією факту прийняття ос каржуваного рішення Правлі ння відповідача в межах повн оважень, а також з дотримання м відповідного порядку, без н алежної мотивації та аналіз у по суті, суд апеляційної ін станції на це в постанові ува ги не звернув, неповноту судо вого розгляду не виправив.

Виходячи з викладеного, ке руючись ст.ст. 1115, 1117, 1118, 1119, 11111 Госпо дарського процесуального ко дексу України, Вищий господа рський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу О СОБА_4 задовольнити частков о.

Рішення господарського су ду міста Києва від 27.07.2011 року та постанову Київського апеля ційного господарського суду від 01.09.2011 року у справі № 51/164 скас увати.

Справу № 51/164 передати на нови й розгляд до господарського суду м. Києва.

Головуючий І.Ю. Панова

Судді О.В. Білошкап

І.М. Васищак