Рішення

від 14.12.2011 по справі 13/506

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

Справа №  13/506

14.12.11

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська водочна компанія"

до   Науково-виробничого приватного підприємства "ПРОМА"    

про стягнення заборгованості

                                                                                                    Суддя Курдельчук І.Д.

Представники:

від позивача       ОСОБА_1. – дов. № б/н від 01.02.2011 р.

від відповідача   не з’явився

В судовому засіданні 14.12.2011 року відповідно до ст. 85 ГПК України  оголошено вступну і резолютивну частини рішення

ОБСТАВИНИ СПРАВИ і СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Кримська водочна компанія" до Науково-виробничого приватного підприємства "ПРОМА" про стягнення заборгованості в розмірі 15 863,56 грн.

Позов мотивований наявністю заборгованості, яка утворилася у відповідача перед позивачем у зв’язку з неповною оплатою відповідачем вартості поставленої позивачем продукції за Договором поставки № ДТ-60 00004576 від 23.11.2010 року.

30.11.11 ухвалою Господарського суду міста Києва справу № 13/506 призначено до розгляду на 14.12.11, витребувано документи та докази, сторони зобов'язано вчинити дії.

14.12.2011 року в судове засідання з’явився представник позивача, на виконання вимог суду надав витребувані документи по справі.

Крім того представник позивача надав заяву про зменшення розміру позовних вимог та просив суд стягнути з відповідача 10 030,32 грн. основного боргу, 3 244,85 грн. неустойки, 224,68 грн. 3% річних та 229,69 грн. інфляційних втрат.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

В ході розгляду справи представник позивача підтримав позовні вимоги та наполягав на задоволенні позову.

Учасники судового процесу належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи ухвалою господарського суду за місцезнаходженням відповідно до довідок ЄДРПОУ, про що свідчить повідомлення про вручення з відміткою Укрпошти про отримання.

Відповідно до положень ст.ст. 64, 77, 87 ГПК України ухвала про відкриття провадження у справі (про відкладення розгляду справи) надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Господарський суд визнав наявні в матеріалах справи документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача ознайомлено з правами та обов’язками у відповідності із ст.ст. 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України в судових засіданнях складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши і з’ясувавши всі обставини та матеріали справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд -    

ВСТАНОВИВ:

23.11.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кримська водочна компанія" (надалі –позивач, постачальник) та Науково-виробничим приватним підприємством "ПРОМА" (надалі –відповідач, покупець) було укладено договір поставки № ДТ-60 00004576 від 23.11.2010 року (надалі - Договір), відповідно до умов якого постачальник передає у власність покупця, а покупець приймає та оплачує продукцію.

Пунктом 2.9 Договору сторони передбачили порядок та строки оплати, згідно якого покупець зобов’язується оплачувати кожну партію продукцію, яка була поставлена за Договором, не пізніше 7 календарних днів з дати її передачі.  

Як встановлено судом, позивачем на виконання зобов’язань, передбачених Договором було поставлено відповідачу продукцію на загальну суму 15 571,86 грн., що підтверджується долученою до матеріалів справи видатковими накладними № РН-60-004876 від 27.01.2011 року, № РН-60-004875 від 27.01.2011 року, № РН-60-007545  від 08.02.2011 року, № РН-60-009519 від 16.02.2011 року та довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей (належним чином засвідчені копії накладних та довіреності долучені до матеріалів справи).

Проте відповідач, в порушення умов Договору, свої зобов'язання щодо оплати поставленого позивачем товару виконав частково, у зв’язку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість, яка станом на дату звернення позивача до суду з позовом склала 12 071,86 грн.

Зважаючи на викладене, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Дослідивши зміст спірного договору суд дійшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ст. ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Пунктами 1-3 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що сума основного боргу відповідача перед позивачем (з урахуванням заяви про зменшення суми позовних вимог) за поставлений, але частково неоплачений товар є належним чином доведеною,  документально підтвердженою та складає 10 030,32 грн.

Надані позивачем докази відповідачем спростовані не були.

Дії відповідача є порушенням грошових зобов’язань, тому є підстави для застосування встановленої договором та законодавством  відповідальності.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Відповідно до ч.2 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного чи неналежним чином виконаного зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

У зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за Договором,  позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача 830,48 грн. пені та 2 414,37 грн. штрафу.

Пунктом 4.1 Договору сторони передбачили, що в разі недотримання строків оплати поставленої продукції покупець сплачує на користь постачальника пеню в розмірі 0,1 % від вартості несплаченої продукції за кожен день прострочення. В разі, якщо прострочення оплати складає більш ніж 30 календарних днів покупець, крім того обов’язаний сплатити постачальнику штраф в розмірі 20% від вартості партії продукції, оплата якого прострочена.  

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як передбачено ст.ст.1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Здійснивши перерахунок розміру пені  суд  дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення 830,48 грн. пені та 2 414,37 грн. штрафу підлягають задоволенню повністю.

Крім суми основного боргу, пені та штрафу, позивач нарахував та просив суд стягнути з відповідача 224,68 грн. 3% річних та 229,69 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення 224,68 грн. 3% річних та 229,69 грн. інфляційних втрат підлягають задоволенню в повному обсязі.

Отже, оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд вважає, що вимоги позивача про стягнення 10 030,32 грн. суми боргу, 830,48 грн. пені, 2 414,37 грн. штрафу, 224,68 грн. 3% річних, 229,69 грн. інфляційних втрат є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню повному обсязі.

Судові витрати відповідно до статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.  

Керуючись ст.ст. 32-34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Науково-виробничого приватного підприємства "ПРОМА" (04071, м. Київ, Подільський район, вул.. Оболонська, 7-А, код ЄДРПОУ 21611676) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час примусового виконання рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська водочна компанія" (97530, АР Крим, Сімферопольський район, с. Мазанка, вул.. Садова, б. 19; 04053, м. Київ, вул.. Воровського, 4, код ЄДРПОУ 36499654) 10 030,32 грн. суми боргу, 830,48 грн. пені, 2 414,37 грн. штрафу, 224,68 грн. 3% річних, 229,69 грн. інфляційних втрат, 1 411,50 грн. судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського  суду  набирає  законної  сили   після закінчення  строку  подання  апеляційної  скарги,  якщо апеляційну скаргу не було подано.  У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо  його  не  скасовано,  набирає  законної  сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                                                           І.Д. Курдельчук

дата складення 16.12.2011