Рішення

від 14.12.2011 по справі 30/395

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  30/395

14.12.11

За позовом     Комунального підприємства з утримання та експлуатації

                        житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд»

До                     Комунального підприємства «Керуюча дирекція»Шевченківської районної у м. Києві ради

Про                  стягнення 15.809,51 грн.

                                                                                                        Суддя  Ващенко Т.М.                                                                                                                                                  

Представники сторін:

Від позивача      ОСОБА_1. –представник за довіреністю № 044/24-748 від 15.02.11.

Від відповідача  не з’явився  

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд»до Комунального підприємства «Керуюча дирекція»Шевченківської районної у м. Києві ради про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за оренду житлового приміщення та пені в розмірі 15 809 грн. 51 коп.  (7 326,00 грн. –основний борг, 8 483 грн. 51 коп. - пеня) відповідно до умов договору оренди житлового приміщення № 4524 від 27.12.07., який був укладений між сторонами.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконував належним чином свої договірні зобов’язання в частині своєчасної та повної оплати орендної плати, що призвело до виникнення заборгованості.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.11.11. порушено провадження у справі № 30/395; розгляд справи призначено на 29.11.11. о 15-10.

В судовому засіданні 29.11.11. представником позивача на підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України було подано заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої Комунальне підприємство з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд» просить суд стягнути з відповідача на свою користь: 7 326,00 грн. –основний борг та 360,26 грн. –пені.

Представник відповідача в судове засідання 29.11.11. не з’явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 08.11.11. не виконав, письмового відзиву на позов не надав, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимог ухвали про порушення провадження у справі № 30/395 не виконав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.11.11. розгляд даної справи було відкладено на 14.12.11. о 15-10.

Позивач в судовому засіданні підтримав уточнені позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 14.12.11. повторно не з»явився, заяв, клопотань в канцелярію суду не подав та не надіслав, вимог попередніх ухвал суду не виконав, поважних причин неявки суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час і місце судового засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.97. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Відомості про місцезнаходження відповідача є правомірними, оскільки підтверджені витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АЄ № 170666 від 31.08.11.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення у справі № 30/395.

Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -  

                                       ВСТАНОВИВ:

Рішенням Київської міської Ради від 01.03.01. № 217/1194 «Про створення комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд", шляхом реорганізації Дирекції по утриманню та експлуатації житлових будинків маневреного фонду КП "Київжитлоспецексплуатація" було створено Комунальне підприємство з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд".

Відповідно до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 12.11.01. № 2419 «Про будинки Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд"», будинок № 10 по вул. Борщагівській закріплено за Комунальним підприємством «Спецжитлофонд»на праві повного господарського відання, як будинок маневреного фонду.

Відповідно до ст. 136 Господарського кодексу України, право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами. Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб'єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства. Щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.12.07. між Комунальним підприємством з утримання та експлуатації житлового фонду «Спецжитлофонд»(Орендодавець) та Комунальним підприємством «Керуюча дирекція»Шевченківської районної у м. Києві ради (Орендар) укладено Договір № 4524 оренди житлового приміщення (далі-Договір), відповідно до умов якого (п. 1.1, п. 1.2) Орендодавець передає, а Орендар, на визначений у п. 5.1. строк, приймає в орендне користування житлове приміщення з характеристикою, викладеною у п. 1.2 Договору, оплатою, визначеною у п. 1.2, оплатою, визначеною у розділі 2.

У відповідності до п. 1.2 Договору, приміщення, що передається в оренду: квартира № 179 у будинку № 10 на вул. Борщагівській, з характеристикою: житлова площа –25,3 кв.м., загальна площа – 44,4 кв.м.

Згідно п. 2.1 Договору, за користування приміщенням Орендар щомісячно сплачує Орендодавцю орендні платежі згідно з умовами цього Договору.

У відповідності до п. 2.2 Договору, на підставі рішення Київради від 28.09.06. № 18/75 „Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 27.05.04. № 262/1472 "Про орендне користування житловими приміщеннями комунального підприємства "Спецжитлофонд", Договором встановлюється плата за оренду приміщення, яку сплачує Орендар у сумі 11,00 грн. на місяць за 1 кв. м загальної площі, що складає 488,40 грн., у т.ч. ПДВ 81,40 грн.

Відповідно до п. 2.3 Договору, орендні  платежі  сплачуються  Орендарем  Орендодавцю щомісячно до 10 числа поточного місяця.

У відповідності до п. 2.5 Договору передбачено, що орендні платежі сплачуються Орендарем Орендодавцю, починаючи з моменту підписання сторонами цього Договору.

Пунктом 2.7 Договору передбачено, що орендні платежі Орендарем по день фактичної передачі Орендодавцю приміщення за актом прийому-передачі.

Згідно п. 5.1 Договору, сторонами погоджено строк його дії з 01.01.08. по 30.06.08.

З пояснень позивача вбачається, що в зв'язку з тим, що заяви про припинення строку дії Договору після 30.06.08. від сторін не надходило, строк дії Договору, у відповідності до ч. 2. ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ст. 764 Цивільного кодексу України, ч. 4. ст. 284 Господарського кодексу України, було пролонговано з 01.07.08. по 31.12.08., з 01.01.09. по 30.06.09., з 01.07.09. по 31.12.09., з 01.01.10. по 30.06.10., з 01.07.10. по 31.12.10., 0 01.01.11. по 30.06.11.

На виконання умов Договору, 27.12.07. позивачем у відповідності до акту приймання-передачі житлового приміщення було передано відповідачу в орендне користування спірне майно.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач зазначає про те, що в порушення умов Договору, відповідач систематично не виконував своїх обов'язків у частині внесення плати за оренду житлового приміщення, в зв’язку з чим заборгованість по орендній платі за період з 01.05.08. по 30.06.11. складає 7 326,00 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають  задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено абз. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Як визначено ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Спірне приміщення є комунальним майном, і спір щодо нього повинен вирішуватися  відповідно до Закону України “Про оренду державного та комунального майна”.

Орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній республіці Крим або перебуває в комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно –правовими актами (ч. 1 ст. 2, ст. 3 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”).

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов‘язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, термін договору оренди визначається за погодженням сторін.

Пунктом 3 ст. 18 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” встановлено обов’язок орендаря вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно п. 1, п. 3 с. 19 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” передбачено, що орендар за користування об’єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Договір оренди є одним з видів зобов’язального майнового найму, правовідносини за яким регламентуються загальними нормами зобов‘язального права та майнового найму.

Своєчасне внесення орендної плати за користуванням майном є одним з основних обов‘язків наймача, належне виконання якого вимагається законом.

За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що відповідач в порушення покладеного на нього законом та Договором, свого обов’язку по сплаті орендної плати за користування спірним приміщенням за вказаний позивачем період в повному обсязі не виконав.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів повної оплати заборгованості, про яку заявлено в позовній заяві, відповідачем до матеріалів справи не надано.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд»в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 7326,00 грн. слід визнати обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В зв’язку з тим, що відповідач припустився прострочення по платежах, позивач на підставі п. 2.3 Договору просить суд стягнути з відповідача 360,26 грн. - пені.

Згідно п. 2.3 Договору, сторонами погоджено, що за несвоєчасне внесення орендних платежів, Орендар сплачує Орендодавцю пеню із розрахунку 1 % від несплаченої суми за кожен прострочений день.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник  вважається  таким,  що  прострочив,  якщо  він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його  у  строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність  за  правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку,  передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою  господарсько-правової відповідальності учасника господарських  відносин  є  вчинене  ним  правопорушення  у  сфері господарювання.

Враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в розмірі 360,26 грн., що відповідає обґрунтованому розрахунку позивача.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста     Києва, -

                                В И Р І Ш И В:

1. Позов Комунального підприємства з утримання та  експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд»задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Керуюча дирекція»Шевченківської районної у м. Києві ради (04050, м. Київ, вул. Білоруська, 1, код ЄДРПОУ 34966254) на користь Комунального підприємства з утримання та  експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд»(04071, м. Київ, вул. Оболонська, 34, код ЄДРПОУ 31454734) 7 326 (сім тисяч триста двадцять шість) грн. 00 коп. –основного боргу, 360 (триста шістьдесят) грн. 26 коп. - пені, 102 (сто дві) грн. 00 коп. –державного мита та 236 (двісті тридцять шість) 00 коп.  –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                                 Т.М. Ващенко

Повне рішення

складено 16.12.11.